Рішення № 26519705, 15.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.12 Справа№ 5015/3491/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-М», м. Львів;

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів;

про: визнання недійсними рішень Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 44 від 12.06.2012 року у справі № 2-01-44/2012, № 45 від 12.06.2012 року у справі № 2-01-62/2012, № 46 від 12.06.2012 року у справі № 2-01-63/2012, № 47 від 12.06.2012 року у справі № 2-01-64/2012.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Мазур Я.Б. - представники на підставі довіреності;

відповідача: Оленюк С.А., - представники на підставі довіреності.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 21.08.2012 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-М»до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішень Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 44 від 12.06.2012 року у справі № 2-01-44/2012, № 45 від 12.06.2012 року, у справі № 2-01-62/2012, № 46 від 12.06.2012 року у справі № 2-01-63/2012, № 47 від 12.06.2012 року, у справі № 2-01-64/2012. Розгляд справи призначено на 29.08.2012 року.

В судове засідання 29.08.2012 року представник відповідача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 12.09.2012 року.

В судовому засіданні 12.09.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідач позов заперечив повністю. Відповідач подав відзив на позов. Розгляд справи відкладено на 19.09.2012 року.

В судове засідання 19.09.2012 року представник позивача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача проти відкладення розгляду справи не заперечував. Розгляд справи відкладено на 26.09.2012 року.

В судовому засіданні 26.09.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача позов заперечив, проти відкладення розгляду справи не заперечував. Розгляд справи відкладено на 03.10.2012 року

В судовому засіданні 03.10.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача позов заперечив, проти відкладення розгляду справи не заперечував. Розгляд справи відкладено на 10.10.2012 року.

В судовому засіданні 10.10.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав додаткові пояснення на відзив. Представник відповідача позов заперечив, подав додаткові письмові пояснення по справі. Проти відкладення розгляду справи представники сторін не заперечували. Розгляд справи відкладено на 15.10.2012 року.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовилися.

15.10.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

Адміністративною колегією Львівської обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 12 червня 2012 року прийнято рішення № 44 у справі № 2-01-44/2012, № 45 у справі № 2-01-62/2012, № 46 у справі № 2-01-63/2012, № 47 у справі № 2-01-64/2012.

Вказаними рішеннями визнано дії позивача та ФОП Степанківа Т.А. щодо узгодження їхньої поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, та застосовано штрафи на підставі ст. 52 вищезгаданого Закону.

При цьому висновки про узгодження поведінки господарюючих суб'єктів під час участі у конкурсних торгах, яка стосувалась спотворення результатів цих торгів, у всіх випадках зроблено відповідачем на підставі нехарактерної у такому випадку, на думку відповідача, схожості в оформленні документації конкурсних торгів двома учасниками. Згідно з спірними рішеннями схожість полягала, зокрема, у наступному:

- однаковому оформленні конвертів документації конкурсних торгів;

- однаковому тексті та оформленні листів;

- однаковому оформленні довідок про підприємство (однакові відступи, вирівнювання, інтервали, шрифт);

- довідки про банківську гарантію отримано у одному і тому ж банку;

- однаково оформлено довідки про наявність матеріально-технічної бази, довідки форми "Звіт про рух грошових коштів", Декларації постачальників на відповідність;

- однакові параметри таблиць;

- на обох підприємствах працюють одні і ті ж працівники;

- у довідках форми «Звіт про рух грошових коштів»однаково дублюється словосполучення: «належить до до суб'єктів…»замість «належить до суб'єктів…»;

- довідка від державного центру з питань платоспроможності та банкрутства і довідка з Міністерства внутрішніх справи одержані в один і той же день обома учасниками;

- обома учасниками запропоновано один і той же вид товару тих же товаровиробників;

- висновок Держспоживстандарту України взято в одному і тому ж ДП Харківстандартметрологія;

- однаково оформлено декларації постачальників на відповідність;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців взято для двох учасників однією й тією ж особою - Шніцар Андрієм Олеговичем;

- в один і той самий день укладено Договори купівлі-продажу з ПП "Гермес-ОПТ".

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню через наступне.

Згідно з нормами ст. 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Відповідно до норм ч. 1, 2 ст. 5, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 згаданого Закону узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Антиконкурентними ж узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема, антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Таким чином, для кваліфікації дій як антиконкурентних узгоджених дій, обов'язково має бути встановлено факт вчинення узгоджених дій та настання або реальна можливість настання внаслідок їх вчинення недопущення, усунення чи обмеження конкуренції з обов'язковим з'ясуванням того, в чому конкретно такі наслідки антиконкурентних дій могли б полягати або полягають. При цьому, антиконкурентні узгоджені дії, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які стосуються спотворення результатів торгів, з огляду на приписи частин першої та другої Закону, крім наведеного, у сукупності, повинні одночасно бути спрямовані й на недопущення, усунення чи обмеження конкуренції як такої.

Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, у тому числі й при проведенні торгів, в яких взяв участь позивач, регулювалось Законом України "Про здійснення державних закупівель" в редакції, яка діяла на момент проведення торгів. Згідно з преамбулою цього Закону його метою є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів. Як вбачається з спірних рішень та матеріалів справ № 2-01-44/2012, № 2-01-62/2012, № 2-01-63/2012, № 2-01-44/2012, організація, яка проводила торги, опублікувала оголошення про проведення торгів на веб-порталі Уповноваженого органу, на якому розміщується інформація про закупівлю, та у інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель". У повідомленні було зазначено строки подання конкурсних пропозицій конкурсних торгів та дати розкриття пропозицій конкурсних торгів. Після публікації цього оголошення подавати цінові пропозиції та взяти участь у процедурі закупівлі, мали можливість усі зацікавлені особи. Вказаною дією замовник забезпечив публічність торгів. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази того, що підприємством, яке проводило торги, протягом здійснення процедури закупівлі не було забезпечено конфіденційність інформації, наданої учасниками.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16, ч.1, 4, 5, 6, 7 ст. 28 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник вимагає від учасників або учасників попередньої кваліфікації подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Для участі у процедурах закупівель учасники повинні мати кваліфікаційні дані, які відповідають таким критеріям: наявність обладнання та матеріально-технічної бази, наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів; наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами). Замовник має право звернутися до учасників за роз'ясненнями змісту їх пропозицій конкурсних торгів з метою спрощення розгляду та оцінки пропозицій. Замовник проводить оцінку пропозицій конкурсних торгів, які не було відхилено згідно з цим Законом. Замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено згідно з цим Законом (у кількості не менше двох), на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів. Критеріями оцінки, зокрема, є у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок - ціна; умови оплати; гарантійне обслуговування; експлуатаційні витрати. Якщо для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції конкурсних торгів крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у документації конкурсних торгів визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці пропозицій конкурсних торгів. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою 50 відсотків. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 Закону України "Про здійснення державних закупівель" або факту зазначення у пропозиції конкурсних торгів будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів такого учасника.

Нормами ч. 1 п. 1, 3 ст. 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель" встановлено, що замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів, у разі якщо учасник, зокрема, не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону; наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 згаданого Закону; пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

Крім цього, відповідно до ч. 1 п. 3, 6, ч. 2 п. 1 ст. 30 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник відміняє торги у разі, зокрема, виявлення факту змови учасників; відхилення всіх пропозицій конкурсних торгів згідно з цим Законом. У матеріалах справи відсутні, та особами, які беруть участь у справі, суду не подані докази відхилення замовником пропозицій учасників торгів чи докази відміни торгів, зокрема в зв'язку з виявленням факту змови їх учасників.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що такі торги відбулись і замовником було визначено переможців торгів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що обставин та фактів, за наявності яких відхиляються пропозиції учасників торгів чи відміняються торги, замовником у ході проведення торгів виявлено не було. Докази притягнення організатора торгів до відповідальності за вчинення разом з учасниками торгів антиконкурентних узгоджених дій у матеріалах справи відсутні, особами, які беруть участь у справі, суду не подані.

Що стосується схожості в оформленні документів, які були подані у складі конкурсних пропозицій, однакових описок в поданих документах, подачі конкурсної документації майже в один і той же час, отримання довідок в одних установах, та однотипності оформлення документації, то відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" 26.12.2011 року № 15 ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Учасники є самостійними і незалежними суб'єктами господарювання, кожен з яких самостійно подавав заявки на участь у процедурі запиту цінових пропозицій. Учасники надали цінові пропозиції, які є різними за визначальним критерієм для обрання переможця, а саме - ціною.

Докази того, що учасники торгів узгодили свої цінові пропозиції, або ж їм були відомі при формуванні конкурсних пропозицій цінові пропозиції одне одного на продукцію, яка закуповувалась, як і докази, які б підтверджували знайомство учасників торгів, або ж свідчили про використання однієї й тієї ж комп'ютерної техніки одного з учасників для оформлення конкурсних пропозицій, внаслідок чого вони могли б ознайомитись з конкурсними пропозиціями одне одного, у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані. Відсутні такі докази і у матеріалах справ, порушених відповідачем за № 2-01-44/2012, № 2-01-62/2012, № 2-01-63/2012, № 2-01-44/2012, які витребовувались судом та оглядались у судових засіданнях.

На думку суду зовнішнє співпадіння певних помилок, стилю оформлення (шрифти, абзаци, формати, тощо) не свідчить про узгодженість та координацію учасниками торгів своїх дій, а також в будь-якому випадку не може вплинути на визначення переможця та спотворення результатів відкритих торгів. На визначення переможця торгів та спотворення результатів торгів не могли вплинути й Банківські гарантії, Довідки державного центру з питань відновлення платоспроможності та банкрутства, Довідки Міністерства внутрішніх справ та висновки Держспоживстандарту України, видані в один і той же день та в одному і тому ж місці учасникам торгів. Вони також не є доказами узгодження учасниками, які отримали вказані документи, змісту своїх конкурсних пропозицій, зокрема щодо характеристик предметів закупівель та цін на них. Саме по собі укладення кожним з учасників торгів Договору купівлі-продажу № 010107 та № 020107 з ПП "Гермес-ОПТ" не є допустимим та належним доказом обміну інформацією між учасниками торгів щодо асортименту та вартості товарів. Крім цього, у цих договорах не зазначено ні найменування товарів, ні цін на ці товари. Згідно з п. п. 1 та 4.1. згаданих Договорів товар та ціни на нього визначатимуться товаросупровідними документами на товар (видаткові накладні тощо). Та обставина, що у обох учасників працюють громадяни Руньковський Микола Йосипович та Буденко Роман Богданович, не свідчить про наявність узгоджених антиконкурентних дій учасників торгів. Як вбачається з довідок учасників про наявність відповідних кваліфікованих працівників, вказані особи працюють на посаді водіїв. Докази того, що в силу своїх посадових обов'язків чи інших обставин, вони мали доступ до інформації про зміст конкурсних пропозицій учасників торгів або їм був відомий зміст цих пропозицій, у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані. Представник позивача у судових засіданнях зазначав, що вказані особи здійснюють лише перевезення автомобільним транспортом. Такі доводи позивача відповідачем не спростовано.

Відповідно до п. 8.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку. Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Зокрема, суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо. При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання. Таким чином, у п. 8.3. згаданої постанови пленуму Вищого господарського суду України закріплено правову позицію Вищого господарського суду щодо обов'язковості наявності в рішенні органу Антимонопольного комітету України доказів обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку.

Відповідач, приймаючи спірні рішення, доводив однотипну та одночасну поведінку учасників торгів, не зібравши у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 2-01-44/2012, № 2-01-62/2012, № 2-01-63/2012, № 2-01-44/2012 та не подавши суду жодних доказів на підтвердження його твердження про спотворення результатів торгів, тобто доказів негативного впливу (чи ймовірного негативного впливу) дій позивача на стан конкуренції під час проведення торгів, у тому числі шляхом отримання незаконної переваги їх учасниками.

Зокрема, не досліджувалися зміст та ціни поданих пропозицій конкурсних торгів, обставини щодо формування (встановлення) цін на товари, їх підвищення або заниження, співвідношення поведінки учасників торгів. Висновок суду про недостатність доведення відповідачем у таких випадках лише однотипності та одночасності поведінки учасників торгів та про необхідність дослідження вищенаведених факторів відповідає висновкам Вищого господарського суду України, викладеним у постанові від 18 вересня 2012 року, яка прийнята у справі № 5024/332/2012.

Доводи відповідача, висловлені у судових засіданнях, про те, що узгоджені антиконкурентні дії учасників торгів, які виразились у нехарактерній для таких випадків схожості у зовнішньому оформленні, структурі, текстовому змісті пропозицій конкурсних торгів, призвели до спотворення результатів торгів, оскільки торги відбулись як такі, судом до уваги не беруться з огляду на наступне.

Сама по собі схожість у оформленні конкурсних пропозицій учасників, за відсутності доказів неправомірного або узгодженого формування учасниками спільно конкурсних пропозицій чи ціни на товар, необґрунтованого її підвищення чи заниження, спрямованого на усунення, недопущення, чи обмеження конкуренції на торгах, за відсутності доказів антиконкурентної узгодженої поведінки учасників торгів у ході проведення цих торгів не є достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій) та спрямованості дій учасників торгів на усунення чи недопущення конкуренції, спотворення результатів торгів. Відтак, ці доводи є лише припущеннями наявності таких дій, які не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та не можуть бути покладені в основу рішення суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати недійсними: Рішення Адміністративної колегії Львівської обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 червня 2012 року № 44 у справі № 2-01-44/2012; Рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 червня 2012 року № 45 у справі № 2-01-62/2012; Рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 червня 2012 року № 46 у справі № 2-01-63/2012; Рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 червня 2012 року № 47 у справі № 2-01-64/2012.

Стягнути з Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. І.Франка, 61, код ЄДР 20812013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-М»(79008, м. Львів, вул. Личаківська, 21/14А, код ЄДР 32327081) 1073 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видати наказ на виконання рішення господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 22.10.2012 року.

Суддя Р.Матвіїв