Рішення № 26519650, 17.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/12465-2012 17.10.12

за позовом: Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва, м.Київ в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Саулуте», м.Київ, ЄДРПОУ 30381739

про повернення земельної ділянки

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Самелюк К.О. -по дов.

від відповідача: Пащенко П.М. -по дов.

прокурор: Пилипенко Т.А. -по посв.

СУТЬ СПРАВИ:

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Саулуте», м.Київ про зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,3030 га (кадастровий номер 8000000000:79:425:0052), нормативною грошовою оцінкою 770883,21 грн., яка розташована за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вул.Ломоносова.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства та відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Саулуте» правових підстав для користування спірною земельною ділянкою.

Позивач у судових засіданнях 26.09.2012р., 17.10.2012р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відзиві б/н від 14.10.2012р. проти задоволення позову заперечив та зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Саулуте»вчинялись дії, спрямовані на продовження договору оренди від 24.12.2007р. земельної ділянки по вул.Ломоносова у Голосіївському районі м.Києва. Крім того, у судовому засіданні 17.10.2012р. та у письмових поясненнях від 17.10.2012р. представник відповідача повідомив, що на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю «Саулуте»володіє та користується спірною земельною ділянкою.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та прокурора, господарський суд встановив:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ст.13 Конституції України, ст.324 Цивільного кодексу України, ст.148 Господарського кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України, ст.324 Цивільного кодексу України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, в тому числі, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 24.12.2007р.) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та Законом України «Про оренду землі».

В силу ст.124 вказаного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно із ст.126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

За умовами ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Статтею 629 зазначеного нормативно-правового акту встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст.1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі ст.13 вказаного нормативно-правового акту визначено як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, 24.12.2007р. між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саулуте»(орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, який у відповідності до вимог ст.ст.14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 28.12.2007р. за номером 79-6-00581 у книзі записів державної реєстрації договорів.

За умовами п.1, п.2.1 вказаного договору орендодавець, на підставі рішення №178/2012 від 22.08.2007р. Київської міської ради, за актом приймання -передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку розміром 0,3030 кв.м, кадастровий номер 8000000000:79:425:0052, по вул.Ломоносова у місті Києві для будівництва, експлуатації та обслуговування салону-магазину керамічного посуду та виробів з кераміки.

Статтею 17 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

У п.6.1 договору оренди від 24.12.2007р. сторонами узгоджено, що передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Як свідчать матеріали справи, 28.12.2007р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саулуте»було складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Згідно із ст.19 Закону України «Про оренду землі»строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Наразі, ст.18 зазначеного нормативно-правового акту визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Пунктом 3.1 договору оренди від 24.12.2007р. встановлено, що договір укладено на один рік.

За таких обставин, враховуючи положення викладених вище приписів законодавства, п.3.1 договору оренди від 24.12.2007р., а також дату проведення його державної реєстрації Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), судом встановлено, що строк дії вказаної угоди закінчився 28.12.2008р.

Виходячи зі змісту Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджено рішенням №182/342 від 19.12.2002р., вказаний орган є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.

На зазначене управління покладено обов'язок стосовно виявлення землі, що використовується не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог; здійснення контролю за наявністю у землевласників і землекористувачів документів, що підтверджують їхні права на землю.

Одночасно, відповідно до п.п.2.1, 2.5 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м.Києві, що затверджений рішенням №16/890 від 25.09.2003р. Київської міської ради, встановлено, що забезпечення здійснення самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства щодо раціонального використання та охорони земель покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється, у тому числі, шляхом проведення перевірок.

Пунктом 3.2 вказаного Порядку передбачено, що посадові особи Головного управління мають право обстежувати земельні ділянки, в тому числі ті, що перебувають у власності та користуванні юридичних чи фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.

Як свідчать матеріали справи, 01.03.2012р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт №465/01 обстеження земельної ділянки по вул.Ломоносова у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:79:425:0052).

За змістом вказаного документу, за результатами обстеження визначено, що відповідно до рішення №178/2012 від 22.08.2007р. Київської міської ради земельна ділянка площею 0,3 га передана в оренду на 1 рік Товариству з обмеженою відповідальністю «Саулуте» для будівництва, експлуатації та обслуговування салону-магазину керамічного посуду та виробів з кераміки на вул.Ломоносова у Голосіївському районі м.Києва. Договір оренди зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів 28.12.2007р. за №79-6-00581 (термін дії договору оренди закінчився). Обстеженням встановлено, що фактично Товариство з обмеженою відповідальністю «Саулуте»до використання зазначеної земельної ділянки не приступало (ділянка вільна від забудови), будівельні роботи не ведуться.

Одночасно, за поясненнями відповідача, які були надані 17.10.2012р. усно та письмово, на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю «Саулуте»володіє та користується спірною земельною ділянкою. Крім того, представник відповідача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Саулуте»вчиняє дії, направлені на продовження договірних відносин щодо спірної земельної ділянки.

Проте, за висновками суду, намагання відповідача оформити документи на користування землею по вул.Ломоносова у Голосіївському районі міста Києва не свідчить про правомірність використання відповідної земельної ділянки на теперішній час, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, яка діяла на момент закінчення строку дії договору оренди) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Згідно із п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії - офіційного письмового документу, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Таким чином, враховуючи зміст ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, ст.16 Закону України «Про оренду землі»та п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»саме наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду (про поновлення договору оренди земельної ділянки) чинним на момент припинення договору оренди земельним законодавством визначалося в якості обов'язкової передумови поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Відтак, необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебувала у державній або комунальній власності, була наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах від 28.02.2012р. та від 24.01.2012р. Вищого господарського суду України по справам №5010/1038/2011-3/35 та №13/137 відповідно.

Як встановлено судом, у матеріалах справи відсутні докази, які вказують на прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди від 24.12.2007р.

Твердження відповідача про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Саулуте» вчинялись дії спрямовані на продовження договору оренди землі від 24.12.2007р. (зокрема: подання документів до Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації про надання дозволу на встановлення тимчасової огорожі -одержання відповіді-погодження (лист №395-487 від 11.07.2008р.); подання документів на розгляд до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища для затвердження проекту будівництва, звернення до заступника Глави Секретаріату Президента України щодо необхідності прискорення внесення на містобудівну раду проекту -одержана відповідь з Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища про те, що документи знаходяться на розгляді (лист №15-1397 від 13.02.2009р.); подання документів до Комунальної корпорації «Київавтодор», Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м.Києва «Київміськсвітло»- одержані технічні умови №51-6 на проектування електромереж зовнішнього освітлення (№377 від 07.02.2008р.); подання документів до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(кабельні мережі) - одержаний додаток №1 до договору приєднання, технічні умови на приєднання об'єкта до електричних мереж №СПРО34/48-23/42922/24047 від 15.02.2008р.; подання документів до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(теплові мережі) -одержані технічні умови №285 на приєднання об'єкта до теплових мереж №31/9/285 від 25.03.2008р.; подання документів до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»- одержані технічні умови №4614 на водопостачання об'єкта №4614 від 07.02.2008р., технічні умови №4451 на каналізування об'єкта №4451 від 07.02.2008р.; подання документів до Комунальної корпорації «Київавтодор»- одержані технічні умови на підключення до мережі дощової каналізації за влаштування автопід'їзду №100-1 від 11.02.2008р.; подання документів до Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»- одержані технічні умови №09-53 на радіофікацію об'єкта №53 від 06.02.2008р.; подання документів до Відкритого акціонерного товариства «Київпроект»- одержані технічні умови №С0802-44 на проектування мереж телебачення №СО802-44 від 08.02.2008р.; подання документів до Головного управління Міністерства надзвичайних справ України в м.Києві -одержані технічні умови №16/5/851 від 26.02.2008р.), судом до уваги не приймаються, враховуючи, що процедура отримання землі в оренду, продовження договору оренду на момент закінчення договірних відносин між позивачем та відповідачем передбачала, перш за все, прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення. При цьому, за поясненнями Київської міської ради вказане рішення позивачем не приймалось.

Наразі, ухвалою господарського суду від 10.09.2012р. було зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати, у тому числі, всі наявні документи стосовно поновлення договору від 24.12.2007р. оренди земельної ділянки на новий строк (у разі наявності).

Листом №03-480/571 від 21.09.2012р. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило суд про відсутність документів стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування салону-магазину керамічного посуду та виробів з кераміки по вул.Ломоносова у Голосіївському районі міста Києва.

Заперечення відповідача в тій частині, що Київська міська рада не зверталася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саулуте»з заявами про порушення з боку відповідача норм земельного законодавства, внаслідок чого користування землею є правомірним, суд вважає безпідставними, виходячи з того, що, як було встановлено вище, рішення про продовження договору оренди від 24.12.2007р. або передання в оренду відповідачу спірної земельної ділянки після 28.12.2008р. Київською міською радою не приймалось.

Крім того, як свідчать матеріали справи, визначені ст.126 Земельного кодексу України правоустановчі документи на земельну ділянку за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вул.Ломоносова у Товариства з обмеженою відповідальністю «Саулуте»відсутні, внаслідок чого відсутні підстави стверджувати про правомірність використання відповідачем вказаної землі.

Також, згідно із п.8 постанови №9 від 01.11.1996р. Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Статтею 55 Конституції кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Рішенням від 09.07.2002р. Конституційного Суду України у справі №15-рп/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) встановлено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Конституційний Суд України виходить з того, що положення ч.2 ст.124 Конституції України треба розглядати в системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч.5 ст.55 Конституції України). Тобто, кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, зокрема судовий захист.

Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст.124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами, неприпустимості делегування функцій судів та їх привласнення іншими органами чи посадовими особами та визначила юрисдикцію судів. Зазначені принципи забезпечують здійснення конституційного права на судовий захист, яке не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст.64 Конституції України).

Зі змісту ч.2 ст.124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Право на судовий захист передбачено й іншими статтями Конституції України. Так, відповідно до ст.8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина 4 ст.13 Конституції України встановлює обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, зокрема у судовому порядку. До таких суб'єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб'єкти господарських відносин. Тобто, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами ст.31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містяться у п.11.3 договору оренди земельної ділянки від 24.12.2007р.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених цим договором (п.11.8 договору).

Таким чином, враховуючи положення вказаних вище нормативно-правових актів, приймаючи до уваги, що строк укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саулуте»договору оренди від 24.12.2007р. закінчився та докази його поновлення до теперішнього часу у матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що позов Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саулуте»про зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,3030 га (кадастровий номер 8000000000:79:425:0052), нормативною грошовою оцінкою 770883,21 грн., яка розташована за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вул.Ломоносова, є правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами ст.84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, найменування сторони, яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій.

За таких обставин, враховуючи задоволення вимог прокурора, господарський суд вважає за необхідне встановити строк виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Саулуте»обов'язку щодо повернення Київській міській раді спірної земельної ділянки.

За висновками суду, розумним строком у даному випадку є десять днів з моменту набрання рішенням у справі законної сили.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саулуте», м.Київ про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Саулуте»повернути територіальній громаді міста в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,3030 га (кадастровий номер 8000000000:79:425:0052), нормативною грошовою оцінкою 770883,21 грн., яка розташована за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вул.Ломоносова.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Саулуте»(03022, м.Київ, Голосіївський район, вул.Васильківська, буд.27, корпус 2, ЄДРПОУ 30381739) протягом десяти днів з моменту набрання рішенням у справі законної сили повернути територіальній громаді міста в особі Київської міської ради (01044, м.Київ, Шевченківський район, вул.Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,3030 га (кадастровий номер 8000000000:79:425:0052), нормативною грошовою оцінкою 770883,21 грн., яка розташована за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вул.Ломоносова.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саулуте»(03022, м.Київ, Голосіївський район, вул.Васильківська, буд.27, корпус 2, ЄДРПОУ 30381739) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1073 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 22.10.2012р.

Суддя М.О.Любченко