Рішення № 26518947, 10.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/13053-2012 10.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФС-Захід"

до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

Про стягнення 84 960,00 грн.,

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Каспаревич В.І. -представник за довіреністю;

від відповідача: Клодко В.І. -представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФС-Захід»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 106 405,32 грн., з яких 84 960,00 грн. основного боргу, та 15 498,12 грн. пені та 5 947,20 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1108041001 від 18.08.11 р.

08.10.12р. через канцелярію суду позивачем подано уточнення до позовної заяви в якому позивач просить стягнути 84 960,00 грн. основного боргу, 8 275, 93 грн. неустойки, яка прийнята судом.

Відповідно п.3.10 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" 3.10. Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав частково.

В судовому засіданні 10.10.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.08.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВФС-Захід» (надалі -позивач, продавець) і Дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «»Нафтогаз України (надалі -відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 11080410011, відповідно до умов якого постачальник, який є власником товару, зобов'язується поставити і передати його у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 1.2. Договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, і ціни товару, що є предметом цього договору, обумовлюється в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 7.1 договору, сторони передбачили, що покупець проводить розрахунки з постачальником у формі безготівкових розрахунків на умовах 100% проплати на протязі 30 банківських днів з дати отримання товару.

Відповідно до п. 6.2. загальна ціна договору 84 960,00 грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору та специфікації було поставлено відповідачу товар відповідно до видаткової накладної № 498 від 15.09.11р. і довіреності на отримання цінностей № 585 від 15.09.2011р. та видаткової накладної № 575 від 13.10.11р. та довіреності на отримання цінностей № 638 від 13.10.2011р. на загальну суму 84 960, 00грн.

Відповідно до розрахунку позивача, не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару нараховано 8 275,93 грн. неустойки.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з наведених положень ст. 231 Господарського кодексу України, обов'язковою умовою нарахування штрафних санкції є досягнення сторонами згоди щодо їх застосування, а також визначення їх розміру. Враховуючи відсутність між сторонами будь-яких домовленостей щодо застосування штрафних санкцій, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про їх стягнення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 84 960,00 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення неустойки у розмірі 1 864,72 грн. у позові належить відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФС-Захід»(79013, м. Львів, вул.Глибка, 18, кв. 9; код ЄДРПОУ 20771703) 84 960 (вісімдесят чотири тисячі дв'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 1 699 (одну тисячу шістсот дев'яносто дев'ять ) грн. 20 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФС-Захід»(79013, м. Львів, вул.Глибка, 18, кв. 9; код ЄДРПОУ 20771703) 61 (шістдесят одну) грн. 18 коп. надлишково сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 457 від 21.06.12 р. Платіжне доручення залишити в матеріалах справи.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.10.12 р.

Суддя С.М. Мельник