Рішення № 26518865, 19.10.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" жовтня 2012 р. Справа № 4/5007/927/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитренко Д. М. - представник за довір. № 30/12 від 13.12.2011 р.

від відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хімпром" ( м. Київ )

до Державного підприємства "Червоненський завод продтоварів" ( смт. Червоне Андрушівського району )

про стягнення 11500,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2012 р. продовжено строк вирішення спору на п"ятнадцять днів.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 11500,00 грн. боргу згідно з договором № 05/08/11 від 05.08.2011 р. та 1609,50 грн. судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомлено, вимоги ухвали суду від 05.10.2012 р. не виконано.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача, повноважний представник якого був присутній в судовому засіданні 05.10.2012 р., про що свідчить протокол судового засідання від 05.10.2012 р. (а. с. 38), своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2011 р. між ТОВ "Компанія "Хімпром" (далі - позивач) та ДП "Червоненський завод продтоварів" (далі - відповідач) укладено договір № 05/08/11 (а. с. 7), відповідно до якого позивач зобов'язався продати, а відповідач - прийняти та оплатити кислоту сірчану технічну (далі - товар) відповідно до рахунку - фактури.

На виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу товар у кількості 5000,00 кг на суму 19500,00 грн. з врахуванням ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату № 929 від 08.09.2011 р. (а. с. 8); видатковою накладною № 929 від 12.09.2011 р. на суму 19500,00 грн. з врахуванням ПДВ по довіреності № 51 від 12.09.2011 р. (а. с. 9).

Умовами договору встановлено та погоджено сторонами, що оплата за товар проводиться шляхом безготівкового платежу на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту відгрузки товару.

Проте, відповідач свої зобов'язання виконав частково, перерахувавши позивачу лише 8000,00 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку станом на 04.11.2011р., яка міститься в матеріалах справи (а. с. 10, 11) внаслідок чого утворився борг перед позивачем за отриманий товар в сумі 11500,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 02/04 від 02.04.2012 р. з вимогою, зокрема, про сплату суму боргу у розмірі 11500,00 грн. (а. с.13, 14).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ст.509 ЦК України ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно з ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі, проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 11500,00 грн. основного боргу відповідають приписам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22,33,49,69,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Червоненський завод продтоварів" (13434, Житомирська область, Андрушівський район, смт. Червоне, вул. Перемоги, буд. 14А, ідентифікаційний код 00374663)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хімпром" (02092, м. Київ, вул. Віскозна, 11, ідентифікаційний код 31923443 )

- 11500,00 грн. основного боргу;

- 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Лозинська І.В.

Повне рішення складено: 22.10.2012 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (реком.)