Рішення № 26518746, 11.10.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" жовтня 2012 р. Справа № 17/5007/851/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 04.10.2012р.

від відповідача: Зубченко Л.О. - директор

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" (м. Житомир)

про стягнення 25742,59грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 09.10.2012р. оголошувалась перерва до 11.10.2012р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 25742,59грн., з яких: 23065,40грн. заборгованості, 1166,71грн. пені, 1510,48грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором оренди нежитлового приміщення №31 від 28.08.2006р. та додаткових угод: №1 від 01.01.2009р., №2 від 01.07.2010р., в частині сплати позивачу орендної плати у встановлений договором строк.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.09.2012р. подав заяву про розстрочення, в якій просить суд розстрочити заборгованість в сумі 21061,90грн. строком на 1 рік.

В судовому засіданні 09.10.2010р. представник позивача подав письмові пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2012р. повідомив суд про часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 2000,00грн. та підтримав позовні вимоги в частині стягнення 23742,59грн., з яких: 21065,40грн. заборгованості, 1166,71грн. пені, 1510,48грн. 3% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.10.2012р. визнав суму заборгованості та підтримав заяву про розстрочку виконання рішення строком на 1 рік.

Представник позивача заперечив щодо надання розстрочки виконання рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2006р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 - орендодавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старт" - орендар (відповідач у справі), був укладений договір оренди нежитлового приміщення №31 (а.с. 8,9).

Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору, позивач передав у тимчасове користування, а відповідач прийняв нежитлове приміщення - частину приміщення цеху дитячих іграшок (літ.Х) площею 255,3кв.м, що розташоване за адресою м. Житомир, вул. Жуйко, 3, що надалі іменується "об'єкт" для самовільного використання відповідачем у відповідності до його видів діяльності.

Крім того, 01.01.2009р. та 01.07.2010 між сторонами по справі були укладені додаткових угоди: №1 від 01.01.2009р., №2 від 01.07.2010р. до договору оренди нежитлового приміщення №31 від 28.08.2006р. (а.с. 10).

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно п.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди №1 від 01.01.2009р. до договору оренди нежитлового приміщення №31 від 28.08.2006р., сторони встановили, що відповідач сплачує позивачу орендну плату за користування об'єктом з розрахунку 5,00грн. за 1 кв.м, що складає 1276,50грн. на місяць.

В пункті 4.2 договору оренди нежитлового приміщення №31 від 28.08.2006р. сторони встановили, що орендна плата сплачується шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача не пізніше останнього дня місяця, за який проводиться оплата.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі за період з червня 2010р. по листопад 2011р. у сумі 23065,40грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2012р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 25.07.2012р. за вх.№5007/1206/12), відповідач перерахував позивачу 2000,00грн. боргу.

Отже, станом на день розгляду справи 11.10.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 21065,40грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 5.1 договору, у випадку порушення відповідачем термінів сплати орендної плати, визначених п.4.2 цього договору, він сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 01.08.2011р. по 31.05.2012р., яка згідно розрахунку позивача (а.с. 13) складає 1166,71грн.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, при нарахуванні суми пені позивач застосував відсоток пені в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочки, даний відсоток пені, є більшим, ніж встановлено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Слід також зазначити, що такої ж правової позиції притримується ВГС України в постанові від 14.02.2008р. по справі №5/2164 та в постанові від 23.09.2008р. по справі №47/350.

Крім того, позивач невірно здійснив розрахунок суми пені вважаючи, що кількість днів у 2012 році складає 365 днів, тоді як 2012 рік налічує 366 календарних днів.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені на заборгованість за липень 2011р. - листопад 2011р. за 6 місяців по відповідному місяцю заборгованості:

На заборгованість за липень 2011р. за період з 01.08.2011р. по 31.01.2012р.:

- за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. (1276,50 (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ у відповідний період) : 365 (кількість днів у 2011 році) х 153 (кількість прострочених днів) = 82,94грн.;

- за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. (1276,50 х 15,5% : 366 х 31) = 16,76грн.

Отже, сума пені на заборгованість яка виникла за липень 2011р. складає 99,70грн.

На заборгованість за серпень 2011р. за період з 01.09.2011р. по 29.02.2012р.:

- за період з 01.09.2011р. по 31.12.2011р. (1276,50 х 15,5% : 365 х 122) = 66,13грн.;

- за період з 01.01.2012р. по29.02.2012р. (1276,50 х 15,5% : 366 х 60) = 32,43грн.

Отже, сума пені на заборгованість яка виникла за серпень 2011р. складає 98,56грн.

На заборгованість за вересень 2011р. за період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р.:

- за період з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. (1276,50 х 15,5% : 365 х 92) = 49,87грн.;

- за період з 01.01.2012р. по 22.03.2012р. (1276,50 х 15,5% : 366 х 82) = 44,33грн.

- за період з 23.03.2012р. по 31.03.2012р. (1276,50 х 15% : 366 х 9) = 4,71грн.

Отже, сума пені на заборгованість яка виникла за вересень 2011р. складає 98,91грн.

На заборгованість за жовтень 2011р. за період з 01.11.2011р. по 30.04.2012р.:

- за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. (1276,50 х 15,5% : 365 х 61) = 33,30грн.;

- за період з 01.01.2012р. по 22.03.2012р. (1276,50 х 15,5% : 366 х 82) = 44,33грн.

- за період з 23.03.2012р. по 31.04.2012р. (1276,50 х 15% : 366 х 39) = 20,40грн.

Отже, сума пені на заборгованість яка виникла за жовтень 2011р. складає 98,03грн.

На заборгованість за листопад 2011р. за період з 01.12.2011р. по 31.05.2012р.:

- за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. (1276,50 х 15,5% : 365 х 31) = 16,80грн.;

- за період з 01.01.2012р. по 22.03.2012р. (1276,50 х 15,5% : 366 х 82) = 44,33грн.

- за період з 23.03.2012р. по 31.05.2012р. (1276,50 х 15% : 366 х 70) = 36,62грн.

Отже, сума пені на заборгованість яка виникла за вересень 2011р. складає 97,75грн.

Таким чином, загальна сума пені складає 492,95грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 13) 3% річних за період з 01.08.2009р. по 25.07.2012р. становить 1510,48грн.

Разом з тим, позивач невірно провів розрахунок 3% річних не врахувавши часткову сплату відповідачем заборгованості.

Враховуючи викладене, суд самостійно здійснив нарахування 3% річних за період з 01.08.2009р. по 25.07.2012р., що становить 1491,43грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

З заяви про розстрочення (а.с. 21) вбачається, що відповідач заборгованість визнав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому слід ураховувати приписи ст.121 ГПК України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд відхиляє заяву відповідача про розстрочення (а.с. 21) строком на один рік як необґрунтоване, оскільки, останнім не надано суду належних доказів, що підтверджують обставини, викладені в заяві.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 23050,28грн., з яких: 21065,40грн. заборгованості, 492,95грн. пені, 1491,93грн. 3% річних. В частині стягнення 2000,00грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору. В частині стягнення 673,76грн. пені та 18,55грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст.525, 526, 546, 625 ч.2, 759 п.1 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 80 п.1.1, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт", 10002, м.Житомир, вул. Жуйка, 3, ідентифікаційний код 30240114 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 10014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 21065,40грн. заборгованості, 492,95грн. пені, 1491,93грн. 3% річних, 1566,21грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 2000,00грн. заборгованості провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

4. В частині стягнення 673,76грн. пені та 18,55грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.10.12

Суддя Шніт А.В.

1-до справи.