Рішення № 26518640, 17.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.10.12 р. Справа № 5006/47/73/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі господарського суду справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (юридична адреса: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок № 8, фактична адреса: 04070, місто Київ, вулиця Братська, будинок № 14, під'їзд № 3, поверх 6; код ЄДРПОУ - 20474912)

до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, місто Донецьк, вулиця Краснооктябрьска, будинок № 111; код ЄДРПОУ - 30244124)

за участю третьої о?соби, яка не заявляє самостійн?их вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Смалька Леоніда Павловича (місто Київ, вулиця Н. Ужвій, будинок № 9, квартира № 90)

про відшкодування сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 21 271,63 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до господ?арського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 21 271,63 гривень.

В об?ґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду наступні копії документів: договір добровільного страхування наземного транспорту № 272-а/10 К(ки) від 09.06.2010; заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 13.10.2010; довідку Відділу ДАІ з ОАТ Голосіївського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в місті Києві від 13.10.2010; акт огляду транспортного засобу від 14.10.2010; висновок спеціалісту № 558/10 від 15.10.2010; постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 28.10.2010 відносно Смалька Л.П.; розгорнуту довідку МВС ГУ в місті Києві про дорожньо-транспортну пригоду від 28.10.2010; рахунок № 4789 від 04.11.2010; розрахунок суми страхового відшкодування від 10.11.2010; страховий акт № 272-а/10к(ки)-1 від 22.11.2010; платіжне доручення № 6993 від 23.11.2010; претензію на адресу відповідача № 1085/р від 07.09.2011.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтею 27 Закону України «Про страхування», статями 11, 525, 526, 530, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14 серпня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 28 серпня 2012 року, та з метою забезпечення правильного, своєчасного і повного розгляду справи господарським судом:

- залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Смалька Леоніда Павловича;

- витребувано з Голосіївського районного суду міста Києва справу про адміністративне правопорушення відносно Смалька Леоніда Павловича.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28 серпня 2012 року розгляд справи відкладено до 03 жовтня 2012 року у зв'язку з неявкою представників сторін, невиконанням учасниками судового процесу вимог ухвали суду від 14 серпня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 жовтня 2012 року за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів, та розгляд справи відкладено до 17 жовтня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та надходження від нього клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак через відділ діловодства суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем невірно розраховано страхове відшкодування, оскільки не була врахована безумовна франшиза, яка повинна безпосередньо покладатися на позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Смалько Л.П. на виконання вимоги ухвали суду від 14 серпня 2012 року, письмових пояснень щодо обставин справи суду не надав.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без поважних причин належним чином повідомленого відповідача, і ненадання ним певних документів, істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішення спору.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

09 червня 2010 року між Київським відділенням КФ АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» (далі - позивач) та Должанським Віктором Борисовичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 272-а/10 К(ки) (далі - Договір страхування), згідно з яким позивачем застраховані майнові інтереси Должанського В.Б., пов'язані з володінням, експлуатацією та розпорядженням транспортним засобом «HONDA CIVIC» (далі - Хонда або застрахований автомобіль), державний номерний знак ВС 4606 ВІ.

13 жовтня 2010 року на вулиця Саксаганського в місті Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «КАМАЗ», державний номерний знак АА 2520 СІ, під керуванням Смалька Леоніда Павловича з автомобілем марки «Хонда», державний номерний знак ВС 4606 ВІ, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Строк дії Договору страхування визначений з 10 червня 2010 року по 09 червня 2011 року, тобто на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 13 жовтня 2010 року автомобіль марки «Хонда», державний номерний знак ВС 4606 ВІ, що належить Должанському В.Б., був застрахований позивачем.

З довідки Відділу ДАІ з ОАТ Голосіївського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в місті Києві від 13 жовтня 2010 року вбачається, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Хонда», державний номерний знак ВС 4606 ВІ, отримав механічні пошкодження: задньої правої дврі, правого заднього крила, заднього бамперу.

Крім того, з розгорнутої довідки про дорожньо-транспорту пригоду, що видана МВС ГУ в місті Києві від 28 жовтня 2010 року вбачається, що ДТП, яка мала місце 13 жовтня 2010 року, за участю автомобіля марки «КАМАЗ», державний номерний знак АА 2520 СІ, під керуванням Смалька Л.П., що належить Козій В.П. та автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак ВС 4606 ВІ, під керуванням Должанського В.Б. сталася внаслідок порушення водієм Смалька Л.П. пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України .

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2010 року, Смалька Л.П. було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

14 жовтня 2010 року на адресу позивача від Должанського В.Б. надійшла заява про настання страхового випадку, за участю застрахованого автомобіля.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власникові застрахованого автомобіля позивачем замовлено проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до висновку спеціаліста № 558/10 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 15 жовтня 2010 року, проведеного судовим експертом-автотоварознавцем Ковалем Ігорем Миколайовичем (свідоцтво Міністерства юстиції при присвоєнні кваліфікації судового експерта-автотоварознавця по спеціальності 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» № 49 від 29 червня 1999 року, продовжене до 10 липня 2012 року), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Honda Civic, державний номерний знак ВС 4606 ВІ в результаті його пошкодження в ДТП, складає 21 271,63 гривень.

Позивачем дорожньо-транспорту пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування.

З рахунку № 4789 від 04 листопада 2010 року, оформленого СП ЗАТ «Дніпро Мотор Інвест» (підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах) вбачається, що вартість запчастин для відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, складає 25 711,56 гривень.

Відповідно до сформованого страхового акту № 272-а/10К(ки)-1 від 22 листопада 2010 року, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті власнику автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак ВС 4606 ВІ, на виконання умов Договору страхування становить 24 911,56 гривень.

На підставі заяви Должанського В.Б. про настання страхового випадку від 14 жовтня 2010 року, висновку спеціаліста № 558/10 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 15 жовтня 2010 року, сформованого страхового акту № 272-а/10К(ки)-1 від 22 листопада 2010 року, позивач на виконання умов Договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 24 911,56 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 6993 від 23 листопада 2010 року.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (стаття 22 ЦК України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Аналіз положень статей 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

З матеріалів витребуваної справи про адміністративне правопорушення, в тому числі з постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2010 року вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 13 жовтня 2010 року сталася саме з вини Смалька Леоніда Павловича, який керуючи автомобілем марки «КАМАЗ», державний номерний знак АА 2520 СІ, не переконався в безпеці свого маневру та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Хонда», державний номерний знак ВС 4606 ВІ, під керуванням власника Должанського Віктора Борисовича, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Отже, саме дії третьої особи - Смалька Л.П., залученого за ініціативою суду для всебічного та повного розгляду справи, знаходились у причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, цивільна відповідальність Козій Володимира Павловича - власника автомобіля марки «КАМАЗ», державний номерний знак АА 2520 СІ, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (13.10.2010) була застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія», на підставі полісу серії ВЕ № 3044876, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 25 500,00 гривень, франшиза складає 0,00 гривень. Отже, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відносно автомобіля марки «КАМАЗ», державний номерний знак АА 2520 СІ, існував діючий поліс.

Позивач посилаючись на той факт, що автомобіль марки «КАМАЗ», державний номерний знак АА 2520 СІ, яким керував Смалька Л.П., було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Міська страхова компанія», надіслав відповідачу вимогу від 07 вересня 2011 року про здійснення грошового відшкодування в порядку регресу, з повним пакетом документів, передбаченим статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як стверджує позивач, заяву відповідачем залишено без відповіді та виконання, і іншого не доведено, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що відповідач надіслав позивачу будь-які повідомлення про недотримання позивачем приписів законодавства щодо посвідчення наданого пакету документів та про інші недоліки і пропонував усунути їх для подальшого розгляду питання про виплату страхового відшкодування.

Посилаючись на невиплату суми страхового відшкодування, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 21 271,63 гривень.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З аналізу вищевказаного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної суми франшизи покладається на страхувальника за Договором страхування.

Згідно преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла у спірний період), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Судом не приймається і відхиляється відзив відповідача, в якому він посилається на невірне визначення позивачем суми страхового відшкодування з огляду на наступне.

По-перше, розмір страхового відшкодування визначався на підставі висновку автотоварознавчого дослідження, проведеного з урахуванням вимог статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

По-друге, посилання відповідача не те, що позивачем не враховано розмір безумовної франшизи є хибними, оскільки згідно офіційних даних МТСБУ розмір франшизи за полісом страхування автомобіля марки «КАМАЗ», державний номерний знак АА 2520 СІ, складає 0,00 гривень.

Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначає, що розгляд справи можливий лише після отримання документів з МТСБУ стосовно страхування транспортного засобу «КАМАЗ», державний номерний знак АА 2520 СІ, та отримання справи про адміністративне правопорушення з Голосіївського районного суду міста Києва відносно Смалька Л.П. Суд вважає за необхідне з цього приводу зазначити, що на час прийняття рішення по цій справі в матеріалах господарської справи містяться інформація МТСБУ та копія справи про адміністративне правопорушення відносно Смалька Л.П.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки водія автомобіля марки «КАМАЗ», державний номерний знак АА 2520 СІ, визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, а відповідач є відповідальною особою за завдані збитки, в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, то позивач набув право вимоги сплати відповідачем здійсненого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 21 271,63 гривень.

На час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів відшкодування позивачу сплаченого страхового відшкодування з боку відповідача та/або інших осіб.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Сукупність наведених обставин і приписів закону, дозволяє суду зробити висновок про те, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та не спростовані відповідачем у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 22, 993, 979, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст. 228 ГК України, ст. ст. 6, 12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 16, 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонер?ного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, місто Донецьк, вулиця Краснооктябрьска, будинок № 111; код ЄДРПОУ - 30244124, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (юридична адреса: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок № 8, фактична адреса: 04070, місто Київ, вулиця Братська, будинок № 14, під'їзд № 3, поверх 6; код ЄДРПОУ - 20474912, відомості про рахунки в установах банків відсутні) сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 21 271,63 гривень, судовий збір у розмірі 1 609,50 гривень, а всього 22 881 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) гривень 13 копійок.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 17.10.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2012.

Суддя Фурсова С.М.