Рішення № 26518633, 22.10.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.2012Справа №5002-29/3065-2012

За позовом - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», м. Сімферополь,

до відповідача - Садівничого товариства «Садовод», Сімферопольський район, смт. Молодіжне,

про стягнення 715 570,43 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

від позивача - Шереметьєва Л.О., представник, довіреність №402-Д від 10.07.2012.

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з відповідача - Садівничого товариства «Садовод» заборгованості у розмірі 715570,43грн., з яких 668 346,76 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію, інфляційні втрати в сумі 7 774,32 грн., 3% річних в сумі 9 341,42 грн. та 30107,93грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору на постачання електричної енергії №1002 від 15.10.2003., укладеного між сторонами по справі, відповідач не здійснював своєчасно та в повному обсязі оплату за поставлену електричну енергію, в результаті чого за ним склалася заборгованість за період з 01.04.2011. по 20.06.2012. в сумі 668346,76грн., яку Садівниче товариство «Садовод» добровільно не погашає, що стало причиною звернення позивача до суду із позовом. Крім того, позивач заявив до стягнення суму 3% річних, інфляційних втрат та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2012. позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні 20.09.2012. заявив клопотання про долучення до матеріалів справи довідок, відповідно до яких Садівничим товариством «Садовод» заборгованість за активну електричну енергію в сумі 668 346,76 грн. погашена в повному обсязі.

04.10.2012. через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення від 04.10.2012., згідно з якими позивач враховуючи те, що відповідачем рахунки виставлені позивачем за період з 01.04.2011. по 20.06.2012. в порушення умов договору, оплачені відповідачем лише в період з 08.08.2012. по 03.09.2012., тобто з прострочення, а штрафні санкції сума 3% річних та інфляційних втрат розраховані по червень 2012., вважає їх стягнення законним та обґрунтованим, тому підтримує позовні вимоги в цій частині повністю та наполягає на задоволенні останніх.

Дані пояснення оглянуті судом у судовому засіданні 22.10.2012. та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.10.2012. позивач підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причина неявки не відома, про день час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду від 04.10.2012., спрямованою на його адресу, вказану в позові та Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру, рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2003. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в подальшому Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» (далі постачальник) та Садівничим товариством «Садовод» (далі споживач) укладений договір про поставку електричної енергії № 1002 (далі договір), згідно якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі згідно умовам цього договору і додатків до договору, які є його невід'ємними частинами (а.с. 10-13).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Вказаний договір укладений на строк до 31.12.2003р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання чи перегляд (п. 9.7 договору).

З наведеного витікає, що договір № 1002 від 15.10.2003. про поставку електричної енергії є діючим, доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, сторонами, під час розгляду справи, суду не надано.

Як свідчать матеріали справи, в подальшому сторонами договору, укладались додаткові угоди до договору про поставку електричної енергії, якими вносились зміни, зокрема додатковою угодою №1 від 27.02.2008. сторони внесли зміни відносно реквізитів постачальника, обумовили наслідки несплати рахунків у вигляді відключення, визначили точку продажу електроенергії (а.с. 14), додатковою угодою №А від 08.08.2007. сторони внесли зміни в пункт 3 Додатку №4.2 до договору (а.с. 15).

Згідно п.2.2.3 договору споживач зобов'язується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно умов додатків «Порядок розрахунків» і «Графік зняття показів і надання їх постачальнику».

Відповідно до п. 1 додатку № 4.2 до договору, розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються згідно п. 6.6. ПКЕЕ. Повна фактична оплата вартості електричної енергії здійснюється одним платежем по фактичних показниках засобів обліку в дату оплати встановлену даним додатком.

Розрахунковою датою встановлено умовами додатку до договору (п. 2 додатку) є 7 число.

Дата оплати рахунку за спожиту електричну енергію встановлена п. 5 додатку №4.2 до договору - до 12 числа кожного місяця.

Позивач виконував взяті на себе договірні зобов'язання, однак відповідач порушував умови договору, в частині своєчасності та повноти оплати отриманої електричної енергії, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з 01.04.2011. по 20.06.2012. за спожиту електричну енергію (активну) в сумі 668346,76грн.

Факт надання позивачем відповідачеві послуг підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема рахунками - накладними за кожний розрахунковий період окремо та Актами про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії протягом кожного розрахункового періоду окремо (а.с. 22-62).

Рахунки відповідачем отримані, про що свідчать його підписи, акти про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії також підписані відповідачем та скріплені печаткою товариства.

Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2011. по 20.06.2012. згідно з яким заборгованість відповідача становить 668346,76грн. останнім не підписаний (а.с. 64-65).

Позивачем на адресу відповідача надіслана претензія №10/1840 від 04.05.2012. з вимогами сплатити суму заборгованості (а.с. 66).

Листом вих. №81 від 25.06.2012. відповідач звернувся до позивача з клопотанням реструктуризувати заборгованість в сумі 568346,00грн. станом на 25.06.2012. строком на 6 місяців, зобов'язався сплачувати по 94724,00грн. щомісяця та оплачувати поточні рахунки (а.с. 68).

Однак сторонами під час розгляду даної справи, договору, укладеного між сторонами, щодо реструктуризації заборгованості суду не надано, щодо його існування відомості відсутні.

В свою чергу, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми боргу у примусовому порядку.

Однак, в процесі розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем погашена сума заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 668 346,76 грн. за заявлений позивачем період, тобто відсутній предмет спору в цій частині.

У п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» мова йде про те, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

При цьому, припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Як свідчать матеріали справи, згідно наданої позивачем довідки вих. №07-1607 від 12.09.2012., сума заборгованості в розмірі 668346,76грн. погашена Садівничим товариством «Садовод» в період з 07.08.2012. по 03.09.2012. (а.с. 91), тоді як ПАТ «ДТЕК Крименерго» звернулось з позовом до суду, у даній справі, лише 06.09.2012., про що свідчить поштовий штемпель на конверті (а.с. 86).

Таким чином, існування предмету спору щодо стягнення основного боргу з відповідача в розмірі 668346,76грн. був вже відсутнім на момент звернення позивача з позовом до суду, у зв'язку з чим суд відмовляє ПАТ «ДТЕК Крименерго» в позовних вимогах щодо стягнення з Садівничого товариства «Садовод» заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 668 346,76 грн.

Судові витрати в цій частині підлягають віднесенню на позивача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 30107,93грн., інфляційних втрат в розмірі 7 774,32 грн. та 3% річних в сумі 9 341,42 грн., суд, дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про їх обґрунтованість, з огляду на наступне.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

За загальним правилом цивільного права зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідачем рахунки, виставлені позивачем за період з 01.04.2011. по 20.06.2012., оплачені в порушення умов договору (дата оплати до 12 числа кожного місяця) лише в період з 08.08.2012. по 03.09.2012

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в силу наведених норм Закону, у відповідача виник обов'язок щодо оплати 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення сплати рахунків.

Крім того, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу пунктом 8 додатку №4.2 до договору про поставку електричної енергії №1002 від 15.10.2003.сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії здійснює споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної оплати: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, яка діяла в період за який здійснюється нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію має бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно п. 9 додатку №4.2 до договору, рахунки на оплату перевищення граничної величини споживання електроенергії і/або потужності, за перетоки реактивної електроенергії, пеню, 3% річних, інфляційні нарахування, виписуються постачальником електричної енергії окремо і надаються споживачу.

Дані рахунки повинні бути сплачені споживачем протягом 5 операційних днів від дня отримання (п. 10 додатку №4.2 до договору).

Матеріали справи містять рахунок №1002 від 20.06.2012. на оплату 30107,93грн. пені, рахунок №1002 від 20.06.2012. на оплату 9341,42грн. 3% річних та рахунок №1002 від 20.06.2012. на оплату 7774,32грн. інфляційних втрат (а.с. 75, 76).

Дані рахунки надіслані відповідачеві 27.06.2012. за супровідним листом вих. №07-1435 від 27.06.2012. (а.с. 63).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 ГПК України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості по виставлених рахунках на оплату 30107,93грн. пені, 9341,42грн. 3% річних та 7774,32грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки сум 3% річних, інфляційних втрат та пені, судом встановлено, що проведені вони вірно, у відповідності до чинного законодавства та з урахуванням умов договору.

Так сума 3% річних в розмірі 9341,42грн. за період з 12.04.2011. по 20.06.2012. та сума інфляційних втрат в розмірі 7774,32грн. за період з квітня 2011 року по квітень 2012 року, нараховані за кожний період, з урахуванням суми заборгованості за цей період, окрема та до початку погашення відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію. (а.с. 72-73).

Суму пені, згідно розрахунку, позивач нарахував суму пені на кожну суму боргу окремо в межах шестимісячного строку, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 30107,93грн. та в строк до 11.06.2012. (а.с. 74), тобто у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору та чинного законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 30107,93грн., інфляційних втрат в розмірі 7 774,32 грн. та 3% річних в сумі 9 341,42 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 23.10.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Садівничого товариства «Садовод» (АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Миндальна, 1, ЄДРПОУ 23446756, МФО 324010, р/р 26002452086340 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк») на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, ЄДРПОУ 00131400, р/р 26009300617847 в філії КРУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 324805) пені в розмірі 30107,93грн., інфляційних втрат в розмірі 7 774,32 грн., 3% річних в сумі 9 341,42 грн., 944,47грн. судового збору.

3. В частині стягнення 668 346,76 грн. заборгованості у позові відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі