Рішення № 26518536, 15.10.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2012 р. Справа 7/37/2012/5003

за позовом: Комунального підприємства "Вінницьке шляхове управління", м.Вінниця

до: Комунального підприємства" Житлово-експлуатаційна контора № 16", м. Вінниця

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПрАТ "НФСК "Добробут"

про відшкодування 11 105,90 грн. шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою

Суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Павлова Т.С.

Представники :

позивача: Олійник Д.А., юрисконсульт, довіреність від 30.03.2012 року № 143.

відповідача: Кошелюк М.В., довіреність № б/н від 01.01.2012 року.

Малишева І.В. - довіреність № б/н від 01.10.2012 року, паспорт НОМЕР_5 виданий Ленінським ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області 28.07.2005 року.

Викликаний порядку ст.31 ГПК України судовий експерт Вінницького відділення КНДІСЕ: Сидорюк А.В., свідоцтво № 230-11.

ВСТАНОВИВ :

КП "Вінницьке шляхове управління", м.Вінниця заявлено позов до КП "Житлово-експлуатаційна контора № 16", м.Вінниця про стягнення 11105,90 грн. шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, з яких 10 805,90 грн. вартості пошкодженого авто в сумі та 300,00 грн. вартості послуг по проведенню експертного дослідження.

Ухвалою від 25.06.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/37/2012/5003 та призначено до розгляду на 11.07.2012 року.

Одночасно до участі в розгляді даної справи залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадянина ОСОБА_1.

07.07.2012 року на адресу суду від відповідача надійшли з супровідним листом документи, які вимагались ухвалою суду від 25.06.2012 року, в тому рахунку відзив на позовну заяву в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволенні відмовити з мотивів наведених у вказаному відзиві.

Ухвалою від 11.07.2012 року розгляд справи відкладено до 20.07.2012 року.

Ухвалою суду від 20.07.2012 року провадження у справі № 7/37/2012/5003 зупинено в зв'язку з призначенням судової автотоварознавчої експертизи.

04.10.2012 року до суду надійшов висновок судового експерта разом з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 04.10.2012 року поновлено провадження у справі № 7/37/2012/5003 та призначено до розгляду на 11.10.2012 року. Одночасно ухвалою суду викликано в судове засідання для дачі пояснень судового експерта Вінницького відділення КНДІСЕ Сидорюка А.В..

Ухвалою суду від 11.10.2012 року в зв'язку з неявкою експерта Вінницького відділення КНДІСЕ Сидорюка А.В. розгляд справи відкладено до 15.10.2012 року.

15.10.2012 року в судове засідання треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПрАТ "НФСК "Добробут" не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином ухвалою суду від 11.10.2012 року яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Факт отримання ухвал у даній справі третіми особами (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПрАТ "НФСК "Добробут") підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Окрім того про наявність в провадженні господарського суду Вінницької області господарської справи № 7/37/2012/5003 та дати судових засідань сторін та третіх осіб додатково повідомлено телефонограмою.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін та третіх осіб належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що третіми особами не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За відсутності поданого представниками сторін відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

09.02.2012 року в м. Вінниці по вул.Свердлова відбулась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої стали: трактор марки "Борекс 1163" реєстраційний НОМЕР_4, який належить КП "Житлово-експлуатаційна контора № 16" та яким керував ОСОБА_1; автомобіль марки ВАЗ-21053, реєстраційний НОМЕР_1, який належить КП "Вінницьке шляхове управління", яким керував ОСОБА_7; автомобіль марки "Мерседес Бенц 313", реєстраційний номер НОМЕР_1 який належить ОСОБА_8, яким керував громадянин ОСОБА_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль марки ВАЗ-21053, реєстраційний НОМЕР_1, який належить КП "Вінницьке шляхове управління", а саме передня частина внаслідок зіткнення з трактором марки "Борекс 1163", а задня частина внаслідок зіткнення з автомобілем марки "Мерседес Бенц 313".

Як вбачається із постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.02.2012 року наявноїх в матеріалах справи дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які були визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення (а.с.8, т.1). Як зазначено у постанові ОСОБА_1 керуючи комунальною машиною марки "Борекс 1163" реєстраційний НОМЕР_4 під час виїзду на проїзну частину не дав дорогу автомобілям ВАЗ-21053 реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 та "Мерседес Бенц 313", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 що рухались по ній, внаслідок чого відбулось зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються долученими до позовної заяви письмовими доказами, а саме: довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 8959099; згадуваною постановою Ленінського районного суду м.Вінниці у справі № 212/2914/2012 від 27.02.2012 року; протоколом огляду транспортного засобу від 20.02.2012 року тощо.

Відповідно до рахунку-фактури № ЗНа-000833 від 15.03.2012 року та висновків експертизи, які були надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить загалом 18 074,03 грн..

Відповідно до висновку експертного дослідження № 39П-02 від 24.02.2012 року, наданого позивачем, вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ-21053, державний НОМЕР_3, для усунення пошкоджень автомобіля, які сталися з вини водія ОСОБА_2, становить 8788,38 грн. (а.с. 18-21, т.1), а відповідно до висновку експертного дослідження № 40П-02 від 24.02.2012 року, який також було надано позивачем, вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ-21053, державний номер НОМЕР_3, для усунення пошкоджень, які сталися з вини водія ОСОБА_1 становить 10805,90 грн. (а.с. 26-28, т.1).

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на трактор марки "Борекс-1163", державний номер НОМЕР_4, що належить КП "ЖЕК-16" відсутній.

Також із матеріалів справи вбачається, що позивачем за власний кошт здійснено ремонт автомобіля, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями на суму 18 074,01 грн. наявними в матеріалах справи (а.с.93-95, т.1).

02.04.2012 року на адресу відповідача позивачем надіслано претензію з вимогою відшкодування 11105,90 грн. завданих збитків, яка отримана останнім 03.04.2012 року, що вбачається із відбитку штампа безпосередньо на заяві (а.с. 14, т.1).

За твердженням позивача відповіді на претензію відповідачем надано не було, збитки не відшкодовано.

Матеріали справи зворотного не містять.

Як вбачається із матеріалів справи, обґрунтовуючи заявлений до стягнення розмір збитків в сумі 10805,90 грн., заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, позивач посилається на висновок експертного дослідження від 24.02.2012 року № 39П-2.

В свою чергу, відповідач у відзиві, крім іншого, посилався на невідповідність визначених в експертному дослідженні від 24.02.2012 року № 39П-2 обсягу та вартості заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу збитків його фактичному розміру.

З метою встановлення дійсного розміру матеріального збитку, завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, ухвалою суду від 20.07.2012 року судом було призначено автотоварознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експертизи від 24.09.2012 року вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 8 529,16 грн., а вартість відновлювального ремонту без урахування зазначення коефіцієнту складає 10 143,05 грн.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином для виникнення зобов'язання по відшкодуванню заподіяної шкоди необхідна наявність наступних умов: протиправна поведінка заподіювача шкоди; заподіяння шкоди майну юридичної особи або громадянину; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та заподіяною шкодою; вина заподіювача шкоди; обґрунтований розрахунок шкоди.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої цією статтею.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже необхідною умовою для відшкодування шкоди, згідно ст.1187 ЦК України, з поміж іншого (неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вина) є встановлення суб'єкта відповідальності, яким є володілець об'єкта, діяльність з яким створює підвищену небезпеку, під яким слід розуміти особу, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в сумі 10 143,05 грн., оскільки дана сума збитків від завданої шкоди, стверджується висновком судової автотоварознавчої експертизи наявним в матеріалах справи.

Враховуючи висновки судової автотоварознавчої експертизи (розмір шкоди становить 10 143,05 грн., в той час як позивач вказував у позовній заяві про розмір шкоди, який становить 10 805,90 грн.) в стягненні 662,85 грн. шкоди суд відмовляє як заявлених безпідставно.

При цьому суд виходив з положень п.п.2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" в яких вказано, що не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи, а також те, що за наявності в одній і тій же справі протилежних за змістом висновків як спеціаліста, так і судового експерта, їх оцінка здійснюється за правилами статей 42, 43 ГПК з наданням у зазначеному випадку переваги висновкові судового експерта.

Враховуючи наведене надані позивачем експертні висновки № 39П-02 від 24.02.2012 року та № 40П-02 від 24.02.2012 року як належні докази в обґрунтування заявленої суми завданої шкоди оцінюються судом критично.

Також суд відмовляє в стягненні 300,00 грн. відшкодування витрат на проведення експертного дослідження, оскільки їх проведення не носило обов'язкового характеру, а тому відсутні підстави покладати відшкодування витрат на них на відповідача.

Відмовляючи позивачу в стягненні 300,00 грн. відшкодування витрат на проведення експертного дослідження суд також зауважує, що регулювання вказаної норми здійснюється відповідно до приписів ст.22 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Разом з тим позивачем жодним чином не обгрунтовано та не надано відповідних доказів щодо наявності складу цивільного правопорушення щодо зазначеної позовної вимоги.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам відповідачем не надано доказів в спростування правомірності та обгрунтованості заявлених позовних вимог.

Заперечення відповідача наведені у його відзиві є юридично неспроможними, спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть слугувати підставою для відмови в позові.

Так посилання відповідача на відсутність вини його працівника у скоєнні ДТП спростовується постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 27.02.2012 року, яка набула законної сили 13.03.2012 року.

Твердження відповідача про невідповідність видів та вартості ремонтних робіт по відновленню пошкодженого автомобіля спростовується висновком судової автотоварознавчої експертизи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із врахуванням вищевикладених мотивів щодо часткової відмови в стягненні шкоди та витрат за послуги на експертного дослідження.

Витрати на сплату судового збору та за проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 1 176,96 грн. підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

При розподілі судового збору суд враховує припис, який міститься в п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" згідно якого сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В даному випадку позивачу слід повернути 31,50 грн. надмірно сплаченого збору виходячи з того, що ціна позову складає 11 105,90 грн. з огляду на що розмір сплаченого судового збору повинен становити 1 609,50 грн., в той час як позивачем сплачено 1641,00 грн..

15.10.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 49, 82, 84, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 16", вул. Володарського, 1, м.Вінниця, 21050 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 13343285) на користь Комунального підприємства "Вінницьке шляхове управління", вул. Г.Успенського, 6, м.Вінниця, 21001 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 03338981) - 10 143 грн. 05 коп. - шкоди, 1 074 грн. 92 коп. - відшкодування витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи, 1469 грн. 96 коп. - відшкодування витрат на судовий збір.

3. Відмовити в стягненні 662 грн. 85 коп. - шкоди та 300 грн. 00 коп. - витрат за послуги проведення експертних досліджень.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Комунальному підприємству "Вінницьке шляхове управління", вул. Г. Успенського, 6, м. Вінниця, 21001 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 03338981) судовий збір в розмірі 31 грн. 50 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 690 від 20.06.2012 року.

6. Дане рішення є підставою для повернення із Державного бюджету України Комунальному підприємству "Вінницьке шляхове управління" судового збору в розмірі 31 грн. 50 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 690 від 20.06.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 690 від 20.06.2012 року знаходиться в матеріалах справи 7/37/2012/5003.

7. Оригінал рішення надіслати позивачу рекомендованим листом, копію рішення надіслати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПрАТ "НФСК "Добробут" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 22 жовтня 2012 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Г. Успенського, 6, м. Вінниця, 21001.

3 - третій особі (ОСОБА_1) - АДРЕСА_1, 21000.

4 - третій особі (ОСОБА_2) - АДРЕСА_2

5 - третій особі (ПрАТ "НСФК "Добробут") - вул.Гоголя, 17, м.Вінниця, 21000.