Рішення № 26518477, 18.10.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 5004/1049/12

за позовом Приватного підприємства "Платан", м.Сімферополь

до відповідача: Приватного підприємства "Арт-десятка", м.Луцьк

про стягнення 17 710,22 грн.

Суддя: Сур'як О. Г.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: Позивач - ПП "Платан" звернувся до суду з позовом, уточненим заявою про зменшення позовних вимог від 12.10.2012р. (вих. №120/3-т), про стягнення з відповідача - ПП "Арт-десятка" 17 710,22 грн., з них 16215,29грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №9975 від 07.11.2011р. та видаткових накладних №170964 від 29.11.2011р., №3279 від 19.01.2012р., №3276 від 19.01.2012р., 1223,07грн. пені згідно п.9.4 договору та 271,86грн. -3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.09.2012р. не заперечує факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 106 315,29грн. згідно накладних. Також зазначає, що відповідач оплатив поставлений товар на загальну суму 98 508грн., що підтверджується платіжними дорученнями та платіжною квитанцією, доданими до відзиву. Станом на 07.09.2012р. заборгованість ПП "Арт-Десятка" перед ПП "Платан" становить 7807,29 грн.

Просив відмовити позивачу у частині стягнення основного боргу в розмірі 8669,26грн., а також відмовити у стягненні пені та 3% річних.

Позивач, у поясненні на відзив відповідача, зазначив, що з висновками відповідача, які зазначені у відзиві на позовну заяву не згоден, оскільки до свого відзиву від 07.09.2012р. відповідач додає копії платіжних доручень на суму 98 508,00грн., яку відповідач перерахував на поточний рахунок позивача, як оплату за поставлений по договору поставки товар на загальну суму 106 315,29грн. проте, платіж на суму 8 408,00грн. був здійснений від фізичної особи Кушнірук Михайла Федоровича за міжкімнатні двері по накладній №170961 від 29.11.2011р.

По видатковій накладній №170961 від 29.11.2011р., по якій ПП "Платан" поставило товар, покупцем є ПП "Арт-десятка", а не фізична особа Кушнірук М.Ф. Товаром, який поставлявся по цій накладній, є виключно шпалери, видаткова накладна №170961 від 29.11.2011р. не містить в собі посилання на міжкімнатні двері.

Крім того, відповідач не має заборгованості перед позивачем по видатковій накладній №170961 від 29.11.2011р.

Позивач зазначає, що відповідач ні у своєму відзиві, ні в доданих до нього документах, не наводить доказів того, що сума в розмірі 8 408,00грн. була перерахована відповідачем за поставлений по договору поставки №9975 від 07.11.2011р. товар.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

07.11.2011р. між ПП "Платан" та ПП "Арт-десятка" був укладений договір поставки №9975.

Згідно пункту 1.1 договору Постачальник, у період дії договору, зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця, відповідно до його замовлень, будівельні, оздоблювальні й супутні матеріали, господарські товари, освітлювальне встаткування й інструмент (товар), а Покупець зобов'язується приймати цей товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.п. 12.1, 12.2 договору строк дії договору до 31.12.2011р. У випадку відсутності заяв однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на умовах, передбачених договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних: №170964 від 29.11.2011р. на суму 2 397,25грн.; №3279 від 19.01.2012р. на суму 1 860,00грн.; №3276 від 19.01.2012р. на суму 12 219,30грн.

Факт поставки та отримання товару на загальну суму 16 476,55грн. по видаткових накладних №170964 від 29.11.2011р.; №3279 від 19.01.2012р. та №3276 від 19.01.2012р. підтверджується підписами сторін та їх печатками на даних накладних та не оспорюється сторонами.

Разом з тим, у видаткових накладних №170964 від 29.11.2011р.; №3279 від 19.01.2012р. та №3276 від 19.01.2012р. не міститься посилань на договір поставки №9975 від 07.11.2011р. та вказівок на дату оплати.

Згідно п. 4.1. договору покупець здійснює оплату товару постачальникові в порядку 100% передоплати. Пунктом 4.2. договору передбачено, що Постачальник може поставляти Покупцеві товар з умовами оплати, відмінними від зазначених у п.4.1. договору (при цьому оплата за поставлений товар повинна здійснюватися Покупцем в строк не більше 14 календарних днів від дати, вказаної у накладній).

Крім цього, у договорі поставки відсутні конкретні ознаки товарів, які мають постачатись за цим договором.

Також, з акту звірки взаєморозрахунків ПП "Платан" з контрагентом ПП "Арт-десятка" за 01.01.22 - 30.09.12, підписаного позивачем, та платіжних доручень, наданих суду відповідачем, не вбачається, що поставка товару здійснювалась на підставі договору поставки.

Оскільки надані суду первинні документи не містять посилання на договір поставки №9975 від 07.11.2011р. та відсутні будь-які інші докази виконання цього договору, тому суд вважає, що передача товару по видаткових накладних №170964 від 29.11.2011р.; №3279 від 19.01.2012р. та №3276 від 19.01.2012р. здійснена на загальних підставах, а не на виконання договору поставки №9975 від 07.11.2011р.

Згідно зі ст.ст.173-174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору тощо. За загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Необхідність дотримання письмової форми обумовлена ст.208 ЦК України. Разом з тим, згідно зі ст.207 ЦК України та ст.181 ГК України договір може бути укладений в письмовій формі не тільки шляхом складання єдиного документу, правочин/договір вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялись сторони.

На підтвердження позовних вимог про стягнення боргу в сумі 16 476,55грн. позивач надав суду:

- видаткову накладну №170964 від 29.11.2011р. на суму 2 397,25грн.;

- видаткову накладну №3279 від 19.01.2012р. на суму 1 860,00грн.;

- видаткову накладну №3276 від 19.01.2012р. на суму 12 219,30грн.

Ці первинні документи є доказами того, що господарська операція (в даному випадку -передача/прийняття товарів) фактично відбулась, і, відповідно - доказом зобов'язання відповідача перед позивачем за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог від 12.10.2012р. позивач зазначив, що відповідачем була здійснена часткова проплата видаткової накладної №3276 від 19.01.2012р. у розмірі 216,26 грн., у зв'язку з чим просив стягнути основну суму заборгованості у розмірі 16 215,29грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме: з доданих відповідачем до відзиву платіжних доручень №1061 від 29.03.2012р. на суму 5000грн.; №1372 від 18.05.2012р. на суму 4000грн.; №1382 від 21.05.2012р. на суму 4000грн.; №1396 від 23.05.2012р. на суму 4600грн.; №1499 від 12.06.2012р. на суму 2500грн.; №1741 від 18.07.2012р на суму 2000 грн., у яких в графі "Призначення платежу" також відсутнє посилання на договір поставки, а зазначено про виконання платежу за пластік згідно наладної №3276 від 19.01.2012р. (зазначені реквізити відповідають номеру та даті видаткової накладної №3276 від 19.01.2012р. на суму 12 219,30грн.), відповідач повністю погасив заборгованість за даною накладною.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Термін виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу (чи поставки з урахуванням норм ст.712 ЦК України) визначений ст.692 ЦК України.

Нормою ч.1 ст.692 ЦК України (акту цивільного законодавства) визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, з заявленої позивачем до стягнення основної суми боргу, в розмірі 16 215,29грн., є підставною та підлягає до стягнення 4 257,25грн., у стягненні 11 958,04грн. по видатковій накладній №3276 від 19.01.2012р. слід відмовити у зв'язку з проплатою цієї суми відповідачем.

Позивач за прострочення виконання зобов'язання просить стягнути з відповідача 1 223,07грн. пені.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст.546, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Стаття 547 ЦК України передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, у зв'язку з тим, що між сторонами виникли позадоговірні зобов'язання, а законом до господарських правовідносин, що виникли між сторонами, пеня не встановлена, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1 223,07грн. не підлягає задоволенню як безпідставна.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача також 271,86грн. -3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

З нарахованих позивачем 3% річних в сумі 271,86грн., згідно розрахунку, підставні та підлягають до стягнення 226,75грн. (з них: 48,74грн. з суми 2397,25грн.; 30,03грн. з суми 1860грн.; 147,98грн. з суми 12 219,25грн.).

В стягненні 3% річних на суму 45,11грн. слід відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому з відповідача слід стягнути 407грн.51коп. судового збору.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.ст.173, 174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 207, 208, 509, 526, 546, 548, 549, 625, 692, Цивільного кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Арт-десятка" (Волинська область, м.Луцьк, вул.Конякіна, 18а, код ЄДРПОУ 36541543) на користь Приватного підприємства "Платан" (Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, Київський район, вул..Глінки/Дерюгіної, 57Б/2, код ЄДРПОУ 30645832) 4 484грн., з них: 4 257,25грн. основної заборгованості та 226,75грн. -3% річних, а також 407грн. 51коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 22.10.2012р.

Суддя О. Г. Сур'як