Рішення № 26518452, 18.10.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 жовтня 2012 р. Справа 7/55/2012/5003

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАГАЗ-7", с.Зарванці, Вінницький район, Вінницька область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянин ОСОБА_1, м.Вінниця

про стягнення 24 593,93 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Павлова Т.С.

Представники:

позивача: Камінський Р.О., довіреність № ГО-12/256 від 09.10.2012 року, паспорт НОМЕР_5 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 29.06.2006 року.

відповідача: Карпенко М.Б., довіреність № 21 від 16.10.2012 року паспорт НОМЕР_3, виданий Ленінським ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області 15.07.2004 року.

третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

26.09.2012 року до господарського суду Вінницької області надійшов регресний позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАГАЗ-7", с.Зарванці, Вінницький район, Вінницька область про стягнення 24 593,93 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою від 27.09.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/55/2012/5003 та призначено до розгляду на 10.10.2012 року.

27.09.2012 року судом на адресу адресно-довідкового бюро м. Вінниці надіслано запит щодо надання інформації про місце проживання громадянина ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 10.10.2012 року в зв'язку з неявкою представників сторін та третьої особи розгляд справи відкладено до 18.10.2012 року.

18.10.2012 року в судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином ухвалою суду від 10.10.2012 року яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до інформації адресно-довідкового бюро м. Вінниці від 10.10.2012 року місцем проживання громадянина ОСОБА_1 являється АДРЕСА_1 за якою і були надіслані ухвали суду (а.с.57, т.1).

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Факт отримання ухвал у даній справі третьою особою ОСОБА_1 підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення № 2103621769260 (а.с.60, т.1).

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третьої особи належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що третьою особою не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За відсутності поданого представниками сторін відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на недоведеність позивачем факту скоєння ДТП по причині невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

09.02.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАГАЗ-7" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів який оформлено у вигляді полісу № АА/2589375 за умовами якого забезпеченим транспортним засобом сторони визначили причіп "Floor Fla", реєстраційний номер НОМЕР_1 при ліміті майнової відповідальності 50 000,00 грн. та франшизі в сумі 250,00 грн. (а.с.9, т.1).

17.06.2011 року в м.Вінниця по вул.Фрунзе відбулась дорожньо-транспортна пригода учасниками якої стали автомобіль "ДАФ", реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом "Floor Fla" реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ "ДАГАЗ-7" та яким керував ОСОБА_1, який являвся водієм ТОВ "ДАГАЗ-7" та автомобіль "МАН" реєстраційний НОМЕР_4, який належить ОСОБА_4, а саме причеп "Floor Fla" реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок самовільного руху зіткнувся із автомобілем "МАН" реєстраційний НОМЕР_4, який на момент зіткнення був припаркований.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль "МАН" реєстраційний НОМЕР_4.

26.06.2012 року інспектором ВОМ ДТП ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Вінниці при УДАІ УМВС України у Вінницькій області старшим лейтенантом міліції Козловським А.В. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, з якої слідує, що ОСОБА_1 припаркувавши напівпричіп, порушив вимоги п.15.12 Правил дорожнього руху України, яким встановлено, що водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним внаслідок чого напівпричіп покотився та здійснив зіткнення з автомобілем "МАН" реєстраційний НОМЕР_4, що призвело до пошкодження транспортного засобу (а.с.13, т.1).

Відповідно до постанови Замостянського районного суду м.Вінниці від 21.07.2011 року наявної в матеріалах справи дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1, який був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення пеердбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 425,00 гривень (а.с.14, т.1).

Як зазначено у постанові ОСОБА_1 в порушення вимог п.п. 15.12, 28.2, 31.4.1 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем "ДАФ"з причепом "Floor Fla" залишаючи причіп на стоянці у технічно несправному стані, не вжив всіх заходів для недопущення самовільного руху причепа внаслідок чого причіп розпочав самовільний рух та наїхав на стоячий автомобіль "МАН", що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказана постанова набрала законної сили 02.08.2011 року, що вбачається із відповідної відмітки безпосередньо на зазначеній постанові.

Доказів оскарження постанови Замостянського районного суду м.Вінниці від 21.07.2011 року та її скасування матеріали справи не містять.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди також підтверджуються долученими до позовної заяви письмовими доказами, а саме: згадуваною постановою Замостянського районного суду м.Вінниці у справі № 3-1971/11/0206 від 21.07.2011 року; актом огляду транспортного засобу від 17.06.2011 року тощо.

Відповідно висновку експертного дослідження № 194П-06 від 29.06.2011 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "МАН" з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 24 843,93 грн. без ПДВ (а.с.15-32, т.1).

08.09.2011 року співробітниками ПАТ "Страхова Група "ТАС" було здійснено розрахунок страхового відшкодування від 08.09.2011 року, що належить до виплати страхувальнику згідно з яким страхове відшкодування складає 24 593,93 грн. (а.с.34, т.1).

Того ж дня працівниками ПАТ "Страхова Група "ТАС" було складено страховий акт на підставі якого, а також на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АА/2589375 від 09.11.2011 року ПАТ "Страхова Група "ТАС" сплатила потерпілій особі (ОСОБА_2) страхове відшкодування в розмірі 24 593,93 грн. в межах ліміту відповідальності, що підтверджується відомістю виплат № 1260911 від 26.09.2011 року (а.с.36, т.1).

23.12.2011 року на адресу відповідача позивачем направлено претензію № Г.08.0.0/893 з вимогою здійснення відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 24 593,93 грн. до 24.01.2012 року.

За твердженням позивача відповіді на претензію відповідачем надано не було, страхову суму не відшкодовано.

Факт непроведення розрахунків відповідачем не заперечується останнім.

Непроведення відповідачем погашення згідно поданої претензії, а також те, що ДТП стало наслідком невідповідності технічного стану транспортного засобу (розбортування коліс) вимогам Правил дорожнього руху, спонукало позивача звернутись до суду з регресним позовом до страхувальника на підставі статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Згідно статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином, відшкодування шкоди, що заподіяна третій особі здійснюється у порядку, що встановлений зазначеним Законом.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до підпункту 38.1.1. -"г" пункту 38.1. ст.38 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).

Статтею 33 цього ж Закону передбачено, що технічний стан транспортних засобів що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно частини 1 статті 1172 Кодексу юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Виходячи з наведеного відповідно до статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до позивача, з моменту виплати страхового відшкодування, перейшло право вимоги до відповідача як до страхувальника, працівник якого відповідальний за заподіяний збиток.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість заявленого позивачем позову.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Заперечення відповідача наведені у його відзиві щодо недоведеності позивачем факту скоєння ДТП по причині невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху оцінюються судом критично, оскільки спростовуються наявними у справі доказами.

Так, із постанови Замостянського районного суду м.Вінниці від 21.07.2011 року та матеріалів адміністративної справи на підставі якої прийнято вказану постанову випливає те, що причиною ДТП являлась саме невідповідність технічного стану та обладнання забезпеченого транспортного засобу (причіп "Floor Fla", реєстраційний номер НОМЕР_1) існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Дійшовши такого висновку суд врахував факти встановлені постановою Замостянського районного суду м.Вінниці від 21.07.2011 року в якій, крім посилання на технічну несправність причепа, вказано на те, що громадянин ОСОБА_1 порушив пункти 15.12, 28.2, 31.4.1 Правил дорожнього руху.

Пунктом 31.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до підпунктів д), е) п.31.4 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності гальмової системи таким вимогам: стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан: транспортних засобів з повним навантаженням - на уклоні не менше ніж 16 %; легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 23 %; вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 31 %; не замикається важіль (рукоятка) стоянкової гальмової системи в робочому положенні.

Суд зауважує, що в матеріалах адміністративної справи містяться письмові пояснення громадянина ОСОБА_1 від 17.06.2011 року надані в порядку ст.97 КПК України співробітникам Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області та відділення оформлення ДТП (підпорядковане ВДАІ) УМВС України у Вінницькій області в яких вказано про те, що причіп "Floor Fla", реєстраційний номер НОМЕР_1 при поставленні його на стоянку було поставлено на стоянкове гальмо без використання противідкотних упорів, а після скоєння ДТП було виявлено обрив троса стоянкового гальма.

З огляду на норми ст. 35 ГПК України Замостянського районного суду м.Вінниці від 21.07.2011 року у справі № 3-1971/11/0206 є обов'язковою для господарських судів щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Із вказаного судового акту вбачається, що ОСОБА_1, не забезпечив технічний справний стан причепа "Floor Fla", реєстраційний номер НОМЕР_1 при його поставленні 16.06.2011 року на стоянку, яка містить спуск що спричинило самовільний рух причепа та його зіткнення з автомобілем "МАН" реєстраційний НОМЕР_4, що призвело до пошкодження останнього.

Належних та допустимих доказів із дотриманням ст.ст. 32-34 ГПК України на спростування вказаного висновку відповідачем не надано.

За таких обставин позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Дійшовши висновку про задоволення регресного позову поданого на підставі статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" судом враховано правові позиції Вищого господарського суду України викладені в постановах від 04.10.2006 року у справі № 10/18, від 05.09.2011 року у справі № 5019/265/11, від 18.06.2012 року у справі № 16/5005/17114/2011.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

18.10.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 49, 82, 84, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАГАЗ-7", вул. Інженерна, буд. 5, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 36605910) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС", просп. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03062 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 30115243) - 24 593 грн. 93 коп. - виплаченого страхового відшкодування, 1 609 грн. 50 коп. - відшкодування витрат на судовий збір.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 23 жовтня 2012 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - третій особі - АДРЕСА_1