Ухвала суду № 26517931, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 року м. Київ К-38838/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районні міста Севастополя

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2009

у справі №5020-7/126-4/21

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мусон»

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 02.02.2009 відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.12.2007 №000055220/0 про донарахування пені в розмірі 20933,54 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2009 скасовано постанову Господарського суду м. Севастополя від 02.02.2009. Позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.12.2007 №000055220/0 в частині застосування до ВАТ «Мусон»пені у сумі 16497,45 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період з 12.07.2007 по 08.11.2007, складено акт № 5531/10/22-009/14314707/48 від 26.11.2007, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині незабезпечення надходження валютних цінностей протягом законодавчо встановленого терміну з моменту здійснення авансового платежу від 24.07.2007 року у розмірі 80000,00 євро (кількість прострочених днів з 23.10.2007 року по 02.11.2007 року -11 днів), на суму 15900,00 євро (кількість прострочених днів з 03.11.2007 по 08.11.2007 -6 днів) при відсутності ліцензії Національного банку України на перевищення законодавчо встановленого терміну розрахунків. Законодавчо встановлений термін надходження валютних цінностей -22.10.2007.

Порушення терміну надходження валютних цінностей встановлено при здійсненні позивачем імпортних зовнішньоекономічних операцій за договором поставки № 12/07-07 від 12 липня 2007 року між ВАТ «Мусон»та компанією International»(Польща), за яким з валютного рахунку ВАТ «Мусон» на користь нерезидента здійснено авансовий платіж загальною сумою 80000,00 євро згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті за № 1 від 24 липня 2007 року.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте рішення від 05.12.2007 № 000055220/0, яким до позивача застосована пеня в сумі 20933,54 грн., відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, що здійснюються на умовах відстрочки постачання, у випадку якщо така відстрочка перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу чи виставляння векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Встановлюючи порушення позивачем терміну надходження валютних цінностей, податкова інспекція виходила з дати оформлення вантажних митних декларацій на отриманий за контрактом товар за типом ІМ-40 - №123000001/7/005432 від 02.11.2007 року на суму 64100,00 євро та №123000001/7/005554 від 08.11.2007 року на суму 180500,00 євро.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»визначено, що моментом здійснення експорту (імпорту) вважається момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ч. 2 статті 43 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах ( частина 2 статті 72 Митного кодексу України).

Таким чином, моментом імпорту товару визначається момент перетину товаром митного кордону України, що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем».

Висновок податкового органу про визначення моменту імпорту в залежності від оформлення вантажної митної декларації є помилковим, оскільки, як було вірно встановлено апеляційним судом, оформлення вантажної митної декларації відбувається за результатами митного оформлення вже після фактичного переміщення товару через митний кордон.

Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, у позивача наявні міжнародні товаротранспортні накладні № 0046049 від 19.10.2007 року з відміткою Яворівської митниці 21.10.2007, invoice proforma №19/10/07/kontr/12/07-07 від 19.10.2007 на суму 64100,00 євро та № 0044789 від 26.10.2007 року з відміткою Яворівської митниці 05.11.2007, invoice proforma № 24/10/07/kontr/12/07-07 від 25.10.2007 року на суму 180500,00 євро.

Таким чином, валютні цінності надійшли за контрактом 21.10.2007 року та 05.11.2007, у зв'язку з чим сума пені за порушення терміну надходження валютних цінностей підлягає застосуванню у розмірі 4436,09 грн., виходячи з 13 днів прострочення товарів на суму 15900,00 євро.

За наведених обставин, апеляційним судом було правомірно визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.12.2007 №000055220/0 в частині застосування до ВАТ «Мусон»пені у сумі 16497,45 грн.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя - відхилити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль