Постанова № 26517615, 08.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 жовтня 2012 року № 2а-12397/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" до Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000383930 від 22.05.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»звернулось до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2012 №0000383930.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту фактичної перевірки від 19.04.2012 є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 22.05.2012 №0000383930підлягає скасуванню.

Відповідач -Окружна Державна податкова служба України -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби -заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою службою в автономній республіці Крим проведено фактичну перевірку суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Епіцентр К», за результатом якої складено акт від 19.04.2012 №0036/01/01/22/32490244 (далі -акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлено, зокрема порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів визначених в денному звіті РРО, невідповідність склала 1,62 грн.

На підставі акту перевірки Окружною Державною податковою службою України -Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2012 №0000383930, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,0 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, рішенням Державної податкової служби України від 31.08.2012 №1136/0/61-12/10-2415, яким скаргу позивача залишено без задоволення. а податкове повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено, що фактичну перевірку позивача проведено на підставі направлення від 12.04.2012, виданого на підставі наказу Державної податкової служби в автономній республіці Крим від 11.04.2012 №170 «Про призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ «Епіцентр К», у зв'язку з отриманням письмового звернення покупця (споживача) про порушення ТОВ «Епіцентр К» встановленого прядку проведення розрахункових операцій, касових операцій.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 75.1.3. ст.. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно пп. 80.2.3. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Судом встановлено та позивачем не заперечується, що перевірку позивача проведено на підставі заяви покупця (клієнта), в якій зазначено, що громадянка перебуваючи у магазині «Епіцентр К»почула фразу касира, чи потрібен чек покупцю.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023, споживач -фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Оскільки заявник зазначає, що вона перебувала у приміщенні магазину ТОВ «Епіцентр К», заявник потенційно мав намір придбати чи замовити продукцію, тобто є споживачем в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», відтак твердження позивача, що заявник не набула статусу покупця, а тому така заява не може вважатися зверненням покупця суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Враховуючи, що у заяві споживача зазначено, що касир ТОВ «Епіцентр К»роздрукував відповідний розрахунковий документ за проханням споживача, що є порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №265/95, суд дійшов висновку, що перевірку позивач проведено відповідно до вимог пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, на підставі письмового звернення покупця про порушення установленого прядку розрахункових операцій, отже твердження позивача, що відповідач не мав підстав для проведення фактичної перевірки, спростовується наявними матеріалами справи.

Як вбачається з акту перевірки, відповідно до денного звіту РРО сума готівкових коштів, яка зберігалась на місці проведення розрахунків під час проведення фактичної перевірки складала 5 409,93 грн. Згідно опису готівкових коштів на місці проведення розрахунків складеним Державною податковою службою в Автономній республіці Крим та підписаним матеріально-відповідальною особою позивача ОСОБА_1 сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала 5411,14 грн. Також, в описі зазначено, що вся готівка є від продажу товарів.

Відповідно до ст. 1 Закону №265/95, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно абз. 4 п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів", забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

З аналізу викладеного вбачається, що на місці проведення готівкових розрахунків мають зберігатися виключно кошти, що належать суб'єкту господарювання та мають відповідати сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями виданими з початку дня.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону №265/95, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Враховуючи, що в ході перевірки встановлено, що позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в фіскальному денному звіті РРО на загальну суму 1,62 грн., суд дійшов висновку, що висновок про порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону №265/95 є обґрунтований.

Щодо твердження позивача, що акт перевірки складено з порушенням вимог п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки акт перевірки не підписано посадовою особою позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платником податків або їх законним представником (у разі наявності). Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законним представником (у разі наявності) .

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України, законний представник платника податків підписує акт перевірки в разі наявності, тобто підпис законним представником платника податків акту перевірки не є обов'язковою умовою.

Як вбачається з матеріалів справи акт перевірки підписано особою, яка здійснювала розрахункові операції та начальником відділу бухгалтерського обліку, відтак твердження позивача, що його законний представник, яка була присутня на робочому місці не підписувала акт перевірки не є доказом того, що висновки акту перевірки є такими, що не відповідають вимогам законодавства.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не заперечується факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в фіскальному денному звіті РРО на загальну суму 1,62 грн.

Твердження позивача, що вказаний акт перевірки, суд також вважає необґрунтованим, оскільки позивачем додано до позовної заяви копію такого акту перевірки.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві зазначає, що ним 19.04.2012. тобто наступного дня після проведення фактичної перевірки було подано заперечення на акт такої перевірки, що на думку суду було б не можливо в разі не отриманням позивачем копії такого акту.

Щодо твердження позивача, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі неіснуючого акту перевірки суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове оскаржуване повідомлення-рішення прийнято Окружною державною податковою службою -Центральни мофісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на підставі акту перевірки від 08.05.2012 №0070/2665/39/32490244.

Відповідно до Методичних рекомендацій, щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 12.08.2008 №534, у разі якщо суб'єкт господарювання здійснює свою діяльність не за місцем, яке зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію такого суб'єкта, акт перевірки, складений посадовими особами органу ДПС, реєструється у журналі реєстрації актів перевірок і протягом трьох робочих днів після його реєстрації направляється до органу ДПС за місцем державної реєстрації вказаного суб'єкта. Копія акта перевірки з відміткою про реєстрацію у журналі реєстрації актів перевірки зберігається в органі ДПС за місцезнаходженням суб'єкта господарювання. Рішення про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає керівник органу ДПС (або його заступник) за місцем реєстрації суб'єкта господарювання протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки. Рішення про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій вручається керівнику суб'єкта господарювання (або особі, що його заміщає) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення в установленому порядку та визначені терміни.

Отже відповідачем відповіднодо вимог Методичних рекомендацій, щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій здійснено реєстрацію зазначеного акту перевірки в органі Державної податкової служби за місцем державної реєстрації платника податків, присвоєно новий номер та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій із посиланням на дату та номер реєстрації акту органом Державної податкової служби за місцем реєстрації такого платника податку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, якими підтверджено висновок про порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону №265/95, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 15.10.2012.