Постанова № 26516611, 16.10.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3636/2012

16 жовтня 2012 року 18год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Гуль Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Грицик А.В.,

відповідача: представник Ляшук Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дедденс Агро"

до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дедденс Агро" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000322342 від 04.09.2012р., прийнятого на підставі акта перевірки № 305/2242/34763710 від 27.08.2012р.

В обґрунтування позову заперечує висновки податкового органу про порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку; п.198.3, п.198.6 ст.198, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011р. № 11. Позивач вказує, що правочини, за якими ТОВ "ВІП СОЮЗ" надано для ТОВ "Дедденс Агро" транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 223697,37 грн., в тому числі ПДВ 37282,90грн., є реальними та дійсними, порушень закону щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань зі сплати ПДВ допущено не було. ТОВ "Дедденс Агро" як суб'єкт спеціального режиму оподаткування не повинно було платити суми ПДВ до бюджету, а тому не було потреби в штучному формуванні податкового кредиту. Зазначає, що податковий орган не проводив перевірки руху товарно-матеріальних цінностей, доставка яких забезпечувалась послугами, отриманими від ТОВ "ВІП СОЮЗ", і які прямо стверджують реальність вказаних господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.38-41 т.1). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в запереченні. Спірне податкове повідомлення-рішення вважає правомірним, в задоволені позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дедденс Агро" зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 21.11.2006р. (а.с.135т.1), на податковому обліку на час вирішення судом адміністративного спору перебуває в Гощанській МДПІ, зареєстроване як сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість згідно свідоцтва № 100262552 від 20.03.2008р. (а.с.137 т.1); здійснює види діяльності за КВЕД: 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур; 51.21.0 оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Судом встановлено, що посадовою особою Гощанською МДПІ в період з 14.08.2012р. по 17.08.2012р. на підставі направлення № 211 від 13.08.2012р. та наказу № 2276 від 13.08.2012р., згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81 розділу ІІ Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Дедденс Агро" код ЄДРПОУ 34763710 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "ВІП СОЮЗ" код ЄДРПОУ 37240791 за період жовтень 2011р., грудень 2011р., січень 2012р., червень 2012р.

За результатами перевірки складено акт № 305/2242/34763710 від 27.08.2012р. (а.с.8-24 т.1).

Перевіркою встановлено порушення:

ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, - здійснення операцій на підставі нікчемних правочинів, прийнято до виконання документи на операції, що порушують публічний порядок, і, відповідно, суперечать законодавчим та нормативним актам;

п.198.3, п.198,6 ст.198, п.209.2 ст.209 Розділу VI Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011р. № 11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках", - встановлено заниження нарахування податку на додану вартість, що повністю залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства, всього в сумі 37283,00 грн., в тому числі за жовтень 2011р. в сумі 12592,00 грн., грудень 2011р. в сумі 13922,00 грн., січень 2012р. в сумі 4538,00 грн., червень 2012р. в сумі 6231,00 грн.

На підставі акта перевірки № 305/2242/34763710 від 27.08.2012р. Гощанською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322342 від 04.09.2012р., яким ТОВ "Дедденс Агро" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 46 403,75 грн., в тому числі 37283,00 грн. за основним платежем та 9320,73 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26 т.1).

Матеріалами справи стверджено, що за даними податкової звітності з податку на додану вартість, поданої до Гощанської МДПІ, ТОВ "Дедденс Агро" сформовано податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "ВІП СОЮЗ" в жовтні 2011р. на суму ПДВ 12591,77 грн., в грудні 2011р. на суму ПДВ 13922,45 грн., в січні 2012р. на суму ПДВ 4537,58 грн., в червні 2012р. на суму ПДВ 6231,1 грн. (а.с.53,56,61,64 т.2).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду підлягали до перевірки фактичні обставини щодо реальності господарських операцій позивача з ТОВ "ВІП СОЮЗ" та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість від таких взаємовідносин.

Судом встановлено, що між ТОВ "ВІП СОЮЗ" (експедитор) та ТОВ "Дедденс Агро" (клієнт) укладено договір транспортного експедирування № 85 від 21.09.2011р., згідно якого експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта організовувати виконання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, залучаючи до цього третіх осіб. Клієнт доручає, а експедитор зобов'язується від імені та рахунок клієнта укладати угоди та вчиняти інші юридичні дії, виступати від імені клієнта перед будь-якими третіми особами, а також здійснювати з ними необхідні розрахунки грошовими коштами, що надійшли від клієнта (а.с.66-68 т.1).

На підтвердження фактичного виконання експедитором ТОВ "ВІП СОЮЗ" умов договору № 85 від 21.09.2011р. позивачем надано акти здачі-прийняття виконаних робіт б/н від 12.10.2011р., № ОУ-0000906 від 01.12.2011р., № ОУ-0001114 від 12.12.2011р., № ОУ-0000832 від 04.04.2012р., в яких вказано, що експедитор виконав, а замовник прийняв такі роботи (послуги): транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення товарно-матеріальних цінностей з зазначенням дати, маршруту, маси перевезення та вартості виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.74,91,108,114 т.1).

Для оплати транспортно-експедиторських послуг ТОВ "ВІП-СОЮЗ" позивачу виставлені рахунки-фактури: № 33 від 12.10.2011р. на суму 75550,60 грн. з ПДВ, № 85 від 01.12.2011р. № 83534,70 грн. на суму 83534,70 грн. з ПДВ, № 98 від 12.12.2011р. на суму 27225,47 грн. з ПДВ, № 57 від 04.04.2012р. на суму 37386,60 грн. з ПДВ (а.с.76,93,110,115 т.1), які оплачені позивачем на повну суму платіжними дорученнями № 2917 від 06.04.2012р., № 2596 від 30.12.2011р., № 2523 від 08.12.2011р., № 2522 від 07.12.2011р., № 2288 від 17.10.2011р. (а.с.69-73).

ТОВ "ВІП СОЮЗ" виписано позивачу податкові накладні (а.с.75,92,109,116 т.1) :

№ 56 від 12.10.2011р. на суму 75550,60 грн., в т.ч. ПДВ 12591,77 грн.,

№ 1 від 01.12.2011р. на суму 83534,70 грн., в т.ч. ПДВ 13922,45 грн.,

№ 62 від 12.12.2011р. на суму 27225,47 грн., в т.ч. ПДВ 4537,58 грн.,

№ 5 від 04.04.2012р. на суму 37386,60 грн., в т.ч. ПДВ 6231,10 грн., податок на додану вартість за якими позивачем віднесено в повному обсязі в сумі 37282,9 грн. до податкового кредиту.

На обгрунтування реальності господарських операцій з ТОВ "ВІП СОЮЗ" позивачем надано до перевірки та в ході судового розгляду товарно-транспортні накладні на перевезення товарно-матеріальних цінностей, відомості яких за маршрутами, найменуванням вантажу та датами перевезень відповідають зазначеним в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), підписаними позивачем та ТОВ "ВІП СОЮЗ" (а.с.77-90, 94-107, 111-113,117-129 т.1).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що товарно-матеріальні цінності (картопля, соя, насіння соняшника, органічні та мінеральні добрива тощо) транспортувалися внаслідок обумовлених перевезень від позивача контрагентам-покупцям та позивачу від контрагентів-постачальників на виконання договірних зобов'язань, рух таких товарно-матеріальних цінностей підтверджується відомостями бухгалтерського обліку ТОВ "Дедденс Агро", розрахунки між сторонами проведені в безготівковому порядку, отримані ТМЦ використані в господарській діяльності, а саме по взаємовідносинах з контрагентами:

ПАТ "Рівнеазот" (постачальник) а.с.139-163 т.1;

ТОВ "Крохмалепродукти України" (покупець) а.с.164-174 т.1;

ДП "Левона-С" (покупець) а.с.177-181, 201-216 т.1;

ТОВ "Волинь-зерно-продукт" (замовник послуг з приймання, сушки, очистки, зберігання зерна) а.с.191-194 т.1;

ПП "Вектор-М" (покупець) а.с.218-250 т.1, 1-5 т.2;

ТОВ "Комплекс Агромарс" (постачальник) а.с.182-184, 196-200 т.1, 6-18 т.2.

При вирішенні даного адміністративного спору в частині оцінки взаємовідносин ТОВ "Дедденс Агро" та ТОВ "ВІП СОЮЗ" суд виходить з того, що правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні врегульовані Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004р. № 1955-IV із змінами та доповненнями.

Відповідно до статті 1 Закону України № 1955-IV транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Види транспортно-експедиторських послуг зазначені в статті 8 цього Закону. Зокрема, експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, організовують перевезення вантажів різними видами транспорту, залучають транспортні засоби для своєчасного відправлення вантажів, здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, зберіганням, перевезенням вантажів, ведуть облік надходження та відправлення вантажів, організовують охорону вантажів під час їх перевезення, здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю, здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності, забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів, забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат, надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Відповідно до статті 9 Закону України № 1955-IV платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Дослідженими судом товарно-транспортними накладними встановлено, що у всіх без винятку товарно-транспортних накладних в графі "автопідприємство" вчинено запис: "ПП ОСОБА_4", таким чином за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року вантажі перевозилися за участю одного й того ж господарюючого суб'єкта.

Всупереч вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. № 128/2568), із змінами та доповненнями, розділи 1-2,6-10,12-13 всіх без винятку ТТН не заповнені, відомості щодо видаткових накладних на вантаж, вартість товару - не вказані.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ТОВ "Дедденс-Агро" в безпосередні господарські взаємовідносини з автоперевізником не вступав, а вчиняв такі дії через посередника ТОВ "ВІП-СОЮЗ", у тому числі й здійснював оплату перевезень шляхом оплати транспортно-експедиційних послуг.

За змістом статті 9 Закону України № 1955-IV у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Разом з тим, суд констатує, що будь-які відомості про ТОВ "ВІП-СОЮЗ" в досліджених судом товарно-транспортних накладних, а зокрема, в графі "Замовник (платник)" - відсутні, тобто від власного імені ТОВ "ВІП-СОЮЗ" в зазначених господарських операціях не виступав. Крім цього, в ряді досліджених судом товарно-транспортних накладних, перевезення за якими за твердженням позивача були оплачені шляхом перерахування коштів для ТОВ "ВІП-СОЮЗ", в графі "Замовник (платник)" зазначено не ТОВ "Дедденс Агро", не ТОВ "ВІП-СОЮЗ", а інших осіб, а саме: ТОВ "Волиньзернопродукт (а.с.94-96,105-107 т.1), ДП "Левона-С" (а.с.99-102 т.1), ВАТ "Оранський крохмальний завод" (а.с.128-129 т.1).

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Неналежне оформлення досліджених судом товарно-транспортних накладних, відсутність їх обов'язкових реквізитів дає підстави суду для їх критичної оцінки як неналежних доказів. Суд приходить до висновку, що надані позивачем до справи товарно-транспортні накладні не підтверджують фактичної участі ТОВ "ВІП-СОЮЗ" в господарських операціях щодо надання позивачу послуг, пов'язаних з організацією чи здійсненням транспортних перевезень.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З викладеного слідує, що неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності останнього відсутні підстави для врахування податку на додану вартість, сплаченого за такими операціями, в складі податкового кредиту платника податків.

Враховуючи, що фактично в період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року транспортні перевезення вантажів позивача здійснювалися згідно наданих суду документів однією й тією ж особою - підприємцем ОСОБА_4, що не заперечується представником позивача, суд приходить до висновку про відсутність економічної доцільності в придбанні позивачем у ТОВ "ВІП-СОЮЗ" транспортно-експедиційних послуг у вигляді підшуковування протягом тривалого часу одного й того ж перевізника, з яким позивач самостійно підтримував господарські взаємовідносини.

Оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності, та враховуючи, що в ряді випадків замовником (платником) автоперевезення згідно наданих позивачем товарно-транспортних накладних виступав не позивач і не ТОВ "ВІП-СОЮЗ", а інші суб'єкти господарювання, суд приходить до переконання про відсутність об'єктивних даних щодо фактичного надання позивачу транспортно-експедиційних послуг зі сторони ТОВ "ВІП-СОЮЗ", відсутність користі позивача від придбаних послуг, а відтак суд констатує відсутність взаємозв'язку витрат позивача на придбання таких послуг з його господарською діяльністю.

Відповідно до статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться, зокрема, відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління. Згідно зі статтею 92 цього Кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Статтею 93 цього Кодексу встановлено, що місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003р. в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Згідно зі статтею 18 цього Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Актом від 05.07.2012р. № 2243/22-9/37240791 ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "ВІП СОЮЗ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2011 року, січень-травень 2012 року" стверджено, що в періоді, за який проводилася перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність ТОВ "ВІП СОЮЗ" був одноособово як директор та головний бухгалтер ОСОБА_5. Місцезнаходження відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію м. Бориспіль, вул. Київський шлях,79. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.05.2012р. (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Податкова звітність з ПДВ за період грудень 2011р. - травень 2012р. визнана недійсною. Чисельність працюючих - одна особа. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) (а.с.42-59 т.1).

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником та засновником ТОВ "ВІП-СОЮЗ" зазначено ОСОБА_5; відомості про інших осіб, які мали право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, - відсутні. Місцезнаходження юридичної особи: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях,79 (а.с.66-68 т.2).

Разом з тим, судом встановлено, що акти здачі-прийняття виконаних робіт ТОВ "ВІП СОЮЗ" № ОУ-0000906 від 01.12.2011р., № ОУ-0001114 від 12.12.2011р., № ОУ-0000832 від 04.04.2012р. (а.с.91,108,114 т.1) підписані від ТОВ "ВІП СОЮЗ" директором ОСОБА_6; податкові накладні ТОВ "ВІП СОЮЗ", за якими позивачем сформовано спірний податковий кредит, а саме: № 1 від 01.12.2011р., № 62 від 12.12.2011р., № 5 від 04.04.2012р. (а.с.92,109,116 т.1), підписані ОСОБА_6, тобто неуповноваженою особою.

Місцезнаходження ТОВ "ВІП СОЮЗ", зазначене в податкових накладних, не відповідає зазначеному в реєстраційних відомостях.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку.

Пункт 45.2 статті 45 Податкового кодексу України визначає податковою адресою юридичної особи місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071, місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України. Пунктом 16 Порядку встановлено, що усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

В підпункту 6.3 вищевказаного Порядку встановлено, що не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема, порушення порядку заповнення податкової накладної.

Аналіз фактичних обставин справи в контексті норм матеріального закону дає суду підстави для до висновку, що податкові накладні ТОВ "ВІП СОЮЗ" виписані в порушення установленого порядку їх оформлення, з недостовірно зазначеними обов'язковими реквізитами, підписані неуповноваженою особою, що виключає право позивача на віднесення сум податку на додану вартість за такими податковими накладними до податкового кредиту.

На думку суду, у спірних правовідносинах позивач не проявив належної обачності, в будь-який можливий спосіб не переконався в наявності цивільної та господарської дієздатності свого контрагента та осіб, які діяли від його імені, та неправомірно прийняв до бухгалтерського та податкового обліку документи, що не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд не приймає покликань позивача стосовно фактичної сплати ТОВ "Дедденс Агро" податку на додану вартість в ціні робіт (послуг) для ТОВ "ВІП СОЮЗ", позаяк за даними податкового органу в період грудень 2011 року - травень 2012 року відомості про рахунки ТОВ "ВІП СОЮЗ" у банках та інших фінансових установах відсутні (а.с.43).

За встановлених обставин суд приходить до висновку про неправомірність сформованого ТОВ "Дедденс Агро" спірного податкового кредиту на суму 37283 грн. від взаємовідносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ".

Відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням вищенаведеного, висновки податкового органу про заниження ТОВ "Дедденс Агро" нарахування податку на додану вартість, що повністю залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства в сумі 37283 грн., грунтуються на законі та відповідають обставинам справи.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Пунктом 123.2 цієї статті встановлено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

З огляду на вищенаведене, за результатами розгляду адміністративної справи суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Гощанської МДПІ від 04.09.2012р. № 0000322342 про збільшення ТОВ "Дедденс Агро" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 37283 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 9320,75 грн. прийняте суб'єктом владних повноважень на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, обгрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи. Доводи позивача не свідчать про протиправність спірного рішення та не дають суду підстав для його скасування, а відтак адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Дедденс Агро" в позові до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000322342 від 04.09.2012р. - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.