Постанова № 26516221, 15.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6732/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді Петросян К.Є..,

при секретарі судового засідання Ковіній І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Сорока М.С. (дов. від 20.09.2011),

відповідача: Меркулової М (дов. №0010/10 від 06.04.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «Шериф» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «Шериф» (далі ТОВ «СО «Шериф») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби (далі Алчевська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 10.02.2012 по 16.02.2012 посадовими особами Алчевської ОДПІ в Луганській області на підставі наказу №172 від 09.02.2012 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам між ТОВ «СО «Шериф» з контрагентами ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 по 31.07.2011, ПП «Інтенція» за період з 01.05.2011 по 31.07.2011 та ПП «Прокард» за період з 01.01.2011 по 28.02.2011.

Під час невиїзної перевірки встановлено, що ТОВ «СО «Шериф» порушило п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», ст.139.1.9, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

За результатами вказаної перевірки складено акт №445/231/339668402 від 23.02.2012.

12.03.2012 Алчевською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» за №0000602310 про сплату позивачем податку на прибуток в сумі 148868 грн. та штрафу у розмірі 8765, 50 грн., а також за №0000612310 про сплату податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 146856 грн. та штрафу 1 грн.

30.03.2012 позивачем було подано скаргу до ДПС у Луганській області на вищевказані податкові повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження податкового зобов'язання.

Рішенням ДПС у Луганській області від 12.04.2012 №5255/10-408 продовжено строк розгляду первинної скарги по 28.05.2012 включно.

Однак, у встановлений строк директор ТОВ «СО «Шериф» не отримав вмотивоване рішення на скаргу.

Фактично рішення про результати розгляду первинної скарги від 24.05.2012 отримано 30.05.2012. Відповідно до цього рішення залишено без змін податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 12.03.2012 №0000612310 про сплату 146856 грн. податку на додану вартість та 1,00 грн. штрафної (фінансової) санкції. Збільшено на 8272,25 грн. суму штрафної (фінансової) санкції, визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 12.03.2012 №0000612310. Скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 12.03.2012 №0000602310 в частині 8764,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач скористався своїм правом та подав повторну скаргу до ДПС України, на що 01.08.2012 отримав рішення від 24.07.2012 №13124/6/10-2115 про результати розгляду скарги.

Відповідно до цього рішення скаргу ТОВ «СО «Шериф» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 12.03.2012 №0000602310, №0000612310 з урахуванням рішення ДПС у Луганській області від 24.05.2012 - без змін.

Позивач незгодний з винесеними відносно нього податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними та протиправними, з огляду на наступне.

Між ТОВ «СО «Шериф» та контрагентами підприємствами ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ПП «Прокард» у період, який перевірявся, були укладені договори щодо постачання товарів, надання послуг (робіт) та інше. Позивач зі свого боку сплачував контрагентам ПДВ в ціні придбаних товарів, послуг та отримував від них податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити для сплати податку. Кожного разу позивач підписував акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні документи. При кожній з операцій покупцю ТОВ «СО «Шериф» було виписано і надано податкові накладні. Податковий кредит господарських операцій, які мали місце між ТОВ «СО «Шериф» і його контрагентами, сформовано у повній відповідності з чинним законодавством, не містить жодної правової норми, яка передбачає обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету, якщо такий податок не сплачено продавцем або іншою особою, з врахуванням податку, одержаного від покупця у складі ціни товару.

З аналізу акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про заниження ТОВ «СО «Шериф» податку на прибуток на загальну суму 148868 грн., податку на додану вартість на загальну суму 146856 грн. стала встановлена нікчемність укладених між позивачем та контрагентами договорів, а оформлені акти здачі-прийняття робіт не містять інформації щодо змісту, місця та обсягу виконаних робіт. Однак, позивач вважає, що акт перевірки ґрунтується лише на припущеннях ревізора-інспектора, дана позиція не підкріплена належними доказами, а тому не може бути безумовною підставою для висновку про визнання угод нікчемними.

Крім того, постановами Луганського окружного адміністративного суду, що набрали законної сили, визнано незаконними дії Алчевської ОДПІ щодо складання актів та проведених за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 перевірок контрагентів ПП «Прокард», ПП «Інтенція» та ТОВ «Оріал».

На підставі вищевикладеного, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ №0000602310 від 12.03.2012 та №0000612310 від 12.03.2012, з урахуванням рішення ДПС у Луганській області від 24.05.2012 №7957/10-408, прийнятого за розглядом первинної скарги.

У подальшому, заявою від 08.10.2012 позивач уточнив позовні вимоги (т.1 а.с.128), зазначивши, що Алчевська ОДПІ в Луганській області на підставі акту перевірки №445/231/33968402 від 23.02.2012 та рішення ДПС у Луганській області від 24.07.2012 №19983/7/10-215 прийняла додатково податкові повідомлення-рішення від 21.09.2012 №0001402310 та №0001412310.

Відповідно до рішення ДПС України від 24.07.2012 №19983/7/10-215 не були скасовані податкові повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ №0000602310 та «0000612310 від 12.03.2012, а до них були внесені зміни відповідно рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС у Луганській області від 24.05.2012 №7957/10-408.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення від 21.09.2012 №0001402310 та №0001412310 прийняті відповідачем з тих самих підстав, що і попередні податкові повідомлення-рішення №0000602310 та №0000612310 від 12.03.2012, які на даний час є предметом розгляду в суді, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ №0000602310 від 12.03.2012 та №0000612310 від 12.03.2012, з урахуванням рішення ДПС у Луганській області від 24.05.2012 №7957/10-408, прийнятого за розглядом первинної скарги; а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 21.09.2012 №0001402310 та №0001412310.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення, в яких зазначив наступне.

Алчевською ОДПІ у період з 10.02.2012 по 16.02.2012, відповідно до наказу Алчевської ОДПІ №172 від 09.02.2012, повідомлення від 09.02.2012 №04842/231-33968402, виданого Алчевською ОДПІ Луганської області, згідно п.79.2 ст.79 ПК України, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «СО «Шериф» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Прокард», ПП «Інтенція» та ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт від 23.02.2012 №445/231/33968402.

16.01.2012 за №1580/231 було направлено запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження».

Наказ на проведення перевірки №172 від 09.02.2012 та відповідне повідомлення №04842/231-22968402 про проведення перевірки були вручені позивачу 10.02.2012 через директора ТОВ «СО «Шериф» Луцького С.Ф.

За результатами перевірки було встановлено порушення:

- п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», згідно якого до складу валових витрат не відносяться витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. ТОВ «СО «Шериф» занизило податок на прибуток всього в сумі 148868 грн.

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 148856 грн.

На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС у Луганській області було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 12.03.2012 №0000612310 про сплату 146856 грн. податку на додану вартість та 1,00 грн. штрафної (фінансової) санкції; збільшено на 8272,25 грн. суму штрафної (фінансової) санкції, визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 12.03.2012 №0000612310. Скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 12.03.2012 №0000602310 в частині 8764,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Платником податку надано копії додаткових угод, аналітичних звітів маркетингових досліджень, але з'ясовано, що в наданих документах відсутня інформація, яка б розкрила зміст, місце та обсяг виконаних робіт.

ТОВ «СО «Шериф» як при проведенні перевірки, так і при розгляді скарги не надані товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля та талони замовника, які б підтверджували отримання товарів від ПП «Прокард» та ТОВ «Оріал».

В акті перевірки вказано, що ТОВ «СО «Шериф» по операціях з ПП «Прокард», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» було відображено в деклараціях з податку на прибуток підприємства витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розмірі 635056 грн. та податковий кредит у податкових деклараціях з податку на додану вартість в розмірі 146856 грн.

Крім того, при розгляді взято до уваги повідомлення від відділів Держкомзему у м.Алчевську, Перевальському районі, Алчевського БТІ та відділення ДАІ Алчевського МВ УМВС України в Луганській області на запити Алчевської ОДПІ за №1647 від 14.10.11, №01-07-2/884 від 21.10.11, №46/2154 від 24.10.2011, №3675 від 24.11.11, в якому зазначено про неможливість фактичного здійснення ПП «Прокард», ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності.

З урахуванням вищевикладеного, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень докази, суд виходить з наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач у встановленому порядку зареєстрований суб'єктом господарювання, знаходиться у відповідача на обліку, як платник податків, у своїй господарській діяльності позивач укладає договори з контрагентами, здійснює платежі за цими договорами.

У період з 10.02.2012 по 16.02.2012, відповідно до наказу Алчевської ОДПІ №172 від 09.02.2012 (т.1 а.с.121), повідомлення від 09.02.2012 №04842/231-33968402, виданого Алчевською ОДПІ Луганської області (т.1 а.с.122), згідно п.79.2 ст.79 ПК України, відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «СО «Шериф» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Прокард», ПП «Інтенція» та ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт від 23.02.2012 №445/231/33968402 (т.1 а.с.10-72).

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.03.2012 форми «Р» за №0000602310 про сплату позивачем податку на прибуток в сумі 148868 грн. та штрафу у розмірі 8765, 50 грн., а також за №0000612310 про сплату податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 146856 грн. та штрафу 1 грн. (т.1 а.с.7-8).

30.03.2012 позивачем було подано скаргу до ДПС у Луганській області на вищевказані податкові повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження податкового зобов'язання.

Рішенням ДПС у Луганській області від 24.05.2012 №7957/10-408 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 12.03.2012 №0000612310 про сплату 146856 грн. податку на додану вартість та 1,00 грн. штрафної (фінансової) санкції; збільшено на 8272,25 грн. суму штрафної (фінансової) санкції, визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 12.03.2012 №0000612310. Скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 12.03.2012 №0000602310 в частині 8764,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін (т.1 а.с.73-81).

Позивачем повторно подано скаргу до ДПС України, на що 01.08.2012 отримано рішення від 24.07.2012 №13124/6/10-2115 про результати розгляду скарги (т.1 а.с.82-85), яким скаргу ТОВ «СО «Шериф» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 12.03.2012 №0000602310, №0000612310 з урахуванням рішення ДПС у Луганській області від 24.05.2012 - без змін.

Відповідно до п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (п.п.60.1.2);

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (п.п.60.1.3).

Відповідно до п.60.6 ст.60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

З урахуванням вимог зазначених норм ПК України, Алчевською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.09.2012 (т.1 а.с.129-130):

- №0001402310 про збільшення ТОВ «СО «Шериф» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 155129,25 грн. ( з яких 146856 грн. - сума за основним платежем та 8273,25 грн. - за штрафною санкцією),

- №0001412310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 148869,00 грн. (з яких 148868 грн. - за основним платежем, та 1 грн. - за штрафними санкціями).

З аналізу прийнятих Алчевською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 21.09.2012 вбачається, що вони були винесені відповідачем з урахуванням рішення ДПС у Луганській області від 24.05.2012 №7957/10-408 (про збільшення суми штрафної (фінансової) санкції, визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 12.03.2012 №0000612310 та скасування податкового повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 12.03.2012 №0000602310 в частині 8764,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції).

Як вбачається з акту перевірки, за її результатами встановлено порушення ТОВ «СО «Шериф»:

- п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», згідно якого до складу валових витрат не відносяться витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. ТОВ «СО «Шериф» занизило податок на прибуток всього в сумі 148868 грн., у тому числі по періодах: за 1 квартал 2011 року - 35058 грн., за 2-3 квартал 2011 року - 113810 грн., 2 квартал 2011 року - 75757 грн.

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 148856 грн., у тому числі по періодах: за січень 2011 року - 18203 грн., лютий 2011 року - 19010 грн., березень 2011 року - 10678 грн., квітень 2011 року - 20525 грн., травень 2011 року - 22735 грн., червень 2011 року - 22616 грн., липень 2011 року - 33089 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,

матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг),які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.11.2.1 п.11.2 ст.11 зазначеного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Склад витрат та порядок їх визнання визначено ст.138 ПК України.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 передбачено, що при визначенні оподатковуваного прибутку не враховуються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлено, що постачання товарів і послуг між позивачем та його контрагентами ПП «Прокард», ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція» здійснювалося згідно наступних договорів, зокрема: договір №102114 від 01.02.2011 з ПП «Прокард», відповідно до якого виконавець ПП «Прокард» зобов'язується виконати ряд визначених фактичних дій з метою пошуку в Донецькій та Харківській областях оптимального контрагента, готового придбати послуги з охорони об'єктів; сприяння замовнику в укладенні договору між ним та клієнтом (т.1 а.с.149-150). Позивачем на підтвердження реальності здійснення зазначеної угоди надано суду аналітичний звіт маркетингових досліджень ринку охоронних послуг в Донецькій та Харківській областях ПП «Прокард» для ТОВ «СО «Шериф» згідно договору №102114 від 01.02.2011, акт здачі прийняття-робіт та податкову накладну (т.1 а.с.151-154).

Разом з тим, суд критично оцінює зазначені документи, з огляду на те, що договір передбачає обов'язок ПП «Прокард» виконати дії з метою пошуку в Донецькій та Харківській областях оптимального контрагента (клієнта) для ТОВ «СО «Шериф», готового придбати послуги з охорони об'єктів, а не виконувати маркетингові дослідження ринку охоронних послуг. Жодних договорів із оптимальними контрагентами на підтвердження придбання послуг з охорони об'єктів у ТОВ «СО «Шериф» позивачем не надано, тому суд вважає, що реальність здійсненої господарської операції позивачем не доведена.

Крім того, між позивачем та ПП «Прокард» були укладені договори №401110 від 04.01.2011 на технологічне обслуговування систем відео нагляду на об'єктах, які охороняються ТОВ «СО «Шериф»; №411111 від 04.01.2011 на технологічне обслуговування радіостанцій, антенно-фідерних приладів, встановлених в приміщеннях офісу ТОВ «СО «Шериф», автомобілях; договір купівлі-продажу товару №401118 від 04.01.2011; договір №401113 від 04.01.2011, згідно якого ПП «Прокард» - виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати у відповідності з технічними умовами роботи по технічному обслуговуванню ретрансляторів на об'єктах, які охороняються ТОВ «СО «Шериф» та договір №102115 від 01.02.2011 щодо технологічного ремонту ППК на охороняємих об'єктах. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано суду акти здачі прийняття, видаткові та податкові накладні. (т.1 а.с.155-189). В наданих позивачем актах здачі прийняття відсутня інформація, яка б розкрила зміст, місце та обсяг виконаних робіт. Доказів наявності у ТОВ «СО «Шериф» на об'єктах систем відео нагляду, автомобілів, де розташовані радіостанції тощо суду не надано.

При цьому, позивачем надано до матеріалів справи акти звірки взаємних розрахунків (т.1 а.с.160-161, 168), з яких вбачається, що у нього мається заборгованість перед ПП «Прокард» станом на 28.02.2011 в сумі 100239,7 грн. та станом на 31.01.2011 в сумі 49670 грн., тобто фактично позивачем не у повному обсязі здійснено оплату за надані послуги (станом на дату розгляду справи відповідні платіжні доручення позивачем не надано), що на думку суду, виключає право позивача включати суму ПДВ, не сплаченого в ціні поставлених послуг, до податкового кредиту.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та ПП «Інтенція» були укладені наступні договори: №102120 від 25.07.2011 по ремонту автомобілів; №401118 від 01.04.2011 (договір купівлі-продажу); №401113 від 01.04.2011 по технологічному обслуговуванню ретрансляторів на об'єктах, які охороняються ТОВ «СО «Шериф»; №401110 від 01.04.2011 щодо технологічного обслуговування систем відео спостереження на об'єктах, які охороняються ТОВ «СО «Шериф»; №411111 від 01.04.2011 на технологічне обслуговування радіостанцій, антенно-фідерних устаткувань, встановлених в приміщені офісу ТОВ «СО «Шериф»; №102114 від 01.04.2011 по виконанню ряду визначених фактичних дій з метою пошуку в Донецькій та Харківській областях оптимального контрагента (клієнта), готового придбати послуги з охорони об'єктів та №102115 від 01.04.2011 по технологічному ремонту ППК на охорняємих об'єктах.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення зазначеної угоди надано суду податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт та ін. (т.2).

Разом з тим, на думку суду, позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з ПП «Інтенція» з огляду на те, що, зокрема, за договором щодо виконання ПП «Інтенція» дій з метою пошуку в Донецькій та Харківській областях оптимального контрагента (клієнта) для ТОВ «СО «Шериф» позивачем не надано суду договорів із відповідними контрагентами на підтвердження придбання послуг з охорони об'єктів у ТОВ «СО «Шериф» (аналітичний звіт маркетингових досліджень судом оцінюється як неналежний доказ на підтвердження реальності угоди); доказів наявності радіостанцій, антенно-фідерних устаткувань, встановлених в приміщені офісу ТОВ «СО «Шериф» тощо.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи акти звірки взаємних розрахунків (т.1 а.с.198, т.2 а.с.4, 21), з яких вбачається, що у нього мається заборгованість перед ПП «Інтенція» станом на 30.04.2011 в сумі 83173,06 грн., на 31.01.2011 - в сумі 137391,48 грн., 30.06.2011 - в сумі 201396,12 грн. Тобто позивачем не підтверджено факт сплати отриманих товарів (послуг), що ставить під сумнів фактичне отримання товарів та послуг.

Також, матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «СО «Шериф» та ТОВ «Оріал» були укладені договори: №40111/6 від 04.01.2011 щодо прийняття виконавцем на себе зобов'язань здійснювати доставку рахунків та збір актів виконаних робіт клієнтами замовника в м.Алчевськ та інших містах Луганської області на власному транспорті; №120111/1 від 06.01.2011 на здійснення ревізії технічного стану пістолетів; №40111/5 від 04.01.2011 щодо проведення занять по фізичній підготовці з особовим складом; №40111/4 від 04.01.2011 щодо проведення занять по теоретичній підготовці з особовим складом; №40111/2 від 04.01.2011 щодо здійснення хімчистки бронежилетів; №40111/1 від 04.01.2011 щодо здійснення хімчистки форменого одягу; №40118 від 04.01.2011 (купівлі-продажу систем відео спостереження, контролю доступу та охоронної сигналізації); №401117 від 04.01.2011 по здійсненню мийки автомобіля та чистки салону автомобіля; №401119 щодо надання послуг маркетингового характеру; №401121 від 01.07.2011 (покупа паперу, картону, книг, журналів та канцелярського приладдя); №401122 від 01.07.2011 по ремонту та технічному обслуговуванню апаратури для прийому, запису та відтворення звуку та зображення; №411112 від 04.01.2011 по технічному обслуговуванню оргтехніки.

На виконання укладених угод, позивачем надано суду наступну первісну документацію: податкові та видаткові накладні, рахунки фактури, виписки по особовим рахункам, акти здачі-прийняття робіт (т.3- 4), аналітичний звіт маркетингових досліджень (т.3 а.с.176-177, 183-184, 189-190, 195-196, 201-202) та ін.

Разом з тим, суд критично оцінює зазначені документи на підтвердження реальності здійснених ТОВ «СО «Шериф» з ТОВ «Оріал» господарських операцій, оскільки позивачем зазначений факт у судовому засіданні не доведено.

Так, зокрема, позивачем не надано суду плани проведення занять з особовим складом, список осіб (співробітників) ТОВ «СО «Шериф», які були присутніми на заняттях тощо; дозволи на використання або застосування зброї (пістолетів), відповідні документи, які надають право ТОВ «Оріал» здійснювати ревізію стану пістолетів; документи щодо наявності спецзасобів, автомобілів, оргтехніки та їх використання особовим складом ТОВ «СО «Шериф», відомості щодо видачі співробітникам канцелярських товарів, акти списань тощо. Тобто, з наведених документів неможливо з'ясувати зміст, місце та обсяг виконаних робіт.

Крім того, суд погоджується з доводами контролюючого органу стосовно того, що деякі договори, укладені із різними суб'єктами господарювання - ПП «Інтенція», ПП «Прокард» та ТОВ «Оріал» є тотожними як за змістом, так і за предметом укладеного договору, мають однакові номери (наприклад договір №4011110 від 04.01.2011, укладений з ПП «Прокард» та договір №401110 від 01.04.2011, укладений з ПП «Інтенція»).

Слід зазначити, що актом позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оріал» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 від 10.02.2011 №328/236-36917523 встановлено відсутність у ТОВ «Оріал» документального підтвердження податкових зобов'язань, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього в сумі 48 914 412 грн. та відсутність документального підтвердження податкового кредиту, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 45 158 570 грн. (т.1 а.с.131-138).

Також, актом позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Інтенція» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 від 10.02.2011 №321/231/37156804 встановлено відсутність у ПП «Інтенція» документального підтвердження податкових зобов'язань, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього в сумі 51 634 813 грн. та відсутність документального підтвердження податкового кредиту, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 47 645 313 грн. (т.1 а.с.139-144).

Актом позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Прокард» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 від 10.02.2011 №311/231/37288414 встановлено відсутність у ПП «Інтенція» документального підтвердження податкових зобов'язань, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього в сумі 122 301 718 грн. та відсутність документального підтвердження податкового кредиту, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 82 656 019 грн. (т.1 а.с.144-148).

Посилання представника позивача на постанови Луганського окружного адміністративного суду, якими визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведених перевірок та складання акту відносно контрагентів ПП «Інтенція», ПП «Прокард» та ТОВ «Оріал», до уваги суду не заслуговують, оскільки зазначені постанови стосуються актів перевірок за листопад 2011 року.

Суд критично оцінює надані у судовому засіданні представником позивача договори на централізоване спостереження та реагування на підтвердження надання ТОВ «СО «Шериф» охоронних послуг (т.5-6), оскільки зазначені договори датовані 2006-2010 роками, тоді як всі договори з контрагентами ТОВ «Оріал», ПП «Прокард» та ПП «Інтенція» були укладені у 2011 році.

Вищезазначені ж акти перевірок від 10.02.2011, як і дії щодо проведення цих перевірок є дійсними, а тому приймаються до уваги суду.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку щодо необґрунтованості вимог заявленого позову в повному обсязі.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «Шериф» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 22 жовтня 2012 року.

Суддя К.Є. Петросян