Постанова № 26516107, 18.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 р. 10 год. 26 хв № 2а-6885/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання -Семеряк М.І.,

представника позивача -Становича І.М.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Владокс»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Владокс»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000032200/3301 від 02.02.2012 року про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 12 460,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок відповідача обґрунтовується Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом, рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором. При цьому, відповідачем не було враховано, що позивачем вжито усіх необхідних заходів для попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків у іноземній валюті, що свідчить про відсутність вини у його діях. А відтак, відповідач неправомірно застосовував до позивача пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Ухвалою суду від 16.08.2012 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 18.10.2012 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання двічі не з'явився, про причини неявки не повідомив, пояснень по суті позовних вимог не надав. Суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Владокс»з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні взаємовідносин з DNEX»Jerzy Bodnar», Польща та LOJISTIK GUMRUK DANISMANLIGI ITN.VE TIC. LTD. STI», Туреччина. Результати перевірки відображені в Акті № 111/22-0/31730462 від 23.01.2012 року.

Перевіркою стану розрахунків у грошовій формі при здійсненні експортних операцій за договорами продажу (дотримання вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті») встановлено наступне.

У відповідності до умов експортного контракту від 20.04.2009 року № 4, укладеного з нерезидентом-фірмою «ASKUR LOJISTIK GUMRUK DANISMANLIGI ITN.VE TIC. LTD. STI», Туреччина, ПП «Владокс»здійснено експорт товару (код товару 407003000 - яйце куряче), отримувачем якого є Hamid Abdo Ahmad, Rabia, Iraq, в загальній сумі 46 758,70 по наступних вантажно-митних деклараціях (далі-ВМД):

- ВМД від 05.11.2009 року № 007620 на суму 1 080,70 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки 04.05.2010 року);

- ВМД від 05.11.2009 року № 007615 на суму 15 226,0 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки 04.05.2010 року);

- ВМД від 10.11.2009 року № 007716 на суму 15 226,0 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки 09.05.2010 року);

- ВМД від 12.11.2009 року № 007782 на суму 15 226,0 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки 11.05.2010 року).

На підставі поданих до перевірки банківських документів встановлено, що валютна виручка на рахунок ПП «Владокс»надійшла в загальній сумі 46 758,70 дол. США, а саме:

- п/д від 14.05.2010 року у сумі 24 000,0 дол. США.;

- п/д від 21.05.2010 року у сумі 15 500,0 дол. США;

- п/д від 01.06.2010 року у сумі 7 258,7 дол. США, частково з порушеннями вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валют».

ПП «Владокс»передано справу до Міжнародного Комерційного Арбітражного Суду при Торгово-Промисловій Палаті України, яка прийнята до провадження 15.02.2010р. за АС № 56т/2010.

Міжнародним Комерційним Арбітражним Судом при Торгово-Промисловій Палаті України від 11.06.2010 року по справі АС № 56т/2010 винесено постанову про зупинення арбітражного провадження.

В ході перевірки стосовно взаємовідносин з нерезидентом »Jerzy Bodnar», Польща, було надіслано спеціальний запит до ДПА у Львівській області для отримання інформації із-за кордону стосовно розрахунків ПП «Владокс»з фірмою »Jerzy Bodnar»№ 4385/8/22-001 від 07.02.2011 року.

Згідно листа ДПА у Львівській області від 15.12.2011 року № 33143/7/22-222/446 ДПІ у Залізничному районі м. Львова отримано відповідь від компетентного органу Польщі щодо розрахунків експортованого товару (нерафінованої олії) ПП «Владокс»з нерезидентом фірмою EX»Jerzy Bodnar», Польща, в якій зазначено, що платежі між двома компаніями за експорт нерафінованої олії було здійснено через банківський переказ на суму 11 000,00 євро - 11.03.2009 року, 7 000,00 євро - 16.03.2009 року та 9 000,00 євро - 27.03.2009 року. В документах польської компанії немає інформації про інші перекази. Директор »Jerzy Bodnar»підтвердив, що не здійснював інших розрахунків з ПП «Владокс», в тому числі у готівковій формі.

Згідно листа від 29.12.2011 року № 5 (вхідний № 1054/10 від 05.01.2012 року Приватним підприємством «Владокс»повідомлено, що станом на 29.12.2011 року триває розгляд IX Господарським Відділом окружного Суду в Любліні (Республіка Польща) подання ПП «Владокс»про визнання та виконання в Республіці Польща рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України по справі АС №303п/2009 від 21.12.2009 року про стягнення з нерезидента - фірми «BODNEX»Jerzy Bodnar» заборгованості за поставлений товар.

Таким чином, ПП «Владокс»порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого відповідно до ст. 4 цього Закону нараховано пеню в сумі 12 460,31 грн.

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032200/3301 від 02.02.2012 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем -пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (код платежу 3021081000) в сумі 12 460,31 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Згідно рішення Державної податкової служби України № 10266/6/10-2415 від 19.06.2012 року податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000032200/3301 від 02.02.2012 року залишено без змін, а скарга підприємства - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із викладеним, оскаржив податкове повідомлення-рішення відповідача до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності встановлено спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(із змінами та доповненнями). Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Таким чином, Закон передбачає, що єдиною підставою для не нарахування пені за порушення строків повернення валютної виручки є рішення суду про задоволення позову резидента про стягнення заборгованості з нерезидента за зовнішньоекономічним договором.

Отже, врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом і нерезидентом в інший спосіб не може розглядатись, як підстава для звільнення від нарахування пені, включаючи випадки добровільної сплати боргу нерезидентом, в тому числі після порушення судом справи за позовом резидента.

Як вбачається з матеріалів справи, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України за позовною заявою ПП «Владокс» про стягнення з нерезидента заборгованості, на валютний рахунок резидента надійшла валютна виручка. А відтак, пеня повинна нараховуватись з моменту виникнення простроченої дебіторської заборгованості і до дати надходження валютної виручки.

При розгляді справи суд, відповідно до положень п.4 ст.32,п.п.2,6 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховув аналогічну правову позицію Вищого адміністративного суду України наведену у постановах від 21.04.2009 року №46/387-А та від 18.11.2010 року №К-1908/08.

Також суд не погоджується із твердженнями позивача з приводу того, що пеня за порушення резидентами строків розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД є видом адміністративно-господарської санкції відповідно та відповідно у даних спірних правовідносинах слід застосовувати ст. 250 Господарського кодексу України.

Так, згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть застосовуватися уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Оскільки нарахування пені за порушення порядку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не тягне за собою ані припинення правопорушення, ані ліквідації його наслідків, то такий спеціальний вид пені за ознаками не підпадає під визначення адміністративно-господарської санкції.

Таким чином, ст. 250 Господарського кодексу, яка регламентує строки застосування адміністративно-господарських санкцій, на нарахування пені за порушення резидентами строків розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД не поширюється. Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 07.07.2005 року №29/11, де підтверджується, що пеня у сфері ЗЕД не є адміністративно-господарською санкцією.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення неправомірним.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати. Оскільки відповідачем не представлено суду документального підтвердження судових витрат, то такі не підлягають стягненню з позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 23 жовтня 2012 року.

Суддя (підпис) В.М.Сакалош

З оригіналом згідно

Суддя В.М.Сакалош