Ухвала суду № 26514230, 09.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6201/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Аерок Обухів»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року публічне акціонерне товариство «Аерок Обухів»(далі -Позивач, ПАТ «Аерок Обухів») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (далі -Відповідач, ДПІ в Обухівському районі) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2011 року №0001032301/2127 та податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2011 року №0001022301/2128.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту 3 850,00 грн. податку на додану вартість, а тому позовні вимоги в цій частині є повністю обґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що Позивачем правомірно включено до складу валових витрат 19 252,00 грн., що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу про заниження ПАТ «Аерок Обухів»сум податку на прибуток підприємств. Крім іншого, суд першої інстанції наголосив на тому, що Відповідачем не подано жодних доказів нікчемності укладених Позивачем з ПП «Флоратекс»договорів, на підставі яких ПАТ «Аерок Обухів»було сформовано податковий кредит.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що контрагент Позивача мав взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, які мали ознаки фіктивності, а тому сформований ПАТ «Аерок Обухів»на підставі виписаних ПП «Флоратекс»податкових накладних податковий кредит є незаконним.

У судовому засіданні представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2011 року посадовими особами ДПІ в Обухівському районі було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Аерок Обухів»з питань дотримання вимог податкового законодавства при обчисленні податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Компанія «Столичний Град», ТОВ «Консалтінг Сіті», ТОВ «Промоушин -Україна», ТОВ «Промоушин Україна», ТОВ «Бікколайдер»за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.2 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результатів чого ПАТ «Аерок Обухів»занижено податок на прибуток в розмірі 4 813,00 грн.; п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 850,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 26 жовтня 2011 року №2040/231/20576280. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 09 листопада 2011 року №0001032301/2127, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 6 017,00 грн. (у тому числі за основним платежем -4 813,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 204,00 грн.), та №0001022301/2128, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 813,00 грн. (у тому числі за основним платежем -3 850,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -963,00 грн.).

Вирішуючи питання про реальність укладеного між Позивачем та ПП «Флоратекс»договору, суд першої інстанції вірно встановив, що між ПАТ «Аерок Обухів»та ПП «Флоратекс»за період з вересня 2009 року по грудень 2009 року здійснювалися господарські правовідносини на підставі усної угоди.

При цьому суд вірно зауважив, що реальність здійснення господарських операцій за вказаними договорами підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями податкових накладних (а.с. 98-103), видаткових накладних (а.с. 39-44), оборотно-сальдових відомостей (а.с. 105-106) тощо.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, отриману за результатами виконання договору з ПП «Флоратекс»продукцію, Позивач використав у своїй господарській діяльності при виготовленні продукції власного виробництва.

Крім того, які вірно зауважив суд, за Позивачем сплачено податок на додану вартість та податок на прибуток, що підтверджується копіями податкових декларацій, наявних в матеріалах справи.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 626, 627, 638 ЦК України дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для визнання недійсним укладеного Позивачем з ПП «Флоратекс»усного договору немає. Крім того, суд вірно наголосив на тому, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності Позивача та його контрагента. При цьому, доказів визнання нікчемними угод суду не надано, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

За таких обставин повністю обґрунтованим, на думку колегії суддів, є заснований на положеннях пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позиції Відповідача щодо заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Оскільки, як вірно зауважив суд, наявні у матеріалах справи податкові накладні, виписані Позивачу ПП «Флоратекс», відповідали всім визначеним положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»вимогам, тобто в останніх містилися всі необхідні реквізити, а також вони були виписані платником ПДВ.

Надаючи оцінку наявності у контрагентів ПАТ «Аерок Обухів»права складати податкові накладені, Київський окружний адміністративний суд вірно наголосив на тому, що на момент виписування Позивачу ПП «Флоратекс»податкових накладних, останні відповідали вимогам ст. 9 Закону про ПДВ, а тому мали право видавати податкові накладні.

Таким чином, враховуючи, що єдиною законною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість є підтвердження останнього належним чином оформленими податковими накладними, виписаними уповноваженими на те суб'єктами господарювання -платниками ПДВ, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про правомірність включення Позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми, сплаченої на підставі виписаних ПП «Флоратекс» податкових накладних.

Також, враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, колегія суддів повністю погоджується з обґрунтованим приписами п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»твердженням суду першої інстанції про правомірність включення до складу валових витрат грошових коштів, сплачених на виконання укладеного з ПП «Флоратекс»усного договору.

Окрім іншого, судова колегія критично оцінює позицію Апелянта щодо того, що встановлення факту взаємовідносин контрагента Позивача з фіктивними суб'єктами господарювання є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ПП «Флоратекс», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Аерок Обухів»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.