Постанова № 26511282, 04.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р. Справа № 2а-14384/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. Спаскіна О.А.

представника позивача- Бобирєва О.Є.

представника відповідача- Юрчик Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Промавтоматика" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012р. по справі № 2а-14384/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Промавтоматика"

до Основ"янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Промавтоматика" (далі ПАТ "Промавтоматика") до Основ"янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- Основ"янська МДПІ м. Харкова) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення було відмовлено.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовну вимогу задовольнити, а саме:

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001162310 від 14.10.2011 року по податковому зобов'язанню по податку на додану вартість на загальну суму 128793,28 грн.;

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що взаємовідносини позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт" (далі- ТОВ "Промтехноопт") були оформлені відповідними договорами, оплата проведена відповідно до видаткових накладних, рахунків-фактур, в безготівковому порядку. Позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару.

Апелянт зазначив, що товар було придбано за договором поставки №01-03/11 від 01.03.2011 року, в п.2.2. якого зазначено, що вартість упаковки, маркування навантаження на транспортний засіб включається в ціну товару. Посилання податкового органу, щодо незнаходження ТОВ "Промтехноопт" за місцезнаходженням та неможливість виконання умов договорів через малу кількість штатних працівників (1 особа), відповідно до діючого законодавства не свідчать про відсутність факту виконання правочинів, та не є підставою для визнання їх нікчемними. Перевезення товару здійснювалось водієм ОСОБА_1, що підтверджується подорожніми листами службового автомобіля позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази фактичного отримання товарів позивачем.

Колегія суддів з даними висновками суду не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача, щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість за період червень 2011 року з питань взаємовідносин з ТОВ "Промтехноопт", за результатами проведеної перевірки складено акт від 26.09.2011 року № 1725/23-104/23764504.(а.с. 14-27)

На підставі вище зазначеного акту 14.10.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001162310, в яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання позивача за основним платежем у розмірі 128793,28 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1,00 грн.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Промтехноопт".

Перевіряючи правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає.

Позивачем за результатами відносин з ТОВ "Промтехноопт", за червень 2011 року до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ в загальному розмірі 128793,28 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час судового розгляду встановлено, що між ПАТ «Промавтоматика» (Покупець) та ТОВ «Промтехноопт» (Постачальник) укладено договори поставки від 01.03.11 № 01- 03/11, від 17.05.2011 № 17-05/11, за умовами яких, постачальник поставляє, а покупець приймає у власність товар та оплачує їх. Розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі. Відповідно до пп. 5.1 п. 5 договору від 01.03.11 № 01-03/11, покупець виконує вивезення товару власними транспортними засобами.(а.с.43,44)

Матеріалами справи підтверджено, що в рамках виконання даного договору, згідно копій видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи, ТОВ "Промтехноопт" поставлено на адресу позивача товар (модуль, шина блискавкозахисту, автомат захисту, запобіжник, кнопка, перемикач, з'єднувач, патрубок та інше) на загальну суму 772 759,64 грн., в тому числі ПДВ на суму 128 793,28 грн.(а.с. 45-49)

Розрахунки за товари здійснювались шляхом переведення готівкових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується виписками з особового рахунку ПАТ «Промавтоматика».(а.с.55-57)

На кожну поставку товару постачальником ТОВ «Промтехноопт» було виписано позивачеві податкові накладні, копії яких надані до матеріалів справи ( а.с.50-54).

Транспортування товару здійснювалось службовим автомобілем НОМЕР_2, водієм ОСОБА_1, що підтверджується подорожніми листами (а.с.58-59).

Матеріалами справи підтверджено, що за адресою : АДРЕСА_1 знаходиться офісно-складське приміщення, яке орендує позивач згідно договору № 19/-11-32/11, укладеного із ВАТ "Счасливое число" ( а.с.138-141).

Колегією суддів встановлено, що виписані ТОВ "Промтехноопт" податкові накладні оформлені у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а видаткові накладні, товарно-транспортні накладні -у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Придбані позивачем у ТОВ "Промтехноопт" товари були в подальшому використані безпосередньо у власній господарській діяльності, а саме реалізовані ДП "Антонов, НВК "Фотоприлад", ПАТ "Елміз", Харківському державному авіаційному підприємству, про що свідчать надані до матеріалів справи копії видаткових, податкових накладних, довіреностей на отримання продукції( а.с.147-154).

З урахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ТОВ "Промтехноопт", та виконаного за перевіряємий період.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що ТОВ "Промтехноопт" на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів купівлі-продажу взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Колегія суддів відзначає, що сам лише висновок податкового органу про неможливість реального здійснення ТОВ "Промтехноопт" фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, не має своїм наслідком нікчемність укладених цим суб'єктом господарювання правочинів і не може слугувати належним та достатнім доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на акти перевірки "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" № 9/23-02-05/37092055 від 13.09.11р., як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на наступне.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не наведено та документально не підтверджено, що сторони договору визначили вартість упаковки, маркировки, навантаження товару та вартість цих послуг з боку ТОВ «Промтехноопт», а також в наданих первинних документах позивача не наведені зазначені ціни, що не надає можливості визначення чистої вартості товару за договором № 17-05/11 від 17.05.2011 року, колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідно до п. 2.2. договору поставки від 01.03.2011 р. № 01-03/11, вартість упаковки, маркування, навантаження на транспортний засіб включається в ціну товару.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга ПАТ "Промавтоматика" підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Промавтоматика" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року по справі № 2а-14384/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Промавтоматика" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001162310 від 14.10.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 09.10.2012 р.