Ухвала суду № 26510836, 06.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 р.Справа № 1670/2а-1723/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Риль В.Є.

представника відповідача Близнюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2012р. по справі № 1670/2а-1723/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" (надалі по тексту позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2012 року №0004732301/24.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16 березня 2012 року №0004732301/24.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14 лютого 2012 року по 17 лютого 2012 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" (код ЄДРПОУ 21074215) з питань взаємовідносин з ПП "Анілді" (код ЄДРПОУ 36007739) за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ.

За результатами перевірки складено Акт від 24 лютого 2012 року №1011/23-309/21074215 /а.с. 102-123/, у якому зафіксовано, крім іншого, порушення підпункту 135.5.4. пункту 135.5. статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1. пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 82822,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на суму 23169,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 59653,00 грн.

Відповідно до висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що договори, укладені між контрагентом позивача ПП "Анілді" та ПРАТ "Атом", ТОВ "Ремонтно-будівельне управління" "Промбудколія", ТОВ "Дайвер", ТОВ "Лєнточні пили", ТОВ "Феррострой", "Славутич-Руда-Україна", ТОВ "Рекламне агентство "Хороша компанія", ПРАТ "КРМП", ПП "Опал", ТОВ "НВО Сінепс-Інвест", ПП "ТВК "Укрспецтехніка", ТОВ "АББ ЛТД", ТОВ "Львівбудмакс", ТОВ "Лісабон", ТОВ "Сапсан" на думку податкового органу є нікчемними /а.с. 112-114/.

Крім того, у Акті перевірки зазначено про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) ПП "Анілді" (код ЄДРПОУ 36007739) та визнання взаємовідносин між ПП "Анілді" та ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" такими, що не спричиняють реального настання наслідків, тобто нікчемного правочину (що відображено в підпункті 3.l.2. Акту перевірки), в ході перевірки не доведено факт поставки товару ПП "Анілді" на адресу ТОВ Будівельна Фірма "Центр ЛТД" /а.с. 109/.

На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 82822,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на суму 23169,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 59653,00 грн. /а.с. 123/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2012 року №0004732301/24, яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 82822,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на суму 23169,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 59653,00 грн. /а.с. 9/.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І-ІІ квартали 2011 року у зв'язку з неправомірним віднесенням до валових витрат суми витрат понесених за господарськими операціями, що проведені на підставі, нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного між позивачем та ПП "Анілді".

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ПП "Анілді", грунтувалися на висновках акту перевірки, проведеної відносно контрагента позивача в якому викладено твердження податкового органу про відсутність у ПП "Анілді" можливості на ведення відповідної господарської діяльності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ПП "Анілді" договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2011 року між ТОВ БФ "Центр ЛТД" та ПП "Анілді" укладено договір №3/25/1 /а.с. 205/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується постачати протягом року продукцію (надалі: товар) на суму 50000,00 грн. окремими партіями згідно заявок, поданих Покупцем у відповідності до потреб.

Ціна, кількість, асортимент та загальна вартість партії товару вказується в рахунках на оплату /пункт 1.2. Договору/.

Відповідно до пункту 2.1. Договору поставка товару виконується силами Продавця або Покупця за домовленістю сторін.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями.

Транспортування товару здійснювалося згідно умов договору транспортом ПП "Анілді", на підтвердження отримання та приймання товару позивачем залучено до матеріалів справи витяг з журналу реєстрації довіреностей за період що перевірявся /а.с. 16-130/, згідно якого позивачем підтверджено факт видачі довіреностей уповноваженим особам підприємства позивача для отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП "Анілді".

Факт використання ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП "Анілді", у подальшій господарській діяльності підприємства, підтверджується актами списання матеріалів, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в, оборотно-сальдовими відомостями /а.с. 131-199/.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність вищевказаних договірних відносин.

Посилання податкового органу на акт перевірки контрагента позивача, як на підставу нікчемності спірного договору, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки реальність та товарність вказаних вище господарських операцій підтверджується матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І-ІІ квартали 2011 року у зв'язку з неправомірним віднесенням до валових витрат суми витрат понесених за господарськими операціями, що проведені на підставі, нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного між позивачем та ПП "Анілді", виходячи з наступного.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 137.10 статті 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Як визначено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП "Анілді" за спірним договором підтверджено документально, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару правомірно віднесені останнім до валових витрат спірного періоду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок перевірки про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 82822,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на суму 23169,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 59653,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2012р. по справі № 1670/2а-1723/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 11.09.2012 р.