Постанова № 26510637, 17.10.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2012 року Справа № 31/63-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. -доповідача

суддів:Білецької Л.М. ,Тищик І.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Лавриненко І.С. представник, довіреність № 7/11-253 від 23.12.11;

від відповідача: Кисла Т.М. представник, довіреність № б/н від 16.10.12;

представник третьої особи не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року у справі № 31/63-09

за позовом Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2", м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи: комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська

про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року у справі № 31/63-09 (суддя Єременко А.В.) позов задоволено.

Усунуто Дніпропетровській міській раді перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 2 шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2" з приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 2 та зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2" передати приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 2 на баланс Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №19 Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська за Актом приймання-передачі.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 85, 00 грн. витрат на сплату держмита; 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено, що спірний об'єкт нерухомості належить на праві власності позивачу, знаходится на баласні третьої особи у даній справі на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 року №19/39. Відповідач не довів правомірності користування названим приміщенням, фактично майно на баланс комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська не передав. Такі дії відповідача, на думку суду, є підставою для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив всі обставини справи, не перевірив докази, які викликають обгрунтовані сумніви, не взяв до уваги факт недоведеності позовних вимог, що є порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що:

- позивач не надав суду доказів, що підтверджують його права власності на спірне майно, тому не може вважатися особою, уповноваженою розпоряджатися спірним приміщенням;

- висновок суду про необхідність захисту права власності позивача, яке не підтверджено відповідними правовстановлюючими документами, є безпідставним;

- порядок та підстави набуття спірного приміщення у комунальну власність судом не досліджувались, хоча положення ч.2 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначають такі підстави, однак судом відповідні докази у позивача не вимагались;

- суд не надав належну оцінку рішенню Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 року №19/39, яким позивач обґрунтовував позовну заяву. Згідно п.3.3 названого рішення на дату його прийняття спірне приміщення не перебувало на обліку в Реєстрі об'єктів права комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська, який веде управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради. Згідно п.5 рішення Дніпропетровської міської ради №19/39 спірне приміщення наколи ніде не обліковувалось як комунальна власність;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика

індпошиття та ремонту одягу № 2" просить скасувати оскаржуване судове рішення, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №28/5005/13995/2011.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2011 року у справі №28/5005/13995/2011, яке залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2" визнано право власності на адміністративне приміщення загальною площею 458 кв.м., яке розташовано на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку №2 по вул.Радистів у м.Дніпропетровську.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2012 року постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2011 року у справі №28/5005/13995/2011 скасовано, справа направлена до суду першої інстанції для нового розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2012 року провадження у справі знову було зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №28/5005/13995/2011.

Відповідно до наданої на запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду інформації при повторному автоматизованому розподілі справи їй присвоєно новий номер 33/5005/4231/2012.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2012 року у справі 33/5005/4231/2012, яке залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2012 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2" визнано право власності на адміністративне приміщення літ.А12 загальною площею 458 кв.м., яке розташовано на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку №2 по вул.Радистів у м.Дніпропетровську, право на яке підлягає державній реєстрації відповідно до чинного законодавства в Комунальному підприємстві Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року провадження по справі №31/63-09 було поновлено.

При розгляді апеляційної скарги представник відповідача просив суд врахувати ту обставину, що він є власником спірного приміщення.

Відзив на апеляційну скаргу позивач не надав. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апелянта, просив залишити оскаржуване рішення без змін

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Відзив на апеляційну скаргу чи пояснення по справі не надав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про усунення Дніпропетровській міській раді перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м.Дніпропетровська, вул.Радистів,2 шляхом виселення відповідача з цього приміщення та зобов'язання передати його на баланс комунального житлово-експлуатаційного підприємства №19 Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська за відповідним актом приймання-передачі.

Отже, для вирішення даного спору, виходячи з вимог позивача, суд першої інстанції мав встановити наявність у позивача права власності на спірне майно та факт перешкод позивачу у користуванні майном з боку відповідача по даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту належності спірного майна позивачеві на підставі обставин його будівництва, передачі на баланс, рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 року №19/39, відсутності права власності на нього у відповідача.

Однак поза увагою суду залишилася та обставина, що відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Як правомірно зазначив апелянт, за відсутності належних доказів підтвердження права власності Дніпропетровської міської ради на спірне майно, позивач не може вважатися особою, уповноваженою розпоряджатися спірним приміщенням. За таких обставин не є доведеним, що відповідач на час постановлення оскаржуваного рішення перешкоджав власнику користуватися належним йому майном.

На час розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року у справі № 31/63-09, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2012 року у справі 33/5005/4231/2012, яке залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2012 року за товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2" визнано право власності на майно, яке є предметом спору.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідач набув право власності відповідно до положень ст.344 ЦК України.

Оскільки належними та допустимими доказами Дніпропетровською міською радою не було доведено право власності позивача на спірне приміщення, а навпаки, відповідач на час розгляду апеляційної скарги в установленому порядку визнав своє право власності на спірне приміщення, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні шляхом виселення.

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача передати спірне приміщення на баланс третьої особи, тобто виконати рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 року №19/39 також не можуть бути задоволені з огляду на положення ст.317 ЦК України. Даною нормою передбачено, що права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власнику.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення слід скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Витрати за розгляд апеляційної скарги в розмірі 42 грн. 50 коп. слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року у справі № 31/63-09 скасувати. В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Дніпропетровської міської (49000, м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2

(49051, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 43, код ЄДРПОУ 31458985) витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 42 грн. 50 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.В. Тищик

Суддя: Л.М. Білецька

Підписано в повному обсязі 22.10.2012 року.