Постанова № 26510547, 16.10.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2012 року Справа № 5013/417/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Швеця В.В. (доповідача)

суддів: Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Феоктістов О.В., довіреність №б/н від 04.05.12 p.,

від відповідача -1: Пшевлодська О.В. представник, довіреність №б/н від 01.06.12;

від відповідача - 2: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Русь" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2012 року у справі №5013/417/12

за позовом приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Русь", м.Середина-Буда, Середино-Будський район, Сумська область,

відповідача-2 приватного підприємства "Альфа-Плюс", с.Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область,

про стягнення 619 090 грн. 55 коп.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог до приватного підприємства "Альфа-Плюс" та зменшення позовних вимог, просило суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Русь" грошові кошти в загальній сумі 540556,78 грн., в тому числі неповернуті кошти в сумі 360096,77 грн., штраф у розмірі 77360,04 грн., штрафну санкцію у розмірі 32400 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами за період з 23.12.2011 року по 17.05.2012 року в сумі 61068,82 грн., втрати від інфляції за період з січня по березень 2012 року в сумі 3524,29 грн. та 3% річних в сумі 6106,86 грн. за період з 23.12.2011 року по 17.05.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на невиконання відповідачем умов договору №428/4 від 24.11.2011 року, щодо поставки товару у повному обсязі та повернення предоплати за цим договором.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 року у справі №5013/417/12 (суддя Балик В.М.) прийнято відмову приватного акціонерного товариства "Креатив" від позову до приватного підприємства "Альфа-Плюс". Припинено провадження у справі відносно відповідача 2 - приватного підприємства "Альфа-Плюс".

Позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Русь" на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" 540556,56 грн. заборгованості, в тому числі неповернуті кошти в сумі 360096,77 грн., штраф у розмірі 77360,04 грн., штрафну санкцію у розмірі 32400 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 61068,60 грн., втрати від інфляції в сумі 3524,29 грн. та 3% річних в сумі 6106,86 грн., а також 10811,13 грн. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Приймаючи згадане рішення, господарський суд виходив з того, що відповідач-1 своєчасно та в повному обсязі не повернув позивачу кошти, сплачені в якості передоплати за договором № 428/п від 24.11.2011 р., а також порушив строки поставки товару.

Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Русь" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині стягнення штрафу у розмірі 77 360,40 грн., штрафної санкції в розмірі 32 400,00 грн., відсотків за користування чужими грошима в сумі 61 068,60 грн. скасувати та прийняти нове рішення.

Позивач та відповідач-2 відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Відповідач-2 не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія судців вважає, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представника відповідача-2.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2011 р. між приватним між приватним акціонерним товариством "Креатив" (далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Русь" (далі - продавець) укладено договір поставки №428/п (далі договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити насіння соняшника урожаю 2011 р. на умовах даного договору.

Пунктом 3.2. договору сторони узгодили, що кількість товару (залікова вага, визначена шляхом перерахунок на базисні показники якості, вказані в п. 2.1 цього договору) складає 300 тонн+/-10%.

Згідно п.3.3. договору термін поставки товару по 20.12.2011 р.

Відповідно до п. 3.4 договору після закінчення терміну поставки, вказаного в п. 3.3 цього договору, обов'язки продавця щодо постачання товару на суму передоплати продовжуються, проте покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від покупки недопоставленого товару, письмово попередивши про це покупця.

В пункті 3.12 договору сторони погодили, що орієнтована сума договору складає 1080000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна товару з показниками якості, вказаними в п. 2.1 (базисні норми) цього договору складає 3600,00 грн. за одну тонну, в т.ч. ПДВ.

В разі поставки товару з якісними показниками, які не відповідають якісним показникам, вказаними у п. 2.1. договору (гірше цих показників), сторони здійснюють перерахунок остаточної ціни на товар.

Порядок перерахунку остаточної ціни на товар з урахуванням фактичних показників якості здійснюється в порядку, визначеному п. 4.З.

Згідно п. 5.1 договору покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах 90% передоплати від розміру, вказаного в п. 3.12 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку-фактури. Остаточна оплата здійснюється Покупцем після фактичного отримання товару та проведення досліджень товару на відповідність якості поставленого товару вимогам п. 2.1 цього договору протягом 10 банківських днів з моменту отримання покупцем оригіналів документів продавця: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок-фактура.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

29.11.2011 року відповідачем - 1 виставлено на оплату позивачу рахунок №СФ-0000047 на суму 1080000,00 грн.

На виконання умов договору поставки, позивач здійснив попередню оплату товару та перерахував на рахунок відповідача - 1 грошові кошти в сумі 972000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №511 від 08.12.2011 р.

В свою чергу, відповідач-1 поставив позивачу 107,08 тонн соняшника на загальну суму 381492,07 грн., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними: №1102АБЗ від 14.12.2011 року на суму 101748,10 грн. (видаткова накладна №РН-59 від 15.12.2011 року) в кількості 28,32 тонн; №102АБЗ та №202АБЗ від 16.12.2011 року на загальну суму 203815,66 грн. (видаткова накладна №РН-60 від 21.12.2011 року) в кількості 56,79 тонн; №02ААТ від 22.12.2011 року на суму 75928,32 грн. (видаткова накладна №РН-61 від 24.12.2011 року) в кількості 21,97 тонн

З урахуванням п.3.4. договору поставки, позивач повідомив відповідача-1 про відмову з 23.12.2011 року від покупки недопоставленого по даному договору насіння соняшника.

Відповідно до протоколу від 24.02.2012 р. позивач та відповідач-1 погодили про зарахування взаємних вимог за договором №288/п від 26.10.2011 року та №428/п від 24.11.2011 року і вирішили, що розмір взаємних вимог, які погашаються по даним договорам складає 80411,15 грн.

23.03.2012 року позивач направив відповідачу-1 претензію №99-10 про повернення

коштів в сумі 614552,63 грн., в тому числі: неповернуті кошти в сумі 460096,77 грн., штраф у

розмірі 77360,04 грн., штрафну санкцію у розмірі 32400 грн., відсотки за користування

чужими грошовими коштами в сумі 42653,39 грн. та втрати від інфляції в сумі 2042,43 грн.,

яка була отримана відповідачем-1.

Відповідач-1 повернув позивачу сплачену ним предоплату за спірним договором в сумі 150000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 77 від 22.03.2012 р. на суму 50000,00 грн., №105 від 05.04.2012 року на суму 50000,00 грн. та №140 від 03.05.2012 року на суму 50000,00 грн.

Таким чином, загальна сума неповернутих відповідачем-1 позивачу коштів за спірним договором, сплачених останнім в якості предоплати складає 360096,77 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 360096,77 грн.

Згідно п. 6.6 спірного договору за недотримання терміну поставки/недопоставки/непоставки товару, вказаного в п. 3.3 цього договору, продавець виплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого/непоставленого товару.

За умовами п. 6.7 договору у разі невиконання зобов'язань по поставці товару, а саме невиконання або порушення виконання зобов'язань згідно п.п. 6.3, 6.5, 6.6 цього договору, продавець окрім штрафу, передбаченого п. 6.6, виплачує покупцеві штрафну санкцію в розмірі 3% від загальної вартості товару.

Частиною 1 статті 216 та частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором, згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 525,526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач-1 до встановленого терміну поставки поставив позивачу 85,11 тонн соняшника із погоджених 300 тонн. Залишок недопоставленого насіння соняшника складає 214,89 тонн всього на суму 773604,00 грн., виходячи з розрахунку 3600,00 грн. за 1 тонну.

Колегія суддів враховує, що у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій та погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 штрафу у розмірі 77360,40 грн., що становить 10% від суми недопоставленого товару та штрафної санкції в сумі 32400,00 грн., що складає 3% від загальної вартості товару, а саме 1080000,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 2 ст. 536 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.8 договору №428/п від 24.11.2011 року сторони дійшли згоди, що крім штрафу та штрафних санкцій, передбачених п.п. 6.6, 6.7, у разі несвоєчасної поставки/недопоставки/непоставки товару, продавець виплачує покупцеві відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних.

Отже, відповідач-1 повинен сплатити позивачу 30% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 23.12.2011 р. по 17.05.2012 р. в сумі 61 068,60 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5. договору сторони узгодили, що в разі постачання товару на суму, меншу розміру передоплати, що була здійснена, недопоставки товару або з інших причин, продавець повинен повернути (перерахувати) на розрахунковий рахунок покупця грошові кошти у розмірі виниклої заборгованості протягом двох банківських днів після припинення поставки товару, за який було здійснено передоплату.

Обов'язок повернення передоплати є грошовим зобов'язанням продавця відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Оскільки, відповідач-1 не виконав умови договору, щодо своєчасного повернення передоплати, відповідач-1 повинен сплатити позивачу 3% річних в сумі 6106,86 грн. за період з 23.12.2011 року по 17.05.2012 року та втрати від інфляції за період з січня по березень 2012 року в сумі 3524,29 грн.

12.12.2011 р. між приватним підприємством "Альфа-Плюс"та приватним акціонерним товариством "Креатив"укладено договір поруки № 1-П, відповідно до умов якого відповідач-2 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки № 428/п від 24.11.2011 р.

23.03.2011 р. позивач направив відповідачу-2 перетензію № 107-10 з вимогою виконати замість відповідача-1 грошове зобов'язання за договором поставки № 428/п від 24.11.2011 р. та впродовж семиденного строку з дня отримання претензії перерахувати на рахунок позивача грошові кошти в сумі 614552,63, в тому числі: неповернуті грошові кошти в сумі 460096,77 грн., штраф в розмірі 77360,04 грн., штрафну санкцію у розмірі 32400, відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 42653,39 грн. та втрати від інфляції в сумі 2042, 43 грн.

Відповідач-2 залишив згадану претензію без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач, з урахуванням ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог до відповідача-2 - приватного підприємства "Альфа-Плюс"та просив припинити провадження у справі відносно останнього.

Колегія суддів вважає, що господарський суд, з урахуванням приписів п.4 ч.І ст.80 Господарського процесуального кодексу України, правомірно припинив провадження у справі в частині позовних вимог щодо відповідача-2.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі зводяться до намагань звільнитись від відповідальності за спірним договором.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Русь" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2012 року у справі №5013/417/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий В.В. Швець

Судді П.П. Павловський

О.В. Чус