Рішення № 26510546, 05.10.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2012 р. Справа № 5024/1171/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод", м. Гайсин, Вінницька область,

до Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ІНТЕРКРАЙТ", м. Херсон,

про стягнення 1 669 025,51 грн.

та

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ІНТЕРКРАЙТ", м. Херсон,

до Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод", м. Гайсин, Вінницька обл.,

про зобов'язання передати готову продукцію,

за участі представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Кеба А.В., уповн. представник, дов. № б/н від 27.08.2012р., Хренов В.О., уповн. представник, дов. № б/н від 27.08.2012р.,

від відповідача за первісним позовом: Авер'янова С.Б., уповн. представник, дов. № б/н від 21.06.2012р.,

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 1 183 706,04 грн. заборгованості з оплати послуг з промислової переробки давальницької сировини за договором від 05.11.2010р. № 41 та 485 319,47 грн. штрафу за несвоєчасну оплату цих послуг.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (вх. № 2/3018), згідно із яким частково, а саме у розмірі 833 706,00 грн., визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати послуг, а в частині позовних вимог про стягнення 350 000,00 грн. цієї заборгованості просить суд припинити провадження у справі, у зв'язку із проведенням на вказану суму заліку взаємних однорідних вимог. Також, у відзиві вказано про невизнання у повному обсязі позовних вимог в частині стягнення штрафу за несвоєчасну оплату послуг, у зв'язку із відсутністю у несвоєчасній оплаті послуг вини відповідача : відповідач вказує, що не має можливості сплатити заборгованість з оплати переробки давальницької сировини, оскільки позивач безпідставно утримує 782,389 тон готової продукції - компоненту моторного палива альтернативного (надалі - КМПА), виготовлення якої оплачено відповідачем.

Приватне підприємство "Багатопрофільна фірма "ІНТЕРКРАЙТ" (надалі - Фірма), подало до суду зустрічний позов (вх. № 2/3020) до Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (надалі - Завод), з позовними вимогами зобов'язати Завод передати Фірмі 782,389 тон готової продукції - КМПА, виготовлення якої оплачено Фірмою.

Завод надав заперечення проти зустрічного позову Фірми (вх. № 2/3186), згідно із яким вважає цей позов необґрунтованим, стверджуючи про виконання належним чином та у повному обсязі Заводом своїх зобов'язань за договором переробки промислової сировини від 05.11.2010р. № 41: послуги з переробки сировини надано Заводом та прийнято Фірмою за відповідними актами. На даний час, КМПА знаходиться на зберіганні Заводу згідно із укладеним між Фірмою та Заводом договором № 29/1 від 01.04.2011р.

Розгляд справи проведено у судових засіданнях 23.08.2012р., 05.09.2012р., 25.09.2012р. та 05.10.2012р. Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 05.10.2012р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" (м. Харків) подало дві заяви, вх. № 2/3189 від 05.09.2012р. та вх. № б/н від 05.10.2012р., про залучення цього суб'єкта господарювання до участі у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У першій з цих заяв ТОВ "Пропан Трейд" стверджує про те, що є власником КМПА, яке Фірма витребує у Заводу за зустрічним позовом, та, що передав це КМПА Фірмі на відповідальне зберігання, за місцезнаходженням Заводу. У другій з цих заяв ТОВ "Пропан Трейд" стверджує про те, що на підставі укладеного між ТОВ"Пропан Трейд" та Фірмою договору про виконання робіт з переробки сировини від 21.11.2011р. № 1-2012 є власником давальницької сировини та КМПА, яке Фірма витребує у Заводу за зустрічним позовом.

У задоволенні цих заяв ТОВ "Пропан Трейд" судом відмовлено за необґрунтованістю, з огляду на наступне. Предметом спору у справі № 5024/1171/2012 є стягнення заборгованості з оплати КМПА, яке виготовлено Заводом у квітні - травні 2012р. за договором промислової переробки сировини № 41 від 05.11.2010р., а також (за зустрічним позовом) витребування Фірмою від Заводу 782,389 тон КМПА, яке виготовлене у цей же період часу. Відмовляючи у задоволенні цих заяв суд врахував, що ТОВ "Пропан Трейд" не є стороною вказаного договору промислової переробки сировини, ТОВ "Пропан Трейд" не надано будь-яких первинних документів на підтвердження свого права власності на КМПА, яке, за його твердженнями, було передано Фірмі на відповідальне зберігання, а також, що у заявах не вказано, яким чином рішення по справі вплине на права або обов'язки ТОВ "Пропан Трейд" щодо сторін по справі.

Також, відмовляючи у задоволенні першої із вказаних заяв ТОВ "Пропан Трейд", суд врахував, що до заяви додано акти про передачу цим господарським товариством на відповідальне зберігання Фірмі 1313,596 тон. КМПА у період часу до 01.04.2012р. (тобто, до часу виготовлення спірної продукції), з яких 238,23 тн., до того ж, на склад у м. Джанкой АР Крим, решта - на склад у м. Гайсин з адресою за місцезнаходженням Заводу. Крім цього, надано два акти на передачу ТОВ "Пропан Трейд" Фірмі на відповідальне зберігання КМПА у квітні 2012 року у кількості 255,208 тн., з яких 175,49тн. на склад у м. Джанкой АР Крим, решта - на склад у м. Гайсин з адресою за місцезнаходженням Заводу. При цьому, суд врахував, що Фірма не має власних складів (ємностей) для зберігання КМПА за місцерозташуванням Заводу.

Також, відмовляючи у задоволенні другої з вказаних заяв ТОВ "Пропан Трейд", суд врахував, що до заяви додано акти звірки руху і витрати Сировини та виготовленої продукції за договором про виконання робіт з переробки сировини від 21.11.2011р. № 1-2012, станом на 31.12.2011р. та на 31.01.2012р., з яких слідує, що будь-яка належна ТОВ "Пропан Трейд" готова продукція (КМПА), станом на вказані дати у розпорядженні Фірми відсутня. Доказів іншого ТОВ "Пропан Трейд" не надано. Доказів перебування у розпорядженні Фірми КМПА, яке належить ТОВ "Пропан Трейд", станом на час розгляду справи ТОВ "Пропан Трейд" не надало. Також, ТОВ "Пропан Трейд" не надало будь-яких первинних документів на підтвердження наявності у нього права власності на давальницьку сировину для виготовлення КМПА, а також на підтвердження факту передачі такої сировини Фірмі для подальшої переробки.

Крім цього, судом встановлено наступне.

Фірма та Завод 05.11.2010р. уклали між собою договір промислової переробки сировини № 41 (надалі - Договір № 41) (т.1. а.с.8-9). Відповідно до п.1.1. та 1.2. цього договору Завод (виконавець за договором) зобов'язався надати Фірмі (замовник за договором) послуги по виробництву КМПА на виробничих потужностях Заводу, з давальницької сировини Фірми, а остання зобов'язалася оплатити виконану роботу і вивезти готову продукцію (КМПА) на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.3. Договору № 41 строки і обсяги виготовлення продукції уточнюються сторонами в щомісячних замовленнях.

Відповідно до п.3.1. та п.3.2. Договору № 41 вартість давальницької переробки меляси в КМПА становить 3 250,00 грн. (з ПДВ) за виробництво однієї тони КМПА та, при необхідності (у разі зміни цін на енергоносії тощо), ця вартість може бути змінена за додатковою угодою.

Відповідно до п.3.3. та 3.5. Договору № 41 оплата за давальницьку переробку сировини проводиться у безготівковій формі, не пізніше ніж за одну добу до вивезення узгодженої партії готової продукції - КМПА, яка є власністю Фірми після проведення нею оплати давальницької переробки.

Відповідно до п.3.4. Договору № 41 Фірма зобов'язалася оплатити давальницьку переробку і вивезти КМПА, у обсязі згідно із щомісячними заявками, не пізніше 15 числа наступного місяця.

Фірма та Завод уклали наступні додаткові угоди до Договору № 41 (т.1. а.с.10-16) :

- від 05.11.2010р. № б/н, згідно із якою Фірма зобов'язалася надати Заводу протягом дії Договору № 41 для виробництва КМПА давальницьку сировину, яка задіяна в технологічному процесі (мелясу (не менше 48,0 % цукристості), бензин, циклогексан та ін.), оплатити виконану роботу і вивезти готову продукцію на визначених у Договорі № 41 умовах (зміни до п.1.2. Договору № 41), а також встановлено, що загальна кількість продукції за Договором № 41 визначається загальною кількістю переданих Фірмою партій КМПА згідно актів приймання - передачі (доповнено договір пунктом 1.6.такого змісту);

- від 25.11.2010р. № 1, згідно із якою визначено, що вартість давальницької переробки меляси в КМПА становить 3 750,00 грн. (з ПДВ) за виробництво однієї тони КМПА (зміни до п.3.1. Договору № 41);

- від 01.03.2011р. № 2, згідно із якою визначено, що вартість давальницької переробки меляси в КМПА становить 3 900,00 грн. (з ПДВ) за виробництво однієї тони КМПА (зміни до п.3.1. Договору № 41);

- від 01.08.2011р. № б/н, згідно із якою визначено, що вартість давальницької переробки меляси в КМПА становить 4 260,00 грн. (з ПДВ) за виробництво однієї тони КМПА (зміни до п.3.1. Договору № 41);

- від 30.12.2011р. № б/н, згідно із якою визначено, що Договір № 41 набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р, а в частині розрахунків - до моменту його остаточного виконання (зміни до п.8.1. Договору № 41);

- від 01.02.2012р. № б/н, згідно із якою визначено, що вартість давальницької переробки меляси в КМПА становить 4 950,00 грн. (з ПДВ) за виробництво однієї тони КМПА (зміни до п.3.1. Договору № 41);

- від 01.03.2012р № б/н, згідно із якою визначено, що вартість давальницької переробки меляси в КМПА становить 4 260,00 грн. (з ПДВ) за виробництво однієї тони КМПА (зміни до п.3.1. Договору № 41).

У квітні та травні 2012 року Заводом надано Фірмі послуг за Договором № 41 по виробництву КМПА з давальницької сировини на загальну суму 4 166 683,11 грн., у тому числі, згідно із актами приймання-передачі від 30.04.2012р та від 08.05.2012р (т.1. а.с.17-19):

- у квітні 2012р., послуг з виробництва 815,326 тон КМПА, за ціною 4260,00 грн. з ПДВ, з загальною вартістю цих послуг 3 473 288,76 грн. (з ПДВ - 578 881,46 грн.);

- у травні 2012р., послуг з виробництва 150,631 тон КМПА, за ціною 4260,00 грн. з ПДВ, з загальною вартістю цих послуг 641 688,06 грн. (з ПДВ - 106 948,01 грн.);

- у травні 2012р., послуг з виробництва 51,854 тон кінцевих сортів КМПА, за ціною 950,00 грн. з ПДВ, з загальною вартістю цих послуг 49 261,30 грн. (з ПДВ - 8 210,22 грн.).

На час звернення Заводу з позовом до суду Фірма не розрахувалася у повному обсязі за надані Заводом у квітні-травні 2012р послуги за Договором № 41 : Фірма сплатила згідно із платіжними дорученнями 2 570 000,00 грн. (т.1 а.с.29-47) та провела два взаємозаліки на загальну суму 412 977,07 грн. У зв'язку із цим у Фірми має місце заборгованість з оплати послуг Заводу за Договором № 41.

Розмір цієї заборгованості додатково уточнений складеним бухгалтерськими службами Фірми та Заводу актом звірки взаємних розрахунків (т.1. а.с.21-22), згідно із яким розмір заборгованості становить 1 183 706,04 грн.

1 183 706,04 грн. = 4 166 683,11 грн. (загальна вартість наданих у квітні - травні послуг за Договором № 41) - 2 570 000,00 грн. (сума часткової оплати послуг) - 412 977,07 грн. (сума взаємозаліку)

Наявність у Фірми заборгованості за Договором № 41 у розмірі 1 183 706,04 грн. визнано Фірмою, зокрема, згідно із листом від 16.08.2012р. № 281 (т 1. а.с.27).

На вказану суму заборгованості Заводом виставлений Фірмі до сплати рахунок - фактура від 01.06.2012р. № 26 (т.1. а.с.20), який Фірма не оплатила на дату подання Заводом позовної заяви до суду, 07.08.2012р.

Під час розгляду справи Фірма частково, а саме у сумі 350 000,00 грн., здійснила погашення заборгованості з оплати послуг за Договором № 41, шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог з Заводом. Проведення даного заліку підтверджується заявою Фірми про залік від 16.08.2012р № 281 (т.1. а.с.27), з доказами її надсилання Заводу (копіями опису вкладення у цінний лист та касового чека підприємства поштового зв'язку (т.1. а.с.28)). Суд відхиляє заперечення Заводу про неможливість проведення цього заліку, у зв'язку із відсутністю згоди Заводу на його проведення, з огляду на наступне. За ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однією із сторін.

Доказами наявності у Заводу зобов'язання перед Фірмою, яке було припинено внаслідок цього заліку, є укладений між Фірмою та Заводом Договір позики від 28.04.2011р № 38, з додатковою угодою (т.1. а.с.57-58). Відповідно до цього договору Фірма передала Заводу в користування грошові кошти у розмірі 350 000,00 грн. на 365 днів. Факт отримання від Фірми вказаної грошової суми на умовах Договору позики від 28.04.2011р № 38, з додатковою угодою, Завод не заперечує. Згідно із актом звірки від 22.05.2012р до цього договору позики (т.1. а.с.59), 350 000,00 грн. позики Заводом Фірмі не повернуто. Письмову вимогу про повернення цієї позики (т.2. а.с.97) Фірма направила Заводу 31.07.2012р поштою (докази направлення вимоги та отримання її Заводом у справі (т.2. а.с.98-99)). Проте, ця вимога залишилася без відповіді, а позику повернуто не було. Доказів іншого Заводом не надано.

За вказаних обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 350 000,00 грн., з загальної суми заборгованості з оплати послуг за Договором № 41 у розмірі 1 183 706,04 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - за відсутності предмету спору. Суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Після припинення провадження у справі у вказаній частині позовних вимог ціна позову становить 1 319 025,51 грн., з них 833 706,04 грн. основна заборгованість та 485 319,47 грн. штраф.

Визнання позову є процесуальним правом відповідача, яке передбачено ч. 5 ст. 22 ГПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. У справі № 5024/1171/2012 суд не встановив, щоб визнання позову Фірмою в частині позовних вимог про стягнення 833 706,00 грн. основної заборгованості суперечило законодавству чи порушувало чиїсь права, свободи, інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання позову Фірмою стосовно стягнення 833 706,00 грн. заборгованості з оплати послуг за Договором № 41 та задовольняє позов в цій частині у відповідності до ч.5 ст.78 ГПК України.

В частині позовних вимог про стягнення залишку основної заборгованості у розмірі 0,04 грн. позовні вимоги, також, підлягають задоволенню, оскільки наявність такої заборгованості Фірми перед Заводом з оплати послуг за Договором № 41 підтверджується матеріалами справи та про визнання цієї складової основної заборгованості свідчить лист від 16.08.2012р. № 281 Фірми (т 1. а.с27).

Позовні вимоги про стягнення з Фірми штрафу у розмірі 485 319,47 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 19 890,14 грн., з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6.3. Договору № 41, якщо Фірма протягом одного місяця ухиляється від прийняття та оплати виконаної роботи (вивезення КМПА), то Фірма сплачує Заводу штраф у розмірі 1 % від суми неоплаченої вартості промислової переробки за кожен день фактичної неоплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного, або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 цієї ж статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зобов'язання, за прострочення виконання якого згідно із п. 6.3. Договору № 41 передбачено штрафні санкції, є грошовим (зобов'язання з оплати послуг). Розмір вказаних штрафних санкцій перебуває у прямопропорційній залежності від тривалості періоду часу прострочення виконання зобов'язання: із збільшенням тривалості цього періоду часу розмір вказаних штрафних санкцій зростає.

Таким чином, за своєю юридичною природою передбачені п. 6.3. Договору № 41 штрафні санкції, є пенею. Граничний розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Згідно п.3.4. Договору № 41 Фірма повинна була оплатити послуги Заводу з давальницької переробки сировини у травні 2012 року не пізніше 15.06.2012р. Проте, у вказаний строк повну оплату цих послуг здійснено не було. Термін прострочення оплати послуг за Договором № 41 становить понад 1 місяць.

Штрафні санкції нараховано Заводом Фірмі за період часу з 16.06.2012р. по 26.07.2012р. (всього за 41 день).

Суд відхиляє доводи Фірми про те, що Фірма порушила зобов'язання з оплати послуг за Договором № 41 через порушення Заводом своїх зобов'язань за цим договором щодо відпуску Фірмі оплаченою нею готової продукції КМПА.

Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено законом або договором. За ч.2 цієї ж статті відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Фірмою не надано доказів того, що порушення нею зобов'язань з оплати послуг за Договором № 41, сталося саме внаслідок дій Заводу. Фірма, зокрема, стверджує про порушення нею заборгованості з оплати послуг через припинення відпуску Заводом КМПА з 27.04.2012р, проте, як слідує з матеріалів справи (акту звірки (т.1 а.с.21-22)), заборгованість з оплати послуг за Договором № 41 мала місце у Фірми вже на 01.05.2012р. Тобто, за КМПА, яке було відпущено Фірмі у квітні 2012р.

За вказаних обставин, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з Фірми штрафних санкцій у розмірі, який не перевищує встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничний розмір пені за несвоєчасне виконання грошового, а саме, у розмірі 19 890,14 грн.

19 890,14 грн. = ((1 183 706,04 грн. х 41 днів х 15,0 %) / 100 % ) / 366 днів

Стосовно зустрічного позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.3.3. Договору № 41 після здійснення Фірмою оплати за давальницьку переробку сировини, результат такої переробки - КМПА є власністю Фірми. Матеріалами справи доведено, що сплативши Заводу вартість послуг з промислової переробки давальницької сировини за Договором № 41 у сумі 3 332 977,07 грн. Фірма, відповідно до п. 3.3. Договору № 41, набула право власності на 782,389 тон КМПА.

782,389 тн. = 3 332 977,07 грн. ( загальний розмір оплати (як грошовими коштами, так і шляхом взаємозаліків) Фірмою наданих у квітні - травні 2012р. послуг Заводу за Договором № 41) / 4260,00 грн./тон ( вартість виробництва 1 тони КМПА, згідно із додатковою угодою від 01.03.2012р № б/н до Договору № 41).

Суд відхиляє, за необґрунтованістю, доводи Заводу про те, що отримання КМПА має здійснюватися Фірмою на умовах укладеного між Фірмою та Заводом договору зберігання № 29/1 від 01.04.2011р. (т.2. а.с.4). Матеріалами справи не доведено факту передачі Фірмою на відповідальне зберігання Заводу на підставі цього договору зберігання, КМПА, як у кількості 782,389 тон (обсяг КМПА, який Фірма витребовує за зустрічним позовом), так і 935,469 тон (загальний обсяг виготовленого за Договором №41 у квітні - травні 2012 року КМПА). Зокрема, у матеріалах справи відсутні акти передачі Фірмою вказаної (або будь-якої іншої) кількості КМПА на відповідальне зберігання Заводу, при тому, що обов'язковість складання цих актів передбачено п.3.1. згаданого договору зберігання та докази транспортування Фірмою цього КМПА спецавтотранспортом до місця розташування резервуарного парку Заводу, що передбачено п. 2.2. цього ж договору. Вказані акти передачі КМПА на зберігання Завод суду не надав (в оригіналах або копіях), а Фірма існування таких актів заперечує.

Додатково, Фірма стверджує, що перевезення КМПА згідно договору зберігання № 29/1 від 01.04.2011р. до резервуарного парку Заводу не здійснювала, оскільки власний або залучений Фірмою спецавтотранспорт у таких перевезеннях задіяний не був. На підтвердження цього, Фірмою надано дані про водіїв та автотранспорт, які зазвичай виконують перевезення КМПА на замовлення Фірми (т.2 а.с.101-123). Ці дані не відповідають даним з наданих Заводом суду товарно - транспортних накладних на перевезення КМПА згідно із договором зберігання № 29/1 від 01.04.2011р. (т.2 а.с.7-61).

Також, суд констатує, що за будь-яких тверджень Заводу про ті або інші причини відмови у видачі (наданні) Фірмі 782,389 тон КМПА, вартість виробництва якого оплачено Фірмою, матеріалами справи доведено та не заперечуються обома сторонами, що на час розгляду судом даної справи, КМПА у кількості 935,469 тон, заарештовано, як речовий доказ у кримінальній справі. Це, зокрема, підтверджується листом від 25.07.2012р. № 12087/10/09-00 посадової особи Слідчого управління Державної податкової служби у Вінницькій області (т.1 а.с.142), постановою від 27.07.2012р. цієї ж посадової особи про передачу на зберігання майна, на яке накладений арешт (т.1 а.с.143-144), складеним цією ж посадовою особою протоколом від 27.07.2012р накладення арешту на майно (т.1 а.с.145). За текстом цих постанови та протоколу вказано, що їх прийнято, керуючись, відповідно, ст.130 Кримінально-процесуального кодексу України та ст.126 цього ж Кодексу.

Вказане свідчить, що станом на час розгляду судом даної справи правовідносини із зберігання 935,469 тон КМПА на території Заводу вийшли поза межі господарських правовідносин, оскільки вказане зберігання КМПА здійснюється у відповідності до норм Кримінального - процесуального кодексу України, згідно (на підставі) прийнятих в рамках розгляду кримінальної справи процесуальних документів.

Місцезнаходженням арештованого КМПА, згідно із вказаними протоколом та постановою від 27.07.2012р., визначено територію прирейкової бази Заводу, що розташована за адресою м. Гайсин, вул. 50-років СРСР, 21. Доказів наявності згоди посадових осіб Державної податкової служби у Вінницькій області на зміну місцезнаходження (переміщення) заарештованого КМПА вказані постанова та протокол від 27.07.2012р, за своїми текстами, не містять. А інших доказів такого погодження Фірма суду не надала.

Згідно із постановою від 27.07.2012р. про передачу на зберігання майна, на яке накладений арешт, звільнено від обов'язків по збереженню арештованого КМПА завідуючого складом готової продукції Заводу та передано вказане КМПА на зберігання посадовій особі Фірми - заступнику директора Фірми з питань фінансово - економічної безпеки. При цьому, вказана постанова не містить у собі дозволу на переміщення (вивіз) за територію Заводу арештованого майна. Доказів іншого Фірмою не надано.

Таким чином, на час розгляду справи відповідальною за зберігання арештованого КМПА особою, згідно із постановою від 27.07.2012р. визначено посадовій особі Фірми - заступнику директора Фірми з питань фінансово - економічної безпеки.

За таких обставин пред'явлені Фірмою до Заводу позовні вимоги про витребування 782,389 тон заарештованого КМПА, зокрема, на виконання зобов'язань за Договором № 41, є необґрунтованими, оскільки Завод на даний час не має права розпоряджатися на власний розсуд заарештованим КМПА.

Відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку із обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. За вказаних обставин, суд констатує про припинення господарських зобов'язань щодо зберігання спірного майна Заводом, у зв'язку із чим позовні вимоги, що містить у собі зустрічний позов задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі припинення провадження у справі.

Після припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 350 000,00 грн. з загальної суми 1183 706,04 грн. основної заборгованості, ціна позову становить 1 319 025,51 грн.

За подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 1 319 025,51 грн. сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 % від вказаної ціни позову або 26 380,51 грн. = (1 319 025,51 грн. / 100) х 2.

Завод у серпні 2012 року подав до господарського суду позовну заяву про стягнення з Фірми 1 669 025,51 грн. Відповідно до п. 2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 1 669 025,51 грн. Завод повинен був сплатити та фактично сплатив, що підтверджується платіжним дорученням від 30.07.2012р. № 499, судовий збір у розмірі 2% від вказаної ціни позову або 33 380,51 грн. = (1 669 025,51 грн. / 100) х 2.

Різниця між фактично сплаченою Заводом сумою судового збору, яку було визначено виходячи із первинного розміру позовних вимог (первинної ціни позову), та сумою судового збору, яка підлягає сплаті за подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 1 319 025,51 грн. відповідно до п. 2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить (33 380,51 - 26 380,51) грн. = 7 000,00 грн.

Таким чином, у зв'язку із припиненням провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення 350 000,00 грн. основної заборгованості, підлягає поверненню Заводу 7 000,00 грн. із сплаченої ним суми судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Фірма у серпні 2012 року подала до господарського суду зустрічну позовну заяву про спонукання Заводу до виконання договірних зобов'язань, шляхом зобов'язання Заводу передати Фірмі 782,389 тон готової продукції загальною вартістю 3 332 977,07 грн.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р. становив 1073,00 грн. За подання вказаної зустрічної позовної заяви Фірма повинна була сплатити судовий збір у розмірі 60 розмірів мінімальної заробітної плати або 64 380,00 грн. = (60 х 1073,00 грн.). Фактично, при поданні цієї зустрічної позовної заяви Фірмою сплачений судовий збір у розмірі 64 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.08.2012р. № 95.

Різниця між фактично сплаченою Фірмою сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті відповідно до п. 2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить ( 64 500,00 - 64 380,00 ) грн. = 120,00 грн. Таким чином, за подання зустрічної позовної заяви Фірмою сплачений судовий збір у розмірі більшому, ніж підлягав сплаті. За вказаних обставин зайве сплачена Фірмою сума судового збору у розмірі 120,00 грн. підлягає поверненню.

Судовий збір розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Первісний позов задовольняється на 64,71 %.

64,71 % = ( 853 596,18 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги) / 1 319 025,51 грн. (розмір позовних вимог після припинення провадження у справі в частині стягнення 350 000,00 грн. основного боргу)) х 100,00 %

Відповідно, 64,71 % судового збору, або 17 070,83 грн., покладаються на Фірму, відповідача за первісним позовом, решта - на Завод, позивача за цим позовом.

У задоволенні зустрічного позову відмовляється, у зв'язку із чим судовий збір у розмірі 64 380,00 грн. за подання цього позову покладається на Фірму, позивача за цим позовом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Припинити провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення 350 000 (триста п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, у зв'язку із відсутністю предмета спору.

2. Задовольнити первісний позов частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ІНТЕРКРАЙТ" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Горького, 32, кв.7; ідент. код ЄДР - 34286393) на користь Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (місцезнаходження - Вінницька обл., м. Гайсин, вул. Плеханова, 28; ідент. код ЄДР - 05459105) - 833 706 (вісімсот тридцять три тисячі сімсот шість) грн. 04 коп. основної заборгованості, 19 890 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 14 коп. штрафних санкцій, а також 17 070 (сімнадцять тисяч сімдесят) грн. 83 коп. компенсації по сплаті судового збору.

4. В іншій частині первісного позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Повернути Державному підприємству "Гайсинський спиртовий завод" (місцезнаходження - Вінницька обл., м. Гайсин, вул. Плеханова, 28; ідент. код ЄДР - 05459105) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. судового збору сплаченого згідно із платіжним дорученням № 499 від 30.07.2012р.

6. Відмовити в задоволенні зустрічного позову.

7. Повернути Приватному підприємству "Багатопрофільна фірма "ІНТЕКРАЙТ" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Горького, 32, кв.7; ідент. код ЄДР - 34286393) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. судового збору сплаченого згідно із платіжним дорученням № 95 від 22.08.2012р.

8. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 15.10.2012 року

Суддя К.В. Соловйов