Рішення № 26510186, 15.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2492/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфікс" в особі Філії „Інфоксводоканал"

до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

про стягнення 4132,92грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Витяганець С.В.-довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 15.10.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: Витяганець С.В.-довіреність;

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфікс" в особі Філії „Інфоксводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 4132,92грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2012р. порушено провадження по справі №5017/2492/2012.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Виробничо-комерційної фірми „БІКУС" малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення від 28.08.2012р. було повернуто поштою із відміткою у довідці поштової установи „за зазначеною адресою не проживає", суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 15.10.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

20.05.20010р. між товариствам з обмеженою відповідальністю „Інфікс" в особі філії „Інфоксводоканал"(Виробник) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (споживач) був укладений договір про надання послуг водопостачання та водовідведення № 346/4 (далі договір).

Договір діє з 20.05.2010р. по 31.12.2013р. в частині надання послуг водопостачання (п.7.2 договору).

Відповідно п.1.1 договору Виробник надає послуги по подачі питної води (надалі -води) на об'єкти Споживача, а Споживач згідно п.1.2 договору своєчасно сплачує вартість отриманих послуг.

Згідно п.2.2.1., п.2.2 договору позивач зобов'язується подавати Споживачу воду цілодобова або за графіком, затвердженому місцевими органами державної влади у відповідності із станом мереж та споруд водопроводу.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата послуг водопостачання здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Виробника.

В п.3.3 сторони узгодили, що оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому чинним законодавством України порядку.

За даними Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфікс" в особі філії „Інфоксводоканал" відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором №346/4 від 20.05.2010р. щодо оплати вартості наданих послуг, у зв'язку з чим у відповідача за розрахунком позивача, за період з 01.09.2011р. по 01.06.2012р. виникла заборгованість у сумі 4132,92грн.

Доказами, що підтверджують надання послуг водопостачання та водовідведення є акти контрольних зйомок показань водолічильника, що складається відповідно до п. 2.4.5 договору №346/4 від 20.05.2010р. (у зв'язку з неподанням ФОП ОСОБА_2 звітів водокористування, в порушення п.2.4.7.договору )

Позивач, неодноразово направляв на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість. Втім відповідач претензії позивача залишив без уваги, заборгованість за надані послуги не платив.

25.05.2011р. Позивачем на адресу відповідача було надіслано підписаний акт звірки взаємних розрахунків №144935 який до цього часу залишений відповідачем без відповіді.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення №346/4 від 20.05.2010р. щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфікс" в особі філії „Інфоксводоканал" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно частини 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем заборгованість останнього за надані позивачем послуги водопостачання та водовідведення, за період з 01.09.2011р. по 01.06.2012р. становить 4132,92грн.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що під час виконання договору відповідачем систематично порушувалися приписи п.3.2 договору яким встановлено, що сплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс", в особі філії "Інфоксводоканал" про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 4132,92 грн. за період з 01.09.2011р. по 01.06.2012р. підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс", в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133) 4132 (чотири тисячі сто тридцять дві)грн. 92 коп. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять)грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.10.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.