Рішення № 26509965, 11.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2012 р. Справа № 8/058-11/3

За позовом ПАТ «КБ «Надра», м. Київ

до 1) Дочірнього підприємства «КВМ», м. Бровари

2) ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», м. Херсон

про стягнення 27 710 047 грн. 21 коп.

та за зустрічним позовом ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», м. Херсон

до 1) ПАТ «КБ «Надра», м. Київ

2) Дочірнього підприємства «КВМ», м. Бровари

про розірвання кредитних договорів

Головуючий суддя -Мальована Л.Я., суддя -Лилак Т.Д., суддя -Горбасенко П.В.

позивач - Трохимчук О.І.

дов. № 1-11-190 від 25.01.2012 р.

Представники:

відповідач 2 -Воробйовський О.М.

Дов. № 382/13 від 22.11.2011 р.

відповідач 1 - не з'явився

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з 2 відповідача ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»27 710 047 грн. 21 коп. заборгованості та солідарно з поручителя 1 відповідача Дочірнього підприємства «КВМ»5000 грн.

Постановою ВГСУ від 21.03.2012 р. рішення господарського суду Київської області від 31.05.2011 р. та постанову КАГС від 07.09.2011 р. в частині відмови у стягненні з ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»6 759 100 грн. 91 коп. збільшеної відсоткової ставки скасовано і направлено справу в цій частині на новий розгляд.

Ухвалою суду від 07.09.2012 р. справу 8/058-11/3 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Мальованої Л.Я., суддів -Лилак Т.Д., Горбасенко П.В., присвоєно їй номер 8/058-11/3/11 та призначено до розгляду на 11.10.2012 р. на 11-00.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення з 2 відповідача збільшеної відсоткової ставки посилаючись на те, що відповідно до п. 3.3.15 кредитних договорів банк має право підвищити відсоткову ставку за користування кредитом на 2% річних при порушенні умов, вказаних в п. 3.2.8, 3.2.9, 3.2.10, 3.2.11, 3.2.12. У зв'язку з невиконанням умов кредитних договорів, а саме п. 3.2.9 згідно з яким відповідач 2 зобов'язаний був проводити через поточні рахунки відкриті в КБ «Надра»90-100% та підтримувати цей показник на протязі всього строку фінансування, банк, керуючись п. 3.3.15 кредитних договорів, переглянув розмір встановленої процентної ставки за користування наданими кредитними коштами в бік її збільшення на 2,0 % річних про що повідомив ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»листом № 25-5-4143 від 06.03.2009 р. Таким чином з 01.03.2009 р. відсоткова ставка за користування кредитними коштами наданими згідно кредитних договорів становить 25% річних.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України (набула чинності з 10 січня 2009 р.) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів; фінансова процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст. ст. 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови підвищення відсоткової ставки, то вони мають виконуватись і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настав. Тобто, спочатку відбувається зміна відсоткової ставки, а потім надсилається повідомлення про це. Отже, якщо кредитний договір був укладений до 10 січня 2009 р. і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку, то це вже є домовленістю сторін.

Якщо боржник не надіслав банку заперечень щодо нарахування відсотків за новою ставкою, то пропозицію треба вважати прийнятою і правочин вчиненим, враховуючи ч. 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК України (навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника), оскільки фактичні дії вказують на прийняття пропозиції.

Відповідач 1 ДП «КВМ» в засідання суду не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений судом.

Відповідач 2 ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» надав письмові пояснення із запереченнями посилаючись на наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»банкам забороняється в установленому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу, за винятком випадків, встановлених законом. Закон набув чинності з 10 січня 2009 р. В нашому випадку кредитними договорами, а саме п. 6.2 передбачено, що зміни в ці договори вносяться лише в письмовій формі у вигляді додаткових угод, що є невід'ємною частиною цього договору і тому підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку шляхом надіслання листа-повідомлення не є належним доказом.

Крім того позивачем не подані докази які б підтверджували факт порушення відповідачем 2 умов п. 3.2.8, 3.2.9, 3.2.10, 3.2.11, 3.2.12 кредитних договорів.

Розгляд справи здійснювався за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, а саме -програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду»на диск CD-R № 07041814.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та враховуючи вказівки викладені в постанові ВГСУ від 21.03.2012 колегія суддів встановила:

Правовідносини сторін врегульовані кредитними договорами, а тому відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитними договорами застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В судовому засіданні позивач не надав суду доказів та не підтвердив факт порушення відповідачем 2 умов п. 3.2.8-3.2.12 кредитних договорів що в свою чергу, могло стати підставою для збільшення відсоткової ставки за користування кредитами на 2% річних.

Суд зазначає, що позивач невірно розтлумачив п. 3.3.15 кредитних договорів, підвищивши відсоткову ставку за користування кредитом на 2% річних за кожне порушення умов, вказаних у п. 3.2.8, 3.2.10, 3.2.11, 3.2.12 договору, що протирічить тлумаченню п. 3.3.15, а саме, що банк має право підвищити відсоткову ставку за користування кредитом на 2% річних одноразово за одне з можливих порушень умов, вказаних у п. п. 3.2.8 - 3.2.12 договору.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції з 10 січня 2009 року) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку змінювати умови процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. :

Позивач зазначає, що, якщо кредитний договір був укладений до 10 січня 2009 року і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку, то це вже є домовленістю сторін.

Якщо боржник не надіслав банку заперечень щодо нарахування відсотків за новою ставкою, то пропозицію треба вважати прийнятою і правочин вчиненим, враховуючи частини 2, 3 статті 205, частину 2 статті 642 ЦК України (навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника), оскільки фактичні дії вказують на прийняття пропозиції.

Враховуючи вищевикладене, КБ "Надра" керуючись п. 3.3.15 кредитного договору, переглянув розмір встановленої процентної ставки за користування наданими кредитними коштами в бік її збільшення на 2 % річних.

Однак, як встановлено судом, доказів укладання додаткових угод в частині збільшення відсоткової ставки за користування кредитами на 2% річних, на підставі п. 3.3.15 кредитного договору, позивач суду не надав.

Щодо стягнення суми збільшеної відсоткової ставки на 2 % річних згідно п. 3.3.15 кредитного договору щодо порушення п.п. 3.2.8., 3.2.9., 3.2.10., 3.2.11., 3.2.12. договору, то, в даному випадку суд вважає, що банк в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору, збільшивши без згоди позичальника процентну ставку за договором з огляду на таке:

Законом України від 12 грудня 2008 року № 661 (Закон № 661) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", внесено зміни до Цивільного кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Частину 3 ст. 1056-1 Цивільного Кодексу України викладено в такій редакції - "фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною".

Частину 4 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" викладено в такій редакції: "Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом".

Цей Закон набув чинності з 10 січня 2009 року.

З приводу застосування цього Закону, Верховий суд України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки) від 07.10.2010 зазначає наступне:

- зважаючи на закріплений Конституцією України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина 1 статті 58), всі рішення банку у будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірними (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)";

- належним повідомленням боржника щодо підвищення відсоткової ставки за кредитом є спосіб, визначений сторонами у договорі. Банк має довести, що він повідомив боржника належним чином;

- неправомірною є зміна відсоткової ставки, навіть у разі належного повідомлення, якщо договором чітко передбачено підписання в таких випадках додаткової угоди;

- потрібно також враховувати поведінку сторін після прийняття рішення банком щодо зміни відсоткової ставки у контексті положень цивільного законодавства про укладення та зміну договору, зокрема:

а) якщо боржник сплачує відсотки за новою ставкою, то пропозицію треба вважати прийнятою і правочин укладеним, враховуючи частини 2, 3 статті 205, частину 2 статті 642 ЦК України (навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника), оскільки фактичні дії вказують на прийняття пропозиції;

б) якщо боржник сплачує відсотки за попередньою ставкою та не вчиняв інших дій щодо прийняття пропозиції, то це свідчить про відсутність домовленості.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин " від 30.03.2012 р. при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Позивач, в свою чергу, не зазначає суду про існування доказів:

- укладання додаткових угод щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитами на 2% річних, на підставі п. 3.3.15 кредитного договору (як це передбачено п. 6.2. договорів);

- вчиненням відповідачем 2 дій щодо прийняття пропозиції про збільшення відсоткової ставки за користування кредитами на 2% річних;

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 6 759 100 грн. 91 коп. збільшеної відсоткової ставки задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) до Закритого акціонерного товариства «Фрідом Фарм Інтернешнл»(73026, м. Херсон, вул. Привокзальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 19368062) в частині стягнення 6 759 100 грн. 91 коп. збільшеної відсоткової ставки - відмовити.

Головуючий суддя Мальована Л.Я.

Суддя Лилак Т.Д.

Суддя Горбасенко П.В.