Рішення № 26509800, 11.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/8301-2012 11.10.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

Про стягнення 25 436,99 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Майструк Є.С. -представник за довіренністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.10.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 25 436,99 грн. в порядку регресу, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/8301-2012, розгляд справи було призначено на 10.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 розгляд справи було відкладено до 24.07.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, з метою виконання сторонами вимоги суду, а також у зв'язку із необхідністю витребування у сторін додаткових доказів по справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.07.2012 справу № 5011-47/8301-2012 було передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 суддя Пригунова А.Б. прийняла справу № 5011-47/8301-2012 до свого провадження та призначила розгляд справи на 11.09.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.08.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Пригунової А.Б. справу № 5011-47/8301-2012 було передано судді Станіку С.Р для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/8301-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 11.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 від Моторного (транспортного) страхового бюро України та від Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" було витребувано документи, необхідні для вирішення даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 та від 20.09.2012 розгляд справи було відкладено до 20.09.2012 та до 11.10.2012 відповідно.

В судовому засіданні 11.10.2012 представник позивача повністю підтримав свої позовні вимоги. Просив позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 1896-а/08 від 14.11.2008, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 25 436,99 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № ВА/6749475 від 08.09.2008 у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику. Також 11.10.2012 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем було подано заперечення по відзиву на позовну заяву, в якому позивач заперечив проти поданого відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїх представників у судове засідання 11.10.2012 -не направив, вимоги ухвали суду від 20.09.2012 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не виконав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Однак, 23.07.2012 відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" та в якому відповідач наголошував на тому, що визначення розміру відновлювального ремонту транспортного засобу визначається на підставі експертизи (звіту) про оцінку транспортного засобу на підставі якого страховик здійснює розрахунок страхового відшкодування, проте позивач, як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, у своєму страховому акті здійснює розрахунок на підставі рахунку-фактури, а не звіту, який визначає вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу та втрати товарної вартості. Також відповідач зазначив, що при розрахунку по рахунку-фактурі сума відшкодування становить 27 184,99 грн. (сума робіт по рахунку-фактурі) мінус 1748,00 грн. (франшиза по договору добровільного страхування) дорівнює 25 436,99 грн., проте, вірний розрахунок, як зазначає відповідач, який повинен був бути проведений на підставі експертизи (звіту), відповідно до якого сума відшкодування повинна становити 26 047,36 грн. (розмір матеріального збитку завданого транспортному засобу страхувальника позивача) мінус 1748,00 грн. (франшиза по договору добровільного страхування) дорівнює 24 299,36 грн. (сума відшкодування, яка повинна була бути проведена позивачем). Також відповідач, посилаючись на ст. 257 ЦК України, наголошує на тому, що позивач звернувся до суду після спливу позовної давності, оскільки страховий випадок відбувся 22.05.2009, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2008 між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВЕСКО" (з 15.09.2008 назву змінено на ЗАТ "СК "АХА Страхування", з 05.08.2009 назву змінено на АТ "Страхова компанія "АХА страхування", як страховиком, та Вердієвою Вірою Володимирівною, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1896-а/08, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб -"Mazda 6", д.р.н. АН7177АК, 2008 року, строк дії договору -до 13.11.2015.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та авто-технічної інспекції № 2916 від 27.05.2009, 22.05.2009 в Київському районі м. Донецька на вул. Поліграфічній 44, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Mazda 6, д.р.н. АН7177АК, 2008 року, під керуванням Вердієва Ю.Ч., та автомобіля IVECO, д.р.н. ВІ1273ВА, під керуванням Ротарь О.І.

Відповідно до постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 03.07.2009 гр. Ротарь О.І. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Звіту № 718 від 16.06.2009 про оцінку транспортного засобу, спричинених пошкодженням транспортного засобу, який був складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт", а саме оцінщиком Гончаровим М.С., згідно якого вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобіля Mazda 6, д.р.н. АН7177АК, 2008 року становить 26 047,36 грн.

Відповідно до страхового акту № 1896-а/08 До-1 від 16.06.2009, пошкодження транспортного засобу марки Mazda 6, д.р.н. АН7177АК, 2008 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 25 436,99 грн., які виплачені -Вердієвій В.В., згідно платіжного доручення № 807 від 25.06.2009.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6749475 від 08.09.2008 відповідач прийняв на себе відповідальність щодо врегулювання наслідків даної події, а саме зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом IVECO, д.р.н. ВІ1273ВА, страхувальник -СПД Беркеля В.Ф., франшиза -0 (нуль) грн.

Відповідно до довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України від 30.08.2012 вих. № 21467/7-3-11 поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/6749475, що укладений між відповідачем та СПД Беркеля В.Ф.. по відношенню до транспортного засобу IVECO, д.р.н. ВІ1273ВА, був чинним на день, коли відбулася ДТП за участю застрахованого автомобіля Mazda 6, д.р.н. АН7177АК, 2008 року, під керуванням Вердієва Ю.Ч., та автомобіля IVECO, д.р.н. ВІ1273ВА, під керуванням Ротарь О.І.

24.11.2011 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА" надіслало на адресу відповідача регресну вимогу № 4163/1 від 21.11.2011 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 25 436,99 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.11.2011.

Однак, відповідач, як зазначає позивач у позові, не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування у сумі 25 436,99 грн., у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА" звернулося до суду про стягнення з відповідача 25 436,99 грн. в порядку регресу (франшиза за полісом № ВА/6749475 від 08.09.2008 становить 0 (нуль) грн.).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія"АХА Страхування" як страховиком, та гр. Вердієвою Вірою Володимірівною, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1896-а/08 від 14.11.2008, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб -автомобіль Mazda 6, д.р.н. АН7177АК, 2008 року.

Внаслідок ДТП, яка сталася 22.05.2009 в в Київському районі м. Донецька на вул. Поліграфічній 44, за участю застрахованого автомобіля марки Mazda 6, д.р.н. АН7177АК, 2008 року, під керуванням Вердієва Ю.Ч та автомобіля IVECO, д.р.н. ВІ1273ВА, під керуванням Ротарь О.І., відбулось пошкодження автомобілів, внаслідок чого Ротарь О.І. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 03.07.2009.

На виконання умов укладеного договору № 1896-а/08 від 14.11.2008, на підставі страхового акту № 1896-а/08 До-1 від 16.06.2009, пошкодження транспортного засобу марки Mazda 6, д.р.н. АН7177АК, 2008 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 25 436,99 грн., яке було виплачено позивачем Вердієвій В.В. у повному обсязі в сумі 25 436,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 807 від 25.06.2009.

В свою чергу, оскільки автомобілем IVECO, д.р.н. ВІ1273ВА, яким під час ДТП керував гр. Ротарь О.І. цивільно-правова відповідальність, якого застрахована у відповідача за полісом №ВА/6749475 від 08.09.2008 було нанесено пошкодження автомобілю Mazda 6, д.р.н. АН7177АК, 2008 року, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат щодо відновлювального ремонту автомобіля Mazda 6, д.р.н. АН7177АК, 2008 року, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" і звернулось до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" з регресною вимогою № 4163/1 від 21.11.2011 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 25 436,99 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.11.2011. Однак відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 25 436,99 грн. (франшиза за полісом №ВА/6749475 від 08.09.2008 -0 (нуль) грн.) - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач здійснив розрахунок позовних вимог на підставі рахунку-фактури станції технічного обслуговування, оскільки наявними у справі матеріалами підтверджується, що розрахунок страхового відшкодування був визначений позивачем на підставі звіту № 718 від 16.06.2009 про оцінку транспортного засобу (належним чином засвідчена копія якого, знаходиться в матеріалах справи), який був складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт", а саме оцінщиком Гончаровим М.С., згідно якого вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобіля Mazda 6, д.р.н. АН7177АК, 2008 року становить 26 047,36 грн.

Також, судом відхиляється і твердження відповідача про відсутність згоди вигодонабувача за договором страхування щодо перерахування коштів безпосередньо на ТОВ «Алекс Моторс», а отже і безпідставність перерахування позивачем коштів згідно платіжного доручення № 807 від 25.06.2009, оскільки, як зазначав позивач у запереченнях на відзив, відповідно до п 2.2.5.1.1 додаткової угоди № 16 до Договору про співробітництво №2 від 24.01.2007, у випадку якщо сума страхового відшкодування менша або дорівнює 30% по відповідному транспортному засобу здійснювати виплату страхового відшкодування в порядку та терміни, на рахунок СТО для здійснення ремонту т/з з метою його відновлення, при цьому страховик несе фінансову відповідальність за якість ремонту на вибраній ним СТО. Таким чином відповідно до цієї угоди позивач мав підстави на перерахування коштів безпосередньо на рахунки ТОВ «Алекс Моторс».

Також, відповідач у відзиві наголошував на пропуск позивачем трирічного строку позовної давності встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України, щодо звернення до суду з відповідним позовом, оскільки на думку відповідача трирічний строк позовної давності розпочався з моменту виникнення страхового випадку, тобто 22.05.2009.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною шостою статті 261 Цивільного Кодексу України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що згідно наведених норм чинного законодавства, перебіг строку позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, а не з моменту настання страхового випадку. Вказана позиція узгоджується також з позицією, викладеною у постанові судової палати у господарських справах Верховного суду України №5023/4833/11 від 28.08.2012.

А тому трирічний строк позовної давності у даному спорі розпочався після виплати Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" Вердієвій Вірі Володимирівні страхового відшкодування в сумі 25 436,99 грн., тобто 25.06.2009, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 807. А оскільки позивач звернувся до суду з відповідним позовом 22.06.2012 (згідно вхідного штампу канцелярії суду), отже станом на момент звернення до суту трирічний строк позовної давності не сплив і підстави для його застосування до вимоги позивача у суду відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з відповідача 25 436,99 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (код ЄДРПОУ -00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (код ЄДРПОУ - 20474912, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) 25 436 (двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 99 коп. -страхового відшкодування в порядку регресу, а також та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання