Рішення № 26509596, 09.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/122/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.12 Справа № 5009/3095/12

м. Запоріжжя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 8, оф. 33)

до відповідача: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_3.)

про стягнення 120 311,95 грн.,

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 43 від 22.06.2012р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 05.09.2012р.;

ОСОБА_4, довіреність б/н від 22.05.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

16.08.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" з позовною заявою до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованість по лізингових платежах та штрафних санкціях згідно Генерального договору № 039/08-АВТ фінансового лізингу від 24.09.2008 року та Лізингової угоди № 01/039/08-АВТ від 24.09.2008 року в сумі 120 513,36 грн., що складається з: заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна у сумі 38 932,83 грн. та винагороди (комісії) 1-го порядку в розмірі 81 580,53 грн.

Ухвалою від 16.08.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/3095/12, судове засідання призначено на 12.09.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

До початку розгляду справи по суті, представником позивача надана заява про уточнення розміру позовних вимог, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача 120 311,95 грн., що складається з: заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, у сумі 41 711,26 грн., в тому числі ПДВ у сумі 6 951,88 грн.; винагороди лізингодавця у розмірі 78 600,69 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, ухвалою від 12.09.2012р., заява позивача про уточнення розміру позовних вимог прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Цією же ухвалою розгляд справи відкладений на 09.10.2012р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 09.10.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, пояснивши наступне. 24.09.2008 р. позивачем та відповідачем були укладені генеральний договір фінансового лізингу № 039/08-АВТ і лізингова угода № 1/039/08-АВТ, на виконання умов яких позивач у межах своїх зобов'язань придбав та передав відповідачу у користування автомобіль КАМАЗ 65117-030, 2008 року випуску, реєстраційний НОМЕР_3 та новий причіп (бортовий) МАЗ 837810-042, 2008 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1. Згідно п. 1.1 лізингової угоди вартість майна на момент його передачі відповідачу становила 397 640,00. Пунктом 1.3 лізингової угоди визначено, що строк користування предметом лізингу становить 60 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі майна. Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу та лізинговою угодою підтверджується актами приймання-передачі майна від 27.10.2008 р. і від 07.11.2008 р. Право власності позивача на предмети лізингу підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 і серія НОМЕР_7, виданими УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, відповідно, 24.10.2008 р. і 16.10.2008 р. Пунктом 3.3 лізингової угоди сторони визначили, що сплата відповідачем лізингових платежів відбувається на умовах генерального договору фінансового лізингу та лізингової угоди в терміни, згідно Графіку сплати лізингових платежів. Відповідач в порушення умов генерального договору та лізингової угоди за період з 20.09.2011 р. по 20.07.2011 р. станом на 08.08.2012р. не сплатив позивачу платіж, що відшкодовує вартість майна, на суму 38 932,83 грн. та винагороду (комісію) лізингодавця в розмірі 81 580,53 грн. Всього на суму 120 513,36 грн. Після звернення з позовом до суду (23.08.2012р.) відповідачем було сплачено 12 000,00 грн. Відповідно до п. 3.5. Генерального договору зазначена сума коштів була зарахована на погашення: винагороди Лізингодавця (за період з 20.08.2011 р. по 19.10.2011 р.) у розмірі 10 401,19 грн.; донарахованої пені за період з 20.07.2012 р. по 19.08.2012 р.) у розмірі 1 598,81 грн. А також згідно п. 3.2. Лізингової угоди (Додаткова Угода №3 від 28.12.2010 року до Лізингової угоди, до Генерального договору) відповідачу було донараховано лізингові платежі терміном сплати до 20.08.2012 р. (за період з 20.07.2012 р. по 19.08.2012 р.) у розмірі 10 199,78 грн., з них: відшкодування вартості майна у розмірі 2 778,43 грн.; винагороди Лізингодавця у розмірі 7 421,35 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача становить 120 311,95 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 526, 530, 549, 624, 625, 806 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає та вказує, що до суми, яка стягується у даному провадженні, позивачем включено і суму, вже стягнуту з відповідача за рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 4/5009/3383/11 від 13.07.2011р. (58 896,01 грн.). Відповідно, ця сума повинна бути виключена з суми позову у даній справі. Сума боргу 120 513,36 грн., на думку відповідача, виникла в наступному порядку: відповідачу було виставлено рахунків позивачем для сплати лізингових платежів у кількості 14 шт. за період з 14.06.2011р. по 11.07.2012р. на загальну суму 165 480.48 грн., в т.ч. 51 572,90 грн. основного платежу, 105 211.99 грн. комісії та 8 695,59 грн. пені. Оплачено відповідачем ці рахунки платіжними документами у кількості 20 шт. у сумі 123 482,95 грн. в період з 25.08.2011р. по 25.07.2012р. Отже, різниця між виставленою та сплаченою сумами становить 100 893.54 грн., в т.ч. 58 896,01 грн., яка стягнуто за рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 4/5009/3383/11 та сума заборгованості за поточними платежами у розмірі 41 997,53 грн., в т.ч. 24 313,01 грн. основного боргу. Різниця між сумами 41 997,53 грн. боргу за рахунками позивача та 24 313,01 грн. основного боргу за договором лізингу складає 17 684.52 грн. Таким чином, суми боргу є, але вона позивачем не доведена. Просить суд у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.08.2008 р. ТОВ "Богдан-Лізинг" (Лізингодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Лізингоодержувач) були укладені генеральний договір фінансового лізингу № 039/08-АВТ з відповідними додатками до нього, а також зі змінами, внесеними відповідними додатковими угодами (надалі -Договір) та лізингова угода № 1/039/08-АВТ (надалі -Лізингова угода).

Відповідно до п. 2.1 Договору та п. 1.1 Лізингової угоди позивач (Лізингодавець) зобов'язався придбати у продавця (постачальника) у власність майно (предмет лізингу) -новий автомобіль КАМАЗ -65 117-030 та новий причіп МАЗ 837810-042 -та передати у тимчасове володіння і користування відповідачу (Лізингоодержувачу) на умовах фінансового лізингу та термін, визначений у Лізинговій угоді за умови сплати відповідачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з п. 1.1. Лізингової угоди вартість майна на момент його передачі відповідачу становила 397 640,00 грн.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що приймання-передача майна у фінансовий лізинг оформлюється шляхом складання позивачем та відповідачем акту (актів) приймання-передачі майна до відповідних лізингових угод, підписання яких сторонами підтверджує, що майно відповідає за якістю, комплектністю, справністю техніко-економічним показникам, стандартам та умовам Генерального договору і відповідній Лізинговій угоді, заявці.

Пунктом 1.3 Лізингової угоди визначено, що строк користування предметом лізингу становить 60 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі майна.

На виконання умов Договору та Лізингової угоди позивач у межах своїх зобов'язань придбав та передав відповідачу у користування автомобіль КАМАЗ 65117-030, 2008 року випуску, обсяг двигуна 10850 куб.см., номер кузова НОМЕР_5, реєстраційний НОМЕР_3 та новий причіп (бортовий) МАЗ 837810-042, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, реєстраційний НОМЕР_1.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу та Лізинговою угодою підтверджується Актами приймання-передачі майна від 27.10.2008 р. і від 07.11.2008 р., які підписані позивачем та відповідачем і скріплені печатками сторін, та якими відповідач підтвердив факт прийняття предметів лізингу без зауважень і претензій.

Право власності позивача на предмети лізингу підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 і серія НОМЕР_7, виданими УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, відповідно, 24.10.2008 р. і 16.10.2008 р.

Розділом 3 "Лізингові платежі" Договору сторони визначили, що відповідач зобов'язаний сплачувати вчасно і в повному обсязі позивачу лізингові платежі в терміни, в сумах і на умовах, які визначені Генеральним договором і відповідною Лізинговою угодою. Всі лізингові платежі за даним Генеральним договором та Лізинговими угодами здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, який буде зазначений в Лізинговій угоді в залежності від банку-кредитора. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу (відповідно до Графіку лізингових платежів) припадає на неробочий (вихідний, святковий або інше) день, то відповідач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або інше) день. Позивач не пізніше, ніж за 3 робочі дні до закінчення кожного поточного розрахункового періоду виставляє відповідачу рахунок на оплату лізингового платежу за поточний розрахунковий період з урахуванням положень Договору. Неотримання відповідачем рахунку на оплату лізингового платежу не позбавляє відповідача обов'язку по сплаті чергового лізингового платежу, розрахованого у відповідності з Договором, який відповідач зобов'язаний сплатити не пізніше строку, визначеного Графіком лізингового платежу. Датою виконання будь-якого платежу за Договором та Лізинговою угодою вважається дата фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок позивача. (пункти 3.1 - 3.3 та 3.7 Договору).

Згідно з п., п. 3.1 - 3.3 Лізингової угоди відповідач зобов'язаний в термін до 25.09.2008 р. сплатити позивачу авансовий лізинговий платіж в сумі 65 206,69 грн. (разом з ПДВ 20 %). Загальна сума винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цією Лізинговою угодою на дату укладення Лізингової угоди складає без ПДВ 20 % - 357 193,38 грн. Загальна сума лізинговий платежів за Лізинговою угодою складає - 802 039,28 грн. за умови дотримання відповідачем встановленого Графіку сплати лізингових платежів. Сплата відповідачем чергових лізингових платежів відбувається на умовах Генерального договору і Лізингової угоди в терміни та у сумах, згідно з наведеним в п. 3.3 Лізингової угоди Графіку сплати лізингових платежів, з урахуванням пункту 3.2 Лізингової угоди. Кожний черговий лізинговий платіж складається з платежу, який відшкодовує (компенсує) частину вартості майна, з урахуванням ПДВ 20 % та винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно (без ПДВ 20 %).

12.11.2008 р. сторонами у справі була укладена Додаткова угода № 2 до Лізингової угоди, якою сторонами був погоджений новий Графік лізингових платежів.

28.12.2010 р. сторонами у справі була укладена Додаткова угода № 3 до Лізингової угоди, якою сторонами Графік лізингових платежів був викладений в останній (чинній на час вирішення спору в судовому засіданні) редакції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2011р. у справі № 4/5009/3383/11, яке набрало законної сили, задоволено позов ТОВ «Богдан -Лізинг»до ФОП ОСОБА_1 та стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" 23 639,88 грн. платежів, які відшкодовують частину вартості майна, 28 860,57 грн. винагороди Лізингодавцю за отримане в лізинг майно, 5 488,66 грн. платежів відповідно до Графіку погашення розстроченої заборгованості згідно з Додатковою угодою № 4 від 29.12.2010 р., 402,82 грн. пені та 504,08 грн. втрат від інфляції грошових коштів. На виконання рішення виданий наказ.

Предметом судового розгляду у цій справі було стягнення заборгованості 58 896,01 грн. за генеральним договором фінансового лізингу № 039/08-АВТ від 24.09.2008 р. і лізинговою угодою № 1/039/08-АВТ від 24.09.2008 р., що складається з заборгованості по платежу за період з 20.02.2011р. по 20.05.2011р., що відшкодовує вартість майна, в сумі 23 639,88 грн., винагороди (комісії) 1-го порядку в сумі 28 860,57 грн., заборгованості згідно Графіку погашення розстроченої заборгованості лізингоодержувачем в сумі 5 488,66 грн., пені в сумі 402,82 грн. за період з 21.03.2011р. по 20.05.2011р. та втрат від інфляції грошових коштів в сумі 504,08 грн. за період лютий -квітень 2011р.

Згідно з приписами ст. 35 ГПК України, не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Вищезазначеним рішенням господарського суду Запорізької області, що набрало законної сили, встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за період 20.02.2011р. по 20.05.2011р по сплаті платежів, які відшкодовують частину вартості майна, в сумі 23 639,88 грн., по сплаті винагороди Лізингодавцю за отримане в лізинг майно в сумі 28 860,57 грн. та сплаті платежів відповідно до Графіку погашення розстроченої заборгованості згідно з Додатковою угодою № 4 від 29.12.2010 р. в сумі 5 488,66 грн.

У зв'язку з тим, станом на 08.08.2012р. за період з 20.09.2011р. по 20.07.2012р. ФОП ОСОБА_1 не сплачено позивачу платіж, що відшкодовує вартість майна у сумі 38 932,83 грн. та винагороду (комісію), згідно графіку сплати лізингових платежів в розмірі 81 580,53 грн. за Генеральним договором № 039/08-АВТ фінансового лізингу від 24.09.2008 року та Лізинговою угодою № 01/039/08-АВТ від 24.09.2008 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 292 ГК України встановлено, що лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно із ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності або набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг -це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 13.1 Генерального договору встановлено, що Генеральний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і є безстроковим. Дія Генерального договору закінчується не раніше виконання Лізингодавцем та Лізингоодержувачем своїх зобов'язань по всім лізинговим угодам, які є невід'ємною частиною Генерального договору.

Отже, зобов'язання відповідача сплатити платежі, які відшкодовують частину вартості майна, сплатити винагороду Лізингодавцю за отримане в лізинг майно та сплатити платежі розстроченої заборгованості згідно з Додатковою угодою № 4 від 29.12.2010 р. не припинені.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що після звернення ТОВ «Богдан-Лізинг»з позовом до суду відповідачем 23.08.2012р. сплачено 12 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.5. Генерального договору, у випадку існування прострочених Лізингових платежів, сторони по даному Генеральному договору узгодили, що всі платежі Лізингоодержувача, які надходять до Лізингодавця по відповідній Лізинговій угоді, зараховуються в такій послідовності: в першу чергу сплачуються нараховані штрафні санкції; в другу чергу погашаються прострочені Лізингові платежі; в третю чергу погашаються поточні Лізингові платежі згідно Лізингових угод. У випадку існування прострочених Лізингових платежів Лізингодавець має право самостійно перерозподіляти отримані від Лізингоодержувача грошові кошти відповідно до вищенаведеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

На виконання зазначеного пункту договору, сума грошових коштів у розмірі 12 000,00 грн. була зарахована на погашення винагороди Лізингодавця (за період з 20.08.2011 р. по 19.10.2011 р.) у розмірі 10 401,19 грн.; донарахованої пені за період з 20.07.2012 р. по 19.08.2012 р.) у розмірі 1 598,81 грн.

А також згідно п. 3.2. (у редакції від 28.12.2010 року) Лізингової угоди (Додаткова Угода №3 від 28.12.2010 року до Лізингової угоди, до Генерального договору) відповідачу було донараховано лізингові платежі терміном сплати до 20.08.2012 р. (за період з 20.07.2012 р. по 19.08.2012 р.) у розмірі 10 199,78 грн., з них: відшкодування вартості майна (предмету лізингу) у розмірі 2 778,43 грн.; винагороди Лізингодавця у розмірі 7 421,35 грн..

Отже, на час розгляду справи в суді загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 становить 120 311,95 грн., з яких: заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, у сумі 41 711,26 грн. та винагороди Лізингодавця у розмірі 78 600,69 грн.

Відповідач доказів належного і повного виконання зобов'язань по сплаті платежів, які відшкодовують частину вартості майна у сумі 41 711,26 грн. та по сплаті винагороди Лізингодавця у розмірі 78 600,69 грн. за період з 20.09.2011р. по 19.08.2012р. суду не довів.

Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 120 311,95 грн., факт наявності якої підтверджується обставинами справи.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті платежів, які відшкодовують вартості майна в сумі 41 711,26 грн. та винагороди Лізингодавцю в сумі 78 600,69 грн. заявлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки при вирішення спорів у справах № 4/5009/3383/11 та № 5009/3095/12 предметом судових розглядів були правовідносини сторін щодо виконання зобов'язань за Генеральним договором № 039/08-АВТ фінансового лізингу від 24.09.2008 року та Лізингової угоди № 01/039/08-АВТ від 24.09.2008 року за різні періоди часу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45,22,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/р № 26003330353321 у Бердянському відділенні ЗОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 313010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг", (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 32960732, р/р № 2650901000875 у Другій Київській філії ВАТ "КРЕДОБАНК" м. Київ, МФО 380560) -41 711 (сорок одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 26 коп. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, 78 600 (сімдесят вісім тисяч шістсот) грн. 69 коп. винагороди Лізингодавця та 2 410 (дві тисячі чотириста десять) грн. 27 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 19.10. 2012р.