Ухвала суду № 26509581, 19.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/72/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

19.10.12 Справа № 5009/2682/12

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання розстрочки виконання рішення суду по справі № 5009/2682/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "МетаБанк" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: Біцюта А.О. -довіреність № 10/12-588 від 28.05.2012 р.

від відповідача (заявника) : ОСОБА_3 -довіреність № 1586 від 18.06.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського Запорізької області від 17.09.2012 р. по справі № 5009/2682/12 (суддя Гандюкова Л.П.) позов Публічного акціонерного товариства "МетаБанк" задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ПАТ «МетаБанк»суму 79 477,14 грн. заборгованості по простроченому кредиту, суму 12 845,45 грн. заборгованості по простроченим процентам, 650,00 грн. заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитом та 1859,45 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

02.10.2012 р. на виконання судового рішення було видано відповідний наказ господарського суду.

10.10.2012 р. в господарський суд Запорізької області від ФОП ОСОБА_1 (відповідача у справі) надійшла письмова заява (вих. б/н від 09.10.2012 р.) про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.09.2012 р. по справі № 5009/2682/12 на 36-ть місяців частками починаючи з 30.10.2012 р. по 30.09.2015 р. Заява мотивована посиланням на ст. 121 ГПК України.

Обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилається на зменшення своїх доходів від підприємницької діяльності, яке сталося внаслідок зниження платоспроможності населення через світову фінансову кризу. Наголошує, що одноразове стягнення суми 94832,04 грн. для неї є неможливим. Заявник відзначає, що матеріальних цінностей, які можна було б реалізувати для погашення заборгованості у неї не має. Єдиним належним їй майном є квартира, яка є її єдиним житлом. Проте, через аварійний стан вказана квартира, як стверджує заявник, є непридатною для продажу за належною вартістю. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить надати розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.09.2012 р. по справі № 5009/2682/12 строком на 36-ть місяців, рівними частками починаючи з 30.10.2012 р. по 30.09.2015 р.

10.10.2012 р. відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., через перебування судді Гандюкової Л.П. у відпустці, заяву ФОП ОСОБА_1 по справі № 5009/2682/12 передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою від 10.10.2012 р. по справі № 5009/2682/12 розгляд заяви про надання розстрочки призначено на 19.10.2012 р.

В судовому засіданні 19.10.2012 р. за клопотанням представників сторін розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник заявника (відповідача) у судовому засіданні заяву про розстрочення судового рішення підтримав у повному обсязі.

Позивач - ПАТ «МетаБанк»- проти розстрочення судового рішення заперечує, про що зазначив у письмовому відзиві. Мотивує, зокрема, тим, що заборгованість за Кредитним договором виникла з вини відповідача та несплата даної заборгованості протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача -АТ «МетаБанк»та може призвести до негативних наслідків для нього. Також, вважає доводи відповідача, викладені у заяві про розстрочку виконання рішення через зменшення доходів у зв'язку з неплатоспроможністю населення, яке виступає покупцем товару відповідача та відсутність матеріальних цінностей, окрім належної відповідачу на праві власності квартири, не винятковими обставинами в розумінні статті 121 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки виконання рішення суду. Зазначає, що вказана вище квартира була передана відповідачем в іпотеку АТ «МетаБанк», згідно іпотечного договору № 32-31-08/0005-МК/З, в якості забезпечення виконання зобов'язань заявника за Кредитним договором. Зауважує, що ствердження відповідача про щомісячну сплату Банку по 2635.00 грн. в рахунок погашення заборгованості, сприймається АТ «МетаБанк»з недовірою та критично, оскільки умовами Кредитного договору відповідач вже зобов'язувався здійснювати погашення кредиту частинами по 1660,00 грн., починаючи з квітня 2008 року протягом дії цього договору (даний платіж був значно менший того, який відповідач пропонує в порядку розстрочення виконання судового рішення). Проте, зобов'язання відповідача, зокрема, щодо погашення кредиту частинами (по 1660,00 грн.) порушувались, у зв'язку із чим виникла заборгованість за Кредитним договором, через що позивач був вимушений звернутися із позовом до суду про стягнення заборгованості у судовому порядку. Також, позивач просить врахувати ту обставину, що у 2010 році відповідач звертався в господарський суд Запорізької області із позовом про визнання недійсними пунктів 5.2.-5.6. Кредитного договору, у задоволенні якого було відмовлено рішенням зазначеного суду від 20.08.2010 року (справа № 17/176д/10). Просить в задоволенні заяви відповідача відмовити.

Присутній в судовому засіданні представник позивача, доводи, викладені у відзиві на заяву підтримав у повному обсязі.

Розглянувши заяву ФОП ОСОБА_1, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", заява про розстрочку виконання рішення суду розглядається за загальними правилами ГПК.

Слід мати на увазі, що згоди сторін на застосування способів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не потребує, і господарський суд законодавчо не обмежений будь якими конкретними строками відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Вказана правова позиція викладена в п. 1 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України".

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутністю у нього майна, яке має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язань перед кредитором, та не робить неможливим виконання рішення суду. Тому посилання заявника на важкий фінансовий стан, суд не може сприймати у якості достатньої підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки, як зазначено вище, нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язань перед кредитором.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно свідоцтва про державну реєстрацію -має право на здійснення підприємницької діяльності. Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку ( стаття 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Свою заяву відповідач обґрунтовує зменшенням доходів через низьку платоспроможність населення та відсутністю заощаджень і матеріальних цінностей, які можна було б реалізувати для погашення заборгованості.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав лише Акт обстеження квартир від 24.04.2012 р, лист Департаменту житлового господарства та розподілу житлової площі від 01.06.2012 р. та Декларацію про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2011 рік.

При цьому, заявник не надав належних доказів в підтвердження своїх вимог, зокрема, документів, які підтверджують тяжке фінансове становище заявника, у т. ч. баланс, звіт про фінансові результати роботи та інші документи, документально не підтвердив неприбутковість відповідача, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду від 17.09.2012р. у справі № 5009/2682/12 у встановлений строк.

Натомість, виходячи з копії податкової декларації про майновий стан і доходи, ФОП ОСОБА_1 протягом 2011року отримала суму загального оподатковуваного доходу в розмірі 60000грн. і, при цьому, сума фіксованого податку на доходи фізичної особи склала 628грн.

Посилання відповідача на те, що він отримує мінливий прибуток не є достатньою підставою для надання розстрочення виконання судового рішення.

Згідно Закону України «Про судоустрій України»передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

Матеріали та обставини справи свідчать, що 12.03.2008р. між Акціонерним банком "Металург" та ПП ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір №32-31-08/0005-МК, згідно з яким Банк видає Позичальнику кредит у сумі 100 000 грн. на строк до 07 березня 2013 року включно, у порядку та на умовах, передбачених цим договором, для ведення поточної підприємницької діяльності. (п.п.1.1, 1.3.).

Позичальник зобов'язався: повністю погасити Банку кредит, отриманий за цим договором, у перший робочий день, наступний за днем, передбаченим у п.1.1; протягом дії договору щомісячно здійснювати погашення кредиту частинами по 1660 грн. не пізніше передостаннього робочого дня місяця, починаючи з квітня 2008 року; сплатити Банку відсотки за користування кредитом та комісію за управління кредитом в розмірі та порядку, визначеному у п.п.4.2-4.3 цього договору (п.п.3.1.1, 3.1.2).

Згідно з п. 6.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту, сплаті відсотків, інших платежів, неустойки (штрафу, пені) а також відшкодування збитків.

Позивачем грошові кошти були перераховані відповідачу 12.03.2008р.

Таким чином, отримавши кредитні кошти, відповідач зобов'язаний був повернути тіло кредиту та сплатити відсотки за його користування -до 07.03.2013р.

Фактично, заявивши про надання відстрочки виконання судового рішення -до 30.09.2015р., відповідач тим самим просить продовжити строк повернення заборгованості за кредитним договором ще додатково на 2,5роки, що негативно вплине на майнові права позивача (оскільки починаючи з 2008року відповідач систематично порушував зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту і сплати відсотків, що випливає зі змісту судового рішення від 17.09.2012р.).

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявник не надав суду ніяких належних і допустимих доказів які б підтверджували винятковість випадку згідно з вимогами ст. 121 ГПК України, необхідних для надання розстрочки виконання судового рішення.

За таких обставин, розглянувши надані заявником обґрунтування, суд не знаходить об'єктивних обставин, які б підтверджували виключність випадку, передбаченого ст. 121 ГПК України, для надання розстрочення виконання рішення строком на 36-ть місяців.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 17.09.2012 р. у справі № 5009/2682/12 -до 30.09.2015р. відмовити.

Суддя М.В. Мірошниченко