Рішення № 26509494, 10.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/11431-2012 10.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація № 3"

до відповідача Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 4 409,34 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

Від позивача: Марковська В.В. за дов. № б\н від 01.07.2012 року

Від відповідача: Цибізова О.О. за дов. № 103/10 від 26.12.2011 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованість в розмірі 4 409,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2012р порушено провадження у справі №5011-19/11431-2012, призначено розгляд справи на 10.09.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 10.10.12 року.

Представником відповідача в судовому засіданні подано відзив на позовну заяву, згідно відзиву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, та наполягав на задоволенні в повному обсязі.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація -3»(покупець) та Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(Продавець) було укладено Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/10-3076ТЕ -41.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язувався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 Договору.

Згідно п. 1.2 Договору постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 81,0 тис.куб.м.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна за 1000 куб.м газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ , тарифів транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ -2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу -1091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ 1 309,20 грн.

Відповідно до п. 4.1, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати: - перша оплата в розмірі 34% від вартості місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі актів приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 5.1 Договору, строк поставки газу: з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року включно.

Позивачем на виконання умов договору поставки перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти на загальну суму 74 500,00 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача.

З актів передачі-приймання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, що підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками, вбачається що відповідачем виконано зобов'язання з поставки природного газу на суму 70 090,66 грн..

Листом від 29.09.2011 № 31/17-11941 відповідач повідомив позивача про неможливість поставити природний газ у жовтні 2011 року, в зв'язку з тим , що компанії виділені недостатні обсяги природного газу для виконання зобов'язань за договорами.

22.11.2011 року № 31/17-13525 відповідачем направлено в адресу позивача додаткову угоду про припинення договору в частині поставки природного газу у частині газопостачання з 01.10.2011 року.

01.03.2012 року позивачем направлено в адресу відповідача лист-вимогу № 6 про повернення надлишку перерахованих коштів на суму 4 409,34 грн.

11.05.2012 позивачем повторно направлено на адресу відповідача лист-вимогу № 10 про повернення надлишку перерахованих коштів

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки складає 4 409,34 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення Договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/10-3076ТЕ -41 від 27.12.10 року між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем виконано взяті на себе зобов'язання з попередньої оплати за поставку відповідачем природного газу належним чином, відповідачем в порушення умов Договору зобов'язання з поставки природного газу виконано не в повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У випадку, коли строк виконання не встановлений, або визначається моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання такого зобов'язання є правило, а боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням.

Боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків.

Господарським судом міста Києва встановлено, що з повторною вимогою про повернення надлишку перерахованих коштів в розмірі 4 409,34 грн. позивач до відповідача звернувся з листом - вимогою № 10 від 11.05.2012 року, відповідачем лист-вимога отримано 11.05.2012 року, про що свідчить відмітка на листі. Таким чином, строк з якого починається прострочення з повернення перерахованих коштів, настав 19.05.2012 року.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Оцінивши надані позивачем докази, приймаючи до уваги, що строк дії укладеного між сторонами договору закінчився, відповідач суму попередньої оплати позивачу не повернув, підстава одержання зазначених коштів відпала, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу кошти в розмірі 4 409,34 грн..

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву були досліджені в судовому засіданні, однак жодним доказом не підтверджені, а тому не приймаються судом до уваги.

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, 655,692,693,712,1212 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(юридична адреса: 04116, м. Київ, вул.. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація № 3»(04144, м. Київ, вул.. Автозаводська, 99/4, оф. 186, код ЄДРПОУ 33150060), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, кошти в розмірі 4 409 (чотири тисячі чотириста дев'ять) грн.. 34 коп., судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев»ять) грн.. 50 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 11.10.12 р.