Рішення № 26509409, 09.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.10.12 р. Справа № 5006/17/51/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні

позивача: Зелінський Ігор Ярославович, м. Львів

відповідача: Дзярук Ігор Володимирович, м. Львів

про стягнення затрат з виплати страхового відшкодування в розмірі 3990,40грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

треті особи: не з'явились.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

09.10.2012р. з 14-20год. до 14-25год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення затрат з виплати страхового відшкодування в розмірі 3990,40грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на:

Генеральний договір добровільного страхування транспортних засобів №1101534 АТКП від 22.02.2011р. Додатковою угодою №1 та Додатками №1 і №2; постанову Сихівського районного суду м.Львова від 10.06.2011р. у справі №3-1764/11; рахунок №045С від 23.05.2011р. на суму 4500,40грн.; заяву на виплату страхового відшкодування вх.№10356 від 21.06.2011р.; розрахунок страхового відшкодування №2712 від 24.06.2011р.; страховий акт від 24.06.2011р.; розпорядження №003174 від 29.06.2011р.; платіжне доручення №10661 від 30.06.2011р. на суму 4500,40грн.; регресну вимогу вих.№04-616 від 25.01.2012р. тощо.

Ухвалою господарського суду від 19.07.2012р. до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Зелінського Ігоря Ярославовича, м.Львів, на стороні відповідача - Дзярука Ігоря Володимировича, м.Львів.

На виконання вимоги ухвали господарського суду Донецької області від 19.07.2012р. від Сихівського районного суду м.Львова 03.08.2012р. надійшов адміністративний матеріал №3-1764/11 відносно Дзярука І.В. за ст.124 КпАП України. Адміністративний матеріал №3-1764/11 судом розглянутий, копії долучено до матеріалів даної справи (т.1, а.с.127-143).

30.07.2012р. від дирекції Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог ухвали господарського суду від 19.07.2012р. надійшов лист №18265/7-3-11 від 24.07.2012р. з додатком - інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (т.1, а.с.77-78).

Протягом розгляду справи відповідач надав:

- клопотання б/н б/д про відкладення розгляду справи для підготовки обґрунтованого відзиву на позовну заяву та надання оригіналів документів. До клопотання додав копії документів на підтвердження свого правового статусу (т.1, а.с.82-121);

- клопотання б/н б/д, в якому просив розгляд справи провести без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами (т.2, а.с.3).

Протягом розгляду справи третя особа на стороні позивача Зелінський І.Я. надав письмові пояснення про обставини ДТП б/н від 26.07.2012р. з додатками (т.1, а.с.146-148).

Протягом розгляду справи третя особа на стороні відповідача Дзярук І.В. надав письмові пояснення б/н від 04.09.2012р. щодо обставин ДТП з додатками (т.2, а.с.6-10).

Розпорядженнями голови господарського суду Донецької області від 31.08.2012р. та від 18.09.2012р. справу було передано судді Боковій Ю.В. у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. на лікарняному та повернуто судді Шиловій О.М. у зв'язку з виходом з лікарняного.

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 31.07.2012р., 04.09.2012р. та 18.09.2012р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.76, т.2, а.с.13, 20).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає переходові до розгляду позовних вимог по суті, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 Постанови Пленуму №18).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, наявні докази отримання відповідачем ухвал суду, а відповідачем не надано доказів на підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2011р. між ПрАТ «ПРОСТО-страхування» (далі - позивач) та ТОВ «Сен-Гобен Будівельна Продукція Україна» (далі - Страхувальник) було укладено Генеральний договір добровільного страхування транспортних засобів №1101534 АТКП (далі - Договір страхування), за яким позивачем застрахований, зокрема, транспортний засіб SKODA FABIA, реєстраційний номер AA 5600 BХ (надалі - застрахований автомобіль) - згідно з Додатком №1 до Договору страхування «Перелік транспортних засобів» (№п/п 13). Підпунктом 1.7.1 Договору страхування зазначено, що виплата страхового відшкодування за ризиком «Пошкодження» здійснюється згідно Додатку №2. Додатком №2 до Договору страхування «Умови страхування» за ризиком «Пошкодження» для застрахованого автомобіля визначено відсоток безумовної франшизи «0». Пунктом 1.2 Договору страхування вигодонабувачем визначено ТОВ «Сен-Гобен Будівельна Продукція Україна». Згідно з п.1.11 Договір страхування діє з 04.03.2011р. по 03.03.2012р. (т.1, а.с.8, 10, 12).

20.05.2011р. на вул.Драгана, 14 у м.Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля ВАЗ-2101, д.н.з. 799-78 ТВ під керуванням Дзярука Ігоря Володимировича та припаркованого застрахованого автомобіля (водій Зелінський Ігор Ярославович) (т.1, а.с.20-22, 146).

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви ТОВ «Сен-Гобен Будівельна Продукція Україна» від 14.06.2011р. (т.1, а.с.35) був складений страховий акт від 24.06.2011р. (т.1, а.с.37). На підставі рахунку №045С від 23.05.2011р. Фізичної особи-підприємця Писарівського І.А. за запчастини, ремонтні роботи та матеріали для застрахованого автомобіля на суму 4500,40грн., ПДВ 0,00грн. (т.1, а.с.34) позивачем розраховано суму страхового відшкодування (т.1, а.с.36) та платіжним дорученням №10661 від 30.06.2011р. виплачено на користь ФОП Писарівського І.А. через Філію «Західне РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» м.Львів страхове відшкодування в сумі 4500,40грн. (т.1, а.с.39).

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ст.22 ЦК України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз Договору страхування, положень ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ДТП сталась внаслідок порушення Дзяруком І.В. ПДР України. Наявність вини водія транспортного засобу ВАЗ-2101, д.н.з. 799-78 ТВ Дзярука І.В. у зіткненні автомобілів підтверджується письмовими поясненнями в адміністративній справі (т.1, а.с.131, 132), постановою Сихівського районного суду м.Львова від 10.06.2011р. у справі №3-1764/11 (т.1, а.с.133) та письмовими поясненнями третіх осіб, наявними у матеріалах даної справи (т.1, а.с.146-148, т.2, а.с.6-10).

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відносно автомобіля марки ВАЗ-2101, д.н.з. 799-78 ТВ існував діючий поліс. Так, відповідно до Інформації з єдиної централізованої бази даних М(Т)СБУ (т.1, а.с.78), цивільно-правова відповідальність Дзярука Ігоря Володимировича на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (20.05.2011р.) була застрахована в Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія» згідно з Полісом серії ВЕ №5794119, за яким ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 25500грн., франшиза - 2% (510грн.).

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування" суд приходить до висновку, що особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія», і іншого відповідачем не доведено.

Отже, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача у сумі 4500,40грн. за вирахуванням суми встановленої Полісом ВЕ №5794119 франшизи (510грн.), що складає 3990,40грн., і зазначена сума не перевищує ліміт відповідальності Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія».

Матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем позивачу сплаченого страхового відшкодування на час розгляду даної справи.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати за Генеральним договором добровільного страхування транспортних засобів №1101534 АТКП від 22.02.2011р. і виникнення обов'язку відповідача відшкодувати завдані цим реальні збитки в порядку регресу на підставі Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ №5794119, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення затрат з виплати страхового відшкодування в розмірі 3990,40грн. є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача на підставі абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно з п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, ч.3 ст.18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.12, 22, 28, 29, 35-37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення затрат з виплати страхового відшкодування в розмірі 3990,40грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, Будьонівський район, вул.Краснооктябрська, 111; код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м.Київ, вул.Герцена, 10; п/р 26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 24745673) затрати з виплати страхового відшкодування в розмірі 3990,40грн., судовий збір у сумі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене 15.10.2012р.

Суддя Шилова О.М.