Рішення № 26509268, 18.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.12р. Справа № 5/5005/7651/2012За позовом: Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ в особі Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

До відповідача: Приватного підприємства "ЮЕС", м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 32 171,11 грн.

Суддя: Крижний О.М.

Представники:

Від прокуратури: Лобода Н.М., довіреність №2384вих12 від 06.08.2012 року, прокурор прокуратури Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська; Каюк М.С., наказ №2269 від 10.08.2012 року, прокурор прокуратури м. Дніпропетровська

Від позивача: Сеіна Т.С., довіреність №55 від 06.01.2012 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, в особі Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства "ЮЕС" про стягнення заборгованості у розмірі 32171,11 грн. на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, з яких: 28271,04 грн. - основний борг, 1123,34 грн. - пеня, 1128,45 грн. - інфляційні втрати, 1648,28 грн. - 3% річних, також просить винести ухвалу про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунки та майно відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання №1247 від 12.09.2007 року в частині своєчасних розрахунків за теплову енергію у період з листопада 2009 року по квітень 2012 року у розмірі 28 271,04 грн. У зв'язку із несвоєчасними розрахунками за теплову енергію позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, збитки від інфляції та 3% річних.

Представник Дніпропетровської міської ради у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

18.10.2012 представник Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Приватного підприємства "ЮЕС" заборгованість у розмірі 28 271,04 грн., пеню у розмірі 518,10 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 128,45 грн., 3% річних у розмірі 914,71 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Поштовий конверт, направлений на адресу відповідача з ухвалою суду, повернувся до суду з відміткою пошти „За закінченням терміну зберігання".

Відзиву на позов Приватне підприємство "ЮЕС" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 27.09.2012 року на 18.10.2012 року.

В судовому засіданні 18.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурорів прокуратури Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2007 року між комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (Постачальник) та Приватним підприємством "ЮЕС" (Споживач) був укладений договір №1247 на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, відповідно до п.1 якого Постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання Споживача, по його об'єктах, розміщених за адресою: вул. Робоча, 148 від джерела постачання: вул. Уральська, 19.

Відповідно до п.2.2 договору кількість теплової енергії, яка передається Споживачу у відповідний період по даному договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці. При наявності приладів обліку щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконуються за їх показаннями, зафіксованими в двосторонніх актах (п.2.3 договору).

Відповідно до п.11.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмової заяви однією із сторін (п.11.6 договору).

Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на виконання умов договору №1247 на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання від 12.09.2007 року здійснено поставку Приватному підприємству "ЮЕС" теплової енергії в період з листопада 2019 року по квітень 2012 року, що підтверджується актами здачі-приймання теплової енергії за договором №1247 від 12.09.2007 року (копії актів знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п.7.1 договору Споживач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування. Споживач зобов'язаний щомісячно, до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок Споживач здійснює до 20-го числа наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування (п.7.2 договору).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату теплової енергії: №7699 від 30.11.2009 року на суму 1 156,96 грн., №8730 від 31.12.2009 року на суму 1 602,91 грн., №569 від 30.01.2010 року на суму 2 025,78 грн., №1528 від 28.02.2010 року на суму 1 507,61 грн., №2502 від 31.03.2010 року на суму 1 254,48 грн., №4540 від 31.10.2010 року на суму 751,94 грн., №5525 від 30.11.2010 року на суму 601,56 грн., №6440 від 31.12.2010 року на суму 1 499,42 грн., №497 від 31.01.2011 року на суму 1 920,82 грн., №1504 від 28.02.2011 року на суму 1 851,58 грн., №2446 від 31.03.2011 року на суму 1 380,30 грн., №3363 від 30.04.2011 року на суму 340,98 грн., №4412 від 31.10.2011 року на суму 869,60 грн., №5331 від 30.11.2011 року на суму 1 935,78 грн., №6324 від 31.12.2011 року на суму 1 906,93 грн., №391 від 31.01.2012 року на суму 2 523,46 грн., №1282 від 29.02.2012 року на суму 2 969,90 грн. №2192 від 31.03.2012 року на суму 1 950,42 грн., №3108 від 30.04.2012 року на суму 220,61 грн., а всього за вказаний період на суму 28 271,04 грн. (копії рахунків знаходяться в матеріалах справи).

Прокурор зазначає, що Приватне підприємство "ЮЕС" своєчасно не здійснило розрахунки за теплову енергію, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення п.7.2 договору, строк оплати теплової енергії за спірний період (з листопада 2009 року по квітень 2012 року) є таким, що настав.

Прокурор просить стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради суму основного боргу в розмірі 28 271,04 грн.

Доказів оплати теплової енергії у розмірі 28 271,04 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 28 271,04 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не воєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.8.3 договору за несвоєчасне внесення оплати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі 1% від пред'явленої до оплати суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання Споживачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Прокурор просить стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради пеню за період з 21.05.2011 року по 21.05.2012 року в розмірі 1 123,34 грн.

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради до заяви про зменшення позовних вимог додав змінений розрахунок пені за період з 21.05.2011 року по 21.05.2012 року, згідно якого просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 518,10 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У зв'язку з тим, заява про зменшення розміру позовних вимог подано позивачем, в той час як позовна заява подана Прокурором Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, суд не приймає заяву про зменшення позовних вимог. Крім того, заяву про зменшення позовних вимог не направлено учасникам судового процесу.

Оскільки прокурором при підрахунку розміру пені було допущено арифметичну помилку, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково за період з 21.05.2011 року по 21.05.2012 року (по кожному платежу окремо на строк, що не перевищує 6 місяців) у розмірі 509,36 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 21.12.2009 року по 21.05.2012 року у розмірі 1 648,28 грн. та збитки від інфляції за період з січня 2010 року по квітень 2012 року у розмірі 1 128,45 грн.

Згідно перерахунку 3% річних, наданого позивачем, згідно заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.12.2009 року по 21.05.2012 року у розмірі 914,71 грн.

Оскільки, заява про зменшення розміру позовних вимог судом не прийнята, вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково за період з 21.12.2009 року по 21.05.2012 року у розмірі 914,71 грн. Вимога про стягнення збитків від інфляції за період з січня 2010 року по квітень 2012 року у розмірі 1 128,45 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару (наданих послуг) відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 30 823,56 грн. (28 271,04 грн. -основний борг + 509,36 грн. -пеня + 914,71 грн. -3% річних + 1 128,45 грн. -збитки від інфляції).

Клопотання Дніпропетровської міської ради про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Дніпропетровську міську раду про день, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, розгляд справи вже один раз відкладався, господарський суд обмежений строком розгляду справи, встановленим ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція міститься у п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Стосовно клопотання прокурора про винесення ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та майно відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову": у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.3 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України: умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Прокурор просить накласти арешт на рахунки та майно відповідача, при цьому жодних доказів того, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення не надано. За таких обставин заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 542,08 грн. (30 823,56 грн. х 1 609,50 грн. / 32 171,11 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 525, 526, 530, 548, 549, 551, 610, 625, Цивільного кодексу України, ст. ст. 199, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 33, 34, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ЮЕС" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, буд. 73, к.404, ідентифікаційний код 30394753) на користь комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 7; фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 22, ідентифікаційний код 32688148) суму основного боргу в розмірі 28 271,04 грн., пеню в розмірі 509,36 грн., 3% річних в розмірі 914,71 грн., збитки від інфляції в розмірі 1 128,45 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "ЮЕС" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, буд. 73, к.404, ідентифікаційний код 30394753) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункт 2.1. з таблиці ставок судового збору, за якими визначено розмір судового збору) судовий збір у сумі 1 542,08 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Крижний

Повне рішення складено -22.10.2012 року.