Ухвала суду № 26508878, 08.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2012 року м. Київ К-17066/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Буймерівка сосновий СПА-курорт 1936»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010

у справі №2а-3182/09/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буймерівка сосновий СПА-курорт 1936»

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010, ТОВ «Буймерівка сосновий СПА-курорт 1936»відмовлено у задоволенні позовних вимог до Охтирської МДПІ про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 21.01.2009 №0000112340.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову, з підстав порушення норм процесуального права, за не дослідження всіх обставин справи.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову перевірку ТОВ «Буймерівка сосновий СПА-курорт 1936» за дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено акт №0016/18/11/23/33168350 від 17.01.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.п.1, 2, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що стало підставою для прийняття рішення від 21.01.2009 №0000112340 про застосування штрафних санкцій в сумі 2780 грн.

Відповідно до приписів статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Позивач, не заперечуючи по суті виявлених під час перевірки порушень чинного законодавства, що зумовило накладення штрафних санкцій, обґрунтовує свої доводи порушенням відповідачами вимог статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що є безумовною підставою для визнання їх дій неправомірними, оскільки позбавляє їх права на проведення спірної перевірки, у зв'язку з чим складений за її наслідками акт перевірки не несе для позивача правових наслідків.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу»(у редакції, яка діяла на час перевірки позивача) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) врегульовано положеннями статті 11-1 цього Закону.

Так, право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин наведених в пунктах 1 -9 частини шостої цієї статті.

Законом України від 25.03.2005 №2505-IV статтю 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», доповнено частиною сьомою, згідно якої позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

При цьому рішення суду як виключну підставу для проведення такої перевірки необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у даній статті цього Закону, що підкреслює виключність таких випадків.

Таким чином, загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону органи державної податкової служби здійснюють шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

У разі недотримання контролюючим органом вимог ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позивач мав право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, однак наданим йому правом не скористався, визнавши проведення перевірки правомірним.

За відсутності інших заперечень щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буймерівка сосновий СПА-курорт 1936»відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук