Ухвала суду № 26508546, 26.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/36093/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області до Державного підприємства "Дзержинськвугілля" про стягнення пені по сплаті страхових внесків в розмірі 610530,08 грн. за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області звернулось до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Так, судами попередніх інстанції встановлено, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області згідно свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області 26.12.200р.

Державне підприємство "Дзержинськвугілля" згідно свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з ЄДРПОУ зареєстроване виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області 01.11.2005р. з кодом ЄДРПОУ 33839013 (а.с.8-9). Відповідно до страхового свідоцтва від 01.11.2005р. ДП "Дзержинськвугілля" перебуває на обліку в якості страхувальника у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області, реєстраційний № 0515000344.

Актом № 180 від 02.12.2010р. перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.04.2010р. по 31.10.2010р. встановлено, що недоїмка відповідача по страховим внескам станом на 01.04.2010р. складала 11693410,16 грн., пеня, нарахована по підрозділам відповідача, у загальній сумі складає 610530, 08 грн. Акт перевірки підписаний керівником та головним бухгалтером відповідача без заперечень, підписи скріплені печаткою відповідача.

Обов'язок сплати нарахованих страхових внесків сторонами не оспорюється і не є предметом заявленого позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що сплата пені, нарахованої за несвоєчасну сплату страхових внесків Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 23.09.1999 р. № 1105-XIV не передбачена.

Свої висновки обґрунтовували наступними правовими нормами.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (надалі Закон № 1105-XIV) цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Заявлені вимоги про стягнення пені позивач обґрунтовує змістом "Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 12.07.2007р. № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 р. за № 867/14134.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 7 частини сьомої статті 17 вказаного Закону в редакції до 01.01.2011р., яка діяла у час затвердження Інструкції № 36 до внесення змін згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, в тому числі, затверджує Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

Проте, всупереч нормі спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " відомості про погодження Інструкції № 36 з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що унеможливлює її застосування в частині, що не передбачена законами України не надані.

Страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

За несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом.

Висновок про те, що пеня за несвоєчасну сплату внесків може встановлюватися лише законом, підтверджується і змістом абзацу п'ятого частини другої статті 46 в редакції, що діяла до 01.01.2011р., де, в тому числі, зазначено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків, здійснюється за рахунок коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

Отже, зі змісту як статті 46, так і статті 52 Закону №1105-XIV в колишній редакції, вбачається, що відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків встановлюється виключно законом, встановлення видів та розміру відповідальності страхувальника підзаконними нормативними актами, яким є Інструкція №36, Закон №1105-XIV не передбачає.

Тому на час проведення перевірки відповідача за період з 01.04.2010р. по 31.10.2010р. та складення акту перевірки від 02.12.2010р., у позивача були відсутні визначені законом підстави для нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Крім того, діюча на час розгляду справи редакція Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " нарахування та стягнення пені на підставі інструкцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків також не передбачає.

При цьому вищезазначена Інструкції №36 на час розгляду справи вже втратила чинність.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком про відсутність правових підстав для нарахування відповідачу пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на підставі підзаконного акту, який суперечив приписам спеціального закону та на час розгляду справи втратив чинність.

При цьому у зв'язку з вищевикладеним, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийнято часткове визнання позову Державного підприємства "Дзержинськвугілля" у сумі 523 857,14 грн.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року, ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін