Постанова № 26507902, 19.10.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3418/2012

15 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача Передрія А.С. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2012 року Черкаський міський центр зайнятості звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 кошти, виплачені за участь в оплачуваних громадських роботах в сумі 74 грн. 63 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їх забезпечення та надання соціальних послуг. Враховуючи положення вищезгаданого закону, актом № 74 від 04.05.2012 року встановлено, що під час перебування на обліку в Черкаському міському центру зайнятості з 29.12.2011 року по 30.03.2012 року відповідач приймав участь в оплачуваних громадських роботах 30.03.2012 року на КП «Центральний стадіон»за рахунок коштів ФЗДССВБ та був знятий з обліку за невідвідування ЦЗ більше 30 календарних днів без поважних причин 30.03.2012р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника не направив, відзив на адміністративний позов не надав, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.

Вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідач 29.12.2011 року звернувся до Черкаського міського центру зайнятості із заявою щодо надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання його працевлаштування.

Відповідно до персональної картки НОМЕР_2 позивачу 29.12.2011р. наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом № НТ 120504 від 04.05.2012 року з 30.03.2012 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю на підставі абз. 4 пп. 2 п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних»(далі -Порядок), а саме за невідвідування відповідачем центру зайнятості протягом 30 календарних днів без поважних причин.

Проведеною працівниками Черкаського міського центру зайнятості звіркою щодо достовірності даних безробітних та розслідування страхових випадків встановлено, що відповідач, під час його перебування на обліку з 29.12.2011 року по 30.03.2012 року в Черкаському міському центрі зайнятості, приймав участь в оплачуваних громадських роботах 30.03.2012 року на КП «Центральний стадіон» за рахунок коштів ФЗДССВБ та був знятий з обліку за невідвідування ЦЗ більше 30 календарних днів без поважних причин 30.03.2012р.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки від 04 травня 2012р. № 74, у висновку якого зазначено, що кошти, витрачені на участь позивача в оплачувальних громадських роботах в сумі 74 грн. 63 коп. за 30.03.2012р., підлягають поверненню.

04 травня 2012 року позивачем видано наказ № 312 про повернення коштів, виплачених ОСОБА_2 в якості допомоги по безробіттю в сумі 74 грн. 63 коп.

Станом на час розгляду справи вказані кошти відповідачем не повернуті.

Законом України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 року передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Відповідно до пп. «а»п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 року в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Стаття 8 Закону України № 1533-III зазначає, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Відповідно до ст. 12 Закону України № 1533-III, виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Статтею 23 Закону України № 1533-III передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 Закону України № 1533-III, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

У відповідності до ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку: уразі невідвідування безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування з наступного дня після останнього відвідування.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: 18000, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Черкаського міського центру зайнятості, що знаходиться за адресою: 18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330 (код ЄДРПОУ 21367756) заборгованість в сумі 74 (сімдесят чотири) грн. 63 коп. виплачених як допомога по безробіттю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст.186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар