Постанова № 26507521, 17.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2906/2012

17 вересня 2012 року 11год. 33хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_13, ОСОБА_2

відповідача: представник Ляшук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фермерське господарство "Чемерис К. В. " до Гощанська МДПІ Рівненської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «ОСОБА_1»(далі - ФГ «ОСОБА_1») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі -Гощанська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2012 року № 0000999/17-51 та визнання протиправним частково та скасування в частині податкового повідомлення - рішення від 10 липня 2012 року №0000998/17-51. Оскаржувані рішення прийнято на підставі акта перевірки, у якому податковий орган зазначив про те, що за користування орендованими паями за 2009 рік, 2010 рік та 2011 рік не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб, чим порушено умови договорів оренди земельних часток (паїв). Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу і не підтверджені жодними доказами, які б свідчили про виплату ФГ «ОСОБА_1.»за оренду паїв орендодавцям. Стверджує, що жодних виплат фермерським господарством не проводилось, відповідно не виникало обов'язку щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Тому прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просять позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях та додаткових поясненнях від 17.08.2012 року на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта № 236/1751/НОМЕР_1 від 25.06.2012 року, складеного за наслідками позапланової документальної виїзної документальної перевірки ФГ «ОСОБА_1.»з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року. В основу акта перевірки покладено висновки про те, що за користування орендованими паями за 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік по Коловертівській сільській раді та за користування земельними частками (паями) по Іванівській сільській раді, нарахування та виплата коштів підприємством не проводилось. На цій підставі податковий орган дійшов висновку про порушення вимог п.7.1 ст.7, підп.8.1.1, підп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.9.1 ст.9, абз. «а»п.19.2 ст.19, абз. «а»підп.20.3.1, підп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV від 22.05.2003 року, підп.164.2.2, підп.164.2.5 п.164.2 ст.164, підп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України. Відповідач зазначив, що відповідно до умов договорів оренди по Коловертівській сільській раді, орендна плата повинна проводитись до 01 грудня кожного року. Також зазначив, що фермерське господарство зобов'язане було нараховувати орендну плату за земельні частки (паї) якими воно фактично користувалося і виплачувало орендну плату по Іванівській сільській раді. Дані обставини підтверджуються письмовими поясненнями власників земельних паїв та інформацією, наданою сільськими радами. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, і на думку представника відповідача підстав для його скасування немає, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ФГ «ОСОБА_1»зареєстроване як юридична особа 28.10.2008 року Корецькою районною державною адміністрацією Рівненської області, що підтверджується копією Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

З 12.06.2012 року по 18.06.2012 року Гощанською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку документальну перевірку ФГ «ОСОБА_1»з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за наслідками якої складено акт № 236/1751/НОМЕР_1 від 25.06.2012 року (далі - акт перевірки від 25.06.2012 року).

Під час перевірки податковий орган встановив, що позивачем по Коловертівській сільській раді були заключні 79 договорів оренди земельних часток (паїв) з фізичними особами на 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік. Згідно п. 2.3 зазначених договорів виплата орендної плати повинна проводитись від 15 серпня по 30 листопада кожного року. В ході перевірки встановлено, що за користування орендованими паями за 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік нарахування та виплата коштів підприємством не проводилось, чим порушено умови договорів оренди земельних часток (паїв). Відповідно контролюючий орган прийшов до висновку, що сума не утриманого та не перерахованого податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік становить 6 240,13 грн., за 2010 рік -6 608,30 грн., за 2011 рік -6 608,30 грн.

По Іванівській сільській раді, податковий орган зазначив, що з березня 2011 року позивач користувався земельними частками (паями), про що фізичним особам ФГ «ОСОБА_1»видавались довідки, що договори оренди знаходяться в процесі реєстрації. Під час перевірки були відібрані пояснення у громадян. Відповідно контролюючий орган прийшов до висновку, що господарством виплачувалась орендна плата за земельні частки (паї), отже сума не утриманого та не перерахованого податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік становить 3 208,93 грн.

У висновках акта перевірки від 25.06.2012 року відповідач зазначив про порушення ФГ «ОСОБА_1»п.7.1 ст.7, підп.8.1.1, підп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.9.1 ст.9, абз. «а»п.19.2 ст.19, абз. «а» підп.20.3.1, підп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV від 22.05.2003 року, підп.164.2.2, підп.164.2.5 п.164.2 ст.164, підп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

На основі таких висновків 10 липня 2012 року було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000998/17-51, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 4 521,16 грн., в т.ч. 3 208,93 грн. за основним платежем та 1 312,23 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000999/17-51, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 16 185,08 грн., в т.ч. 12 956,72 грн. за основним платежем та 3 228,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржив рішення податкового органу в судовому порядку, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000999/17-51 повністю, а №0000998/17-51 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 011,16 грн., в т.ч. основний платіж 3 208, 93 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 802,23 грн.

З метою правильної оцінки спірних правовідносин суд керувався наступними нормами права:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до норм п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який діяв до набрання чинності Податкового Кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Пунктом 1.15 зазначеного Закону зазначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Прикінцевими положеннями ПК України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до п.14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 розділу IV Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.2) та податковий агент (п.п. 162.1.3).

Згідно п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

При цьому, згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 164.1.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 164.1.2 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Пункт 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України зазначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п.164.2.1); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п.164.2.2).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п.п. «а»п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України).

Отже, законодавцем визначено обов'язок податкового агента нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу фізичних осіб у випадку нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу на користь платника податку.

Судом встановлено, що позивачем у 2008 році по Коловертівській сільській раді були заключні 79 (додаток реєстр орендодавців ФГ «ОСОБА_1») договорів оренди земельних часток (паїв) з фізичними особами. Згідно п. 2.2. договорів, орендар сплачує орендну плату протягом дії Договору, не пізніше, як у термін від 15 серпня до 30 листопада кожного року. Строк дії договорів до 30 листопада 2013 року.

Згідно інформації, отриманої від Коловертівської сільської ради № 176 від 07.07.2012 року, земельні частки (паї) оброблялися ФГ «ОСОБА_1», звернень громадян зі скаргами щодо невиплати орендної плати за 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік до сільської ради не надходило.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні і як вбачається зі змісту письмових пояснень Герус Л.В., старшого податкового ревізора-інспектора відділу оподаткування фізичних осіб, яка проводила перевірку, саме з цих підстав податковий орган дійшов до висновку, що орендна плата виплачувалась у натуральній формі, як це передбачено умовами договорів оренди земельних часток (паїв), відповідно має утримуватись та перераховуватись податок з доходів фізичних осіб.

Проте, суд зазначає, що акт перевірки містить лише припущення перевіряючих про порушення позивачем вимог податкового законодавства у даних правовідносинах.

Доказів сплати та отримання орендарями (фізичними особами по Коловертівській сільській раді) плати за 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік матеріали справи не містять. Будь-яких посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність фактів виплати та нарахування такої орендної плати в акті перевірки не зазначено.

Як вбачається з акту перевірки, згідно інформації, отриманої від Іванівської сільської ради №02-26/243 від 18.06.2012 року, земельні частки (паї) у 2011 році оброблялися ФГ «ОСОБА_1», звернень громадян щодо невиплати орендної плати до сільської ради не надходило.

Факт користування земельними частками (паями) у 2011 році по Іванівській сільській раді не заперечувався представниками позивача, про що фізичним особам ФГ «ОСОБА_1»видавались довідки про те, що договори оренди знаходяться в процесі реєстрації.

В ході проведення перевірки відібрані пояснення у громадян, які мають у власності земельні частки (паї) по Іванівській сільській раді: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6 Таким чином, допущені, на думку відповідача, порушення податкового законодавства, ґрунтуються виключно на поясненнях фізичних осіб, відібраних співробітниками податкового органу спільно із працівниками Корецького РВ УМВС України.

Разом з тим, у відповідності до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, в силу п. 5.2 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача викладених в акті перевірки щодо виплати орендної плати без утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, оскільки такі висновки не підтверджені належними та достовірними засобами доказування.

У порушенні вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, зокрема підтвердження факту здійснення позивачем виплати орендної плати без утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення від 10.07.2012 року № 0000999/17-51 та податкове повідомлення -рішення від 10.07.2012 року №0000998/17-51 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 011,16 грн., не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. Враховуючи вимоги п.1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0000999/17-51 від 10 липня 2012 року.

Визнати протиправним частково та скасувати податкове повідомлення - рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0000998/17-51 від 10 липня 2012 року в частині визначення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4 011,16 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «ОСОБА_1» (с. Березівка, Корецький район, Рівненська область, 34734, ЄДРПОУ НОМЕР_1) 201 (двісті одну) грн. 96 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Клименко О.М.