Постанова № 26507502, 10.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3331/2012

10 вересня 2012 року 17год. 08хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Приходько Т.В.

відповідача: представник Чорномаз Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" до Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт»(далі - ТОВ «Укрмолпродукт») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі -Дубенська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.2012 року № 0000012350. Оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки, у якому податковий орган зазначив про те, що правочин між ТОВ «Укрмолпродукт» та його контрагентом ПП «Орієнс»вчинено без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемним. Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки такі ґрунтуються лише на акті перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, складеного за наслідками перевірки ПП «Орієнс», дії по проведенню яких, станом на дату судового розгляду визнані судом неправомірними. Позивач зазначив про те, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з названим вище контрагентом, а також доказам, які свідчать про наступне використання отриманого від ПП «Орієнс»обладнання та устаткування у господарській діяльності ТОВ «Укрмолпродукт». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про нереальність такого правочину, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта № 295/23/31126518 від 23.12.2011 року, складеного за наслідками позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Укрмолпродукт»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Орієнс»за травень 2011 року. В основу акта перевірки ТОВ «Укрмолпродукт»покладено висновки акта ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська № 2756/23/32/371874 від 11.11.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Орієнс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період 01.12.2010 року по 30.09.2011 року», у якому, серед іншого, зазначено про те, що місцезнаходження ПП «Орієнс»не встановлено, про відсутність у них будь-яких виробничих потужностей та ресурсів для здійснення господарської діяльності та, як наслідок, відсутність реального проведення господарських операцій та здійснення діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам. На цій підставі податковий орган дійшов висновку про порушення вимог п. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, п.1 ст.216, ст. 228, ст. 626, ст. 628, ст.650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України, а саме відсутність реального виконання господарських операцій на підставі договору, який позивач уклав з ПП «Орієнс». У підсумку відповідач зазначив, що ТОВ «Укрмолпродукт»занизило податок на додану вартість в сумі 201 239,37 грн. за травень 2011 року внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого у вартості обладнання та устаткування, придбаного у ПП «Орієнс». Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 201 239,37 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн., всього на суму 201 240,37 грн., і на думку відповідача підстав для його скасування немає.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ТОВ «Укрмолпродукт»зареєстроване як юридична особа 29.08.2000 року Дубенською районною державною адміністрацією. Видами діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, серед іншого, є перероблення молока та виробництво сиру.

23.12.2011 року Дубенською ОДПІ проводено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Укрмолпродукт»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Орієнс»за травень 2011 року, за наслідками якої складено акт № 295/23/31126518 від 23.12.2011 року (далі - акт перевірки від 23.12.2011 року).

Під час перевірки податковий орган встановив, що формування показників податкового кредиту за травень 2011 року здійснювалось на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Орієнс». Даючи оцінку правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у вартості обладнання та устаткування, відповідач врахував висновки акта ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська № 2756/23/32/371874 від 11.11.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Орієнс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період 01.12.2010 року по 30.09.2011 року», в якому податковий орган встановив, що ПП «Орієнс»здійснювало діяльність, спрямовану на надання безпідставної вигоди третім особам. Тому діяльність такого підприємства є фіктивним підприємництвом і усі правочини, які були укладені з ним, не створюють жодних правових наслідків. Крім того, відповідач зазначив про те, що у названого контрагенту позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Тому на думку податкового органу фінансово-господарська діяльність ПП «Орієнс»здійснюється поза межами правового поля, а отже його взаємини з ТОВ «Укрмолпродукт»є фіктивним правочином, тобто таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлювались.

У висновках акта перевірки від 23.12.2011 року відповідач зазначив про порушення ТОВ «Укрмолпродукт»п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями), п.2, п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року №246, ст. 1, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.199 року №996-ХІV, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 201 239,37 грн. за травень 2011 року та п. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п.1 ст.216, ст. 228, ст. 626, ст. 628, ст.650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Укрмолпродукт»з постачальником ПП «Орієнс».

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012350 від 19.01.2012 року, яке позивач оскаржив в адміністративному порядку.

За наслідками розгляду первинної скарги ДПА в Рівненській області прийняла рішення № 4086/10-210/58 від 27.03.2012 року, відповідно до якого зазначене вище податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Платник податку оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення від 19.01.2012 року, але рішенням ДПC України №9745/6/10/2115 від 11.06.2012 року скаргу ТОВ «Укрмолпродукт»залишено без задоволення, після чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

На реалізацію принципу офіційного з'ясування обставин справи суд витребував у позивача додаткові докази на підтвердження використання приданого обладнання та устаткування у господарській діяльності. Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента:

ТОВ «Укрмолпродукт»(Покупець) та ПП «Орієнс»(Постачальник) уклали договір поставки від 10.05.2011 року № 40, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити обладнання та устаткування (товар). Поставка товару здійснюється згідно замовлення Покупця. Транспортування товару проходить силами та транспортом Постачальника. На виконання умов даного договору Постачальник поставив і передав у власність Покупцю устаткування та обладнання відповідно до видаткової накладної № РН-288 від 25.05.2011 року на суму 1207436 грн., в т.ч. ПДВ 201 239,37 грн.: резервуар вертикальний для збереження молока В2-ОМВ-6,3; резервуар для дозрівання вершків Я1-ОСВ-4,0; резервуар для дозрівання вершків Я1-ОСВ-6,3; резервуар для дозрівання вершків Я1-ОСВ-10; танк універсальний для теплової обробки молока Г2-ОТ2-А, автомат фасовки масла АРМ-300; прес вертикальний для пресовки сиру Е8-ОПГ.

ПП «Орієнс», у свою чергу, виписало позивачу податкову накладну № 288 від 25.05.2011 року на загальну суму 1207436,22 грн., в т.ч. ПДВ 201239,37 грн.

За отримане від ПП «Орієнс»обладнання та устаткування позивач розрахувався, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем: №4499 від 14.06.2011 року на суму 200000,00 грн., №4510 від 14.06.2011 року на суму 200000,00 грн., №4511 від 14.06.2011 року на суму 100000,00 грн., №4580 від 21.06.2011 року на суму 186692,60 грн., №4581 від 21.06.2011 року на суму 100000,00 грн., 4582 від 21.06.2011 року на суму 200000,00 грн., №4583 від 21.06.2011 року на суму 100000,00 грн., №4453 від 07.06.2011 року на суму 120743,62 грн., долученими до матеріалів справи.

У бухгалтерському обліку дані операції відображено у відповідних періодах за кореспонденцією рахунків, а саме: Дт 152 «Придбання основних засобів»Кт 631 «Розрахунки з постачальниками»на суму 1006196,85 грн., Дт 64 «Податковий кредит»Кт 631 «Розрахунки з постачальниками» на суму 201239,37 грн., Дт 631 «Розрахунки з постачальниками»Кт 311 «Поточний рахунок в банку»на суму 1207436,22 грн. Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Орієнс»відображено у податковій звітності ТОВ «Укрмолпродукт», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року.

Дане устаткування перебуває на балансі позивача та використане у господарській діяльності платника податку, що підтверджується картками рахунку 15.2.1.01.04.11-30.09.11: Основні засоби: резервуар вертикальний для збереження молока В2-ОМВ-6,3; резервуар для дозрівання вершків Я1-ОСВ-4,0; резервуар для дозрівання вершків Я1-ОСВ-6,3; резервуар для дозрівання вершків Я1-ОСВ-10; танк універсальний для теплової обробки молока Г2-ОТ2-А, автомат фасовки масла АРМ-300; прес вертикальний для пресовки сиру Е8-ОПГ та актами введення в експлуатацію зазначеного обладнання та устаткування від 01.07.2011 року.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

ТОВ «Укрмолпродукт»є суб'єктом господарювання у сфері перероблення молока та виробництва сиру, оптова та роздрібна торгівля молоком, молочними продуктами, яйцями, тваринним маслом та жирами. Для здійснення організації обраного ним виду господарської діяльності, підприємством було придбано і оплачено наступне обладнання та устаткування: резервуар вертикальний для збереження молока В2-ОМВ-6,3; резервуар для дозрівання вершків Я1-ОСВ-4,0; резервуар для дозрівання вершків Я1-ОСВ-6,3; резервуар для дозрівання вершків Я1-ОСВ-10; танк універсальний для теплової обробки молока Г2-ОТ2-А, автомат фасовки масла АРМ-300; прес вертикальний для пресовки сиру Е8-ОПГ, що свідчить про наявність у позивача матеріально - технічної бази, необхідної для здійснення обраного ним виду господарської діяльності і яким відповідач, втім, не надав належної оцінки під час проведення перевірки позивача.

Підставою для формування податкового кредиту ТОВ «Укрмолпродукт»за травень 2011 року в сумі 201 239,37 грн. була податкова накладна встановленої форми та змісту, виписаною ПП «Орієнс»за наслідками операцій з поставки вищезазначеного обладнання та устаткування. Зауважень щодо оформлення первинних документів відповідач не зазначив. Виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники. Отже, реальність господарських операцій ТОВ «Укрмолпродукт»по придбанню та використанню обладнання та устаткування підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача щодо нікчемності правочину позивача по суті ґрунтуються на одному лише акті перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська № 2756/23/32/371874 від 11.11.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Орієнс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період 01.12.2010 року по 30.09.2011 року», в якому податковий орган встановив, що ПП «Орієнс» здійснювало діяльність, спрямовану на надання безпідставної вигоди третім особам. Щодо самого акту, то станом на дату судового розгляду справи такий не має жодного доказового значення, оскільки є рішення суду, що набрали законної сили, якими дії щодо проведення такої перевірки визнано неправомірними, а саме: згідно з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у справі № 2а-10967/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2012 року №2а-10967/11/1270, позовні вимоги ПП «Орієнс»до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську задоволено частково, зокрема визнано протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки та складання Акта №2756/23/32/371874 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Орієнс», код ЄДРПОУ 32371874 з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період 01.12.2010 року по 30.09.2011 року»від 11.11.2011 року.

З приводу самого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаного ним товару, слід зазначити наступне. Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця, а тим більше бути підставою для однозначного висновку про нікчемність його правочинів та фіктивне підприємництво.

Суд погоджується з думкою позивача про недопустимість такого підходу відповідача до правової оцінки правовідносин щодо формування податкового кредиту. З цього приводу слід також зазначити, що відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», щоб вважати правочин нікчемним необхідні виключно законом передбачені для цього підстави, але й встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарської операції, та й сам висновок про нікчемність правочину, є безпідставними і не доводять правомірності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 201 240,37 грн.

Тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення від 19.01.2012 року № 0000012350 не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0000012350 від 19 січня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт»(вул. Першотравнева, 2, с. Злинці, Дубенський район, Рівненська область, 35601, ЄДРПОУ 31126518) 2012 (дві тисячі дванадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Клименко О.М.