Постанова № 26507054, 22.10.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5808/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Токмілової Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по орендній платі за землю в сумі 4 284 грн. 92 коп., -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2012 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (надалі -Балтська МДПІ Одеської області ДПС) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по орендній платі за землю в сумі 4 284 грн. 92 коп.

Позивач до судового засідання не прибув, але 22 жовтня 2012 року надіслав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, його позиція щодо позову не відома, оскільки він заперечень на позовну заяву не подав та повноважного представника у судове засідання не направив. Про місце, час та дату судового розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 32).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час в місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.02.2000 року виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 6).

Відповідач -ФОП ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 4 648,92 грн. по орендній платі за землю.

Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2012 р. платником самостійно нараховано податкове зобов'язання згідно податкової декларації від 05.03.2012 № 1587 та 30.08.2012 р. згідно податкової декларації від 05.03.2012р. № 1587. Загальна сума заборгованості по орендній платі за землю за даними деклараціями складає 4648,92 грн.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно вимог п.287.1 та п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем направлено вимоги форми № 161 від 04 травня 2012 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 1632, 49 грн. (а.с.21). Дана вимога була отримана особисто відповідачем 21.05.2012 року.

За змістом пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно витягу з облікової картки платника станом на 19.09.2012 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 4248 грн. 92 коп. (а.с.17-19).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку сума вказаної заборгованості не погашена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідачем не погашений податковий борг, суд вважає, що позовні вимоги Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби є обґрунтованими та законними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по орендній платі за землю в сумі 4 284 грн. 92 коп. -задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) суму податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 4648 грн. 92 коп. (чотири тисячі шістсот сорок вісім гривень дев'яносто дві копійки) на р/рахунок 33212815700058, утримувач -УДКСУ в Балтському районі Одеської області, код ЄДРПОУ 37343087, Банк отримувача -ГУДКСУ в Одеській області, МФО банку 828011, код платежу - 13050525.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Л.М.Токмілова