Постанова № 26506965, 11.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5192/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М. ,

за участю:

представника позивача - Кривоніс П.П.,

представника відповідача - Діденко І.В.,

третя особа - ОСОБА_3,

представник третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Октан " до Зіньківської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_5, третя особа - відділ Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області про визнання рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Октан " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зіньківської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_5, третя особа - відділ Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області про визнання протиправним та скасування розпорядження №255 від 25.05.2012 року та скасування розпорядження №287 від 18.06.2012 року .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані розпорядження, якими затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі в оренду громадянину ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення , що перебувають в запасі загальною площею 157,08 га на території Зіньківської міської ради, за межами населених пунктів терміном на 10 років, не відповідають вимогам закону та прийняті з порушення нормативно -правових актів, що визначають таку процедуру, оскільки сам проект землеустрою не розроблявся, і зміни до нього не вносились, не зважаючи на те, що про це було прийняте Зіньківською РДА одне зі спірних розпоряджень. Як на думку позивача, винесені відповідачем спірні розпорядження порушують права ТОВ "Октан", оскільки позбавляють права підприємства користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Зіньківської міської ради. У зв"язку з тим, що відповідачем, в порушення приписів Земельного кодексу України, при вирішенні питання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки не було проведено земельних торгів, ТОВ "Октан" позбавлене можливості орендувати виділену земельну ділянку площею 157,0800 га, яка знаходиться в межах однієї адміністративно- територіальної одиниці з орендованою позивачем землею площею 145,55 га (не витребувані земельні частки (паї)) на території Зіньківської міської ради, за межами населених пунктів. Як на думку позивача, відповідачем було порушено порядок надання в користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 157,0800 га, що і стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, надаючи пояснення у ході розгляду справи в обґрунтування позовних вимог справи представник позивача посилався на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі 2а- 1670/940/12 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Зіньківської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні вимог щодо визнання незаконною бездіяльності Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області щодо затвердження проекту землеустрою для відведення земельних ділянок, що передаються в оренду для ведення фермерського господарства, загальною площею 185,61 га ріллі, із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі, на території Зіньківської міської ради, за межами населених пунктів; зобов'язання Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області розглянути питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передаються в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства, загальною площею 185,61 га ріллі, із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі, на території Зіньківської міської ради, за межами населених пунктів шляхом прийняття відповідного розпорядження. Рішення набрало законної сили, відтак, як на думку представника ТОВ "Октан" судом надано правову оцінку даним правовідносинам, відтак правомірність позиції позивача не підлягає доказуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що дії Зіньківської РДА щодо прийняття оскаржуваних розпоряджень є цілком правомірними та не порушують права суб'єктів господарювання. У відповідача не було жодних правових підстав для відмови громадянину ОСОБА_3 у наданні в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення , що перебувають в запасі загальною площею 157,0800 га на території Зіньківської міської ради , за межами населених пунктів терміном на 10 років, оскільки останнім було подано повний пакет підтверджуючих документів на право отримання в користування такої землі. Посилався на те, що при прийнятті оскаржуваних розпоряджень були враховані положення статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", яка встановлює порядок звернень громадян до районної державної адміністрації або органу місцевого самоврядування з метою отримання у власність чи оренду земельну ділянку державної власності з метою ведення фермерського господарства. Крім того, відповідач керувався приписами ст.134 Земельного кодексу України, якою визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Відтак, Зіньківська РДА, як на думку відповідача, правомірно прийняла оскаржувані розпорядження, не проводячи аукціону на ці земельні ділянки, тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Третя особа, громадянин ОСОБА_3, та його уповноважений представник у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень посилались на ті ж самі факти та обставини, що і відповідач. Крім того, представником було наголошено на тому, що ТОВ "Октан "помилково звернувся з адміністративним позовом до суду щодо захисту права, порушеного, як на його думку, державним органом. Позивачем неправильно обрано спосіб захисту права, оскільки такий спосіб захисту не направлений на фактичне відновлення його порушеного прав, оскільки оскаржувані розпорядження є правовими актами індивідуальної дії, дія яких поширена на конкретну особу -ОСОБА_3, і які передбачені для разового застосування -проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджений, договори оренди, укладені між останнім та відповідачем в кількості 9 шт. загальною площею 157,0800 га, пройшли державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Зіньківському районі, про що внесені відповідні записи до реєстру земель. Таким чином, оскаржувані розпорядження, як на думку третьої особи, ніяким чином не порушили права позивача. Крім того, розпорядження Голови Зіньківської РДА №412 від 19.10.2010 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення матеріалів земельних ділянок", яким ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 185,61 га, з них рілля 185,61 га (землі запасу) для ведення фермерського господарства, не скасоване, законне та чинне, ніяких змін до нього не вносилось, конкретних термінів щодо розробки проекту землеустрою воно не встановлює. Стверджував, що Законом України "Про місцеві державні адміністрації "не заборонено головам районних державних адміністрацій змінювати винесені ними розпорядження, а наявність такої заборони перешкоджала б державним адміністраціям дотримуватись принципів діяльності, визначених ст.3 вищевказаного Закону.

Представники третьої особи, відділу Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області, у судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що посадові особи, здійснюючи реєстрацію укладених між ОСОБА_3 та Зіньківською РДА договорів оренди земельних ділянок, діяли у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а їх дії не були спрямовані на порушення законних прав та інтересів позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Октан" ( ідентифікаційний код 31739789) зареєстроване як юридична особа Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області17.12.2001 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію Серії А00 №482461.(а.с. 5).

25 травня 2012 року Головою Зіньківської РДА було видано розпорядження №255 "Про затвердження проекту відведення та передачу земельних ділянок", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано в оренду гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі загальною площею 185,61 га, з них 185,61 га ріллі, на території Зіньківської міської ради, за межами населених пунктів терміном на 10 років.

18 червня 2012 року розпорядженням голови Зіньківської РДА №287 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 25.05.2012 року №255"в тексті вказаного розпорядження площу спірної земельної ділянки в розмірі 185,61 га замінено цифрами 157,8 га.

Як на думку позивача, Розпорядження , якими затверджено проект землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки загальною площею 157,08 га, є протиправними та такими, що порушують права ТОВ "Октан", відтак останній звернувся до суду з позовними вимогами про їх скасування.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до наступних висновків.

З пояснень осіб, що беруть участь у справі, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що розпорядженням голови Зіньківської районної державної адміністрації № 412 від 19.10.2010 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" на підставі заяви громадянина ОСОБА_3, останньому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передаються в оренду для ведення фермерського господарства, загальною площею 185,61 га ріллі, із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі, на території Зіньківської міської ради, за межами населених пунктів.

12.01.2012 року ОСОБА_3 подано відповідачу проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Зіньківської міської ради Зінківського району Полтавської області та висновок державної експертизи землевпорядної організації від 29.08.2011 року № 57-11 разом із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 185,61 га та про укладення договору оренди землі.

Головою Зіньківської райдержадміністрації прийняте розпорядження від 20.05.2012 року №255 "Про затвердження проекту відведення та передачу в оренду земельних ділянок". Проте, після підписання та подачі до відділу Держкомзему у Зіньківському районі розпорядження та землевпорядної документації на визначення кадастрових номерів земельним ділянкам, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. N 749 "Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці" було виявлено, що деякі земельні ділянки знаходяться в межах с. Хмарівка, Зіньківського району, тобто в межах населеного пункту, що не підпадає під повноваження районної державної адміністрації в частині питань про виділення землі.

Враховуючи те, що земельні ділянки згідно виготовленого проекту землеустрою розміщені окремими масивами (полями), була відсутня необхідність розробляти інший проект відведення та враховуючи клопотання гр. ОСОБА_3, голова райдержадміністрації прийняв розпорядження від 16.06.2012 №287 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 25.05.2012 №255", яким змінено площу наданої в оренду земельної ділянки в розмірі 185,61 га на 157,08 га.

Необхідність внесення змін зумовлена чинним законодавством України, а саме статтями 12, 17, пункту в) статті 186, пункту 12 розділу 10 "Перехідні положення" Земельного кодексу України, які визначають повноваження райдержадміністрації і встановлюють, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

Як вбачається з матеріалів справи , відповідачем було відкореговано власне розпорядження та в межах своєї компетенції затверджений проект відведення земельних ділянок лише за межами населених пунктів, тобто надано в оренду ОСОБА_3 землю площею 157,08 га, якою може розпоряджатись Зіньківська РДА.

У судовому засіданні представник позивача, надаючи пояснення в обґрунтування позовних вимог, посилався на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 року у справі №2а-1670/940/12 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Зіньківської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.

Вказаним рішенням ОСОБА_3 відмовлено у визнанні незаконною бездіяльності Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області щодо затвердження проекту землеустрою для відведення земельних ділянок, що передаються в оренду для ведення фермерського господарства, загальною площею 185,61 га ріллі, із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі, на території Зіньківської міської ради, за межами населених пунктів; зобов'язання Зіньківську районну державну адміністрацію Полтавської області розглянути питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передаються в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства, загальною площею 185,61 га ріллі, із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі, на території Зіньківської міської ради, за межами населених пунктів шляхом прийняття відповідного розпорядження.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як на думку позивача, при ухваленні вищевказаного рішення №2а -1670/940/12 судом було надано правову оцінку спірним правовідносинам, що склались з- приводу спірної земельної ділянки між тими ж самими сторонами, що і у даній адміністративній справі , відтак не підлягають доказуванню.

Суд критично оцінює таке посилання позивача на преюдиційність фактів у справі №2а -1670/940/12, оскільки у вказаній справі ТОВ "Октан" не виступало фактичною стороною, крім того, предметом даного спору є інші Розпорядження, яким судом ще не надано правової оцінки та яким передували оскаржувані ОСОБА_3 дії Зіньківської РДА.

З огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне з метою вирішення спірних правовідносин надати правову оцінку діям відповідача щодо винесення оскаржуваних Розпоряджень.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України від 19.06.2003 р. № 973-IV "Про фермерське господарство", фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті особа. Питання щодо трудових відносин у фермерському господарстві регулює стаття 27 зазначеного Закону.

Положеннями статті 7 Закону України від 19.06.2003 р. № 973-IV "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства, питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

Крім того, порядок надання в оренду земель також передбачено ст. 123 Земельного кодексу України, як визначає, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Статтею 127 Земельного кодексу України передбачено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Внаслідок звернення ОСОБА_3 19 жовтня 2010 року Розпорядженням Голови Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області № 412 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення матеріалів земельних ділянок" (далі - Розпорядження № 412) ОСОБА_3 було наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 185,61 га, з них рілля 185,61 га (землі запасу) для ведення фермерського господарства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд звертає увагу на те, що дане Розпорядження № 412 не скасоване та є чинним.

З пояснень представника третьої особи судом встановлено, що ОСОБА_3 є засновником та головою Фермерське господарство "Рукіс", яке зареєстроване державним реєстратором Зіньківської РДА у встановленому законом порядку як юридична особа 23.09.2010 року.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 звертався до Зіньківської РДА із заявою про надання йому в оренду спірної земельної ділянки з метою використання її для ведення фермерського господарства, при цьому підтвердивши вказаний намір відповідними документами, що надають йому таке право.

25 травня 2012 року Головою Зіньківської РДА було видано розпорядження №255 "Про затвердження проекту відведення та передачу земельних ділянок", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано в оренду гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі загальною площею 185,61 га, з них 185,61 га ріллі, на території Зіньківської міської ради, за межами населених пунктів терміном на 10 років.

Надаючи правову оцінку вищевикладеному, суд не вбачає підстав для відмови Зіньківською РДА у наданні в оренду спірної земельної ділянки ОСОБА_3

Суд критично оцінює твердження позивача з посиланням на висновки постанови Полтавського окружного адміністративного суду у справі №2а-1670/940/12 про те, що надання спірної земельної ділянки в оренду повинно було здійснюватись окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), оскільки передача такої землі без проведення земельних торгів може здійснюватись лише тим громадянам, які мають намір створити фермерське господарство. Тому, оскільки, ОСОБА_3 у 2010 році створено фермерське господарство "Рукіс", факт реєстрації ФГ «Рукіс»передував даті заяви про отримання в оренду спірної земельної ділянки, остання повинна була надаватись Зіньківською РДА в оренду виключно на конкурентних засадах ( земельних торгах), відсутність яких, як на думку позивача, позбавило ТОВ "Октан" права на отримання даної земельної ділянки.

Дійсно, згідно частини 1 статті 8 Закону України від 19.06.2003 р. № 973-IV "Про фермерське господарство", після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Вказана норма закону передбачає, що реєстрації фермерського господарства як юридичної особи передує отримання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, цією нормою визначено, що фермерське господарство не може бути створене раніше, ніж у його засновників виникає право власності чи користування відповідною земельною ділянкою.

Суд знаходить помилковими доводи позивача про те, що порядок надання земельної ділянки, передбачений статтею 7 Закону України від 19.06.2003 р. № 973-IV "Про фермерське господарство" та частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України, поширюється виключно на громадян, які мають намір створити фермерське господарство, і не поширюється на фермерські господарства, які на час клопотання про надання земельної ділянки вже створені.

Такий висновок позивач зробив трактуючи відповідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі 2а-1670/970/12.

Суд наголошує, що дана справа не містить преюдиції для справи, що розглядається, на що вже вказувалось вище. Крім того, у законі відсутні норми обмеження на виділення фермерським господарствам земельних ділянок, на яких наполягав позивач.

Таким чином, суд не вважає за можливе розширено тлумачити норму ч.2 ст.134 Земельного кодексу України.

Дана норма викладена чітко й не потребує розширеного тлумаченню : не підлягають продажу на земельних торгах земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

В даному разі громадянином ОСОБА_3 і було подано клопотання про виділення землі для ведення фермерського господарства, тому у повній відповідності до вищезгаданої норми Зіньківська РДА в межах своїх повноважень та відповідно до норм чинного законодавства з дотриманням передбаченого законом порядку надала ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку площею 157,08 га, за межами населених пунктів, для ведення останнім фермерського господарства.

Згідно частин 9, 10, 11 статті 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Таких невідповідностей не встановлено.

22.12.2010 року Висновком № 05-11-47 Комісія з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою погодила ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки у користування.

Як встановлено судом вище, відповідачем приймалося рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (розпорядження №412), воно є неоскарженим, не скасованим, чинним, а тому на момент винесення оскаржуваного розпорядження було законною підставою для прийняття останнього з урахуванням відсутності правових підстав для відмови у наданні в оренду спірної земельної ділянки.

Крім того, суд вважає, що оскаржуване розпорядження від 18 червня 2012 року голови Зіньківської РДА №287 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 25.05.2012 року №255", яким у тексті Розпорядження від 25.5.2012 площу спірної земельної ділянки розміром 185,61 га замінено цифрами 157,8 га., прийнято обґрунтовано та на підставі закону, з огляду на наступне.

Після підписання та подачі до відділу Держземагенства у Зіньківському районі Розпорядження №255 та землевпорядної документації було виявлено, що деякі площі земельних ділянок знаходяться в межах населеного пункту, тому ОСОБА_3 звернувся з клопотанням до Голови Зіньківської райдержадміністрації про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 25 травня 2012 року № 255 щодо зміни площі земельних ділянок з 185,61га на 157,08га. Відповідно до цього головою райдержадміністрації було прийнято розпорядження від 16.06.2012 №287 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 25.05.2012 №255".

У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Стаття 43 зазначеного Закону регулює порядок скасування актів місцевих державних адміністрацій, розпоряджень голів, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, встановлюючи у ч.3 даної статті право Президента України, голови місцевої державної адміністрації вищого рівня скасовувати розпорядження голови державної адміністрації, якщо такі суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами.

При цьому, вказана норма, як і сам Закон України "Про місцеві державні адміністрації", у цілому не забороняє головам районних державних адміністрацій змінювати винесені ними розпорядження.

Розпорядження №255 від 25.05.2012 року не було визнано таким, що суперечить нормам закону, чи є недоцільним, неекономним, неефективним за очікуваними чи фактичними результатами.

Відтак, суд приходить до висновку, що Зіньківська РДА при виявленні вищевказаних фактів не повинна була приймати нове розпорядження, могла внести лише зміни до вже існуючого, тому при винесенні оскаржуваного рішення №287 від 18.06.2012 року діяла в межах наданих їй повноважень та на підставі закону. Тому суд не вбачає таке рішення протиправним та таким, що порушує права позивача, і підлягає скасуванню.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятих ним розпоряджень та надав докази на підтвердження своїх заперечень, на відміну від позивача, який не довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 жовтня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков