Постанова № 26506419, 10.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року о/об 11 год. 34 хв. Справа № 0870/6222/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Корольові О.О., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз» (надалі - позивач або ТОВ «Запоріжспецтрансгаз») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (надалі - відповідач або ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000062370 від 20.01.2012, прийнятого відповідачем, яким застосовано штрафні санкції 29030 грн. 40 коп.

У позові зазначено, що позивачем 03.12.2012 отримано акт фактичної перевірки від 03.01.2012 за №000226, в якому відображено результати фактичної перевірки Гуляйпільської філії ТОВ «Запоріжспецтрансгаз». Позивач не погодився з висновками акту перевірки та звернулося із запереченнями на акт перевірки. Разом з тим, за наслідками розгляду заперечень на акт перевірки аргументи позивача не враховані, а 25.01.2012 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 20.01.2012 №0000062370, яким застосовано штрафні санкції. Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №0000062370 від 20.01.2012 вказано п.12 ст.3, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пп.54.3.3. п.54.3. ст.54 ПК України. Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000062370 від 20.01.2012, але Рішенням ДПС у Запорізькій області про результати розгляду первинних скарг від 03.04.2012 №1169/10/10-420, Рішенням ДПС України про результати розгляду скарг від 13.06.2012 №9818/6/10-2415 скарги ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000062370 від 20.01.2012 залишене без змін. Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000062370 від 20.01.2012 послужили висновки акту перевірки. В акті перевірки містяться висновки про порушення з боку Гуляйпільської філії ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» приписів п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до ст.6 того ж Закону: облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Висновок про відсутність обліку товарно-матеріальних цінностей зроблений в акті перевірки свідчить про переконання співробітників податкової служби у тому, що Гуляйпільською філією ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» порушено порядок обліку товарних запасів, встановлений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 (далі за текстом - ПСБО 9). Проте, в акті перевірки не наведено доказів того, що факти порушення ПСБО 9 мали місце і були виявлені під час перевірки. Висновок про відсутність обліку запасів зроблений без посилання на норми законодавства, які нібито порушені філією ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», що дозволяє стверджувати про незаконність таких висновків. Як на одну з підстав прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000062370 від 20.01.2012 відповідач посилається на зміст приписів «Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332 (далі - Інструкція №332), але не наведено жодного аргументу на користь того, що порушення приписів цієї Інструкції дозволяє стверджувати, що на підприємстві взагалі не ведеться облік товарів. Підставою для висновків про відсутність обліку запасів на Гуляйпільській філії ТОВ ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» послужило встановлення надлишків газу на АГЗС у кількості 2304 літрів на суму 14515 грн. 20 коп. Але такий висновок став наслідком неправильного застосування приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому у висновку на заперечення до акту перевірки в якості обґрунтування правомірності висновків наведено той факт, що директором Гуляйпільської філії ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» акт підписано без заперечень. Проте, вирішення суперечок із органами податкової служби не належить до компетенції директорів філій ТОВ «Запоріжспецтрансгаз». Подання заперечень на акт перевірки свідчить про незгоду суб'єкта господарювання із змістом та висновками акту перевірки і відсутність відповідних заперечень на стадії проведення перевірки пояснюється лише стислими термінами її проведення та необхідністю підготовки обґрунтованих заперечень на акт. В акті перевірки міститься посилання на пояснення оператора-наповнювача ОСОБА_1 та директора Гуляйпільської філії ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» ОСОБА_2 Разом з тим, ніяких письмових пояснень названих посадових осіб не надавалося. Той факт, що на підприємстві ведеться змінний звіт за іншою формою, ніж 14-ГС не засвідчує, на думку позивача, того, що облік скрапленого газу не ведеться. Бухгалтерський облік ведеться на підставі первинних документів, які досліджувалися особами податкової служби, про що свідчить зміст акту перевірки, де зазначено, що на ГАЗС ведеться звіт про рух нафтопродуктів (зріджений газ) за формою 38-НП. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться у відповідності до приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з п.5 ст.8 якого підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації тощо. Первинними документами обліку скрапленого газу на АЗГС на оприбуткування скрапленого газу є накладні на внутрішнє переміщення скрапленого газу по формі М-13 (тому що в ємність АЗГС скраплений газ надходить шляхом переміщення зі складу ГНП через мережу газопроводів), на вибуття скрапленого газу - відомості заправки автотранспорту, реєстри на заправку приватного автотранспорту, реєстри на заправку автотранспорту по безготівковому розрахунку, реєстри заправки власного автотранспорту, звіти реєстраторів розрахункових операцій та інші. На підставі цих первинних документів ведеться оперативний облік скрапленого газу та грошових коштів на АЗГС та позмінно складається обліковий регістр «Змінний звіт по формі 25-НП», ведеться журнал обліку показників лічильників газозаправних колонок АГЗС (на кожну колонку окремо) при кожному відпуску скрапленого газу та складається обліковий регістр «Звіт про рух газу за день по формі 38-НП». При цьому, форма звіту «Змінний звіт по формі 25-НП» має усі необхідні реквізити бланку типової форми №14-ГС. Цей звіт підписується матеріально-відповідальними особами та передається у бухгалтерію підприємства для перевірки. Згідно з п.2.7 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого 24.05.1995 наказом Міністерства фінансів України №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Під час приймання-здавання зміни оператори-касири АГЗС виконують усі необхідні дії згідно п.9.2 Інструкції №332: визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтвердженні відповідними вищезгаданими первинними документами, та кількість відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок, роздруковують z-звіт на РРО, визначають обсяг виторгу за зміну, передають по зміні залишок грошових коштів, складають та підписують Змінний звіт, по формі затвердженої на підприємстві. Факт оприбуткування скрапленого газу засвідчується документами переліченими вище. Не зважаючи на викладене, під час перевірки помилково встановлено порушення порядку обліку залишків газу зрідженого на ГНП Гуляйпільської філії ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», що на думку працівників податкового органу полягало у наявності не облікованих залишків газу в кількості 2304 літрів на суму 14515 грн. 20 коп. Такий висновок став наслідком застосування до спірних відносин нормативних актів, які їх не регулюють. Як зазначалося вище, під час перевірки дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» необхідно з'ясовувати, чи обліковано на підприємстві товарні залишки у відповідності до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому співробітники податкового органу розширюють вимоги ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вимагаючи від позивача не лише оприбуткування та обліку товарних запасів, але і ведення обліку визначеного Інструкцією №332. Правомірність визначення облікової політики позивач обґрунтовує приписами Інструкції №332, згідно з п.11 якої встановлено: «Бухгалтерський облік руху СВГ здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 та зареєстрованого Міністерством юстиції 02.11.1999 за №751/4044». Отже, перевірниками не враховано головного припису Інструкції №332, який має значення для спірних відносин. Ведення обліку за приписами Інструкції №332 не має жодного стосунку до бухгалтерського обліку, який тільки і може бути підставою для висновків про облікування чи необлікування товарів у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Недотримання форми обліку не дозволяє стверджувати, що підприємством не обліковано скраплений газ належним чином у відповідності до приписів п.12 ст.3 та ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У відповідності до ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція. Між тим, в акті перевірки відсутні відомості про факт реалізації не облікованих, на думку податківців, товарів. Той факт, що у Звіті реєстратора розрахункових операцій від 26.12.2011 року (09:45) наявна інформація про реалізацію товару (про що йдеться у висновку на заперечення) навпаки спростовує твердження, що товар не було обліковано, оскільки засвідчення факту реалізації товару відбивається в обліку ТОВ «Запоріжспецтрансгаз». З вказаних вище причин позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідачем письмові заперечення до суду не надані.

У судове засідання відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не прибув. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69032, Запорізька область, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд.52. ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» має ідентифікаційний код 30546153.

За Довідкою про взяття на облік платника податків №16 від 24.01.2011 ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» перебуває на податковому обліку ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя, платник податків узятий на облік в органах державної податкової служби 14.12.2001 за №1380.

Судом з'ясовано, що співробітниками ДПА у Запорізькій області 26.12.2011 проведено перевірку АГЗС та складу за адресою: Запорізька область, м.Гуляйполе, вул.Шевченка, 195, на якій здійснює господарську діяльність ТОВ «Запоріжспецтрансгаз». За результатами перевірки 03.01.2012 складено акт №0235/08/00/23/30546153 в якому зазначено про порушення ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у сумі 14515 грн. 20 коп. Матеріально-відповідальною особою оператором-наповнювачем ОСОБА_1 на вимогу перевіряючих були зняті фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей, які знаходились за місцем реалізації на АГЗС у кількості 2304л. на загальну суму 14515 грн. 20 коп., про що складено Відомість та розписку про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей. Відомість товарно-матеріальних цінностей підписана оператором-наповнювачем ОСОБА_1 без заперечень. Акт перевірки після ознайомлення директором Гуляйпільської філії ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» ОСОБА_2 підписано без зауважень у п.4.1 акту. На момент перевірки змінний звіт за формою 14-ГС перевіряючим не наданий.

Письмових пояснень оператора-наповнювача ОСОБА_1 та директора Гуляйпільської філії ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» ОСОБА_2 відповідачем до суду - не надано.

За результатами розгляду ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя акту фактичної перевірки №0235/08/00/23/30546153, складеного 03.01.2012 співробітниками ДПА у Запорізькій області, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000062370 від 20.01.2012, яким до ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 29030 грн. 40 коп. Згідно розрахунку суми штрафної (фінансової) санкції її застосовано відповідно до ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у двократному розмірі від 14515 грн. 20 коп. - суми на яку знято фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей, що знаходились за місцем реалізації на АГЗС.

Податкове повідомлення-рішення №0000062370 від 20.01.2012 прийнято ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя за порушення ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За змістом Рішення ДПС у Запорізькій області про результати розгляду первинних скарг від 03.04.2012 №1169/10/10-420, Рішення ДПС України про результати розгляду скарг від 13.06.2012 №9818/6/10-2415 ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» порушило вимоги ст.2, п.2 ст.3, п.1,3 і 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.12 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

До вказаних висновків органи державної податкової служби дійшли виходячи з того, що відповідно до пунктів 9.1-9.3 «Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту», затвердженої 03.06.2002 наказом Міністерства палива та енергетики №332, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.04.2003 за №331/7652, на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС (додаток 14). Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно: - визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, яке підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок; - вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об'єм СВГ; - роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну; - передають по зміні залишок грошових коштів. Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою №14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП).

Як зазначено у п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем надано до суду: Відомості (для підприємств по безготівковому рахунку) обліку видачі скрапленого газу (Додаток 38 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України Типова форма №38-нп); Відомості (для власного автотранспорту) обліку видачі скрапленого газу; Звіт про рух нафтопродуктів (зрідженого газу).

Також, позивачем надано до суду фіскальні звітні чеки X-звіту - денного звіту без обнулення інформації в оперативній пам'яті реєстратора розрахункових операцій виконаних відповідно «Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», затверджених 18.02.2002 постановою Кабінету Міністрів України №199.

Крім того, позивачем надано до суду Картку рахунку: 2811 по обліку видаткових накладних на відпуск скрапленого газу, Оборотно-сальдову відомість по рахунку: 2811 ТМЦ; Місця зберігання: Склад АЗС Гуляйполя, Графік документообігу ТОВ «Запоріжспецтрансгаз».

В той же час, відповідачем не надано жодного документа в обґрунтування наявності 26.12.2011 на АГЗС та складі у м.Гуляйполе, вул.Шевченка, 195 порушень п.12 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», при господарюванні ТОВ «Запоріжспецтрансгаз».

Суд погоджується з податковим органом у тому, що згідно з ч.8 ст.19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, як це передбачено п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» в редакції чинній на час здійснення операцій, оподаткування яких є предметом спору).

За приписами ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Отже, доводи ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», як юридичної особи, про облік товарних запасів саме у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку - Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, ґрунтується на чинному законодавстві України.

Разом з цим, суд бере до уваги, що у п.1 «Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту», затвердженої 03.06.2002 наказом Міністерства палива та енергетики №332 (на яку посилаються сторони в обґрунтування своєї позиції по справі), зазначено, що ця Інструкція встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності.

Отже, відповідач, податкові органи вищого рівня, при вирішенні скарг позивача дійшли хибного висновку про те, що бухгалтерський облік, якого вимагають приписи п.12 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту - є одним і тим самим. Ототожнюючи поняття кількісно-якісного обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту з обліком товарних запасів, визначеним відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, податковий орган дійшов до невірного висновку про наявність порушень п.12 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», при здійсненні господарської діяльності ТОВ «Запоріжспецтрансгаз».

Крім того, у ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, визначальною підставою для застосування фінансових санкцій, згідно зі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є встановлення контролюючим органом не облікованого товару.

Згідно з матеріалами справи фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) скрапленого газу на АГЗС ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» за адресою: Запорізька область, м.Гуляйпілля, вул.Шевченка, 195 на час перевірки склали 2304л на загальну суму 14515 грн. 20 коп. і саме з цієї величини розраховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29030 грн. 40 коп. (14515 грн. 20 коп. х 2 = 29030 грн. 40 коп.).

Між тим, Акт перевірки №0235/08/00/23/30546153 від 03.01.2012 не містить в собі відомостей про встановлення посадовими особами ДПА в Запорізькій області, ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя не облікованого товару, що є підставою для визначення фінансових санкцій у порядку, передбаченому ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, враховуючи Акт перевірки №0235/08/00/23/30546153 від 03.01.2012, який став підставою для прийняття спірного рішення, відповідачем розраховані фінансові санкції з огляду на суму фактичних залишків скрапленого газу на АГЗС ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» за адресою: Запорізька область, м.Гуляйпілля, вул.Шевченка, 195 на час перевірки, що суперечить вимогам ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою передбачено розрахунок санкцій з урахуванням вартості не облікованих товарів.

Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000062370 прийнято 20.01.2012 ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 №2135/11/13-11 судам у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062370 прийняте 20.01.2012 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Запоріжжя, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз» застосовано штрафні санкції у сумі 29030 грн. 40 коп.

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України в особі суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби судові витрати у сумі 290 (двісті дев'яносто) грн. 31 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 10.09.2012.

Суддя /підпис/ О.О. Прасов