Постанова № 26506338, 20.09.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/1688/12

категорія 9.2.1

20 вересня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Антощук Є.С., Никифоренко В.В.,

за участю представника позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Житомирторф"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2012р. №0000832302,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2012 року № 0000832302, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Житомирі. В обгрунтування позову зазначає, що вказаним рішенням до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 537160,00 грн. за порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті. Однак, позивач не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки кошти в сумі 106,5 тис. грн. не надходили на рахунки та в касу філії Озерянський торфозавод, а були використані колишнім директором філії ОСОБА_1 на власні потреби. Державне підприємство "Житомирторф" в серпні 2011 року звернулося в прокуратуру Житомирської області та в УСБУ в Житомирській області із заявою про злочин. На підставі вказаної заяви прокуратурою Лугинського району 12.09.2011 року було порушено кримінальну справу за ст. 191, ст.366 Кримінального кодексу України за фактом розкрадання грошей шляхом зловживання та складання завідомо неправдивих документів. Позивач вважає, що зазначені факти підтверджують те, що кошти в сумі 106,5 тис. не можуть бути доходом підприємства, а є збитками підприємства, які підприємство не отримувало внаслідок не оприбуткування ходів та не надходження коштів в касу підприємства. Крім того, вказує, що перевірка податковим органом проведена в рамках розслідування кримінальної справи, а тому до постановлення вироку по даній справі накладення штрафних санкцій є передчасним та необгрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх вищенаведеними підставами. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. Вказав, що порушення ведення касових операцій мало місце і підтверджується актом перевірки, а тому застосування штрафних санкцій є правомірним. Просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Лугинською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову перевірку Озерянського торфозаводу філії Державного підприємства "Житомирторф" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, про що складено акт від 09.02.2012 року № 08/23-16-24698873 (далі-акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 13.01.2005 року № 40/10320 зі змінами і доповненнями (далі-Положення № 637), а саме не оприбуткування у касах готівки на суму 106532 грн.

Зокрема, перевіркою на підставі даних бухгалтерського обліку, виписок банку, відомостей реалізації товарів, видаткових накладних, актів прийому-передачі, листа та наданих матеріалів Управління Служби безпеки України в Житомирській області за № 57/7004 від 12.09.2011 року, № 57/7645 від 14.10.2011 року, пояснень встановлено, що за період з 01.01.2011 року по 24.06.2011 року ОТЗ філією ДП "Житомирторф" проводилася реалізація сільськогосподарського торфу за готівкові кошти на загальну суму 106532 грн. (в.т. ПДВ) без оприбуткування в касі підприємства, чим порушено п.2.6 Положення № 637.

У зв"язку з виявленими порушеннями, на підставі пп.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року № 436/95 (зі змінами і доповненнями), Державною податковою інспекцією в м.Житомирі до позивача податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2012 року № 0000822302 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 537160, 00 грн..

Суд вважає дане рішення правомірним з огляду на таке.

Відповідно до п 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідальність за порушення вказаного Порядку передбачена Указом Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", зокрема, ст.1 якого визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Позивач фактично не заперечує того факту, що готівкові кошти в сумі 106532 грн., які були отримані за реалізований товар, в касі підприємства не були оприбутковані.

Разом з тим, суд вважає, що факт порушення кримінальної справи відносно керівника підприємства за розкрадання вказаних коштів, на який він посилається в обгрунтування позовних вимог, не звільняє саме підприємство від відповідальності за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті.

Так, кримінальна відповідальність керівника підприємства за допущені порушення та фінансова відповідальність самого підприємства є різними видами юридичної відповідальності, які не можна ототожнювати. Вказані види відповідальності застосовуються за різні види порушень та до різних осіб, зокрема, за кримінально карний злочин - до фізичної особи та за порушення порядку ведення касових операцій - до юридичної особи. А тому, суд вважає такі доводи позивача безпідставними.

Щодо посилань позивача, що перевірка податковим органом проведена в рамках розслідування кримінальної справи та до постановлення вироку по справі накладення штрафних санкцій є передчасним, то суд також вважає ці доводи безпідставними з наступних підстав.

Відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Однак, застосовані до позивача штрафні санкції не податками та зборами в розумінні ст.9, 10 ПКУ.

Крім того, підстава на призначення та проведення перевірки в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом чи законом про оперативно-розшукову діяльність, визначена в п. 78.1.11 ПКУ, відповідно до якого перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Разом з тим, як вбачається з наказу Лугинської МДПІ про призначення перевірки № 18 від 18.01.2012 року, вказана перевірка проведена на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ, тобто з інших підстав. Крім того, лист УСБУ на який посилається податковий орган в акті перевірки, не має статусу постанови слідчого чи органу дізнання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято на підставі, в спосіб та у межах повноважень визначених законом, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В позові Державного підприємства "Житомирторф" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2012р. №0000832302 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 27 вересня 2012 р.