Рішення № 26504635, 06.03.2012, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 2-78/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

25.11.2010 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.

В позові позивач посилалася на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору довічного утримання від 15.04.2009 року, вона передала у власність відповідачу житловий будинок АДРЕСА_1 а відповідач зобов`язалася забезпечити її житлом, щоденним триразовим харчуванням, одягом та взуттям, придатним для носіння, наданням необхідної допомоги, відпочинку, послугами адвокатів та нотаріусів, протягом двох місяців відповідач виконувала свої обов`язки, але потім перестала їх виконувати добросовісно: так її харчування, придбання ліків, одягу здійснювалось за рахунок пенсії позивача, відповідач не бажала, щоб її відвідували інші особи, належним харчуванням вона забезпечена не була, коли она травмувалася і прохала її відвезти до лікарні, то відповідач їй відмовила, деякий час у її будинку мешкала незнайома їй жінка та матір відповідача, на її зауваження відповідач перестала її доглядати, за час проживання відповідач демонтувала нагрівальний титан, газову піч, порушила господарські побудови, відповідач утримує у себе технічні документи на будинок, прохає розірвати договір довічного утримання від 15.04.2009 року, укладений між нею і відповідачкою, витребувати технічні документи на будинок, копію посвідчення інваліда.

09.03.2011 року до суду звернулася відповідач з зустрічною позовною заявою про стягнення матеріальної і моральної шкоди, в якій посилалася на те, що нею виконувалися обов`язки відповідно до умов укладеного нею договору довічного утримання від 15.04.2009 року, однак в кінці 2009 року приїхала донька позивача, яка заявила про бажання розірвати договір довічного утримання, вона при реєстрації витратила кошти на суму 6937,76 грн. на виготовлення технічних документів до договору довічного утримання, разом з чоловіком збудували новий гараж, на що витратила 10221 грн., на лікування витратила 51,05 грн., їй спричинена моральна шкода в сумі 1700 грн., так як намір позивача розірвати договір довічного утримання, хвилювання чоловіка з приводу витрат, прискорили його смерть, прохає стягнути з позивача в рахунок спричиненої їй матеріальної шкоди 17685,81 грн., моральної шкоди в сумі 1700 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

06.03.2012 року позивач звернулася до суду з уточненою позовною заявою, в якій посилалася на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору довічного утримання від 15.04.2009 року, вона передала у власність відповідачу житловий будинок АДРЕСА_1 а відповідач зобов`язалася забезпечити її житлом, щоденним триразовим харчуванням, одяг та взуттям, придатним для носіння, наданням необхідної допомоги, відпочинку, послугами адвокатів та нотаріусів, протягом двох місяців відповідач виконувала свої обвязки, але потім перестала їх виконувати добросовісно: так її харчування, придбання ліків, одягу здійснювалось за рахунок пенсії позивача, відповідач не бажала, щоб її відвідували інші особи, належним харчуванням вона забезпечена не була, коли она травмувалася і прохала її відвезти до лікарні, то відповідач їй відмовила, деякий час у її будинку мешкала незнайома їй жінка та матір відповідача, на її зауваження відповідач перестала її доглядати, за час проживання відповідач демонтувала нагрівальний титан, газову піч, порушила господарські побудови, відповідач утримує у себе технічні документи на будинок, прохає розірвати договір довічного утримання від 15.04.2009 року, укладений між нею і відповідачкою, витребувати технічні документи на будинок, копію посвідчення інваліда, повернути їй житловий будинок АДРЕСА_1 та визнати право власності на даний будинок.

09.03.2011 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримала, зустрічний позов не визнала, суду пояснивши, що відповідач порушувала умови договору довічного утримання, годувала її двічі на день, за свій рахунок позивач придбала мед, сплатила масаж, відповідач демонтувала гараж та на його місці збудувала новий, поселилася у будинку зі своїм чоловіком, поселила без її згоди невідому їй стару жінку, яка потребувала стороннього догляду, за якою вона вимушена була доглядати, поселила свою матір, а потім залишила її без догляду, прохає розірвати договір довічного утримання від 15.04.2009 року, укладений між нею і відповідачкою, витребувати технічні документи на будинок, копію посвідчення інваліда, повернути їй житловий будинок АДРЕСА_1 та визнати право власності на даний будинок.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 вважає, що позов підлягає задоволенню, суду пояснивши, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору довічного утримання від 15.04.2009 року, позивач передала у власність відповідачу житловий будинок АДРЕСА_1 а відповідач зобов`язалася забезпечити її житлом, щоденним триразовим харчуванням, одяг та взуттям, придатним для носіння, наданням необхідної допомоги, відпочинку, послугами адвокатів та нотаріусів, протягом двох місяців відповідач виконувала свої обов`язки, але потім перестала їх виконувати добросовісно: так її харчування, придбання ліків, одягу здійснювалось за рахунок пенсії позивача, відповідач не бажала, щоб позивача відвідували інші особи, належним харчуванням вона забезпечена не була, коли позивач травмувалася і прохала відповідача відвезти до лікарні, то відповідач їй відмовила, деякий час у будинку позивача мешкала незнайома їй жінка та матір відповідача, на зауваження позивача відповідач перестала її доглядати, за час проживання відповідач демонтувала нагрівальний титан, газову піч, порушила господарські побудови, відповідач утримує у себе технічні документи на будинок, прохає розірвати договір довічного утримання від 15.04.2009 року, укладений між сторонами, витребувати технічні документи на будинок, копію посвідчення інваліда, повернути позивачу житловий будинок АДРЕСА_1 та визнати право власності на даний будинок.

Відповідач первісний позов визнала частково, зустрічний позов підтримала, суду пояснивши, що нею виконувалися обов`язки відповідно до умов укладеного нею договору довічного утримання від 15.04.2009 року, однак в кінці 2009 року приїхала донька позивача, яка заявила про бажання розірвати договір довічного утримання, в період з березня 2009 року по 28.11.2009 року вона зі своїм чоловіком оселилася в будинку разом з позивачем, в період проживання з позивачем вона на 7 днів привезла жінку похилого віку ОСОБА_4, яка потребувала стороннього догляду і доглядалась також позивачем, в травні 2009 року вона привезла свою матір, яка протягом 3 місяців мешкала в будинку, в період проживання вона самовільно без належного дозволу за допомогою свідка ОСОБА_5 розібрала гараж і разом зі своїм чоловіком збудували новий гараж, 28.11.2009 року вона відмовилася від виконання зобов`язань по договору довічного утримання і виїхала з будинку, при реєстрації витратила кошти на суму 6937,76 грн. на виготовлення технічних документів до договору довічного утримання, разом з чоловіком збудували новий гараж на що витратила 10221 грн., на лікування витратила 51,05 грн., їй спричинена моральна шкода в сумі 1700 грн., так як намір позивача розірвати договір довічного утримання, хвилювання чоловіка з приводу витрат, прискорили його смерть, прохає стягнути з позивача в рахунок спричиненої їй матеріальної шкоди 17685,81 грн., моральної шкоди в сумі 1700 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Представник відповідача ОСОБА_6 суду пояснила, що позов підлягає задоловленню частково, ак як відповідач не заперечує, що вона перестала виконувати свої обов`язки за договором, однак вважає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти того, що відповідач неналежним чином годувала та вдягала позивача, витрачала її пенсію, вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню, так як відповідач понесла витрати на оформлення договору довічного утримання, поліпшила умови проживання позивача, збудувала гараж, прохає стягнути з позивача в рахунок спричиненої їй матеріальної шкоди 17685,81 грн., моральної шкоди в сумі 1700 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що з позивачем у дружніх стосунках, відповідач надавала догляд позивачу, однак була свідком того, як позивач за свій рахунок оплачувала послуги масажу, придбала бутиль меду, відповідач демонтувала гараж, останній не був в аварійному стані.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що відповідачем він був запрошений для виконання робіт по розбірці гаража, гараж був розібраний, на його місці було вирито яму для фундаменту під новий гараж.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

05.01.2009 року позивач визнана інвалідом 1 групи бестроково, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК №107593.

15.04.2009 року між сторонами укладено договір довічного утримання, що підтверджується копією цього договору (а.с.42-43).

Відповідно до п.1 договору позивач передала у власність відповідачу житловий будинок АДРЕСА_1 а відповідач відповідно до п.7 договору зобов`язалася надати позивачу довічне забезпечення у вигляді збереження права безоплатного по-життєвого проживання у відчужуваному житловому будинку, щоденним триразовим харчуванням, придатним для носіння одягом та взуттям, здійснення догляду та надання необхідної допомоги, потреб у відпочинку, послугами адвокатів та нотаріусів (а.с.5).

В період з березня 2009 року по 28.11.2009 року відповідач зі своїм чоловіком оселилася в будинку разом з позивачем, що підтверджується поясненнями сторін.

В період проживання з позивачем відповідач на 7 днів привезла жінку похилого віку ОСОБА_4, яка потребувала стороннього догляду і доглядалась також позивачем, чим було порушено її право на забезпечення відпочинку.

В травні 2009 року відповідач привезла свою матір, яка протягом 3 місяців мешкала в будинку.

В період проживання відповідач самовільно без належного дозволу за допомогою свідка ОСОБА_5 розібрала гараж і разом зі своїм чоловіком збудували новий гараж.

28.11.2009 року відповідач відмовилася від виконання зобов`язань по договору довічного утримання і виїхала з будинку.

Суд, задовольняючи первісний позов частково, виходить з наступного:

Між сторонами склалися правовідносини по договору позики, які регулюються главою 57 ЦК України довічне утримання та умовами договору довічного утримання, укладеного між сторонами 15.04.2009 року.

Відповідно до ст.744 ЦК України за договором довічного утримання одна сторона передає другій стороні у власність житловий будинок, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно.

Відповідно до ч.1 ст.756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передано, і має право вимагати його повернення.

Судом встановлено, що до суду звернулася позивач з позовом про розірвання договору довічного утримання, укладеного між сторонами 15.04.2009 року, відповідно до п.7 договору відповідач зобов`язалася надати позивачу довічне забезпечення у вигляді збереження права безоплатного по-життєвого проживання у відчужуваному житловому будинку, щоденним триразовим харчуванням, придатним для носіння одягом та взуттям, здійснення догляду та надання необхідної допомоги, потреб у відпочинку, послугами адвокатів та нотаріусів в зв`язку з невиконанням та неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відповідач не заперечувала проти невиконання своїх обов`язків за договором, і тому позивач відповідно до ч.1 ст.756 ЦК України має право вимагати повернення їй житлового будинку.

А тому позов підлягає задоволенню в тій частині, яка грунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та наданими доказами.

Позовні вимоги про визнання право власності на житловий будинок не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року № 283/8882 у разі одержання рішення суду про визнання нотаріально посвідченого договору недійсним нотаріус робить про це відмітку на примірнику договору, який зберігається в його справах, долучивши до нього копію рішення суду, а також робить відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і при можливості, на всіх інших примірниках договору. Правовстановлюючий документ повертається відчужувачу майна на його вимогу.

Таким чином, законом визначено порядок реєстрації розірвання договору довічного утримання і отримання правовстановлюючого документа позивачем, що виключає необхідність визнання права власності на житловий будинок, що був предметом договору довічного утримання.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні такі обставини, як неналежне виконання умов договору довічного утримання з боку відповідача: незабезпечення одягом та взуттям, придатним для носіння, незабезпечення щодненним триразовим харчування.

Тоді як суд вважає доведеним в судовому засіданні таку обставину, як неналежне виконання умов договору довічного утримання з боку відповідача: незабезпечення потреб у відпочинку позивачу, так як дана обставина визнана сторонами.

Суд, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, виходить з наступного.

Відповідно до п. 11 договору довічного утримання, укладеного між сторонами, усі витрати за складання цього договору та його нотаріальним посвідченням сплачує набувач майна.

А тому позовні вимоги відповідача про стягнення понесених нею витрат на суму 6 937,76 грн. на складання та нотаріальне посвідчення договору довічного утримання не підляють задоволенню, так як не грунтуються на законі.

Позовні вимоги про стягнення в рахунок матеріальної шкоди витрати, понесені відповідачем на будівництво нового гаражу та придбання душової кабінки та унітазу не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідач не надала суду доказів того, що неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю позивача їй завдана матеріальна шкода, так як між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються умовами договору довічного утримання.

Крім того, відповідач як власник набутого майна: житлового будинку здійснила перебудови самочинно без належного дозволу.

А тому позовні вимоги в цій частині не підтверджені встанволеними обставинами і наданими суду доказами.

Позовні вимоги про стягнення в рахунок моральної шкоди 1700 грн. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі непровомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.

Відповідач не надала суду доказів того, що неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю позивача їй завдана моральна шкода, так як між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються умовами договору довічного утримання.

При вирішенні питання про відшкодування судових витрат суд керується ст.88 ЦПК України, відповідно до ч.3 якої якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так як рішення ухвалено на користь позивача, яку як інваліда 1 групи звільнено від сплати судового збору в сумі 30 грн., то відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, то судовий збір в сумі 30 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.8-11,60,88,212-215,218 ЦПК України, ст.744,755,756,1166,1167 ЦК України, п.1,7,11 договору довічного утримання від 15.04.2009 року суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання, укладений 15.04.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області Горовою Я.О.

Повернути ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 2680 кв.м.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 технічні документи на житловий будинок АДРЕСА_1

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави р/р №31213206700101 ГУДКСУ у Запорізькій області Гуляйпільський районний суд код ЄДРПОУ 37793795 одержувач: Державний бюджет Гуляйпільського району код класифікації 22030001 код ЄДРПОУ 37963916 МФО 813015 судовий збір в сумі 30 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення.

З рішенням в повному обсязі сторони мають право ознайомитися 07 березня 2012 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: С. О. Ярош