Рішення № 26503662, 09.10.2012, Василівський районний суд Запорізької області

0802/6009/2012 09.10.2012

Справа № 2/802/1117/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 року Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого -судді Сидоренко Ю.В.

при секретарі Гончаровій К.Ю.

за участю представника

відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу держаної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, про виключення майна з акту опису й арешту та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до Відділу держаної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_1, про виключення майна з акту опису й арешту та визнання права власності на майно. В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 23 серпня 2012 року державним виконавцем ВДВС Василівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 було складено акт опису майна, що знаходилося у будинку АДРЕСА_1. Підставою проведення виконавчих дій став виконавчий лист № 2-5113, виданий 23.12.2010 року про стягнення з його матері -ОСОБА_1 суми 21734,00 грн. Згідно акту опису й арешту майна від 23.08.2012 року було описане й накладено арешт на таке майно: монітор ЛОС SRS E2240VWA, серійний № 215 LM 00008 в працюючому стані, колонки BF-21S, серійний № 0811000104 в працюючому стані. Під час його проживання разом із матір"ю ним було придбано зазначене майно за його кошти та, відповідно, належать йому на праві приватної власності. У звязку з им, що він проживає разом з батьками, зазначене у акті опису майно знаходилося за адресою проживання його матері, яка є боржником у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2-5113. Про дані обставини щодо івдсутності прав на описане та вилучене майно було вказано державному виконавцеві, проте ОСОБА_5 не звернув будь-якої уваги на зазначені обставини, у зв"язку з чим він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав з даним позовом, в якому просить виключити з акту опису й арешту ВП № 33781477 від 23.08.2012 року майно, що належить йому на праві приватної власності: монітор ЛОС SRS E2240VWA, серійний № 215 LM 00008 в працюючому стані, вартістю 500 грн., колонки BF-21S, серійний № 0811000104 в працюючому стані вартістю 100 грн. та визнати за ним право власності на вказане майно та стягнути з відділу держаної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції в Запорізькій області на його користь документально підтверджені судові витрати.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 09.10.2012 року позовні вимоги в частині стягнення з відділу держаної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції в Запорізькій області на користь ОСОБА_3 судових витрат у вигляді судового збору в сумі 214, 60 грн., залишені без розгляду за заявою позивача.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні за підставами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує, суду пояснив, що відповідачка ОСОБА_1 дійсно мешкає разоміі із сином ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 який належить останньому на праві приватної власності. 23.08.2012 року у даному житловому будинку державним виконавцем Лисенком А.І. у зв"язку з виконанням судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 суми боргу, державним виконацем був складений акт опису й арешту майна, за яким описане й накладено арешт на монітор та дві колонки. Державним виконавцем було описано майно, яке належить ОСОБА_3 на праві власності та яке він придбав за власні кошти у зв"язку з навчанням за спеціальністю. Проти заявлених позовних вимог за підставами, викладеними у позовній заяві, не заперечує.

Відповідач представник ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка в отриманні судової повістки, про причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка в отриманні судової повістки, про причини неявки суду не повідомила, самостійних вимог не заявила.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_3, представника віідповідачки ОСОБА_2, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.61 ЦПК України обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України особа, яка вважає себе власником майна, може пред'явити позов про визнання її права власності, якщо це право власності оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати нею документа, який засвідчує її право власності.

Крім того, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», передбачено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

В судовому засіданні встановлено, що 23.08.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 складено акт опису та арешту майна, що знаходилося у будинку АДРЕСА_1 Згідно акту опису було описано та вилучене наступне майно: Монітор модель - ЛОС SRS E2240VWA, серійний номер -215 LM 00008 в працюючому стані, колонки модель - BF-21S, серійний номер 0811000104 в працюючому стані (а.с. 4-7).

Зі складеного державним виконавцем акту опису та арешту майна вбачається, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Василівського РУЮ Запорізької області знаходиться виконавче провадження № 33781477, відкритого за виконавчим листом № 2-5113, виданим Василівським районним судом Запорізької області 23.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суми 21734 грн.

Згідно ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ч.1). У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем (ч.5).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством. Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, арешт та вилучення майна боржника визначено у статті 52-57 вказаного Закону, зокрема, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Статтею 55 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику (ч.1). Готівкові кошти та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у таких осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду (ч.3).

Статтею 57 цього Закону, встановлено,що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч.1). Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: … проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч.2).

Отже, як вбачається з перелічених норм закону, державний виконавець має право вчиняти дії в межах виконавчого провадження тільки відносно майна боржника, тобто при вчиненні будь якої дії щодо майна чи коштів, він повинен впевнитись, що вони належать боржнику у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржник.

Ст.41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»від 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що перелічене в акті опису і арешту майно було придбано відповідачкою ОСОБА_1 та належить їй на праві приватної власності. Також під час розгляду справи суду сторонами не було надано жодного доказу на підтвердження права власності відповідача ОСОБА_1 на арештоване майно.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У справі відсутні будь-які фактичні дані про те, що відповідач ОСОБА_1 являється власником описаного майна, а відповідачі та третя особа не надали відповідно до ст. 60 ЦПК України суду доказів, які б підтвердили ту обставину, що ОСОБА_1 є власником спірного описаного держвиконавцем майна.

Згідно наданих позивачем правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 в якому було описане державним виконавцем майно, зазначене домоволодіння, згідно договору дарування, посвідченого 15.05.2012 року державним нотаріусом Василівської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Крім того, згідно наданого позивачем договору про навчання № 131 від 17.08.2009 року, позивач ОСОБА_3 являється студентом денного відділення Василівського коледжу Таврійського державного агротехнологічного університету та навчається за спеціальністю «обслуговування комп'ютерних систем і мереж».

На підтвердження своїх позовних вимог про визнання права власності позивачем ОСОБА_3 також надані копії гарантійного талону на Монітор модель - ЛОС SRS E2240VWA, серійний номер -215 LM 00008, нефіскальний чек № ЗН Д006001179 від 12.03.2011 року, колонки модель - BF-21S, серійний номер 0811000104, гарантійний талон від 04.01.2011 року, оригінали яких оглянуто судом в судовому засіданні (а.с. 8-10).

Згідно інформації магазину «Комп»ютерний всесвіт»№10/77 від 09.10.2012 року щодо придбання товарів в даному магазині, останніми підтверджено, що ОСОБА_3 12.03.2011 року у магазині «Комп»ютерний всесвіт»було придбано монітор ЛОС SRS E2240VWA вартістю 1406,30 грн., а також 04.01.2011 року - акустичну систему BF-21S вартістю 380 грн.

Оскільки матеріалами справи на підставі наданих позивачем документів в судовому засіданні доведено те, що позивач ОСОБА_3 дійсно придбав майно, перераховане в акті опису й арешту майна від 23.08.2012 року, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності та виключення цього майна з акту опису й арешту майна підлягають задоволенню.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову та з урахуванням наданих позивачем доказів, суд приходить до висновку про необхідність виключення з акту опису від 23.08.2012 року та визнання за позивачем ОСОБА_3 право власності на наступне майно: монітор модель - ЛОС SRS E2240VWA,серійний номер -215 LM 00008, колонки модель - BF-21S, серійний номер 0811000104, згідно акту опису майна від 09.09.2011 року у виконавчому провадженні № 33781477, відкритому при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-5113, виданого Василівським районним судом Запорізької області 23.12.2010 року .

Керуючись ст.391 ЦК України, ст.ст.15, 52,55,57,60 Закону України «Про виконавче провадження». ст. ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 114, 212 -215, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Відділу держаної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_6 про виключення майна з акту опису й арешту та визнання права власності на майно - задовольнити.

Виключити з акту опису та арешту від 23.08.2012 року, складеного 23.08.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 у виконавчому провадженні № 33781477, а саме: монітор модель - ЛОС SRS E2240VWA серійний номер -215 LM 00008, колонки модель - BF-21S серійний номер 0811000104.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на монітор модель - ЛОС SRS E2240VWA серійний номер -215 LM 00008, колонки модель - BF-21S серійний номер 0811000104.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО