Ухвала суду № 26500136, 17.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2012 р.справа № 2а-4599/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача: - Бєлікова К.Г. дов від 28.07.2010

відповідача: - Радова С.О. дов від 23.11.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року

у справі № 2а-4599/10/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Вєк»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000552302/0 від 17.05.10,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Вєк»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в ленінському районі м. Запоріжжя від 17.05.10 № 0000552302/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємства в розмірі 57251,60 грн., в тому числі 40939,00 грн. -основний платіж та 16312,60 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача про порушення вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зроблені під час перевірки, які стали підставою для винесення означеного податкового повідомлення-рішення, є помилковими, такми , що не відповідають фактичним обставинам. Сума 105423,00 грн., сплачена ТОВ «Світс Ленд»за товар, отриманий за видатковими накладними № 3582 від 07.10.09, № 4155 від 18.11.09, до складу валових витрат не відносилась позивачем двічі, як помилково стверджує відповідач. Крім того, вказані витрати пов'язані з господарською діяльністю позивача. Також є пов'язаними з господарською діяльністю витрати по оплаті послуг ТОВ «Таврія Будпостач»на інформаційно-консультативне обслуговування в розмірі 58333,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.10 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.311), в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В чому полягає таке порушення відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено. Доводи апеляційної інстанції полягають у викладені обставин, наведених в акті перевірки та письмових запереченнях на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначають, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 17.05.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000552302/0, яким визначено суду податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 57251,60 грн., із яких 40939,00 грн. -основний платіж, 16312,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем в результаті проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Новий Вєк»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.07 по 31.12.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07 по 31.12.09 (акт перевірки від 30.04.2010 № 948/23-32987555).

В ході перевірки встановлено порушення підприємством п.3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10, п. 16.1, п. 16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 40939,00 грн.

До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з того, що позивачем безпідставно завищено валові витрати на суму витрат по операціях з отримання товарів від ТОВ «Світс Ленд»105423,00 грн. та суму витрат по оплаті за надані інформаційно-консультаційні послуги від ТОВ «Таврія Будпостач»- 58333,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спіні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність такого висновку податкового органу.

За пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат зараховуються суми будь -яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За правилами пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ч.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь -які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з приписами ч.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні та зведені облікові документи, встановлені ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, в межах договору поставки № 14-09 від 01.01.09, укладеного позивачем з ТОВ «Світс Ленд»(постачальник), позивачем отриманий товар - кондитерська продукція згідно видаткових накладних № 3582 від 07.10.09 на загальну суму 70552,40 грн., в т.ч. ПДВ -11758,73 грн.; № 4155 від 18.11.09 на загальну суму 55954,80 грн., в т.ч. ПДВ -9325,80 грн. Придбаний позивачем товар оплачений ним в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення.

Сума витрат на придбання обумовленого договором № 14-09 від 01.01.09 товару в загальному розмірі 105423,00 грн. відображена в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік у рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11».

Як зазначено в акті перевірки, при складані декларації з податку на прибуток за 2009 рік суми поставок товару по вказаних вище видаткових накладних, віднесені до складу валових витрат двічі.

Крім того, з посиланням на п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідач зазначає, що віднесені суми витрат до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства 2009 року за отриманий від ТОВ «Світс Ленд»товар у загальній сумі 105423,00 грн. не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені відповідними первинними документами.

Обставини, за яких податковий орган дійшов таких висновків, а також докази, на підтвердження цих обставин, відповідачем не визначені.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с.64) видами діяльності позивача, зокрема, є роздрібна торгівля кондитерськими виробами, оптова торгівля шоколадом та кондитерськими виробами.

Отримання позивачем товару -кондитерської продукції в асортименті згідно договору поставки № 14-09 від 01.01.09 безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача. Наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем операцій з поставки кондитерської продукції в межах цього договору в повній мірі відповідають вимогам наведеного вище Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і, відповідно, є підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліку, що фактично і було зроблено позивачем.

Стосовно висновку відповідача щодо подвійного відображення вказаної операції в податковому обліку такий висновок матеріалами справи не підтверджений, відповідачем у встановленому порядку, як того вимагає ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведений.

З даних бухгалтерського обліку позивача вбачається, що сума витрат 105423,00 грн. за кондитерську продукцію, отриману від ТОВ «Світс Ленд»за видатковими накладними № 3582 від 07.10.09, № 4155 від 18.11.09, віднесена позивачем до складу валових витрат по першій події (дата оприбуткування товару) на підставі вказаних видаткових накладних. Операції з оплати товару (перерахування коштів з розрахункового рахунку позивача) в податковому обліку не відображались.

Стосовно операцій з ТОВ «Таврія Будпостач»судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Таврія Будпостач»укладені договори від 02.06.08 № 0602-1 та від 01.08.08 № 0801-1, згідно яких позивачу надавалися інформаційно-консультаційні послуги, обумовлені п.2 договорів, зокрема, проведення дослідження в області вивчення фінансово-господарської діяльності замовника, внутрішніх ринків товарів, що продаються замовником; надання рекомендацій стосовно методів зростання обсягів продажу, складення та реалізація планів акцій для зростання обсягів продажу товарів замовника, комплексне навчання персоналу замовника.

Відповідно до п.4.1 договорів вартість інформаційно-консультаційних послуг встановлюється згідно виставлених рахунків. В кінці кожного місяця складається акт виконаних робіт (п.4.2 договорів).

Факт виконання робіт за цими договорами підтверджений актами прийняття -здачі виконаних робіт від 27.06.08, 27.08.08 від 29.08.08 з додатками щодо обігу товарів, продажу якого сприяв контрагент позивача з ТОВ «Таврія Будпостач», відповідними звітами (т.1 а.с.82, 83, а.с.224-250). Позивачем надані послуги оплачені в повному обсязі на підставі виставлених ТОВ «Таврія Будпостач»рахунків, що підтверджено наданими позивачем платіжними дорученнями.

Предмет та умови договорів від 02.06.08 № 0602-1 та від 01.08.08 № 0801-1 не суперечать нормам цивільного законодавства. Згідно із ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

З огляду на подані позивачем документи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблений висновок про достатність первинних документів для підтвердження факту понесення позивачем витрат у зв'язку з наданням інформаційно-консультаційних послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю, правомірність віднесення позивачем відповідних сум по складу валових витрат.

Складені сторонами за вказаними договорами документи на підтвердження їх виконання в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій і є підставою для бухгалтерського обліку.

Виходячи з правил ведення господарської діяльності, платник податків має право самостійно визначати обсяг послуг, який йому необхідний для забезпечення власної господарської діяльності, а предмет укладеного договору свідчить про безпосередній зв'язок предмету договору із господарською діяльністю. Визначення необхідності та доцільності укладення суб'єктом господарювання будь - яких видів господарських договорів не належить до компетенції податкових органів.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про необхідність задоволення заявлених уданій адміністративній справі позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2010 у справі № 2а-4599/10/0870 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко