Постанова № 26496770, 19.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 р. Справа № 5040/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2009 року в справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2009 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»про стягнення на користь державного бюджету податкового боргу в сумі 57139 грн. 42 коп. (з урахуванням уточнень позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»до державного бюджету податковий борг в сумі 57139 грн. 42 коп.

Зазначену постанову мотивовано тим, що відповідачем не спростовано позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем -товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. ст. 33-35 КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої змінити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 375823 від 05.05.2004 року. Згідно з довідкою № 1870/19008 від 21.01.2009 року відповідач взятий на облік як платник податків з 26.05.2004 року за № 32969583.

Відповідно до розрахунку та довідки позивача податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»перед бюджетом станом на 18.02.2009 р. складає 57 139,42 грн., в тому числі: основний платіж з податку на прибуток у сумі 13 384,04 грн., штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у сумі 7 594 грн., основний платіж з податку на додану вартість у сумі 6 075 грн., основний платіж з податку доходів найманих працівників у сумі 3 334,77 грн., штрафні (фінансові) санкції з податку доходів найманих працівників у сумі 1 949,14 грн., штрафні фінансові санкції за порушення законодавства про патентування у сумі 9 952,84 грн., самостійно задекларовані платежі з податку на додану вартість у сумі 2 584,46 грн., штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у сумі 44,03 грн., комунальний податок у сумі 70,14 грн.

Вказана сума боргу підтверджується наступними наявними в матеріалах справи доказами: податковими розрахунками комунального податку за жовтень-грудень 2008 року; податковими деклараціями з ПДВ за вересень-грудень 2008 року; корінцями податкових повідомлень-рішень № 0005621502/0 від 14.11.2008 р., № 0002242302/0/321с від 29.10.2008 р., № 0002252302/0/32107 від 29.10.2008 р., № 0003362380 від 05.11.2008 р, № 0002571702/0/32107 від 29.10.2008 р.

Державною податковою у Залізничному районі м. Львова здійснено заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання першої податкової вимоги № 1/945 від 04 листопада 2008 року та другої податкової вимоги № 2/1110 від 16 грудня 2008 року, проте заборгованість перед бюджетом відповідачем не погашено.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Виходячи із змісту наведених норм та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції констатує вірність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Покликання апелянта на недотримання судом першої інстанції вимог ст. ст. 33-35 КАС України суд апеляційної інстанції відхиляє з наступних міркувань.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 49 КАС України передбачено право осіб, які беруть участь у справі, знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів.

Згідно з ст. 33 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

Строки та процедуру вручення повісток врегульовано ст. 35 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції), у ч. 1 якої зокрема зазначено, що повістка вручається під розписку. Крім того вказано, що повістка може бути вручена безпосередньо в суді.

Згідно ч. 3 ст. 35 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Статтею 36 КАС України встановлено, що часом вручення повістки вважається день заповнення розписки адресатом, його представником, повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним, службовою особою органу, підприємства, установи, організації.

Аналізуючи наведені норми, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що повістка супроводжується зворотною розпискою, що підтверджує факт і дату одержання повістки адресатом або причини неодержання. Розписка після її заповнення повертається до суду у такий же спосіб, що й надіслана повістка. Розписка має значення при визначенні, чи був відповідний учасник адміністративного процесу належним чином повідомлений про судове засідання, а тому суд зобов'язаний приєднати таку до матеріалів справи. Крім того, необхідною умовою належного повідомлення учасника адміністративного процесу є отримання повістки таким не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Матеріали справи містять докази на підтвердження факту належного повідомлення позивача про дату, час та місце попереднього судових засідань у відповідності з вимогами ст. ст. 33-35 КАС України.

Зокрема, про судове засідання 13 квітня 2009 року відповідача було повідомлено 30 березня 2009 року, а про судове засідання 14 липня 2009 року -08 липня 2009 року, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень (А. с. 48, 65).

Поряд з цим, відповідно до ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Податковий борг відповідача складається як із загальнодержавних податків, так і з місцевих податків.

В резолютивній частині оскаржуваної постанови суду першої інстанції зазначено про стягнення суми податкового боргу, який складається з різних платежів до державного бюджету, однак, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування»комунальний податок належить місцевих податків, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, заборгованість із сплати згаданого податку слід стягнути до місцевого бюджету, а заборгованість із сплати інших податків -до державного бюджету, оскільки такі податки є загальнодержавними відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування».

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому, резолютивну частину рішення суду першої інстанції слід змінити.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»залишити без задоволення.

Змінити постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2009 року в справі № 2а-1697/09/1370 шляхом викладення резолютивної частини такої в наступній редакції.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»про стягнення податкового боргу -задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»(код ЄДРПОУ 32969583, вул. Городоцька, 170, м. Львів, 79022) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 57 069 (п'ятдесят сім тисяч шістдесят дев'ять) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»(код ЄДРПОУ 32969583, вул. Городоцька, 170, м. Львів, 79022) в дохід місцевого бюджету м. Львова заборгованість із сплати комунального податку в сумі 70 (сімдесят) гривень 14 (чотирнадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук