Постанова № 26496207, 02.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-6351/11/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

при секретарі -Журкіній І.І.,

за участі представника апелянта -Насєка М.В.,

представника позивача -Грабаря О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Транзит-Інвест»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Транзит-Інвест»звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0002150700, №0002160700, якими позивачеві зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на 4.490.950 грн., застосовано штрафні санкції у сумі 314963 грн. за отримання бюджетного відшкодування у сумі 1258771 грн., зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на 4.166.667 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 4.166.667 грн. за таке завищення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Транзит-Інвест» задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового розгляду справи, представники до суду прибули та надали свої пояснення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0002150700, № 0002160700 складені на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки позивача від 26.07.2011 року № 2666/070/36579844.

Під час перевірки відповідач встановив, що позивач у липні 2009 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відніс витрати на сплату ПДВ у зв'язку з придбанням основних фондів (цілісного майнового комплексу) у ТОВ «Азот-Транс ЛТД»(ТОВ «Продсервістранзит») на загальну суму 41.666.666,66 грн.

Відповідач стверджує, що відповідно до п.1 ст.210 Цивільного кодексу України правочин з придбання нерухомості підлягає державній реєстрації і тільки після такої реєстрації є дійсним. А оскільки позивач відніс до податкового кредиту липня 2009 року ПДВ у сумі 4166666,67 грн., у зв'язку з придбанням незареєстрованого в БТІ договору купівлі продажу, відповідач вважає, що він порушив вимоги пп.7.4.1 п.7.4 пп.7.7.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість », у результаті чого зависив від'ємне значення з ПДВ за липень 2009 року на 4166667 грн. та бюджетне відшкодування серпня 2010 року на 4490950 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Мега-Транзит-Інвест», суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про податок на додану вартість»право платника ПДВ на податковий кредит не ставиться у залежність від дати реєстрації придбаних об'єктів нерухомості у органах БТІ та датою початку використання у господарській діяльності платника податку. На думку суду першої інстанції, таке право залежить від здійснення оплати вартості майна та отримання податкової накладної, яка засвідчує здійснення цієї господарської операції. Існування цих обставин підтверджено відповідачем у акті перевірки. Таким чином суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач мав право у липні 2009 року формувати податковий кредит по операціям з придбання об'єктів нерухомості у ТОВ «Азот-Транс ЛТД»(ТОВ «Продсервістранзит»), а при сплаті ПДВ постачальникові враховувати таке придбання у розрахунках бюджетного відшкодування.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини справи.

Так, відповідно до п.п.3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; а також операції з передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача та поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Таким чином, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів або операції з безоплатної поставки товарів, при яких відбувається передача прав власності на товар.

П. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

П. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В даному випадку об'єктом оподаткування повинна була бути операція по придбанню ТОВ «Мега-Транзит-Інвест»нерухомого майна у ТОВ «Азот-Транс ЛТД». Однак, в цьому випадку, поставка товару не відбулася, у зв'язку з тим, що ТОВ «Мега-Транзит-Інвест»не набула права власності на нерухоме майно, оскільки продавець у встановлений умовами п. 5 розділу 4 договору купівлі-продажу від 21.07.2009 року строк для нотаріального посвідчення вказаного договору не з'явився, тому дії по перерахуванню оплати не підпадають під поняття «поставка товарів», визначене п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції підтверджується тим, що договір купівлі - продажу майна від 21.07.2009 року був предметом судового розгляду господарського суду Одеської області, рішенням якого від 08.09.2009 року у справі №30/169-09-4254 та від 02.04.2010 року № 30/169-09-4254 визнано право власності позивача на вказані об'єкти нерухомості, рішення суду вступили в законну силу лише у 2010 році.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки фактичної поставки не відбулося, то позивач неправомірно відніс до податкового кредиту липня 2009 року ПДВ у сумі 4166666,67 грн., у результаті чого зависив від'ємне значення з ПДВ за липень 2009 року на 4166667 грн. та бюджетне відшкодування серпня 2010 року на 4490950 грн.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Транзит-Інвест»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Транзит-Інвест»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень -залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/