Рішення № 26494327, 15.10.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2012 р.Справа № 16/5025/1028/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі

1) Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький

2) Регіонального фонду підтримки підприємництва у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 120 215,39 грн. заборгованості, з яких 117 694,71 грн. заборгованість по поверненню фінансово-кредитної підтримки, 0,12 грн. пені, 2 520,56 грн. заборгованості по відсотках

За участю представників:

від позивача-1: Назарчук В.М. - за довіреністю № 99/13-12-20/2012 від 04.01.2012 р.;

від позивача-2: Собищанська О.В. - за довіреністю від 22.05.2012 р.;

від відповідача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець;

за участю: Олійник І.О. - старший прокурор відділу прокуратури м. Хмельницького.

Рішення приймається 15.10.2012 р., оскільки в судовому засіданні 04.10.2012 р. оголошувалася перерва.

В засіданні суду 15.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Заступник прокурора в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду із позовною заявою, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 120 911,05 грн. заборгованості, з яких 119 239,69 грн. заборгованості по поверненню фінансово-кредитної підтримки, 100,67 грн. пені, 1 570,69 грн. заборгованості по відсотках.

В обгрунтування позовних вимог прокурор та позивачі зазначили, що 08.07.2009р. між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Хмельницькій області та фізичною особою-підприємцем був укладений договір про фінансово-кредитну підтримку №01/09.

Згідно з п.1.1. договору, Фонд надав відповідачу фінансову підтримку у формі кредиту за рахунок бюджетних коштів, в рамках реалізації заходів підтримки суб'єктів підприємницької діяльності, згідно з рішенням Інвестиційної ради (протокол №1/2009 від 03.07.2009р.), через ГУДКУ у Хмельницькій області, для придбання обладнання, матеріалів (впровадження енергозберігаючих технологій) в сумі 120 000 грн. строком на 36 місяці із сплатою 12% річних.

Крім того, 07.11.2011р. згідно протоколу засідання інвестиційної ради №02/2011 від 04.11.2011р. між фондом та боржником було укладено додаткову угоду до договору про фінансово-кредитну підтримку №01/09 від 08.07.2012р., що дозволило продовжити термін дії договору до 29.02.2012р.

Відповідно до п.2.5 договору позичальник проводить погашення фінансової підтримки згідно додатку №3, який є невід'ємною частиною договору. В порушення умов договору позичальник розрахунку не провів. На дату подання позову за ним рахується заборгованість в суму 120 911,05 грн.

Посилається на те, що ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. На вимогу суду Фонд здійснив детальний, обґрунтований розрахунок позовних вимог, (розрахунок додається).

Відповідно до ст.611 ЦК України за порушення зобов'язання (невиконання або неналежне виконання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Нормами ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, що передбачає порядок застосування штрафних санкцій зазначено: „нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано".

Вказують, що договором було передбачено нарахування пені, відсотків за користування коштами, інфляційні та річні. Згідно п.2.6 розділу 2 договору передбачено: за порушення строків сплати відсотків та повернення одержаної фінансово-кредитної підтримки позичальник сплачуватиме фонду пеню (за весь період користування фінансово-кредитною підтримкою) за кожен день прострочення платежу, яка обчислюється від суми простроченого боргу за обліковою ставкою НБУ, що діє в період, за який обчислюється пеня, із розрахункової кількості днів у році 365 днів.

За таких обставин, позивач просив про задоволення позову.

Представники позивача-2 в засіданні суду 04.10.2012р. прибув, подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 04.10.2012р. за вих.№02-10/12-01/09, згідно якої просять суд стягнути із відповідача 120 215,39 грн., з яких 117 694,71 грн. заборгованості по фінансово-кредитній підтримці, 2 520,56 грн. заборгованості по відсотках, 0,12 грн. пені по відсотках у зв'язку із тим, що відповідач частково сплатив суму боргу. При цьому предмет та підстава позову залишаються незмінними.

Прокурор та позивач-1 в засіданні суду заяву про зменшення позовних вимог підтримали.

Розглянувши вищевказану заяву позивача-2, судом враховується, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищевказана заява нормам чинного законодавства не суперечить, будь чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, подана у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому судом приймається.

Представник відповідача в засідання суду 04.10.2012р. та 15.10.2012р. прибув, проти позову не заперечив. У поданому суду відзиві від 04.10.2012р. повідомив, що на виконання умов договору 08.07.2009р. дійсно отримав від Фонду позику в суму 120 тис. грн. терміном на три роки. Проте, у зв`язку із важким економічним становищем, втратив кошти. Повідомив, що заборгованість буде сплачуватись після реалізації майна, яке належить відповідачу.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Регіональний фонд підтримки підприємництва по Хмельницькій області як юридична особа зареєстрований Хмельницьким міськвиконкомом 17.02.2000 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №249450 серія А00, значиться в ЄДР як юридична особа згідно довідки головного управління статистики в Хмельницькій області від 21.05.2008р. №171316.

ОСОБА_1, м. Хмельницький як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 18.04.2000р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2.

08.07.2009р. між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Хмельницькій області (Фонд) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір про фінансово-кредитну підтримку №01/09, згідно п.п.1.1 якого Фонд надав Позичальнику фінансову підтримку у формі кредиту за рахунок бюджетних коштів, в рамках реалізації заходів підтримки суб'єктів підприємницької діяльності, згідно з рішенням Інвестиційної ради (протокол №1/2009 від 03.07.2009р.) через ГУДКУ у Хмельницькій області, для придбання обладнання, матеріалів (впровадження енергозберігаючих технологій) в сумі 120 000 грн. строком на 36 місяці із сплатою 12% річних.

07.11.2011р. згідно протоколу засідання інвестиційної ради №02/2011 від 04.11.2011р. між фондом та боржником було укладено додаткову угоду до договору про фінансово-кредитну підтримку №01/09 від 08.07.2012р., згідно якого було продовжено термін дії договору до 29.02.2012р.

Згідно п.п.1.2, 1.3 вказаного договору передбачено, що надання фінансово-кредитної підтримки здійснюється одноразово або траншами на цілі, визначені у п.1.1 цього договору та додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку, відкритого у Головному управлінні Держказначейства України в Хмельницькій області. Надання фінансово-кредитної підтримки буде здійснюватись за рахунок коштів обласного бюджету відповідно до рішення 19 сесії обласної ради від 28.01.2009р. №9-19/2009 „Про обласний бюджет на 2009 рік".

П.п.2.4 договору передбачено, що строк нарахування відсотків настає з дня початку дії фінансових зобов'язань і вони сплачуються Позичальником згідно графіка. Розрахунок відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою здійснюється щомісячно з першого по останнє число поточного місяця включно, за фактичну кількість календарних днів користування фінансово-кредитною підтримкою, із розрахункової кількості днів у році 365 днів.

Вказаним договором передбачено, що за порушення строків сплати відсотків та повернення одержаної фінансово-кредитної підтримки позичальник сплачуватиме фонду пеню (за весь період користування фінансово-кредитною підтримкою) за кожен день прострочення платежу, яка обчислюється від суми простроченого боргу за обліковою ставкою НБУ, що діє в період, за який обчислюється пеня, із розрахункової кількості днів у році 365 днів. Сплата пені не знімає відповідальності з Позичальника по сплаті відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою згідно із п.2.4 договору і до їх повного погашення. (п.п.2.6, 2.7 договору).

Згідно п.п.2.8 договору передбачено, що при погашенні фінансово-кредитної підтримки в першу чергу Позичальник перераховує Фонду у повному обсязі суму відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою, а також суму пені, що нараховується в разі несвоєчасного погашення фінансово-кредитної підтримки та відсотків за користування нею відповідно до п. 2.6. цього Договору.

П.п.4.7, 4.8 даного договору передбачено, що у разі дострокового припинення дії договору згідно з п.п.5.2 дії договору протягом 30 днів перерахувати фінансово-кредитну підтримку та заборгованість по відсотках за її користування за рахунок Фонду. За порушення строків сплати згідно з п.п.4.7. даного договору сплачувати пеню за кожний день прострочення платежу, яка обчислюється від суми цього платежу за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня.

У разі порушення строків повернення фінансово-кредитної підтримки або сплати відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою, сплачувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. (п.п.4.9 договору).

Підписаними між сторонами додатками до кредитного договору сторони погодили між собою план використання коштів (додаток №1), графік погашення відсотків (додаток №2), графік погашення кредиту (додаток №3), перелік звіті та термін їх надання (додаток №4), графік погашення кредиту (додаток №3.1), графік погашення відсотків (додаток №2.1).

На виконання зобов'язань по кредитному договору, 08.07.2009р. між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Хмельницькій області (заставодержатель) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (позичальник) було укладено договір застави №1319 (посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6).

Згідно із п.п.1.1 договору застави передбачено, що застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за договором про фінансово-кредитну підтримку №01/09 від 08.07.2009р., а також будь-якими додатковими договорами до нього, укладеними між заставодержателем і позичальником, за умовами якого останній зобов'язаний заставодержателю повернути кредит у розмірі 120 000,00 грн. сплатити проценти за користування ним у розмірі 12% річних та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Заставою за цим договором також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених цим договором, витрат, пов'язаних із пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет застави, витрат на утримання та збереження предмета застави, витрат на страхування предмета застави, збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов цього договору.

На виконання зобов'язань по кредиту, відповідачем частково сплачувались відсотків за користування кредитом в сумі 4 000,00 грн. згідно банківських виписок від 20.07.2012р., від 21.08.2012р.

Оскільки відповідач порушив строки сплати відсотків по кредиту, повернення кредиту, позивач направляв листи із вимогою погасити частину боргу по кредиту, відсотків за користування у встановлені строки (листи від 07.11.2011р. №02-11/11-728/32, від 06.12.2011р. №02-12/11-744/32, від 30.01.2012р. №02-01/12-7703/32, від 01.02.2012р. №02-02/12-771/32, від 02.03.2012р. №02-03-/12-791/32, від 21.05.2012р. №02-05/12-834/32, від 06.06.2012р. №02-06/12-841/32, від 14.09.2011р. №02-09/11-680/32, від 13.10.2011р. №02-10/11-715/32, від 02.08.2011р. №02-08/11-656/32, від 06.06.2011р.№02-04/11-601/32, від 06.07.2011р. №02-07/11-633/32, від 28.04.2011р. №02-04/11-571/32, 11.05.2011р. №02-04/11-579/32

Оскільки зобов'язання по кредитному договору відповідачем вчасно та в повному обсязі не виконувались, прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом (із врахуванням зменшення позовних вимог), згідно якого просить суд стягнути з відповідача 120 215,39 грн., з яких 117,694,71 грн. заборгованості по фінансово-кредитній підтримці, 2 520,56 грн. заборгованості по відсотках, 0,12 грн. пені по відсотках згідно поданого розрахунку.

Аналізуючи надані докази, пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності зі ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) повинна вчинити на користь іншої особи (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.627 ЦК України передбачено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано договір про фінансово-кредитну підтримку №01/09 від 08.07.2009р., який за правовою природою є кредитним договором, визначивши в ньому умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом також встановлено, що підписаними між позивачем та відповідачем додатками до договору було погоджено план використання коштів (додаток №1), графік погашення відсотків (додаток №2), графік погашення кредиту (додаток №3), перелік звіті та термін їх надання (додаток №4).

Так в додатку №3 „графік погашення кредиту" передбачається погашення суми кредиту наступним чином: 20 000,00 грн. -до 30.10.2011р., 20 000,00 грн. -до 21.01.2012р., 20 000,00 грн. -до 30.04.2012р., 20 000,00 грн. -до 31.07.2012р.

Оскільки згідно графіку погашення кредиту відповідач повинен був провести його часткову сплату в строк до 31.07.2012р., суд вважає правомірною вимогу позивача-2 (із врахуванням зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 120 215,39 грн., з яких 117,694,71 грн. заборгованості по фінансово-кредитній підтримці, 2 520,56 грн. заборгованості по відсотках, 0,12 грн. пені по відсотках згідно поданого розрахунку.

Судом в даному випадку приймається до уваги таке.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо вимог про стягнення пені судом враховується наступне: ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною, однак при стягненні її в судовому порядку застосовуються обмеження встановлені в законі.

Відповідно до ч.1 ст.231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

При цьому судом враховується, що діючим законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , а передбачено право його встановлення за згодою сторін в договорі .

Ч.2 ст.343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нормами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено порядок обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та обмеження її розміру, що підлягає стягненню.

Із врахуванням вищевикладеного, судом при перерахунку заявлених до стягнення суми відсотків за користування кредитом та пені по відсотках враховується, що останні обраховані правильно та відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню щодо позовних вимог прокурора в інтересах позивача-2 (Регіонального Фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області) до відповідача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1) в сумі 120 215,39 грн., з яких 117,694,71 грн. заборгованості по фінансово-кредитній підтримці, 2 520,56 грн. заборгованості по відсотках, 0,12 грн. пені по відсотках.

Щодо позовних вимог прокурора в інтересах позивача-1 (Хмельницької обласної державної адміністрації) до відповідача в сумі 120 215,39 грн., то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Хмельницька обласна державна адміністрація не була стороною договору про фінансово-кредитну підтримку №01/09 від 08.07.2009р., і права та інтереси позивача-1 несплатою коштів по вказаному договору не порушено.

Судом також враховується, що відповідач в засіданні суду 15.10.2012р. та у поданому відзиві, позовні вимоги визнав в повному об'ємі та проти стягнення суми 120 215,39 грн. заборгованості по кредиту не заперечував. Згідно ч.5 ст.78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Виходячи із змісту ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора в інтересах позивачів підлягають частковому задоволенню щодо стягнення з відповідача на користь позивача-2 заборгованості в сумі 120 215,39 грн., з яких 117,694,71 грн. заборгованості по фінансово-кредитній підтримці, 2 520,56 грн. заборгованості по відсотках, 0,12 грн. пені по відсотках. В решті позовних вимог суд вважає за доцільне відмовити.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до вирішення в суді з вини останнього.

Керуючись ст. ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі 1) Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький, 2) Регіонального фонду підтримки підприємництва у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 120 215,39 грн. заборгованості, з яких 117 694,71 грн. заборгованість по поверненню фінансово-кредитної підтримки, 2 520,56 грн. заборгованості по відсотках, 0,12 грн. заборгованості пені по відсотках, задовольнити частково.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Регіонального фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87/2 (код ЗКПО 30788223) для зарахування на р/рах.№26505052400992 ПАТР КБ „Приватбанк", м.Хмельницький, МФО 315405, код ЗКПО 30788223 117 694,71 грн. (сто сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні 71 коп.) заборгованість по поверненню фінансово-кредитної підтримки, 0,12 грн. (00 гривень 12 коп.) - пені по відсотках, 2 520,56 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять гривень 56 коп.) заборгованості по відсотках.

Видати наказ.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1) для зарахування до Державного бюджету України на рахунок №31218206783002 через УДКСУ у м. Хмельницькому, м.Хмельницький, Код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк одержувача -ГУДКСУ у Хмельницькій області, м.Хмельницький, МФО 815013 судовий збір в сумі 2 404,31 грн. (дві тисячі чотириста чотири гривні 31 коп.).

Видати наказ.

В позові заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 120 215,39 грн. заборгованості, з яких 117 694,71 грн. заборгованість по поверненню фінансово-кредитної підтримки, 2 520,56 грн. заборгованості по відсотках, 0,12 грн. пені, відмовити.

Повне рішення підписано 19.10.2012р.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 1 прим.:

1-до справи.