Рішення № 26494283, 09.10.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2012 р.Справа № 20/5025/938/12

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали

за позовом Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький

до Приватного підприємства -фірма „Деметра" с.Кам'янка Кам'янець-Подільського району

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кам'янська сільська рада

про стягнення 196480,20 грн. збитків, заподіяних самовільним спеціальним водокористуванням

Представники сторін:

позивача: Сліпчук О.П. -представник за довіреністю від 03.01.12р.

відповідача: Воронюк Т.В. -представник за довіреністю від 15.05.2012р. (присутній в судовому засіданні 04.10.2012р.)

прокуратури: Худенко І.О. -старший прокурор м. Хмельницького

третьої особи: не з'явився

Рішення приймається 09.10.2012р., оскільки в судовому засіданні 04.10.2012р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Прокурор в інтересах позивача звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 196 480,20 грн. збитків, заподіяних самовільним спеціальним водокористанням.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20.01.2012 року встановлено, що відповідач в період з 08.08.2011р. по 20.01.2012р. здійснював спеціальне водокористування для забезпечення господарсько-побутових та виробничих потреб без наявності дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Всього відповідачем використано 3444 куб.м. води, чим порушено правила спеціального водокористування та заподіяно збитки навколишньому природному середовищу.

Розрахунок завданої шкоди позивачем проведено відповідно до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389.

З метою досудового врегулювання спору 16.05.2012р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області направлено претензію ППФ „Деметра" про відшкодування заподіяної шкоди. Проте, листом № 55 від 01.06.2012р. відповідач відмовився в добровільному порядку сплатити кошти, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що артезіанська свердловина, з якої позивачем проводився забір води, перебуває на балансі ТОВ „ЗС-ЛТД", а не відповідача. Спеціальний дозвіл на користування надрами на зазначену скважину мало ДПФ „Деметра". При одержанні дозволу було сплачено відповідну плату за користування надрами, тому державі не були завдано збитків, а водокористування відповідача не може вважатись самовільним, оскільки дозвіл, виданий на ДПФ „Деметра", є чинним і не скасованим.

Також відповідач вказує, що артезіанська свердловина розташована на земельній ділянці, що перебуває у власності ДПФ „Деметра". Оскільки продуктивність водозаборів підземних вод відповідача не перевищувала 300 куб.м. на добу, то відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра таке водокористування не потребувало отримання спеціальних дозволів. На підставі викладеного просить в позові відмовити.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за викликом в судове засідання не з'явилася, доказів поважності причин неявки та письмових пояснень по справі не подала.

Враховуючи, що третя особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 27.08.2012р., 07.09.2012р., 27.09.2012р., суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП фірма „Деметра", с. Кам'янка Кам'янець-Подільського району, про що складено акт перевірки від 20.01.2012 року.

Актом перевірки встановлено, що ППФ „Деметра" використовується одна артезіанська свердловина для господарсько-питних та виробничих потреб підприємства. Використання підземних вод здійснювалось на підставі дозволу № 001910 на спеціальне водокористування, що був наданий ДПФ „Деметра" з терміном дії до 07.05.2012р. В липні 2011 року відбулась ліквідація ДПФ „Деметра" та створено ППФ „Деметра", яка здійснює забір підземних вод для тих самих цілей, але не отримано дозвіл на спеціальне водокористування. ППФ „Деметра" забезпечено ведення журналу обліку використаної води, згідно якого підприємством самовільно використано 3444 куб.м. води, чим порушено вимоги ст.ст. 6, 49, 51 Водного кодексу України.

Кількість використаної відповідачем води за період з 08.08.2011р. по 20.01.2012р. підтверджується також довідкою відповідача № 5 від 20.01.2012р.

На підставі акту перевірки, за самовільне водокористування 24.01.2012 року постановою № 4/10102/05 державного інспектора з ОНПС в Хмельницькій області Мартинюка Ю.І. директора ППФ „Деметра" Сторожука А.В. притягнуто до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2012р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ДПФ „Деметра", яка на підставі рішення засідання зборів учасників ТОВ „ЗС-ЛТД" від 14.06.2011р. була реорганізована шляхом приєднання до ТОВ „ЗС-ЛТД".

Все майно, права і обов'язки ДПФ „Деметра", в тому числі і артезіанська свердловина № 150 в с.Кам'янка, у відповідності до передавального акту від 26.10.2011р. та додатку до балансу ДП „Деметра" передані ТОВ „ЗС-ЛТД".

Згідно довідки голови ліквідаційної комісії ДПФ „Деметра" та письмових поясненнях директора ППФ „Деметра" від 15.12.2011р., які надавались Хмельницькому міжрайонному природоохоронному прокурору, артезіанська свердловина № 150, з якої відповідачем проводився забір води, знаходиться на земельній ділянці, що перебувала у власності ДПФ „Деметра" на підставі державного акту на землю ХМ № 035143 від 29.12.2004р. Договору оренди та інших договорів з приводу використання земельної ділянки, артезіанської свердловини між ППФ „Деметра" та ДПФ „Деметра" не укладалось.

Дозвіл № 001910 на спеціальне водокористування терміном дії з 07.05.2008р. до 07.05.2012р. був виданий на ДПФ „Деметра".

За період з 08.08.2011р. по 25.01.2012р. ППФ „Деметра", ДПФ „Деметра", ПП „Деметра 2010" не сплачували плату за користування надрами та збір за спеціальне використання води, що підтверджується довідкою Кам'янець-Подільської ОДПІ № 2039/9/15-339 від 30.01.2012р.

Держінспектором позивача на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. №767/16783) проведено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі відповідачем внаслідок самовільного водокористування, які становлять 196480,20 грн.

Позивач направив відповідачу лист від 16.05.2012р. з вимогою сплатити 196480,20 грн. шкоди. Відповідач в добровільному порядку заподіяну шкоду не відшкодував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову, враховуючи таке:

Відповідно до приписів статті 1 Водного кодексу України: використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); забір води - вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Водні відносини в Україні, відповідно до ст. 2 Водного кодексу, регулюються цим Кодексом, Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Статтею 3 Водного кодексу України визначено, що підземні води та джерела відносяться до водного фонду України.

Статтею 46 цього кодексу визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Загальне водокористування, як визначено статтею 47 зазначеного кодексу, здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Згідно зі статтею 48 кодексу спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

В п.9 ст.44 кодексу встановлено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем дозволу на спеціальне водокористування не отримувалось, що відображено в акті перевірки та не заперечується відповідачем .

У відповідності до ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п.1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001р., вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідач в ході розгляду справи не спростував за допомогою належних та допустимих доказів факту порушення ним природоохоронного законодавства.

Отже, Позивач відповідно до положень чинного законодавства обґрунтовано дійшов висновку про неправомірну поведінку відповідача, що полягала у здійсненні спеціального водокористування без наявності відповідного дозволу, що спричиняє обов'язок відшкодувати заподіяну цими неправомірними діями шкоду.

При цьому судом враховується, що положеннями ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України та Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 321, передбачений обов'язок отримання дозволу на здійснення спеціального водокористування незалежно від наявності у користувача будь-яких прав на водний об'єкт. Дозвіл на спеціальне водокористування видається на кожну юридичну чи фізичну особу, яка здійснює таке водокористування. Тому дозвіл № 001910 ДПФ „Деметра" на спеціальне водокористування, не надає права відповідачу здійснювати на підставі нього забір води із артезіанської свердловини, на яку даний дозвіл був виданий.

Щодо посилань відповідача на положення ст. 23 Кодексу України про надра, то судом враховується, що відповідно до даної норми землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Відповідачем не надано в матеріали справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували його право власності чи право користування на земельну ділянку, на якій знаходиться артезіанська свердловина, з якої ним здійснювався забір води. Дана земельна ділянка перебувала у власності ДПФ „Деметра", про що вказується самим відповідачем. Тому положення ст. 23 Кодексу України про надра не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Розмір шкоди розрахований позивачем на підставі п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389

Згідно п. 9.2 вищевказаної методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

В матеріалах справи наявні докази (письмові пояснення директора ППФ „Деметра" від 15.12.2011р., довідка підписана керівником ППФ „Деметра", та скріплена печаткою підприємства № 54 від 15.12.2011р.), що підтверджують здійснення забору підземних вод відповідачем.

Відповідно до ст. 325 Податкового кодексу, ставка збору за спеціальне водокористування встановлена на рівні 57,05 грн. за 100 м. куб.

Згідно довідки відповідача від 20.01.2012р. № 5 ППФ „Деметра" за період з 08.08.2011р. по 20.01.2012р. використало води із скважини в кількості 3444 куб.м.

Отже, шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу, обрахована відповідно до вищенаведеної Методики, становить 196 480,20 грн. (100 х 3444 х 0,5705).

Відповідно до п. 28 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в п.1 ст.11 вказаного закону установлено, з урахуванням положень ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень Державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері м. Нетішин в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький до Приватного підприємства фірми "Деметра" с.Кам'янка, Кам'янець-Подільський район за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кам'янська сільська рада, с.Кам'янка, Кам'янець-Подільський район, про стягнення 196480,20 грн. збитків, заподіяних самовільним спеціальним водокористуванням задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Деметра" (Кам'янець-Подільський район, с. Кам'янка, вул. Шкільна, 43а, код 36744972) 196 480,20 грн. (сто дев'яносто шість тисяч чотириста вісімдесят гривень 20 коп.) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, на користь Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Кам'янської сільської ради, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 33116331700254, код бюджетної класифікації 24062100, код одержувача 37971377, банк одержувача ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Деметра" (Кам'янець-Подільський район, с. Кам'янка, вул. Шкільна, 43а, код 36744972) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001 „Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", символ звітності 206, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013, на рахунок 31218206783002) судовий збір в сумі 3 929,61 грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять гривень 61 коп.).

Видати наказ.

Повний текст складено 11.10.2012р.

Суддя С.В. Гладій