Рішення № 26494265, 15.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2134/2012за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транзас Україна"

до відповідача Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство"

про стягнення 880697,27 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Мещерякова Л.А. за довіреністю від 06.08.2012р. №794/2

від відповідача: Коновалов Д.О. за довіреністю від 29.06.2011р. №Д/ЮС-44

Суть спору: ТОВ „Транзас Україна" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" 880697,27 грн., з яких 795928 грн. -основний борг, який виник у відповідача на підставі договору про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 238 СИТ від 09.06.2011р.; 54691,80 грн. -пеня; 12622,99 грн. -інфляційні та 17454,48 грн. -3% річних.

Розмір судового збору, що сплачений позивачем за розгляд даного позову становить 17613,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №553 від 07.05.2012р. на суму 16619,10 грн. та №871 від 13.07.2012р. на суму 994,85 грн.

До початку розгляду справи позивач надав суду заяву про уточнення до позовної заяви від 13.08.2012р. за вх.№25201/2012, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 830091,60 грн., з яких 745840 грн. -основний борг; 61330,07 грн. -пеня; 6943,79 грн. -інфляційні та 15977,74 грн. - 3% річних, з посиланням при цьому на те, що 13.07.2012р. відповідач частково сплатив основний борг в сумі 50 088 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 13.07.2012р. № 1274 на суму 2424 грн., № 1273 на суму 2024 грн., № 1275 на суму 45640 грн.

В додаток до вказаної заяви позивач надав суду розрахунок пені, згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені з 09.12.2011р. по 09.06.2012р. становить 61330,07 грн.; розрахунок 3 % річних, згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних з 09.12.2011р. по 10.08.2012р. становить 15977,74 грн. та розрахунок інфляційних, згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних з 09.12.2011р. по 31.03.2012р. становить 6943,79 грн.

Вказана заява позивача про уточнення до позовної заяви прийнята до розгляду господарським судом, оскільки розцінена як зменшення розміру позовних вимог, що відповідає ст.22 ГПК України.

Відповідач надав до суду клопотання про розстрочення виконання судового рішення від 15.08.2012р. за вх.№25461/2012, згідно з яким відповідач визнає остаточні позовні вимоги ТОВ „Транзас Україна" в повному обсязі та просить суд на підставі п. 6 ст.83 ГПК України визначити порядок виконання судового рішення по даній справі, розпочавши його виконання з вересня 2012р. та розстрочивши його виконання на 8 місяців рівними частинами із зазначенням про це відповідним чином у резолютивній частині судового рішення.

При цьому відповідач посилається на те, що виникненню заборгованості у значній мірі сприяли тривалі природні форс-мажорні обставини (повноводдя, мілководдя, льодохід) на р. Дунай, що підтверджується довідкою відповідача № 03.07.2012р. № ЮС-1345, внаслідок чого є різкий спад обсягу вантажних та пасажирських перевезень та недоотримання протягом 2010-2011р.р. запланованих фрахтових платежів й значні фінансові збитки відповідача. Згідно довідки від 14.08.2012р. № ЦВ-610 відповідач має значні заборгованості перед робітниками з виплати заробітної плати (більш як 7,2 млн. грн.), коштів на харчування для екіпажів (близько 17 млн. грн.) і перед бюджетами та фондами різних рівнів (більш як 5 млн. грн.). Окрім даної справи, на виконанні відповідача також перебувають рішення ГСОО по справі № 5017/1375/2012 та по справі № 5017/1659/2012, у зв'язку з чим негайне та у повному обсязі виконання судового рішення по даній не видається можливим. Примусове виконання рішення по даній справі неминуче призведе до застосування до відповідача з боку ДВС штрафних санкцій та накладення арешту на поточні банківські рахунки й майно пароплавства, що перебуває у власності держави в особі Міністерства інфраструктури України (власник 100% акцій пароплавства).

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.09.2012р. з метою надання можливості позивачу ознайомитися з клопотанням відповідача про розстрочення виконання судового рішення від 15.08.2012р. за вх.№ 25461/2012.

Позивач надав до суду відповідь на клопотання від 17.09.2012р. за вх.№28292/2012, в якій просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду та стягнути з відповідача 745840 грн. основного боргу; 61330,07 грн. пені; 6943,79 грн. інфляційних та 15977,74 грн. 3% річних, з посиланням при цьому на те, що посилання відповідача на фарс-мажорні обставини, які призвели до виникнення заборгованості не підтверджені належним чином, оскільки до клопотання відповідача не надана довідка Торгово-промислової палати України. Обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування відстрочки виконання рішення суду не є виключними та мають негативний вплив на господарську діяльність не лише відповідача, але і інших суб'єктів підприємницької діяльності, а також на фінансовий стан позивача.

Розпорядженням голови суду від 17.09.2012р. справу передано на розгляд судді Зайцеву Ю.О., який тією ж датою прийняв дану справу до свого провадження та призначив справу до розгляду на 15.10.2012р. На підставі розпорядження голови суду від 24.09.2012р. справу прийнято до провадження суддею Смелянець Г.Є., про що 25.09.2012р. винесено відповідну ухвалу, в якій розгляд справи призначено на 15.10.2012р. о 12:50.

15.10.2012р. за вх.№31048/2012 відповідач надав до суду письмові пояснення щодо закриття навігації на р.Дунай протягом 2010-2011р.р., в яких також зазначив, що заборгованість відповідача перед робітниками із виплати заробітної плати підтверджується актом перевірки територіальної держінспекції з питань праці в Одеській області №15-03-031/0093 від 30.04.2012р. Окрім того, у судовому засіданні представник відповідача уточнив період розстрочення виконання рішення суду, а саме, починаючи з листопада 2012р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

09.06.2011р. між ВАТ „Українське Дунайське пароплавство" (замовник, відповідач) та ТОВ „Транзас Україна" (позивач, учасник) укладений договір про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 238 СИТ, згідно з яким позивач зобов'язується у 2011р. поставити відповідачу товари, зазначені в Додатку № 1 та надати послуги з його запровадженню в експлуатацію, а відповідач - прийняти та оплатити такі товари та послуги.

У п. 1.2. договору визначено найменування товару та послуг: автоматичні ідентифікаційні системи класу „А" типу „TRANZAS AIS M-3" модифікації Inland AIS, включаючи монтаж та програмування обладнання, розробку монтажної документації та погодження її у регістра судноплавства України, комплект з двох кабелів та конвертора USB-RS422 для модернізації програмного забезпечення транспондера RS IAIS та мінімального дисплею RS IAIS Display та у п. 1.3. договору визначено кількість товарів та послуг: 20 комплектів AIC класу „А" модифікації Inland AIS, мон7таж та програмування 20 комплектів обладнання, розробку монтажної документації та погодження її у регістра судноплавства України, комплект з двох кабелів та конвертора USB-RS422.

Відповідно до умов п. 3.1. договору ціна цього договору ставить 815928 грн., у т.ч. ПДВ 135988 грн.

Згідно з умовами п. 3.1., п. 3.2. договору розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем після пред'явлення позивачем рахунка на оплату товару та наданих послуг та акта виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 10 календарних днів від дня одержання рахунку та підписання акта виконаних робіт; до рахунку додаються акт приймання -передачі товару та послуг, а також оформлена відповідно до вимог чинного податкового законодавства податкова накладна.

У п. 5.3. договору визначено місце поставки товарів та надання послуг за цим договором, а саме: вул. Краснофлотська,28, м. Ізмаїл, Одеська обл.

Відповідно до умов п. 6.3. пп. 6.3.1. договору позивач зобов'язаний забезпечити поставку товарів та надання послуг у строки, встановлені цим договором, а відповідач, в свою чергу, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари та надані послуги (п. 6.1. пп. 6.1.1. договору).

Умовами п. 7.3. договору передбачено, що у разі затримки оплати відповідачем, останній сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачуваного товару за кожний день затримки.

Цей договір набирає чинності з 09.06.2011р. і діє до 31.12.2011р. (п. 10.1. договору).

У Додатку № 1 до договору № 238 СИТ від 09.06.2011р. визначено найменування товару та послуг, одиниця вимірювання, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість з ПДВ, яка складає 815928 грн.

12.09.2011р. між ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" та ТОВ „Транзас Україна" укладено додаткову угоду, умовами якої внесені зміни та доповнення до договору № 238 СИТ від 09.06.2011р. щодо зміни організаційно-правової форми з ВАТ „УДП" на ПрАТ „УДП" та заміни свідоцтва платника ПДВ.

Поряд з цим, судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач з 28.07.2011р. по 23.11.2011р. включно надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 813504 грн., в т.ч. послуги з монтажу та програмування обладнання на т/х на суму 771400 грн., послуги з розробки проекту розміщення обладнання на судні та його погодження в Регістрі судноплавства України на суму 40080 грн., послуги з навчання спеціалістів відповідача на суму 2024 грн., а також поставив відповідачу комплект з двох кабелів та конвертера на суму 2 424 грн., що підтверджується актами приймання -передачі наданих послуг, видатковими накладними та довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей. При цьому вказані акти підписані сторонами без жодних претензій і зауважень та засвідчені печатками останніх.

Також відповідач виставив відповідачу рахунки -фактури на оплату наданих послуг, які відповідач оплатив частково в сумі 20 000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку у ПАТ „ПУМБ" № 207 за 08.11.2011р.

13.12.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою від 09.12.2011р. № 1126-1/1 про перерахування боргу в сумі 795928 грн. не пізніше 7 діб з дня отримання цього листа-вимоги. Вказану вимогу відповідач одержав 19.12.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та у відповіді на вимогу від 23.12.2011р. № ЮВ-2413 підтвердив свої зобов'язання по виконанню умов договору № 238 СИТ від 09.06.2011р. та зобов'язався сплатити виставлені рахунки найближчим часом.

18.01.2012р. позивач направив відповідачу лист від 17.01.2012р. № 32/1, згідно з яким позивач погодився із оплатою боргу відповідачем не пізніше 01.03.2012р. та просив не пізніше 25.01.2012р. надати графік погашення заборгованості протягом січня-лютого 2012р. Вказаний лист одержаний відповідачем 23.01.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

10.02.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою від 10.02.2012р. № 111/1 про перерахування боргу протягом 3 днів з моменту отримання цього листа. Вказану вимогу відповідач одержав 20.02.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та у відповіді на вимогу від 29.02.2012р. № ЮВ-488 зобов'язався сплатити виставлені рахунки після отримання фрахтових платежів у квітні місяці.

26.03.2012р. позивач направив відповідачу лист від 26.03.2012р. № 261/1, згідно з яким погодився на пропозицію відповідача оплатити борг до квітня 2012р. Вказаний лист одержаний відповідачем 04.04.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідач не оплатив позивачу борг, останній звернувся до суду з даним позовом, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.08.2012р. за вх. № 25201/2012, просить суд стягнути з відповідача 830 091,60 грн., з яких 745840 грн. -основний борг; 61330,07 грн. -пеня, нарахована відповідачу з 09.12.2011р. по 09.06.2012р.; 6943,79 грн. -інфляційні, нараховані відповідачу з 09.12.2011р. по 31.03.2012р. та 15977,74 грн. - 3% річних, нарахованих відповідачу з 09.12.2011р. по 10.08.2012р., з посиланням при цьому на те, що 13.07.2012р. відповідачем частково сплачений основний борг в сумі 50088 грн.

При цьому з позовом до суду про стягнення з відповідача 880697,27 грн. позивач звернувся 17.07.2012р., що підтверджується накладною кур'єрської служби на доставку позову до господарського суду Одеської області №305112.

В свою чергу відповідач у клопотанні про розстрочення виконання судового рішення від 15.08.2012р. за вх.№25461/2012 позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив суд на підставі п. 6 ст.83 ГПК України розстрочити виконання судового рішення на 8 місяців рівними частинами.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, 09.06.2011р. між сторонами у справі укладений договір про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 238 СИТ, згідно з яким позивач зобов'язався у 2011р. поставити відповідачу товари, зазначені в Додатку № 1 та надати послуги з його запровадженню в експлуатацію, а відповідач - прийняти та оплатити такі товари та послуги після пред'явлення позивачем рахунка на оплату товару та наданих послуг та акта виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 10 календарних днів від дня одержання рахунку та підписання акта виконаних робіт.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що за надані позивачем послуги та поставлений товар на загальну суму 815928 грн. відповідач розрахувався частково в сумі 70088 грн., а саме: 08.11.2011р. відповідач перерахував позивачу 20 000 грн. та 13.07.2012р. відповідач перерахував позивачу 50088 грн. Залишок боргу в сумі 745 840 грн. не сплачений відповідачем, як у строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами договору, так і в подальшому.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами п. 7.3. договору передбачено, що у разі затримки оплати відповідачем, останній сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачуваного товару за кожний день затримки.

Розрахунок пені, який наданий позивачем до заяви про уточнення до позовної заяви від 13.08.2012р. за вх.№25201/2012, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 61330,07 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Разом з тим вимогами ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних, який наданий позивачем до заяви про уточнення до позовної заяви від 13.08.2012р. за вх.№25201/2012, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 15977,74 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок інфляційних, який наданий позивачем до заяви про уточнення позовної заяви від 13.08.2012р. за вх.№25201/2012, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних становить 6943,79 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 745 840 грн., пені в сумі 61330,07 грн., 3% річних в сумі 15977,74 грн. та інфляційних в сумі 6943,79 грн., а отже і їх задоволення. Тим більш, що ці позовні вимоги визнані відповідачем у повному обсязі у клопотанні про розстрочення виконання судового рішення від 15.08.2012р. за вх.№25461/2012.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення, господарський суд вважає, що такі обставини, як наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати робітникам ПрАТ „УДП" станом на 10.08.2012р. в сумі 7 230 000 грн., наявність заборгованості відповідача з виплати іноземної валюти на харчування (замість добових) перед плавскладом станом на 10.08.2012р. в сумі 16 805 000 грн., наявність заборгованості відповідача перед бюджетами та фондами різних рівнів станом на 10.08.2012р. в сумі 5 393 000 грн. ускладнюють виконання рішення суду по даній справі, а тому є достатніми підставами для розстрочення виконання судового рішення. Поряд з цим, із врахуванням доводів позивача про негативний вплив заборгованості відповідача на фінансовий стан позивача, господарський суд частково задовольняє клопотання відповідача та на підставі п.6 ст. 83 ГПК України розстрочує виконання рішення суду на 4 місяці шляхом щомісячної сплати рівними частками протягом 4 місяців, починаючи з листопада 2012р.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі, із врахуванням заяви позивача про уточнення до позовної заяви від 13.08.2012р. за вх.№25201/2012.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Транзас Україна" задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125821, р/р 2600801531105 в філії ПАТ „Укрексімбанк" у м Ізмаїл, МФО 328629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транзас Україна" (54002, м. Миколаїв, вул. Лєскова, 3-а, код ЄДРПОУ 19285560, р/р 26009962501513 у ПАТ „ПУМБ" у м. Донецьк, МФО 334851) основний борг в сумі 745 840 (сімсот сорок п'ять тисяч вісімсот сорок) грн., пеню в сумі 61 330 (шістдесят одна тисяча триста тридцять) грн. 07 коп., інфляційні в сумі 6 943 (шість тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 79 коп., 3% річних в сумі 15 977 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 74 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 16 601 (шістнадцять тисяч шістсот одна) грн. 83 коп., з розстроченням виконання судового рішення шляхом щомісячної сплати рівними частками протягом 4 місяців, починаючи з листопада 2012р.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 19 жовтня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.