Постанова № 26494177, 17.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.12 Справа № 5015/2794/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» за вх. № 1445 від 31.07.2012 р.,

на р?ішення господарського суду Л?ьвівської області від 10 липня 2012 року

у справі № 5015/2794/11 (суддя О.Ю.Бортник)

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», м. Ужгород, Закарпатська обл., в особі Свалявської філії Публічного акціонерного товариства «Закарпатгаз», м. Свалява, Закарпатської області,

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд», м. Львів,

Про стягнення заборгованості в сумі 78240,32 грн., в т. ч.: 58129,80 грн. -основного боргу, 15811,31 грн. -інфляційні втрат, 4299,21 грн. -3% річних та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін

Від апелянта/відповідача: Бігун Н.В. -п/к за довіреністю б/н від 01.10.2012 р.,

Від позивача: Коцур Т.Б. -п/к за довіреністю від 03.01.2012 р. № 07/2д.

Представникам роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України. Права та обов'язки зрозумілі. Заяв про відвід суддів -не поступало. Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подали спільне письмове клопотання.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 31.07.2012 р., дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Давид Л.Л. та судді Юрченко Я.О.

За клопотанням апелянта/відповідача Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2012р. відновлено строк для подання апеляційної скарги по справі № 5015/2794/11.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2012р. у справі № 5015/2794/11 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»прийнято до провадження та судовий розгляд справи призначено на 22.08.2012р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: апелянт/відповідач -06.08.2012р. рекомендованою поштою № 6218426; Позивач (ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз») - 06.08.2012р. рекомендованою поштою № 6218400; Свалявська філія ПАТ «Закарпатгаз»- 04.08.2012р. рекомендованою поштою № 6218418 (докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалах суду від 22.08.2012р. та від 02.10.2012р. розгляд справи було відкладено, про що сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи (докази в матеріалах справи) (а. с. 103-105).

Через канцелярію суду за вх. № 6474 від 10.10.2012р. апелянтом/відповідачем подано супровідний лист б/н від 09.10.2012р. з додатками - на 6 арк., а саме: лист, в якому зазначено, що згідно угоди № 01-47/11 від 12.07.2011р. Обслуговуючим кооперативом «Вітерець-плюс»було погашено заборгованість перед Свалявською філією ПАТ «Закарпатгаз»в сумі 58129,80 грн., додано копії платіжних доручень: № 17 від 08.08.2011р. на суму 15000,00 грн.; № 20 від 15.08.2011р. на суму 5000,00 грн.; № 23 від 19.08.2011 р. на суму 7000,00 грн.; № 27 від 26.08.2011 р. на суму 10000,00 грн.; № 77 від 16.09.2011 р. на суму 3189,80 грн.; № 32 від 7.09.2011 р. на суму 15000,00 грн.; № 34 від 13.09.2011 р. на суму 3000,00 грн. та акт звірки № То/0158 від 19.09.2011 р. за період з 01.08.2011 р. по 19.09.2011 р.

ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», через канцелярію суду, за вх. № 6465 від 10.10.2012р., подано відзив на апеляційну скаргу від 09.10.2012р. за № 07/, апеляційну скаргу визнає частково, в частині сплати 58129,80 грн. основного боргу за Договором,. В частині задоволених судом першої інстанції інфляційних нарахувань та 3% річних -апеляційної скарги не визнає, просить в цій частині відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3855,28 грн. 3% річних за період з 04.03.2009р. по 17.04.2011р. включно та суму 12032,87 грн. інфляційних втрат за період з березня 2009р. по квітень 2011р., а також суму 963, 44 грн. сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - без змін.

10.10.2012р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.10.2012 р. на 11 год. 00 хв., про що сторони під розписку були повідомлені (докази в матеріалах справи, а. с. 147).

Представник апелянта/відповідача в судове засідання прибув, викладене в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі, просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити та пояснив, що 12.07.2011р. між ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»(Первісний боржник), Обслуговуючим кооперативом «Вітерець-плюс»(Новий боржник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»в особі Свалявської філії Публічного акціонерного товариства «Закарпатгаз»(Кредитор) було укладено трьохсторонній Договір про переведення боргу № 01-47/11, згідно п. 1 якого, між сторонами врегульовано відносини пов'язані із зміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло із Підрядного контракту № 19 від 06.06.2008р. укладеного між Первісним боржником та Кредитором (Основний договір), що відповідно до Договору про перевід боргу (п. 2) Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 58129,80 грн., що виник при виконанні Кредитором Підрядного контракту № 19, а Новий кредитор погодився на виконання грошового зобов'язання та виконав його в повному обсязі шляхом оплати суми заборгованості платіжними дорученнями: № 17 від 08.08.2011р. на суму 15000,00 грн.; № 20 від 15.08.2011р. на суму 5000,00 грн.; № 23 від 19.08.2011р. на суму 7000,00 грн.; № 27 від 26.08.2011 р. на суму 10000,00 грн.; № 77 від 16.09.2011р. на суму 3189,80 грн.; № 32 від 07.09.2011р. на суму 15000,00 грн.; № 34 від 13.09.2011р. на суму 3000,00 грн., № 37 від 16.09.2011р. на суму 3189,80 грн., що підтверджує Актом звірки № То/0158 від 19.09.2011р. Апелянт вважає, що ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»перевівши борг, який був повністю погашений до постановлення судового рішення у даній справі, виконав свої зобов'язання перед позивачем за Підрядним контрактом № 19 від 06.06.2008р., відтак стягнення з нього на користь позивача, повторно, 58129,80 грн. основного боргу за рішенням суду не ґрунтується на законі, а стягнення з нього інфляційних втрат та 3% річних вважає безпідставним.

Представник позивача прибув, доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 141-142) підтримав, просить залишити рішення місцевого суду у справі № 5015/2794/11 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3855,28 грн. 3% річних за період з 04.03.2009р. по 17.04.2011р. включно та суму 12032,87 грн. інфляційних втрат за період з березня 2009р. по квітень 2011р., а також суму 963, 44 грн. сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - без змін, а апеляційну скаргу в цій частині - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 58129,80 грн. основного боргу -скасувати і в цій частині провадження у справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в іншій частині - змінити, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.07.2012 року у справі № 5015/2794/11 (суддя О.Ю.Бортник) позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогабуд»(м. Львів) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»(м. Ужгород) 58129,80 грн. заборгованості, 3855,28 грн. - 3% річних, 12032,87 грн. - інфляційних, 740,18 грн. державного мита та 223,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (абзац другий пункту 1 резолютивної частини рішення). Пунктом 2 резолютивної частини рішення - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 76-78).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2012р. у справі № 5015/2794/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Вважає, що внаслідок укладення Договору про переведення боргу № 01-47/11 від 12.07.2011р. в порядку передбаченому ст. 520 ЦК України, зобов'язання щодо погашення заборгованості ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»перед Свалявською філією ПАТ «Закарпатгаз»взяв на себе Обслуговуючий кооператив «Вітерець-плюс», який згідно умов цього Договору, як новий боржник: 08.08.11р., 15.08.11р., 19.08.11р., 26.08.11р., 07.09.11р., 13.09.11р. та 16.09.11р. в повному обсязі погасив основний борг, про що подав відповідні платіжні документи, відтак вважає, що станом на момент постановлення місцевим судом рішення у справі (10.07.2012р.) основний борг в сумі 58129,80 грн. був повністю погашений, тому у місцевого суду були відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення основного боргу. Апелянт вважає, що відповідач: ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»перевівши борг, який станом на час постановлення судового рішення був повністю погашений, виконав свої зобов'язання перед позивачем за Підрядним контрактом № 19 від 06.06.2008р., відтак стягнення з нього на користь позивача, повторно, 58189, 80 грн. основного боргу за рішенням суду, є незаконним, а стягнення інфляційних втрат та 3% річних - безпідставним.

Колегією суддів встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»є юридичною особою, з 23.11.2010р. правонаступником Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», йому присвоєно ідентифікаційний код 05448610, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 258419 (а. с. 8).

Структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» є Свалявська філія Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»без права юридичної особи, місце знаходження структурного підрозділу: п. і. 89300, Закарпатська обл., Свалявський район, м. Свалява, вул. Достоєвського, буд. 20/1, що і підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 258628 (а. с. 9).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» правонаступник Закритого акціонерного товариства «Фірма Нафтогазбуд», є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код 01293961, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 79026, Львівська обл., м. Львів, Франківський район, вул. Стрийська, буд. 144, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 467741, Статутом Товариства (нова редакція), дата державної реєстрації 21.04.2011р. № запису: 14151050038005141, довідкою з ЄДРПОУ АА № 295240 , Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 207314 (а. с. 56-66, 107-123, 124, 125).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 06.06.2008р. між Відповідачем: СУ «Свалява-Газ»ЗАТ-фірма «Нафтогазбуд»(Генпідрядник - за договором) та Позивачем: Свалявською філією ВАТ «Закарпатгаз»(Субпідрядник - за договором), який діяв на підставі Положення та Довіреності № 07/20 від 08.01.2008р., було укладено Підрядний контракт № 19 (надалі за текстом - Контракт та/або Договір підряду)(а.с. 10 - 11).

Зазначений Договір підряду укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за Договором, їх підписи скріплено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у провадженні господарського суду Закарпатської області знаходилася справа № 5008/760/2011 за позовом ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»в особі Свалявської філії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»про визнання недійсним підрядного контракту № 19 від 06.06.08р., і за наслідками розгляду цієї справи, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.08.11р. позов залишено без розгляду (том І, а.с. 44).

Отже, Підрядний контракт № 19 є правомірним правочином відповідно до ст. 204 ЦК України, оскільки іншого сторонами (апелянтом -у справі) не доведено.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором підряду, оскільки відповідає ст. 837 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.1. Контракту, Субпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами засобами виконати монтажні роботи по об'єкту: «Газопостачання с. Росош, Свалявського району, Закарпатської області, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений контрактом строк.

Ціну предмета Контракту сторони визначили у п. 3.1. даного Договору підряду, договірна ціна робіт, що доручені для виконання Підряднику за цим Контрактом становить 487945,00 грн., ПДВ 97589,00 грн., разом з урахуванням ПДВ - 585534,00 грн.

Пунктом 3.2. Контракту передбачено, що договірна ціна робіт динамічна і може переглядатися сторонами з наступних умов: зміна обсягів і складу робіт; необхідність врахування інфляційного ринкового подорожчання; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт; виконання аварійних робіт та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій; виконання непередбачених робіт; суттєва відмінність фактичних умов виробництва від проектних, передбачити які при узгодженні ціни Підрядник не міг.

Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод (пункт 3.3.).

Термін виконання робіт встановлюється згідно графіку, узгодженого сторонами (п. 4.1. Договору підряду).

Пунктом 4.2. визначено, що роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт.

Розрахунки і платежі сторони визначили у розділі 5 Підрядного контракту.

Так, пунктом 5.1. визначено, що Генпідрядник до початку виконання робіт перераховує Субпідряднику аванс до 30 відсотків вартості обсягу робіт при умові отримання коштів від Замовника. Субпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання матеріалів, конструкцій, виробів, ПММ, тощо.

Пунктом 5.2. Договору підряду визначено, що Акт виконання робіт готує Субпідрядник і передає для підписання уповноваженому представником Замовника та Генпідрядника.

Уповноважений представник Замовника та Генпідрядника протягом трьох днів перевіряє реальність акту і підписують його згідно фактично виконаних обсягів робіт (п. 5.3. Договору підряду).

Оплата за виконані роботи проводиться Генпідрядником після отримання коштів від Замовника протягом 3-х днів (пункт 5.4. Договору підряду).

Розділом 6 Підрядного контракту сторони передбачили виготовлення проектної документації.

Зміни проектної документації і обсягів робіт в процесі виробництва сторони передбачили у розділі 7 вищевказаного Контракту.

Строк дії договору сторони визначили у розділі 13 Підрядного контракту.

Так, пунктом 13.1. Контракту, визначено, що Контракт вступає в дію в день його підписання і є чинним до 31 грудня 2008 року.

Одностороннє розірвання Контракту не допускається, крім випадків, коли одна із сторін систематично не виконує його умов або зобов'язань (пункт 13.2.Підрядного контракту).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за даним Підрядним контрактом виконав в повному обсязі, що і підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, Типова форма № КБ-2в (а. с. 16-17).

Вищезазначений Акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, Типова форма № КБ-2в, підписаний повноважними представниками: Замовником, представником сільської ради, представником технагляду, представником Генпідрядника та представником Субпідрядника, без будь яких застережень, їх підписи скріплені печатками.

Сторонами за Підрядним контрактом та замовником підписано Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, Типова форма № КБ-3 (а. с. 18), яка підписана уповноваженими представниками Генпідрядника, Субпідрядника та Замовника.

Однак, Відповідач, в порушення вищевказаних умов Контракту, своєчасно та у повному обсязі за виконані підрядні роботи з Позивачем не розрахувався, заборгував перед Позивачем 58129,80 грн. основного боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач для врегулювання спору в досудовому порядку, надіслав на адресу Відповідача претензію за № 75 від 06.02.2009р., з вимогою терміново перерахувати на рахунок Позивача борг на суму 58129,80 грн. (а. с. 12).

Як встановлено місцевим судом, відповідно до листа № 306/07-02 від 24.02.2009р. Відповідач надав відповідь на претензію Позивача, в якій зазначив, що оплата за виконані підрядні роботи проводиться Генпідрядником після отримання коштів від Замовника (Обслуговуючий кооператив «Вітерець-плюс»), однак Замовником не були виконані обов'язки, стосовно повної оплати виконаних робіт згідно Контракту № 5 від 04.06.2009 року п. 5.4. СУ «Свалява-Газ»не в змозі виконати вимоги по вашій претензії. Також листом відповідача повідомляється про те, що відповідачем надіслано претензію Замовнику і після її задоволення заборгованість перед Позивачем буде ліквідовано. Звертає увагу суду на те, що не одержував та не підписував актів форми КБ-3 та КБ-2в за грудень 2008 року, на які позивач посилається у претензії (а. с. 13).

Вищезазначені обставини взяті місцевим судом до уваги та, відповідно, 10.07.2012р. постановлено судове рішення, яке є предметом оскарження.

Однак, колегією суду встановлено, що місцевим судом, безпідставно, не взято до уваги інформації викладеної у листі ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»від 06.07.2011р. за № 01/253 про те, що відповідач не заперечує щодо боргу перед ПАТ «Закарпаттягаз»в сумі 58129,80 грн., який буде погашати Обслуговуючий кооператив «Вітерець-плюс»(а.с. 74).

Місцевий суд не звернув уваги, що Обслуговуючий кооператив «Вітерець-плюс»визначений за Підрядним контрактом № 19 від 06.06.2008р. визначений -Замовником (п. 1.2. Контракту), не з'ясував в цій частині всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, відтак прийшов до неправильного висновку, щодо стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 58129,80 грн. основного боргу, в той час, коли зазначена сума вже була сплачена повністю Новим боржником - Обслуговуючим кооперативом «Вітерець-плюс»за трьохстороннім Договором про переведення боргу № 01-47/11 від 12.07.2011р. (докази -в матеріалах справи).

Як встановлено колегією суду, 12 липня 2011р. між Публічним акціонерним товариством «Фірма «Нафтогазбуд»(Первісний боржник -за договором), Обслуговуючим кооперативом «Вітерець-Плюс»(Новий боржник -за договором) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»в особі Свалявської філії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»(Кредитор) було укладено трьохсторонній Договір про переведення боргу № 01-47/11 (далі за текстом - Договір про переведення боргу)(а.с. 91).

Пунктом 1 Договору про переведення боргу, між трьома сторонами, які його уклали, врегульовано відносини пов'язані із зміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло із Підрядного контракту № 19 від 06.06.2008р. (Основний Договір), укладеного між Первісним боржником та Кредитором.

Згідно з п. 2 Договору про переведення боргу, Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 58129,80 грн., що виник при виконанні Кредитором Підрядного контракту № 19, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.

Відповідно до п. 3 Договору про переведення боргу, Кредитор не заперечує проти зміни Первісного боржника Новим боржником в Основному Договорі і дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 5 Договору про переведення боргу, Новий боржник, укладаючи цей Договір, зазначив, що йому була передана всі інформація (Документація) пов'язана із Основним договором, зокрема, і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між Первісним боржником та Кредитором.

Новий боржник, свої зобов'язання за Договором про переведення боргу від 12 липня 2011р. № 01-47/11 виконав в повному обсязі, платіжними дорученнями: № 17 від 08.08.2011р. сплатив безпосередньо позивачу 15000,00 грн.; № 20 від 15.08.2011р. сплатив позивачу 5000,00 грн.; № 23 від 19.08.2011р. - 7000,00 грн.; № 27 від 26.08.2011 р. - 10000,00 грн.; № 77 від 16.09.2011р. - 3189,80 грн.; № 32 від 07.09.2011р. - 15000,00 грн.; № 34 від 13.09.2011р. - 3000,00 грн., № 37 від 16.09.2011р. - 3189,80 грн., що разом складає суму основного боргу 58129 грн. 80 коп.

Зазначене також підтверджується, крім вищевказаних платіжних доручень, Актом звірки № То/0158 від 19.09.2011р. (а.с.92).

Вищезазначені докази судом першої інстанції не досліджувалися, в процесі розгляду справи у суді першої інстанції, для уточнення обставин справи, від сторін не вимагалися, що суперечить п. 2 постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення».

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний із доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

Зазначене вище означає, що, незважаючи на те, що в апеляційній скарзі наведено доводи незаконності рішення та (або) його частини, суд зобов'язаний перевірити законність і обґрунтованість також і тієї частини рішення, яка не викликає заперечення особи, яка подала апеляційну скаргу (постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 7 листопада 2006р. за касаційною скаргою КП «Ізмаїлвторресурси»на постанову ВГС України від 12.06.2006р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 520 ЦК України, божник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом, а новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 ЦК України).

Статтею 521 ЦК України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, тобто правочин про перевід боргу має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір № 01-47/11 про переведення боргу від 12 липня 2011р. (а.с. 91) відповідає приписам статей 520, 521 та 522 ЦК України, а саме: є наявною згода Кредитора про переведення боргу, правочин про переведення боргу укладено в письмовій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, новому боржнику передана всі інформація (Документація) пов'язана з Основним договором, зокрема і та, що стосується спорів та суперечностей за Основнм договором і станом на час постановлення рішення у даній справі (10.07.2012р.) Новим боржником Кредитору сплачено 58129 грн. 80 коп. основного боргу.

Слід зазначити, що правовідносини, які виникли з Договору № 01-47/11 про переведення боргу від 12.07.2011р. не суперечать вимогам ст. 528 ЦК України та ст. 194 ГК України.

Згідно із загальними умовами припинення господарських зобов'язань (ст. 202 ГК України), господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином, і його виконання прийнято управленою стороною (ст. 203 ГК України).

З аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства колегія суддів приходить до висновку, що станом на дату постановлення рішення у даній справі господарське зобов'язання, яке виникло за Підрядним контрактом № 19 від 06.06.2008р. слід вважати припиненим у зв'язку з його виконанням, проведеним належним чином новим боржником, і його виконання прийнято управленою стороною, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 173, 175 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України викладеною у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2011р. № 07/238-10.

Як встановлено місцевим господарським судом та випливає з умов Підрядного контракту, пункт п. 5.4. є таким, що суперечить вимогам ст. 511, ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки вказана у цьому пункті подія не є такою, яка неминуче має настати, її настання не залежить від волі сторін договору (зокрема, від волі відповідача) та пов'язане з виконанням боргу Замовником (п. 1.2. Контракту), тобто третьої особи, яка вказаного Контакту, як сторона за цим Договором, не підписувала (не укладала).

Такою вимогою, в даному випадку, є претензія від 06.02.2009р. № 75, яка була скерована на адресу відповідача (а.с. 12), однак без вказання дати її надсилання відповідачеві, так як поштова квитанція № 561378 (а.с. 12/зворот) не містить відтиску печатки поштового відділення, який вчиняв зазначену операцію (відправлення кореспонденції з претензією), на що місцевий суд не звернув уваги.

Однак, зазначена претензія береться судом до уваги, оскільки на вказану претензію відповідач надав відповідь 24.02.2009р., яку позивач отримав 02.03.2009р. (а.с. 13), що не заперечується представниками сторін у даній справі.

З огляду на вказане, відлік строку для виконання вимоги 7 днів щодо сплати грошового зобов'язання розраховується з 01.03.2009р. (24.02.2009р. + 5 днів на перебіг пошти = 01.03.09р.), грошове зобов'язання мало бути виконано протягом 7 днів (ч. 2 ст. 530 ЦК України) = 08.03.2009р., а 08.03.09р. -Міжнародний жіночий день, святковий, вихідний день, тому відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, останнім днем для виконання грошового зобов'язання за вимогою є 09.03.2009р. (понеділок) до 24 год. 00 хв.

Отже, право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних у позивача виникає з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано її початок (ст. 253 ЦК України), тобто з 10.03.2009р. по 12.07.2011р. (по дату укладення Договору № 07-47/11 про переведення боргу). Позивач у позовній заяві просить стягнути інфляційні витрати та 3% річних по 17.05.2011р., в частині щодо стягнення вказаних платежів по 12.07.2011р. (по дату укладення Договору № 07-47/11 про переведення боргу), у порядку встановленому законом, позовних вимог не збільшував, тому вказані платежі підлягають стягненню в межах позовних вимог, за період з 10.03.2009р. по 17.05.2011р.

При перерахунку розміру інфляційних витрат колегією суддів використано Закон України «Про державну статистику», яким затверджено Наказ від 27.07.2007р. № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін».

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова ВГС України від 05.04.2011р. № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розрахунку судових справ»від 03.04.1997р. № 62-97р.).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця (постанова ВГС України від 01.02.2012 № 52/30).

Офіційні індекси інфляції за 2009р. були наступними: за березень 2009р. - 101,4%; за квітень 2009р. - 100,9%, за травень 2009р. - 100,5%, за червень 2009р. - 101,1%, за липень 2009р. - 99,9%, за серпень 2009р. - 99,8%, за вересень 2009 р. - 100,8%, за жовтень 2009 р. - 100,9%, за листопад 2009р. - 101,1%, за грудень 2009 р. - 100,9%. Середній індекс інфляції за вказаний період 2009 року = 106,6%; (58129,8о грн. -боргу * 106,6%/100%) = 61966,36 грн. -58129,80 грн. = 3836,56 грн. За січень 2010р. - 101,8%, за лютий 2010р. - 101,9%, за березень 2010р. - 100,9%, за квітень 2010р. - 99,7%, за травень 2010 р. - 99,4%, за червень 2010р. - 99,6%, за липень 2010р. - 99,8%, за серпень 2010р. - 101,2%, за вересень 2010 р. - 102,9%, за жовтень 2010р. - 100,5%, за листопад 2010р. - 100,3%, за грудень 2010р. - 100,8%. Середній індекс інфляції за 2010 рік = 109,1%; (58129,80 грн. -боргу * 109,1%/100%) = 63419,61 грн. -58129,80 грн. = 5289,81 грн. За січень 2011р. - 101,0% , за лютий 2011р. - 100,9%, за березень 2011р. - 101,4%, за квітень 2011р. - 101,3%. Середній індекс інфляції за вказаний період 2011 року = 104,7%; (58129,80 грн. -боргу * 104,7%/100%) = 60861,90 грн. -58129,80 грн. = 2732,10 грн. Загальна сума інфляційних витрат за період: березень 2009р. -квітень 2011р. складає 11858,47 грн. (3836,56 грн. + 5289,81 грн. + 2732,10 грн.), а не 12032,87 грн., як розрахував місцевий суд.

Щодо розрахунку 3% річних, то право на нарахування 3% річних у позивача, як зазначено вище у цій постанові, виникло з 10.03.2009р. по 17.05.2011р. включно (в межах позовних вимог), що складає 770 днів прострочення.

Три проценти річних розраховуються за формулою: сума боргу * 3% річних * кількість днів прострочення /365 = 3% річних.

Отже, 58129,80 грн. - боргу * 3% річних* 770 днів прострочення /365 = 3678,89 грн., а не 3855,28 грн., як, помилково, розрахував місцевий суд.

Інші твердження скаржника, які викладені в апеляційній скарзі колегією суду до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга апелянта/відповідача підлягає до задоволення частково. Рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2012р. у справі № 5015/2794/11 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 58129,80 грн. основного боргу -скасувати і в цій частині провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України. В абзаці другому пункту першого резолютивної частини цього рішення цифри: «3855,28»замінити на цифри: «3678,89», цифри: «12032,87»замінити на цифри: «11858,47», цифри: «740,18»замінити на цифри: «155,37», цифри: «255,26»замінити на цифри: «46,86». В іншій частині, рішення господарського суду - залишити без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44 - 49, п. 1-1 ст. 80, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2012 року у справі № 5015/2794/11 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 58219,80 грн. заборгованості -скасувати і в цій частині провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору, відповідно до п. 1-1 статті 80 ГПК України.

3. В іншій частині судове рішення змінити.

4. В абзаці другому пункту першого резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області цифри: «3855,28»замінити на цифри: «3678,89», цифри: «12032,87»замінити на цифри: «11858,47», цифри: «740,18»замінити на цифри: «155,37», цифри: «255,26»замінити на цифри: «46,86».

5. В іншій частині рішення господарського суду -залишити без змін.

6. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.