Рішення № 26494045, 08.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 5011-69/6681-2012/8/087-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Чемпіон», ідентифікаційний код: 33944030, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Технолоджі», ідентифікаційний код: 36382282, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе, 39,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Фастовець В.В., яка діє на підставі довіреності від 14.10.2011 року за №93;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Чемпіон»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Технолоджі»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 23.02.2011 року за №30 у вигляді основного боргу у сумі 3 206 500,73 грн. (три мільйони двісті шість тисяч п'ятсот гривень 73 коп.), пені у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.), штрафу 50 відсотків річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.) та штрафу 50 відсотків від суми боргу у розмірі 1 603 250,36 грн. (один мільйон шістсот три тисячі двісті п'ятдесят гривень 36 коп.). Також у позовній заяві від 21.05.2012 року за №82 Позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову, а саме накласти арешт на кошти Відповідача в розмірі 3 450 326,55 грн. (три мільйони чотириста п'ятдесят тисяч триста двадцять шість гривень 55 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань, частково оплативши отриманий товар за договором поставки нафтопродуктів від 23.02.2011 року за №30, в зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 3 206 500,73 грн. (три мільйони двісті шість тисяч п'ятсот гривень 73 коп.), пені у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.), штрафу 50 відсотків річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.) та штрафу 50 відсотків від суми боргу у розмірі 1 603 250,36 грн. (один мільйон шістсот три тисячі двісті п'ятдесят гривень 36 коп.).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року було порушено провадження у справі №5011-69/6681-2012, призначено справу до розгляду на 08.06.2012 року. Ухвалою від 08.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.07.2012 року.

15.06.2012 року до господарського суду міста Києва від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 12.06.2012 року за №756 (вх. №06-21/3481 від 15.06.2012 року), в якому останній просить суд повернути позовну заяву Позивачеві у зв'язку з тим, що позовна заява подана з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року справу №5011-69/6681-2012 направлено за підсудністю до господарського суду Київської області, в зв'язку з тим, що місцем знаходження Відповідача є адреса: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе, 39.

24.07.2012 року матеріали справи №5011-69/6681-2012 надійшли до господарського суду Київської області, які для подальшого розгляду були передані судді господарського суду Київської області Скутельнику П.Ф.

Справа №5011-69/6681-2012 відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 25.07.2012 року прийнята до провадження суддею господарського суду Київської області Скутельником П.Ф., який присвоїв їй номер 5011-69/6681-2012/8/087-12 та призначив до розгляду на 20.08.2012 року.

20.08.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 07.08.2012 року, дав пояснення, позов підтримав, просив позов задовольнити та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 20.08.2012 року задоволено. Відповідач в судове засідання 20.08.2012 року не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 25.07.2012 року не виконав. В судовому засіданні 20.08.2012 року розглянувши вимогу Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Відповідача у сумі 3 450 326,55 грн. (три мільйони чотириста п'ятдесят тисяч триста двадцять шість гривень 55 коп.), суд дійшов висновку про її необґрунтованість та безпідставність, внаслідок чого ухвалою суду від 20.08.2012 року відмовлено Позивачу в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Ухвалою суду від 20.08.2012 року розгляд справи відкладено на 08.10.2012 року.

05.10.2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшло клопотання від 05.10.2012 року за №152 (вх. №15795 від 05.10.2012 року) з доданим до нього розрахунком позовних вимог від 05.10.2012 року за №153, в якому останній просить стягнути з Відповідача на користь Позивача суму в розмірі 3 928 215,09 грн. (три мільйони дев'ятсот двадцять вісім тисяч двісті п'ятнадцять гривень 09 коп.), яка складається з основного боргу у сумі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.), пені у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.), штрафу 50 відсотків річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 грн. (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.) та штрафу 50 відсотків від суми боргу у розмірі 1 603 250,36 грн. (один мільйон шістсот три тисячі двісті п'ятдесят гривень 36 коп.), у зв'язку зі зменшенням суми боргу Відповідача по справі №5011-69/6681-2012/8/087-12 внаслідок добровільної сплати Відповідачем після порушення провадження у справі № 5011-69/6681-2012/8/087-12 частини заборгованості за Договором у вигляді основного боргу у сумі 1933400,00 грн. (один мільйон дев'ятсот тридцять три тисячі чотириста гривень 00 коп.), та у вказаній частині добровільно сплачено суми основного боргу за Договором припинити провадження у справі.

08.10.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, надав пояснення, позов підтримав та заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача. Суд розглянувши дане клопотання Позивача своєю ухвалою від 08.10.2012 року в його задоволенні відмовив, в зв'язку з тим, що останнє є безпідставним та необґрунтованим. В судовому засіданні 08.10.2012 року Позивач підтримав свою заяву про часткове припинення провадження у справі №5011-69/6681-2012/8/087-12 в частині добровільно сплачено суми основного боргу за Договором у розмірі 1933400,00 грн. (один мільйон дев'ятсот тридцять три тисячі чотириста гривень 00 коп.) через відсутність спору у вказаній частині та стягнути з Відповідача на його користь заборгованість за Договором у вигляді основного боргу у сумі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.), пені у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.), штрафу 50 відсотків річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 грн. (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.) та штрафу 50 відсотків від суми боргу у розмірі 1 603 250,36 грн. (один мільйон шістсот три тисячі двісті п'ятдесят гривень 36 коп.). Відповідач в судове засідання 08.10.2012 року не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду від 25.07.2012 року та від 20.08.2012 року не виконав. В судовому засіданні 08.10.2012 року суд прийшов до висновку, що письмова заява Позивача про потребу припинення провадження у справі в зв'язку з добровільною сплатою Відповідачем частини основного боргу за Договором у сумі 1933400,00 грн. (один мільйон дев'ятсот тридцять три тисячі чотириста гривень 00 коп.) обґрунтована та доведена, внаслідок чого провадження у справі в цій частині підлягає припиненню через відсутність предмету спору. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 08.10.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

23.02.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655, 712 Цивільного кодексу України, було укладено договір поставки нафтопродуктів від 23.02.2012 року за №30 (далі за текстом: Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) у зумовлені строки Покупцеві нафтопродукти, а Покупець зобов'язується прийняти товар у свою власність і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що товар поставляється партіями на підставі заявки Покупця і відвантажуються з відповідними документами (рахунки, накладні тощо), які передаються одночасно з товаром.

За умовами п. 1.3. Договору, найменування, ціна Товару, кількість і вартість партії Товару зазначаються в накладній, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Також, в накладній можуть зазначатись додаткові умови, в тому числі умови поставки Товару, які мають пріоритет перед умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна товару є договірною, встановлюється у рахунках та накладних за 1 літр товару, з урахування ПДВ, окремо щодо кожної партії товару і визначається виходячи з поточної ціни Постачальника на момент оформлення рахунку-фактури та/чи накладної.

Договором у п. 2.3. визначено, що Покупець зобов'язується здійснити оплату вартості товару на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що підписання сторонами накладної на відповідну партію товару свідчить про те, що товар поставлений Постачальником і прийняти Покупцем по кількості і якості відповідно до умов Договору, згідно паспорту виробника та сертифікату відповідності.

Згідно з абз. 1 п. 5.4. Договору, Покупець за недотримання строків платежів, передбачених цим Договором сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості поставленого Постачальником та неоплаченого Покупцем товару за кожен день прострочення до дати остаточного виконання грошового зобов'язання за цим Договором.

Відповідно до абз. 2 п. 5.4. Договору, в разі прострочення виконання та/або невиконання Покупцем свої зобов'язань по здійсненню платежів за цим Договором понад одного місяця, Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 50 відсотків річних від суми боргу протягом всього часу прострочення до дати остаточного виконання зобов'язання за цим Договором.

Абзацом 3 п. 5.4. Договору визначено, що в разі прострочення виконання та/або невиконання покупцем своїх зобов'язань по здійсненню платежів за цим договором понад двох місяців, покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 50 відсотків від суми боргу.

Договором у п. 10.1. визначено, що даний Договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що Позивач на виконання вимог п. п. 1.1., 1.2., 4.7. Договору, в період з 09.12.2011 року по 29.02.2012 року з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 712 Цивільного кодексу України передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 3 288 122,31 грн. (три мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч сто двадцять дві гривні 31 коп.), що підтверджено видатковими накладними від 09.12.2011 року за №СЧ-0002774, від 15.12.2011 року за №СЧ-0002827, від 20.12.2011 року за №СЧ-0002867, від 05.01.2012 року за №СЧ-0000017, від 19.01.2012 року за №СЧ-0000120, від 26.01.2012 року за №СЧ-0000177, від 31.01.2012 року за №СЧ-0000211, від 11.02.2012 року за №СЧ-0000271, від 22.02.2012 року за №СЧ-0000354, від 29.02.2012 року за №СЧ-0000401, які підписані Позивачем та Відповідачем на виконання вимог п. п. 1.1., 1.2., 4.7. Договору і ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу вартості, строків, обсягу та якості поставленого товару з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем товару у обсягах та вартості, визначених у видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи і достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем видаткові накладні без будь-якого зазначення Відповідачем про незгоду з вартістю, якістю та обсягом поставлених Позивачем товарів свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Як вказує Позивач, Відповідач в повному обсязі не виконав зобов'язань за Договором, частково оплативши отриманий товар згідно видаткових накладних від 09.12.2011 року за №СЧ-0002774, від 15.12.2011 року за №СЧ-0002827, від 20.12.2011 року за №СЧ-0002867, від 05.01.2012 року за №СЧ-0000017, від 19.01.2012 року за №СЧ-0000120, від 26.01.2012 року за №СЧ-0000177, від 31.01.2012 року за №СЧ-0000211, від 11.02.2012 року за №СЧ-0000271, від 22.02.2012 року за №СЧ-0000354, від 29.02.2012 року за №СЧ-0000401.

З огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлялись претензії від 29.11.2011 року за №103, від 16.02.2012 року за №26 та від 20.03.2012 року за №50, в яких Позивач просив Відповідача сплатити у повному обсязі заборгованість за Договором.

На вказані претензії Відповідач відповіді не надав та заборгованість за Договором перед Позивачем у повному обсязі не сплатив.

Разом з тим суд зазначає, що 05.10.2012 року від Позивача через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшло клопотання від 05.10.2012 року за №152 з доданим до нього розрахунком позовних вимог від 05.10.2012 року за №153, в якому останній просить стягнути з Відповідача на користь Позивача суму в розмірі 3 928 215,09 грн. (три мільйони дев'ятсот двадцять вісім тисяч двісті п'ятнадцять гривень 09 коп.), яка складається з основного боргу у сумі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.), пені у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.), штрафу 50 відсотків річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 грн. (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.) та штрафу 50 відсотків від суми боргу у розмірі 1 603 250,36 грн. (один мільйон шістсот три тисячі двісті п'ятдесят гривень 36 коп.), у зв'язку зі зменшенням суми боргу Відповідача по справі №5011-69/6681-2012/8/087-12 внаслідок добровільної сплати Відповідачем після порушення провадження у справі № 5011-69/6681-2012/8/087-12 частини заборгованості за Договором у вигляді основного боргу у сумі 1933400,00 грн. (один мільйон дев'ятсот тридцять три тисячі чотириста гривень 00 коп.), та у вказаній частині добровільно сплачено суми основного боргу за Договором припинити провадження у справі. Згідно даних вказаної заяви Позивача Відповідач добровільно сплатив Позивачу частину основного боргу за Договором у сумі 1 933 400,00 грн. (один мільйон дев'ятсот тридцять три тисячі чотириста гривень 00 коп.), внаслідок чого за Відповідачем станом на 05.10.2012 року залишився рахуватись основний борг у сумі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.), пеня у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.), штраф 50 відсотків річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 грн. (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.) та штраф 50 відсотків від суми боргу у розмірі 1 603 250,36 грн. (один мільйон шістсот три тисячі двісті п'ятдесят гривень 36 коп.).

Постанова пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, у абз. 3 п. 4.4. передбачає, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача частини основного боргу у сумі 1 933 400,00 грн. (один мільйон дев'ятсот тридцять три тисячі чотириста гривень 00 коп.) підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає можливість припинення провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору, в зв'язку з тим, що Відповідачем під час розгляду справи зазначена сума основної заборгованості сплачена на користь Позивача в добровільному порядку.

На підтвердження позовних вимог Позивачем надано суду належним чином засвідчену копію акту звіряння взаємних рахунків між Позивачем та Відповідачем за період з 16.08.2012 року по 26.09.2012 року, що свідчить про узгодження суми основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором у розмірі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.).

Поясненнями Позивача, які він надав у судових засіданнях, матеріалами справи, зокрема актом звіряння взаємних рахунків, який підписаний Позивачем і Відповідачем без будь-якого зазначення Відповідачем незгоди з вартістю, якістю та обсягом поставлених Позивачем товарів і сумою заборгованості за Договором, видатковими накладними від 09.12.2011 року за №СЧ-0002774, від 15.12.2011 року за №СЧ-0002827, від 20.12.2011 року за №СЧ-0002867, від 05.01.2012 року за №СЧ-0000017, від 19.01.2012 року за №СЧ-0000120, від 26.01.2012 року за №СЧ-0000177, від 31.01.2012 року за №СЧ-0000211, від 11.02.2012 року за №СЧ-0000271, від 22.02.2012 року за №СЧ-0000354, від 29.02.2012 року за №СЧ-0000401, підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. п. 1.1., 2.3. Договору, частково оплатив поставлений Позивачем товар, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 05.10.2012 року за Договором наявна заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.), пені у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.), штрафу 50 відсотків річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 грн. (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.) та штрафу 50 відсотків від суми боргу у розмірі 1 603 250,36 грн. (один мільйон шістсот три тисячі двісті п'ятдесят гривень 36 коп.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вищезазначені копії видаткових накладних від 09.12.2011 року за №СЧ-0002774, від 15.12.2011 року за №СЧ-0002827, від 20.12.2011 року за №СЧ-0002867, від 05.01.2012 року за №СЧ-0000017, від 19.01.2012 року за №СЧ-0000120, від 26.01.2012 року за №СЧ-0000177, від 31.01.2012 року за №СЧ-0000211, від 11.02.2012 року за №СЧ-0000271, від 22.02.2012 року за №СЧ-0000354, від 29.02.2012 року за №СЧ-0000401 та акту звіряння взаємних рахунків між Позивачем та Відповідачем за період з 16.08.2012 року по 26.09.2012 року, які підписані Позивачем та Відповідачем без будь-якого зазначення Відповідачем про незгоду з відомостями, вказаними у видаткових накладних та акті звіряння взаємних рахунків щодо заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язання, взятого ним, відповідно до Договору.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору щодо поставки товару. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем поставки якісного товару, передбаченого Договором, не заперечені, доказів зворотного суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 05.10.2012 року у сумі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.), за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача. Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 05.10.2012 року складає 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.). Доказів повної чи часткової оплати вказаної заборгованості Відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню, передбачену п. 5.4. Договору, за недотримання строків платежів, передбачених Договором у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 611 передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст. 1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та п. 5.4. Договору, Позивачем нараховано Відповідачу пеню за прострочення строків виконання грошового зобов'язання за Договором на загальну суму 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.).

Дослідженням правильності визначення Позивачем суми пені, суд встановив, що сума пені у розмірі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.) визначена обґрунтовано і вірно. Доказів сплати Відповідачем вказаної суми пені перед Позивачем в добровільному порядку не надано.

Крім того, Позивач, за прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, просить суд стягнути з Відповідача 50 процентів річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.). Розрахунок суми 50 процентів річних за користування чужими грошовими коштами знаходиться в матеріалах справи.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Перевіркою правильності визначення Позивачем вищевказаної суми 50 процентів річних, судом встановлено, що останній визначено Позивачем вірно і обґрунтовано.

На час розгляду справи, Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу суми 50 процентів річних.

Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача за прострочення виконання останнім зобов'язань по здійсненню платежів за цим договором понад двох місяців штраф у розмірі 50 відсотків від суми боргу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіркою правильності визначення Позивачем вказаної суми штрафу у розмірі 50 відсотків від суми боргу, судом встановлено, що остання визначена Позивачем вірно і обґрунтовано.

На час розгляду справи, Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу суми штрафу у розмірі 50 відсотків від суми боргу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна станом на 05.10.2012 року заборгованість за договором поставки нафтопродуктів від 23.02.2011 року за №30 у вигляді основного боргу у сумі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.), пені у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.), штрафу 50 відсотків річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 грн. (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.) та штрафу 50 відсотків від суми боргу у розмірі 1 603 250,36 грн. (один мільйон шістсот три тисячі двісті п'ятдесят гривень 36 коп.).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 23.02.2011 року за №30 у вигляді основного боргу у сумі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.), пені у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.), штрафу 50 відсотків річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 грн. (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.) та штрафу 50 відсотків від суми боргу у розмірі 1 603 250,36 грн. (один мільйон шістсот три тисячі двісті п'ятдесят гривень 36 коп.) є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.).

Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що спір у даній справі виник в результаті неправильних дій Відповідача, суд, на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №5011-69/6681-2012/8/087-12 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Технолоджі», ідентифікаційний код: 36382282, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе, 39, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Чемпіон», ідентифікаційний код: 33944030, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, суми основного боргу за договором поставки нафтопродуктів від 23.02.2011 року за №30 на загальну суму 1 933 400,00 грн. (один мільйон дев'ятсот тридцять три тисячі чотириста гривень 00 коп.), - припинити.

2. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Чемпіон» до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Технолоджі»про стягнення заборгованості в частині, в якій провадження у справі №5011-69/6681-2012/8/087-12 не припинено,- задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Технолоджі», ідентифікаційний код: 36382282, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе, 39, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Чемпіон», ідентифікаційний код: 33944030, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, заборгованість за договором поставки нафтопродуктів від 23.02.2011 року за №30 у вигляді основного боргу у сумі 1 273 100,73 грн. (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сто гривень 73 коп.), пені у сумі 243 825,82 грн. (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 82 коп.), штрафу 50 відсотків річних за прострочення оплати товару у сумі 808 038,18 грн. (вісімсот вісім тисяч тридцять вісім гривень 18 коп.) та штрафу 50 відсотків від суми боргу у розмірі 1 603 250,36 грн. (один мільйон шістсот три тисячі двісті п'ятдесят гривень 36 коп.) та судовий збір у сумі 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.).

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник