Рішення № 26493906, 16.10.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1031/12

За позовом Любомльської районної спілки споживчих товариств м. Любомль Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма Євростар" м. Рівне

про стягнення 20638грн. 18 коп.

Головуючий суддя Кочергіна В.О.

Суддя Павленко Є.В.

Суддя Трускавецький В.П.

Представники сторін:

від позивача : Шиліпук В.А. - за довіреністю №9/2 від 03.07.2012 року

від відповідача: Янчишин М.М. - директор

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10956грн. 34коп., з яких 7500грн. заборгованості по сплаті орендної плати за січень-травень 2012р. та 3456грн. 34коп. пені (в т.ч. 270грн. 09коп. -нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3186грн. 25коп. -нарахованої у розмірі 182%).

Ухвалою суду від 20.06.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 10.07.2012р.

Ухвалою суду від 31.07.2012р., за клопотанням сторони, провадження у справі зупинялось до вирішення пов'язаної з нею справи №7/5004/898/12 за позовом ТзОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар"" м. Рівне до Любомильської спілки споживчих товариств м. Любомль про визнання договору оренди об'єкта нерухомості недійсним.

Ухвалою суду від 29.08.2012р. провадження у справі №5019/1031/12 поновлено та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 11.09.2012р.

В судовому засіданні 11.09.2012р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог (вх.№9342/12 від 11.09.2012р.), згідно якої позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма Євростар" м. Рівне 20 638грн. 18 коп. заборгованості з орендної плати. До поданої заяви долучено розрахунок пені станом на 01.09.2012р. в сумі 8638грн. 18коп. (в т.ч. 627грн. 68коп. -нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 8010грн. 05коп. -нарахованої у розмірі 182%).

Заяву про збільшення позовних вимог судом прийнято.

10.09.2012р. відповідачем на адресу суду надіслано клопотання про зупинення провадження у справі №5019/1031/12 до винесення Рівненським апеляційним господарським судом постанови про перегляд рішення по справі №5004/898/12.

Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечував.

В судовому засіданні 11.09.2012р. у задоволенні поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі судом відмовлено.

Судом враховано, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18).

Ухвалою суду від 11.09.2012р. за клопотанням сторони, строк вирішення спору по справі продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 20.09.2012р. Цією ж ухвалою зобов'язано позивача подати в судове засідання детальний розрахунок заявлених до стягнення сум.

В судовому засіданні 20.09.2012р. оголошувалась перерва на 27.09.2012р.

27.09.2012р. розпорядженням голови господарського суду Рівненської області, у зв'язку із складністю справи, за заявою судді, подальший розгляд справи №5019/1031/12 призначено у колегіальному складі трьох суддів: Кочергіної В.О. (головуючий), Павленко Є.В., Трускавецький В.П.

Ухвалою суду від 27.09.2012р. справу №5019/1031/12 прийнято до розгляду колегією у складі суддів: Кочергіної В.О. (головуюча), Павленка Є.В., Трускавецького В.П.

Ухвалою суду від 27.09.2012р., у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 16.10.2012р. Цією ж ухвалою зобов'язано позивача письмову позицію щодо заявленої до стягнення суми з розмежуванням її складових (борг, штрафні санкції, інші нарахування) та зазначенням нормативних підстав нарахування визначених сум; письмове пояснення щодо адреси місцезнаходження об'єкта нерухомості переданого в оренду; документи в підтвердження повноважень Любомльської спілки споживчих товариств на передачу в оренду майна; правовстановлюючі документи на об'єкт, переданий в оренду.

В судовому засіданні 16.10.2012р. представник позивача долучив до матеріалів справи письмові пояснення щодо спірних правовідносин, довідку Державного реєстратора Любомильської РДА, довідку Любомильської міської ради щодо місцезнаходження складів Любомльської РССТ, копію технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна (склад будівельних матеріалів), копію свідоцтва про право власності та витягу про реєстрацію права власності.

В судовому засіданні 16.10.2012р., на виконання вимог ухвали суду, представник позивача подав заяву-розрахунок заявленої до стягнення суми (несплаченої орендної плати та пені), згідно якої просить суд стягнути з відповідача 20638грн. 18коп., з яких 12000грн. -заборгованості по сплаті орендної плати за січень-серпень 2012р. та 8638грн. 18коп. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд стягнути з відповідача 12000грн. заборгованості по орендній платі за січень - серпень 2012р. та 8638грн. 18коп. пені, нарахованої згідно долученого до заяви розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди об'єкта нерухомості №39 від 01.12.2011р. в частині сплати орендної плати. Наголошував, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором оренди №39 від 01.12.2011р., актом приймання передачі в оренду об'єкта нерухомості від 01.12.2011р., претензією №15/2 від 24.04.2012р.

В судових засіданнях представником позивача подавались заяви про повернення витрат, пов'язаних із розглядом справи, а саме заява вх.№6759/12 від 10.07.2012р. на суму 599грн. 97коп., заява вх.№7693/12 від 31.07.2012р. на суму 599грн. 91коп., заява вх.№9341/12 від 11.09.2012р. на суму 649грн. 92коп., заява вх.№9737/12 від 20.09.2012р. на суму 599грн. 91коп., заява від 27.09.2012р. на суму 599грн. 99коп., заява вх.№10661/12 від 16.10.2012р. на суму 599грн. 99коп. У поданих заявах позивач просив суд стягнути з відповідача підтверджені витрати по оплаті заправки бензином службового автомобіля та витрати на відрядження. До зазначених заяв позивачем долучено подорожні листи, чеки автозаправної станції про заправку автомобіля, видаткові касові ордери про отримання відрядних коштів.

Відповідач у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували. Наголошували на тому, що при укладенні договору оренди об'єкта нерухомості №39 від 01.12.2011р. не було дотримано порядку укладання договорів, а саме не повернуто позивачу один примірник договору та акту; не надано документів, які підтверджують право власності орендодавця на даний об'єкт нерухомості; не надано документів (викопіювання плану розміщення складського приміщення та земельної ділянки на місцевості) які індивідуально визначають об'єкт оренди; не надано рішення правління Любомльської районної спілки споживчих товариств про передачу в оренду об'єкта нерухомості; не визначено вартість об'єкту оренди, а саме земельної ділянки; не проведено державну реєстрацію даного договору оренди. Звертає увагу суду, що підприємство не займалось заготівлею металобрухту на вищевказаній території та не отримувало в користування об'єкту оренди.

Відповідач також наголошує, що між сторонами договір оренди складських приміщень фактично не укладався, Любомльською районною спілкою споживчих товариств не було надано ТзОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" оригінал договору та акту прийому-передачі об'єкта нерухомості. Зазначає, що Любомльською районною спілкою споживчих товариств при укладенні спірного договору не було надано ТОВ "Промислово-комерційна фірма Євростар" копії виписки із статуту де вказано, що споживче товариство може надавати в оренду своє нерухоме майно для зберігання металобрухту, не пред'явлено та не надано копію рішення зборів, якими керівника Любомльської районної спілки споживчих товариств уповноважено укладати договір оренди нерухомого майна, вказує на недотриманні при укладенні договору оренди істотних умов та його державної реєстрації у зв'язку з орендою земельної ділянки. Просить суд залишити позов без задоволення.

В судовому засіданні 16.10.2012р. представником відповідача долучено до матеріалів справи додаткові докази.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.08.2012р. по справі №5004/898/12 відмовлено у позові ТзОВ "Промислово-комерційної фірми "Євростар" до Любомльської районної спілки споживчих товариств про визнання недійсним договору оренди об'єкту нерухомості №39 від 01.12.2011р.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012р. рішення господарського суду Волинської області від 07.08.2012р. по справі №5004/898/12 залишено без змін.

Зазначеними судовими актам підтверджено правомірність та відповідність вимогам чинного законодавства укладеного між сторонами договору оренди об'єкту нерухомості №39 від 01.12.2011р.

01.12.2011р. між Любомльською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Тимощук К.Г (Орендодавець) та ТзОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар"" в особі Янчишина М.М. (Орендар) укладено договір оренди об'єкта нерухомості №39.

За умовами договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в операційну оренду приміщення складу загальною площею 90кв.м., що знаходиться за адресою м. Любомль, вул.. Промислова, 1 (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, Орендарю одночасно надається право користування земельною ділянкою (площадкою з твердим покриттям), яка прилягає до об'єкта оренди загальною площею 1000кв.м.

Об'єкт оренди належить Орендодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухомі об'єкти сер. САВ №781891 від 07.02.2008р. (п.1.5 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що об'єкт оренди передається Орендарю у термін не пізніше 3-х днів після укладення договору за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.3.1.3 договору Орендодавець зобов'язався вчасно надавати Орендарю рахунки на оплату орендної плати та витрат з відшкодування наданих експлуатаційних та комунальних послуг.

Орендар зобов'язався вчасно та в повному обсязі, відповідно до умов цього договору, сплачувати орендну плату та відшкодовувати експлуатаційні та комунальні витрати (п.3.3.2 договору).

Пунктом 5.1 договору оренди встановлено, що розмір орендної плати за користування об'єкту оренди становить 1500грн.

Пунктом 5.2 договору визначено, що орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Орендодавця до 20 числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди.

У випадку несвоєчасної сплати орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті за кожен день прострочення та 182% річних з простроченої суми відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (п.8.2 договору).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін, а саме з боку Орендодавця -головою правління Любомльської РССТ Тимощук К.Г., з юоку Орендаря -керівником ТзОВ "ПКФ Євростар" Янчишиним М.М.

Голова правління Тимощук К.Г. наділена повноваженнями на право підпису договору постановою Конференції Любомльської районної спілки споживчих товариств від 28.11.2008р. "Про делегування повноважень". Згідно наданого суду Любомльською районною спілкою споживчих товариств витягу з статуту вбачається, що п. "и" розділу 7 до виду діяльності райспоживспілки віднесено здача в оренду нерухомості. Вказані факти встановлені у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012р. по справі №5004/898/12.

Згідно акту приймання-передачі в оренду об'єкта нерухомості, 01.12.2011р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення складу. Акт приймання-передачі підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін, а саме з боку Орендодавця -Тимощук К.Г., з боку Орендаря -Янчишиним М.М.

До матеріалів справи позивачем долучено рахунки про сплату орендної плати за№37 від 13.01.2012р., №74 від 14.02.2012р., №111 від 15.03.2012р., №150 від 17.04.2012р., №184 від 17.05.2012р., №218 від 15.06.2012р., №253 від 17.07.2012р., №289 від 15.08.2012р. про сплату орендної плати в розмірі 1500грн.

Листами №13/2 від 21.03.2012р., №15/2 від 24.04.2012р. позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість по орендній платі.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті орендної плати належним чином не виконав, що стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про примусове стягнення наявної заборгованості по сплаті орендної плати.

На час розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за період січень-серпень 2012р. становить 12000грн.

Також позивачем заявлено до стягнення 8638грн. 18коп. пені, нарахованої відповідно до п.8.2 договору оренди (в т.ч. 627грн. 68коп. -нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 8010грн. 05коп. -нарахованої у розмірі 182%).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК України, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовим рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах) (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.08.2012р. по справі №5004/898/12 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012р. по справі №5004/898/12 встановлено дійсність укладеного між ТзОВ "Промислово-комерційної фірми "Євростар" та Любомльською районною спілкою споживчих товариств договору оренди об'єкту нерухомості №39 від 01.12.2011р.

У відповідності до ст.11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 Цивільного кодексу України).

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме підписаним між сторонами актом приймання-передачі в оренду об'єкта нерухомості від 01.12.2011р. підтверджується прийняття орендарем об'єкту нерухомості в користування. Акт підписаний керівником та скріплений печаткою ТзОВ "Промислово-комерційної фірми "Євростар"".

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору останній укладено строком з 01.12.2011р. по 01.01.2013р. (п.4.1 договору).

Заявлена до стягнення заборгованість по сплаті орендної плати стосується періоду користування об'єктом оренди з січня по серпень (включно) 2012р.

Доводи відповідача стосовно не визначення у договорі оренди розміру орендної плати судом до уваги не приймаються. Судом враховується, що з 01.12.2011р. та до початку розгляду справи в господарському суді Рівненської області відповідач не вчиняв дій щодо оспорювання визначеної у договорі суми орендної плати. Стосовно доводів відповідача про включення або не включення до розміру орендної плати суми ПДВ, суд вважає, що вказані обставини безпосередньо стосуються Орендодавця, оскільки орендну плату згідно договору визначено у сталому розмірі в сумі 1500грн., що також встановлено рішенням господарського суду Волинської області від 07.08.2012р. за результатами розгляду справи №5004/898/12.

Доказів оплати суми заборгованості відповідачем в судове засідання не надано. Також відповідачем не надано і доказів, які спростовують підстави заявлених вимог.

При цьому судом враховується наявність судових актів, зокрема постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012р. по справі №5004/898/12 та рішення господарського суду Волинської області від 07.08.2012р. №5004/898/12, якими підтверджено дійсність укладеного між сторонами договору оренди.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 12000грн. заборгованості по сплаті орендної плати за січень-серпень 2012р.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.5.2 договору оренди, орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Орендодавця до 20 числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті за кожен день прострочення та 182% річних з простроченої суми відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено до стягнення 627грн. 68коп. пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 8010грн. 05коп. пені, нарахованої у розмірі 182%. Згідно п. 8.2 договору оренди у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті за кожен день прострочення та 182% річних з простроченої суми відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

З наведеного пункту договору вбачається, що сторонами за прострочення виконання грошових зобов'язань передбачено два види нарахувань: пені та 182% річних, згідно ст.625 ЦК України. При цьому за своєю правовою природою вказані нарахування не є тотожними. Однак позивач, помилково вважаючи, що за своєю правовою природою передбачене у договорі нарахування у вигляді 182% річних від простроченої суми є пенею, просить суд стягнути вказану суму саме як пеню.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на наведені правові приписи та враховуючи п.5.2, п.8.2 договору оренди суд, вважає правомірним нарахування пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення виконання грошових зобов'язань у розмірі 553грн. 39коп., зокрема за січень 2012р. починаючи з 21.01.2012р. по 21.07.2012р. в сумі 113грн. 77коп.; за лютий 2012р. починаючи з 21.02.2012р. по 21.08.2012р. в сумі 113грн. 14коп.; за березень 2012р. починаючи з 21.03.2012р. по 01.09.2012р. в сумі 101грн. 48коп.; за квітень 2012р. починаючи з 21.04.2012р. по 01.09.2012р. в сумі 82грн. 38коп.; за травень 2012р. починаючи з 21.05.2012р. по 01.09.2012р. в сумі 63грн. 93коп.; за червень 2012р. починаючи з 21.06.2012р. по 01.09.2012р. в сумі 44грн. 88коп.; за липень 2012р. починаючи з 21.07.2012р. по 01.09.2012р. в сумі 26грн. 43коп.; за серпень 2012р. починаючи з 21.08.2012р. по 01.09.2012р. в сумі 7грн. 38коп.

В решті заявленої до стягнення пені, нарахованої поза межами строку, визначеного ст.232 ГК України та у розмірі 182%, у позові необхідно відмовити, оскільки нарахування останньої не узгоджується з наведеними правовими приписами, а тому є необґрунтованим та безпідставним.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Любомльської районної спілки споживчих товариств м. Любомль Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма Євростар" м. Рівне в частині стягнення 12000грн. заборгованості по сплаті орендної плати та 553грн. 39коп. -пені є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог у позові необхідно відмовити.

Доводи відповідача стосовно неприйняття об'єкта оренди в користування через відсутність об'єкта оренди за адресою зазначеною у договорі, а саме в м. Любомль по вул. Промисловій, 1 судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються поясненнями позивача щодо допущеної описки під час виготовлення договору оренди. Крім того наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі об'єкту оренди свідчить про те, що відповідачем прийнято в користування складські приміщення та площу земельної ділянки.

Доводи відповідача стосовно здійснення перешкод у користування об'єктом оренди з боку позивача не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому судом також до уваги не приймаються.

Інші доводи стосовно недійсності укладеного між сторонами договору оренди приміщення суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки дійсність укладеного між сторонами договору підтверджується постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012р. по справі №5004/898/12 та рішенням господарського суду Волинської області від 07.08.2012р. №5004/898/12, які прийняті за результатами розгляду вимог ТзОВ "Промислово-комерційна фірма Євростар" про визнання договору оренди №39 від 01.11.2012р. недійсним.

При цьому суд зважає на те, що відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Подані позивачем заяви про повернення витрат, пов'язаних із розглядом справи, а саме заяви вх.№6759/12 від 10.07.2012р. на суму 599грн. 97коп., заява вх.№7693/12 від 31.07.2012р. на суму 599грн. 91коп., заява вх.№9341/12 від 11.09.2012р. на суму 649грн. 92коп., заява вх.№9737/12 від 20.09.2012р. на суму 599грн. 91коп., заява від 27.09.2012р. на суму 599грн. 99коп., заява вх.№10661/12 від 16.10.2012р. на суму 599грн. 99коп. стосуються прибуття в судове засідання представника позивача, не є судовими витратами в розумінні ст.49 ГПК України, а тому відшкодуванню не підлягають.

При зверненні до суду з позовом про стягнення 10956грн. 34коп., позивачем згідно платіжного доручення №151 від 11.06.2012р. було сплачено 1641грн. судового збору, при поданні заяви про збільшення позовних вимог позивачем згідно платіжного доручення №242 від 10.09.2012р. було сплачено 1641грн. судового збору.

При цьому відповідно до п.2. ст.4 Закону України "Про судовий збір" із позовних вимог майнового характеру розмір судового збору становить 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З врахуванням наведених приписів, розмір належного до сплати судового збору із суми позову 20638грн. 18коп. становить 1609грн. 50коп.

Відповідно до п.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладені обставини та наведені правові норми, судовий збір в розмірі 1672грн. 50коп. зайво сплачений Любомльською спілкою споживчих товариств згідно платіжних доручень №151 від 11.06.2012р. та №242 від 10.09.2012р. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Любомльської районної спілки споживчих товариств м. Любомль Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма Євростар" м. Рівне про стягнення 20638грн. 18 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма Євростар" (м. Рівне, вул.. Кн. Ольги, 5, оф. 414, код 36416693) 12000грн. (дванадцять тисяч гривень) заборгованості по сплаті орендної плати, 553грн. 39коп. (п'ятсот п'ятдесят три гривні 39коп.) -пені, 979грн. 06коп. (дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 06коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду повернути Любомльській спілці споживчих товариств з Державного бюджету України зайво сплачений згідно платіжних доручень №151 від 11.06.2012р. та №242 від 10.09.2012р. судовий збір в розмірі 1672грн. 50коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 19.10.2012р.

Головуючий суддя Кочергіна В.О.

Суддя Павленко Є.В.

Суддя Трускавецький В.П.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу (44300 м. Любомль, Волинська область, вул. Чепаєва, 13);

3 - відповідачу (33014 м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 5 офіс 414)