Постанова № 26493617, 08.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

08 жовтня 2012 року 18:30 год. № 2а-9219/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., при секре тарі судового засідання Палійчук Л.Д., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Містечко інвалідів" (далі - ТОВ "Містечко інвалідів") до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Киє ва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0000522220/1483/10/22-50,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Містечко інвалідів" звернулося до суду з позовом про визнання незаконними дій ДПІ по проведенню перевірки позивача, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 30.03.2012р. №0000522220/1483/10/22-50 про нарахування екологічного податку в сумі 1151 грн.

Під час розгляду справи представники позивача (Дмітрієва В.В.) підтримала вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Водночас названий представник позивача відмовився від вимоги про визнання незаконними дій ДПІ щодо прове дення перевірки, якам (відмова) прийнята судом, у зв'язку з чим суд ухвалою від 02.10.2012р. закрив провадження в цій частині.

Позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення обґрунтований тим, що нарахування позивачу екологічного податку суперечить вимогам ПК щодо порядку та підстав сплати екологічного податку, оскільки позивач не розміщував відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, тому не зобов'язаний був сплачувати екологічний податок та подавати податкові декларації з цього податку.

Представник відповідача (Пасулько О.М.) не визнав позов, надав письмові запере чення, в яких просить відмовити в задоволенні позову, зазначивши п. 3.5.7 акта перевірки.

На підставі письмових заяв представників сторін від 02.10.2012р. та відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС, суд продовжив розгляд справи в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0000522220/1483/10/22-50, яким за порушення пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242, ст.. 246, п. 249.6 ст. 249, пп. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПК позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за пла тежем "Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення" на 1151 грн. (у т.ч.: 810 грн. -основний платіж; 341 грн. -штраф).

Дане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта ДПІ від 19.12.2011р. №6397/2302/33054220 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотри мання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р.

В акті, серед іншого, зазначено про порушення позивачем пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242, ст.. 246, п. 249.6 ст. 249 ПК і заниження податкових зобов'язань з екологічного податку за 1-2 квартали 2011р. на загальну суму 892,58 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2011р. -41,29 грн., за 2 квартал 2011р. -851,29 грн.; та про порушення пп. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПК у зв'язку з не поданням податкових декларацій екологічного податку за 1 та 2 квартали 2011р.

У п. 3.5.7 акта перевірки зазначено (с. 25, 26), що у 2 кварталі 2011р. позивачем списано люмінесцентних ламп для заміни перегорілих в загальній кількості 24 шт., які на утилізацію іншим суб'єктам господарювання не передавалися. Позивач на 2011р. не отримував дозволів і лімітів на утворення та розміщення відходів, екологічного податку не сплачувало, податкових декларацій за 1-2 квартал 2011р. не подавало. Також в акті зазначається, що на підставі договору від 03.01.2011р. №788-К/11 між позивачем та ТОВ "Володар Роз" останнім здійсню вався вивіз утворених твердих побутових відходів у 1, 2 кварталах 2011р. у загальній кількості 44 куб.м., що становить 7,34 тони, у т.ч.: у 1 кварталі 2011р. -22 куб.м. (3,67 тон), у 2 кварталі 2011р. -22 куб.м. (3,67 тон).

З аналізу п. 3.5.7 акта та п. 1 рішення ДПС у м. Києві від 26.03.2012р. №1585/10/12-314 про результати розгляду скарги, копія якого наявна у справі, вбачається, що в частині утво рення і розміщення люмінесцентних ламп у 2 кварталі 2011р. сума заниження екологічного податку склала 810 грн., а в частині утворення і розміщення твердих побутових відходів сума заниження склала 82,58 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2011р. -41,29 грн. та за 2 квартал 2011р. -41,29 грн.

Судом встановлено, що за результатами перевірки відповідачем приймалося податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000092302/375, яким позивачу було визначено по даткове зобов'язання про сплату екологічного податку в сумі 892,58 грн. та штрафних санкцій у розмірі 342 грн. Однак, вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано зазначеним вище рішення ДПС у м. Києві від 26.03.2012р. №1585/10/12-314 в частині нарахування еколо гічного податку за розміщення твердих побутових відходів за 1, 2 квартали 2011р. на загальну суму 82,58 грн. (за 1 квартал 2011р. -41,29 грн., за 2 квартал 2011р. -41,29 грн.) та штрафних санкцій у сумі 1 грн. Після цього відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0000522220/1483/10/22-50, що містить зменшені суми податко вого зобов'язання -810 грн. та штрафних санкцій -341 грн.

Отже, судом встановлено, що спірне грошове нарахування стосується розміщення від ходів у вигляді люмінесцентних ламп. В ході розгляду справи, представники сторін не заперечили щодо встановлених судом обставин.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення відповідача про нарахування грошових зобов'язань з екологічного податку.

Згідно з п. 240.1 ст. 240 ПК платниками екологічного податку є суб'єкти господарю вання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (пп. 240.1.3).

Відповідно до пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПК об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу.

Підпунктом 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПК встановлено, що платники екологічного податку, крім тих, які визначені п. 240.2 ст. 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених пп. 241.2.2 п. 241.2 ст. 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації, зокрема, за розмі щення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах -за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Як визначено в пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПК розміщення відходів -зберігання (тимча сове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваже ного центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Як визначено в ст. 1 Закону України від 05.03.1998р. №187/98-ВР "Про відходи" спеціа льно відведені місця чи об'єкти -місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полі гони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціа льно уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Між тим, місця тимчасового зберігання відходів, зокрема для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів, не є місцями їх остаточ ного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів. Даний висновок серед іншого підтверджується узагальнюючою податковою консультацією щодо сплати еколо гічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженою наказом ДПС України від 16.12.2011р. №258, яка застосовується з 01.01.2011р., листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.08.2011р. №14364/07/10-11, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реаліза ції державної політики у сфері поводження з відходами, а також аналогічним за змістом лис том Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.08.2011р. №7/12-8463.

Оскільки позивач не здійснював розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, то він не являвся платником екологічного податку за розміщення відходів і не ніс зо бов'язань зі сплати податку та подання податкових декларацій, а відтак не допустив порушень пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242, ст.. 246, п. 249.6 ст. 249, пп. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПК.

Приходячи до такого висновку, судом також враховано обставини, зазначені в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.0212р. та ухвалі Київського апеля ційного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі №2а-9217/12/2670 за позовом ТОВ "Містечко інвалідів" до ДПІ (а.с. 73-78), якими скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 30.03.2012р. №000052222/1485/10/22-50 про нарахування збору за забруднення навко лишнього природного середовища в частині розміщення відходів у вигляді люмінесцентних ламп за попередні періоди (до 01.01.2011р.). В зазначених рішеннях суди першої і апеляційної інстанцій зазначили, що позивач не мав спеціально відведених місць для розміщення відходів, тому він не здійснював розміщення відходів у вигляді люмінесцентних ламп та в подальшому передавав їх спеціалізованим організаціям. Хоча дані рішення стосуються збору за забруд нення навколишнього природного середовища, який справлявся до 31.12.2010р. (з 01.01.2011р. -екологічний податок), однак по суті правове регулювання і визначення розміщення відходів та спеціально відведених місць та об'єктів не змінилося, тому вказані судові рішення є належ ними доказами.

Отже, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з еколо гічного податку в сумі 810 грн. та неподання податкових декларацій за 1-2 квартали 2011р. є необґрунтованими і безпідставними, тому здійснене відповідачем нарахування грошових зобо в'язань в сумі 1151 грн. (у т.ч.: 810 грн. -основний платіж; 341 грн. -штраф) є неправомірним і порушує права та законні інтереси позивача, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0000522220/1483/10/22-50 та задоволення позову.

Крім цього, як було встановлено судом, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем "Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення", однак таке нарахування вочевидь є неправомірним, оскільки перевіркою не встановлено і в акті не зафіксовано наявність у пози стаціонарних джерел, які здійснюють забруднюючі викиди в атмосферне повітря. Між тим, на час розгляду справи відповідач не відкликав оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не вносив жодних змін до нього в частині правильності визначення підвиду екологічного податку, за яким позивачу нараховано грошових зобов'язань, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Заперечення відповідача, з про дубльованим змістом п. 3.5.7 акта перевірки не спросто вують зазначених судом обставин.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Містечко інвалідів" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Дер жавної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідом лення-рішення №0000522220/1483/10/22-50 від 30.03.2012р.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення до Держав ної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва №0000522220/1483/10/22-50 від 30.03.2012р..

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Містечко інвалі дів" судові витрати (державне мито) у розмірі 2146 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко